Рішення № 9990083, 01.06.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 313

РІШЕННЯ

Іменем України

01.06.2010Справа №2-24/2008-2010 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська мехколона № 8" ( фактична адреса: 95001, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Крилова, 135, ідентифікаційний код 35437796)

До відповідача - Приватного підприємства "Регіон-Агротрейд" (95044, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Бастіонна, 88, ідентифікаційний код 34699923)

про стягнення 3 068,75 грн.

Суддя ГС АР Крим Г.Г. Колосова

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – Піддубний Р.О. – представник, довіреність № 63 від 06.04.2009р., посвідчення № 7 від 30.09.2009р.

Від відповідача – не з’явився.

Обставини справи:

Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю "Кримська мехколона №8" звернувся до Господарського суду АР Крим з позовом до відповідача – Приватного підприємства "Регіон-Агротрейд" про стягнення з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська мехколона №8" суми заборгованості за договором найму від 02.06.2008р. у розмірі 340 грн., пені у розмірі 4,96 грн., суми інфляційних втрат у розмірі 3,06 грн., трьох відсотків річних у розмірі 0,73 грн., неустойки у розмірі подвійної орендної плати у розмірі 2720,00 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у порушення умов договору найму нежитлового приміщення від 02.06.2008р., відповідач по справі не сплатив суму орендного платежу за грудень 2009 року у розмірі 340 грн., у зв’язку з чим за Приватним підприємством "Регіон-Агротрейд" сформувалась заборгованість.

Вважаючи, що право Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська мехколона № 8" порушено, та посилаючись на порушення відповідачем умов договору та норм чинного законодавства, позивач просить суд стягнути з Приватного підприємства "Регіон-Агротрейд" окрім суми основної заборгованості за договором також суму пені, інфляційних втрат, трьох відсотків річних, неустойки.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 09.04.2010р. позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська мехколона № 8" прийнято судом до розгляду, справу за порушеним провадженням призначено до слухання у судовому засіданні.

Позивач заявою від 27.05.2010 р. збільшив позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості за договором найму від 02.06.2008 р. у розмірі 340 грн., пені в сумі 4,96 грн., розмір інфляційних втрат в сумі 3,06 грн., 3% річних в сумі 0,73 грн., неустойка у розмірі подвійної орендної плати у розмірі 4080,00 грн.

Суд прийняв вказану заяву позивача про збільшення позовних вимог.

Відповідач явку представника до судового засідання жодного разу не забезпечив, відзив на позов не надав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Заявою від 01.06.2010 р. просить справу слуханням відкласти в зв’язку з хворобою представника.

Суд дійшов висновку відмовити у задоволенні вказаного клопотання, оскільки до нього не було додано належних доказів хвороби представника. До того ж у клопотанні не обґрунтовано, чим перешкоджає відсутність представника позивача розгляду справи по суті. До того ж треба зауважити, що позивач мав можливість забезпечити явку в судове засідання іншого представника, ніж той, що захворів або надіслати необхідні для розгляду справи документи поштою.

Суд вважає, що матеріали справи в достатній мірі характеризують правовідносини, що склалися між сторонами, та вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського пресувального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ :

02.06.2008 р. між позивачем по справі (Наймодавець) та відповідачем по справі (Наймач) був укладений договір б/н найму.

Відповідно до п. 1.1 вказаного Договору Наймодавець передає, а наймач приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення, що розташоване за адресою: м. Сімферополь, вул. Крилова, 135, під склад.

Відповідно до п. 1.3 вказаного договору вступ наймача у строкове платне користування предметом найму настає з моменту підписання акту приймання – передачі.

Відповідно до п. 2.1. вказаного договору якщо наймодавець у строки та на умовах, визначених цим договором, не передасть наймачеві орендоване майно, наймач має право в односторонньому порядку розірвати цей договір.

Відповідно до наявного в матеріалах справи акту приймання – передачі до договору найму від 02.06.2008 р. ( а. с. 16 ) наймодавець передав наймачу передбачений договором об’єкт найму - нежитлове приміщення, що розташоване за адресою: м. Сімферополь, вул. Крилова, 135, а саме: нежитлове приміщення №1, розташоване на території бази на 1 – ому поверсі майстерні для організації наймачем комерційної діяльності площею 20 кв. м.

Відповідно до п. 3.1 вказаного договору орендна плата за 1 кв. м. в місяць на момент укладення даного договору складає:

-          17,00 грн. ( в тому числі ПДВ – 2,84 грн. ) за користування нежитловими приміщеннями загальною площею 20 кв. м.

Загальна сума орендної плати за місяць на момент укладення договору складає 340 грн.

Відповідно до п. 3.5 вказаного договору орендні платежі сплачуються до 5 – ого числа поточного місяця оренди.

