Рішення № 9990087, 02.06.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 313

РІШЕННЯ

Іменем України

02.06.2010Справа №2-24/2264-2010 За позовом Приватного підприємства "Лабіринт-С" (91000, м. Луганськ, вул. Котельникова, 14/12, ідентифікаційний код 32586685)

до відповідача - Відкритого акціонерного товариства "Феодосійська тютюнова фабрика" ( 98100, АР Крим, м. Феодосія, вул. Дружби, 62, ідентифікаційний код 00383134)

про стягнення 1 425 118,80 грн.

Суддя ГС АР Крим Г.Г. Колосова

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – Названова В.С. – представник, довіреність № б/н від 01.03.2010р., паспорт ЕС 162010.

Від відповідача – Ємельянов С.О. – представник, довіреність № б/н від 01.01.2009р.

Обставини справи:

Приватне підприємство "Лабіринт-С" звернулось до Господарського суду АР Крим з позовом до відповідача – Відкритого акціонерного товариства "Феодосійська тютюнова фабрика" про стягнення з відповідача на користь Приватного підприємства "Лабіринт-С" 1 425 118,80 грн. заборгованості.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у порушення умов Договору підряду № 1 від 03.03.2009р., відповідач не виконав взяті на себе зобов’язання зі сплати вартості виконаних Приватним підприємством "Лабіринт-С" підрядних робіт, на підставі чого у відповідача виникла заборгованість у розмірі 1 425 118,80 грн.

Таким чином, вважаючи, що право Приватного підприємства "Лабіринт-С" порушено Відкритим акціонерним товариством "Феодосійська тютюнова фабрика" , та посилаючись на порушення ним умов договору підряду № 1 від 03.03.2009р. та норм чинного законодавства, позивач просить суд стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Феодосійська тютюнова фабрика" суму заборгованості у примусовому порядку.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 27.04.2010р. позов Приватного підприємства "Лабіринт-С" прийнято судом до розгляду, справу за порушеним провадженням призначено до слухання у судовому засіданні.

Позивач позовні вимоги у судовому засіданні підтримав за мотивами, викладеними у позовній заяві.

Відповідач відповідно до відзиву на позовну заяву проти задоволення позовних вимог заперечує на підставі відсутності грошових коштів для покриття заборгованості.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ :

03.03.2009 р. між відповідачем по справі ( Замовник ) та позивачем ( Підрядник ) був укладений підрядний договір № 1.

Відповідно до п. 1.1 вказаного договору Замовник доручає, а Підрядник виконує ремонт м’якої кровлі на будівлях ВАТ «Феодосійська тютюнова фабрика».

Відповідно до п. 1.2 вказаного договору Замовник сплачує виконані роботи відповідно до акту виконаних робіт.

Відповідно до п. 2.1 вказаного договору вартість робіт договірна, динамічна, з моменту підписання договору складає 1425118,80 грн.

Відповідно до п. 3.1 вказаного договору тривалість виконання робіт складає 90 днів з дати отримання передоплати ( авансу ) на розрахунковий рахунок Підрядника.

Відповідно до п. 9.1 вказаного договору здача - приймання робот після закінчення ремонту приміщення проводиться у відповідності з чинними норами і правилами і оформлюється актом приймання виконаних підрядних робіт, підписаних сторонами.

Відповідно до п. 9.2 вказаного договору сторони дійшли згоди про те, якщо при прийманні робіт будуть виявлені суттєві недоліки або недоробки, що виникли з вини Підрядника, Замовник підписує акт виконаних робіт тільки після усунення виявлених дефектів робіт ( або матеріалів ). Строки усунення недоліків встановлюються за взаємною згодою Підрядником за власний рахунок шляхом укладення додаткової угоди.

Відповідно до п. 10 вказаного договору сторони дійшли згоди про те, що даний договір діє з моменту підписання його сторонами і закінчується по завершенню робіт і здачі на підставі відповідного акту.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Згідно до пункту 4 статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Відповідно до статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов’язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Сторонами по справі був підписаний акт приймання виконаних підрядних робіт від 25.02.2010 р. по формі № КБ – 2в, без будь-яких заперечень. Відповідно до вказаного акту вбачається, що позивачем, як Підрядником, було виконано роботи, передбачені вищевказаним підрядним договором, на суму 1425118,80 грн.

У судовому засіданні відповідач також не заперечував щодо факту належного виконання позивачем робіт за договором в обсягах, вказаних в актах.

Факт здійснення робіт саме на суму 1425118,80 грн. підтверджується також наявними в матеріалах справи рахунком – фактурою №СФ – 2502-01 від 25.02.2010 р., а також податковою накладною від 25.02.2010 р. №2502000001.

Відповідно до п. п. 7.2.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов’язань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання— відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач, в порушення норм чинного законодавства, не представив суду доказів виконання свого зобов’язання з оплати виконаних позивачем робіт у розмірі 1425118,80 грн., в той час як відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів.

Державне мито у розмірі та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Також необхідно вказати на наступне.

Відповідно до підпункту ”а” пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету міністрів України «Про державне мито» від 21 січня 1993 року N 7-93 зі змінами та доповненнями із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, встановлена ставка державного мита у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 6 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (102 грн.) і не більше 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (25500 грн.).

Як вбачається з позовної заяви, позивач просив суд стягнути з відповідача 1425118,80 грн.

Так 1 відсоток від вказаної суми становить 14 251,19 грн., тоді як відповідно до квитанції №ПН1848 від 23.04.2010 р. вбачається, що держмито сплачено у розмірі 1425,12 грн.

Отже, сума державного мита у розмірі 12826,07 грн. підлягає стягненню з відповідача по справі на користь державного бюджету України.

У судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 04.06.2010 р.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Феодосійська тютюнова фабрика", 98100, АР Крим, м. Феодосія, вул. Дружби, 62, ( р/р 26002261352001 в КБ «Приватбанк», МФО 384436, ЗКПО 00383134) на користь приватного підприємства "Лабіринт-С", 91000, м. Луганськ, вул. Котельникова, 14/12, ( р/р 2600401006043 в філії Укрексімбанку, м. Луганськ, МФО 304289, ЗКПО 32586685) 1 425 118,80 грн. заборгованості, 1425,12 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Феодосійська тютюнова фабрика", 98100, АР Крим, м. Феодосія, вул. Дружби, 62, ( р/р 26002261352001 в КБ «Приватбанк», МФО 384436, ЗКПО 00383134) на користь Державного бюджету України (р/р 31115095700002; Одержувач – Державний бюджет м. Сімферополя; Код платежу – 22090200 ; ЄДРПОУ – 34740405; Банк – ГУ ДКУ в АРК м. Сімферополь; МФО 824026) державне мито у розмірі 12826,07 грн.

Видати накази після набуття судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Колосова Г.Г.