Відповідно до п. 6.1 вказаного договору він діє у період з 01.06.2008 р. по 31.05.2009 р.

Відповідно до ст. 764 Цивільного кодексу України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Відповідно до п. 6.9 вказаного договору у разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення дії даного договору або внесення змін до нього до закінчення йог строку, він вважається подовженим на той же термін і на тих самих умовах, що були передбачені договором.

З матеріалів справи вбачається, що вказаний договір не був припинений сторонами після 31.05.2009 р.

Відповідно до п. 6.4 даного договору зміни у цей договір можуть бути внесені за домовленістю сторін, яка оформлюється додатковою угодою до цього договору.

Відповідно до наявної в матеріалах справи Додаткової угоди №1 від 30.11.2009 р. до вказаного договору найму сторони домовилися розірвати договір з 31.12.2009 р. ( а. с. 16 ).

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання— відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами Договору.

Судом встановлено, що відповідач неналежним чином виконував взяті на себе забовязання щодо сплати орендної плати.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не було сплачено орендну плату за грудень 2009 р. у розмірі 340 грн.

Суд зазначає, що відповідно до п. 7 ст. 181 Господарського кодексу України закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Доказів сплати вищевказаної заборгованості відповідачем не момент розгляд справи суду не представлено.

Таким чином, враховуючи той факт, що вищевказаний договір найму діяв до 31.12.2009 р., вимоги позивача щодо стягнення 340,00 грн. орендної плати за грудень 2009 р. суд визнає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 4,96 грн. пені.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобов’язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов’язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов’язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов’язувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання. Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Оскільки при розгляді справи судом була встановлена наявність прострочення з боку відповідача щодо оплати орендних платежів, суд визнає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені обґрунтованими.

Відповідно до п. 5.5 вищевказаного договору найму наймач несе наступну відповідальність за цим договором, зокрема, у випадку несвоєчасної або не у повному обсязі сплати орендних платежів нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки від суми боргу за кожен день прострочення.

Перевіривши розрахунок пені за період з 06.12.2009 р. по 31.12.2009 р., наданий позивачем, суд з ним погодився та вважає за необхідне позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 4,96 грн. за вказаний період задовольнити у повному обсязі.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З врахуванням вказаного, суд дійшов висновку, що розмір 3% річних за період з 06.12.2009 р. по 31.12.2009 р. склав 0,73 грн.

Розмір інфляційних втрат за грудень 2009 р. склав 3,06 грн.

Відповідно до ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Також відповідно до п. 6.13 вищевказаного договору найму від 02.06.2008 р. сторони дійшли згоди про те, що у разі залишення наймачем приміщення без письмового попередження, а також без складання акту про передачу приміщення в належному стані, наймач несе повну матеріальну відповідальність за ризик випадковою загибелі предмету найму.

При цьому наймодавець має права вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної орендної плати за період до передачі приміщення по акту.

В матеріалах справи відсутні докази повернення відповідачем предмету найму позивачу на момент розгляду спору.

Позивач просить стягнути вказану неустойку у розмірі 4080 грн. за період грудень 2009 р. - травень 2010 р. включно.

Суд вважає неправомірним включення до вказаного періоду грудень 2009 р., оскільки, як вже вказувалося вище, Додатковою угодою №1 від 30.11.2009 р. до вказаного договору найму сторони домовилися розірвати договір з 31.12.2009 р.

При таких обставинах, розмір вказаної неустойки за період з січня 2010 р. по травень 2010 р. складає 3400 грн.

При таких обставинах, у задоволенні позовних вимог в частині стягнення неустойки у розмірі подвійної орендної плати у розмірі 680 грн. необхідно відмовити.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам, відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 03.06.2010 р.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного підприємства "Регіон-Агротрейд", 95044, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Бастіонна, 88, ( п/р 2600712434 у КРВ ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», м. Сімферополь, МФО 324021, ЄДРПОУ 34699923) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська мехколона № 8", фактична адреса: 95001, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Крилова, 135, ( п/р 260013010664201 в філії ПАТ АБ «Південний», м. Сімферополь, МФО 384652, ЄДРПОУ 35437796 ) заборгованості за договором найму від 02.06.2008 р. у розмірі 340 грн., пені в сумі 4,96 грн., розмір інфляційних втрат в сумі 3,06 грн., 3% річних в сумі 0,73 грн., неустойку у розмірі подвійної орендної плати у розмірі 3400,00 грн., державне мита у розмірі 86,34 грн. та 199,77 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

2.          В частині стягнення неустойки у розмірі подвійної орендної плати у розмірі 680 грн. у позові відмовити.

Видати наказ після набуття судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Колосова Г.Г.