Рішення № 9989996, 25.05.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 319

РІШЕННЯ

Іменем України

25.05.2010Справа №2-12/449.1-2010 За позовом – Малого приватного підприємства “Таврида”, (смт. Чорноморське, вул. Індустріальна, 11);

до відповідачів – 1. Чорноморського виробничого управління житлово-комунального господарства, (смт. Чорноморське, вул. Павленко, 62);

2. Чорноморської селищної ради, (смт. Чорноморське, вул. Кірова, 19).

про визнання договору дійсним.

за зустрічним позовом - Чорноморської селищної ради, (смт. Чорноморське, вул. Кірова, 19);

до відповідача Малого приватного підприємства “Таврида”, (смт. Чорноморське, вул. Індустріальна, 11);

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору – 1) Чорноморського виробничого управління житлово-комунального господарства, (смт. Чорноморське, вул. Павленко, 62);

2) Виконавчого комітету Чорноморської селищної ради, (смт. Чорноморське, вул. Кірова, 19).

про звільнення приміщення.

Суддя Іллічов М.М.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – не з’явився;

Від відповідачів – 1) Шмитов А.В. – представник, довіреність б/н від 10.07.09;

2) Плоский Р.А. – спец. 1 кат., довіреність № 849/02-22 від 13.08.09.

Сутьспору: Мале приватне підприємство “Таврида”, смт. Чорноморське, звернулось до Господарського суду АР Крим із позовом до відповідачів: 1) Чорноморського виробничого управління житлово-комунального господарства, смт. Чорноморське, та 2) Виконавчого комітету Чорноморської селищної Ради, смт. Чорноморське, про визнання дійсним договору оренди комунального майна – нежитлового приміщення площею 46,3 кв.м., розташованого за адресою смт. Чорноморське, вул. Чапаєва, 6 від 20.01.2005р., укладеного між Чорноморським ЖКУ та МПП “Таврида”.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 25.06.2009 року прийнятий до провадження зустрічний позов Чорноморської селищної ради до МПП «Таврида» про звільнення нежитлового приміщення, розташованого за адресою смт. Чорноморське, вул. Чапаєва, 6 шляхом виселення.

Позовні вимоги первісного позову мотивовані тим, що, на думку позивача, сторонами досягнуто згоди по всім істотним умовам договору, відбулось часткове виконання умов договору, проте, у зв’язку з ухиленням відповідачів від нотаріального посвідчення спірного договору, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Позивач за первісним позовом явку свого представника до судового засідання не забезпечив, сповіщений належним чином, про причини нез’явлення суд не повідомив. У попередніх судових засіданнях позовні вимоги підтримував, зустрічний позов не визнає за мотивами, викладеними у письмовому відзиві.

Представники відповідачів за первісним позовом - Чорноморського виробничого управління житлово-комунального господарства та Чорноморської селищної ради підтримують раніше надані пояснення, згідно до яких заперечують проти задоволення первісних позовних вимог та підтримують в повному обсязі зустрічні позовні вимоги.

Представником Чорноморського виробничого управління житлово-комунального господарства було надано суду договір про надання правової допомоги.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників відповідачів за первісним позовом, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до рішення Чорноморської селищної ради № 331 від 21 вересня 2006 року Чорноморське виробниче управління житлово-комунального господарства є правонаступником Чорноморського житлово-комунального управління .

20 січня 2005 року між Чорноморським житлово-комунальним управлінням (Орендодавець) та Малим приватним підприємством «Таврида» (Орендар) був укладений договір оренди комунального майна (надалі Договір), пунктом 1.1. якого передбачено, що орендодавець передає, а орендар приймає в термінове платне користування приміщення площею 46,3 кв.м., що розташоване у смт. Чорноморське, вул. Чапаєва, 6. Найменування – «Магазин продтоварів».

Пунктом 2.1. Договору передбачено, що вступ Орендаря у користування об’єктом настає одночасно з підписанням сторонами договору та акту прийому-передачі зазначеного об’єкту. Відповідно до п. 10.1. цей Договір діє з 20 січня 2005 року до 31 грудня 2015 року.

До матеріалів справи доданий Акт прийому-передачі комунального майна (об’єкта) від 20.01.2005 р. за яким позивач прийняв в оренду об’єкт нерухомості площею 46,3 кв.м. в смт. Чорноморське, вул. Чапаєва, 6 (том 1, а.с. 18).

В обґрунтування вимог про визнання дійсним Договору, позивач посилається на те, що спірний Договір містить всі істотні умови, передбачені законодавством для даної категорії договорів, а відповідач безпідставно відхиляється від його нотаріального посвідчення.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши представників відповідачів за первісним позовом, доходить висновку, що позовні вимоги за первісним позовом задоволенню не підлягають у зв’язку із наступним.

Використання державного та комунального майна шляхом передачі його в оренду фізичним та юридичним особам визначається Законом України «Про оренду державного та комунального майна» від 10.04.1992р. № 2269.

Згідно до ч.6 ст.283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Статтями 793, 794 Цивільного кодексу України визначено, що договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі. Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню. Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладений на строк не менше ніж на три роки, підлягає державній реєстрації.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Всупереч вимогам ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» договір від 20.01.05 р. не містить таких істотних умов як : відновлення орендованого майна та умови його повернення, забезпечення виконання зобов'язань - неустойка (штраф, пеня), порука, завдаток, гарантія тощо, порядок здійснення орендодавцем контролю за станом об'єкта оренди, обов'язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна.

Частина 3 ст.640 Цивільного кодексу України визначає, що договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Таким чином, відповідно до ч.1 ст.210 Цивільного кодексу України такий договір є укладеним та набирає чинності з моменту державної реєстрації.

Проте, сторонами договору оренди вимоги діючого законодавства щодо державної реєстрації спірного договору оренди не дотримані.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Під час розгляду даної справи, у розумінні змісту ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, суду не було надано належних доказів намагання позивача виконати дії щодо нотаріального посвідчення Договору та, нібито, ухилення відповідача від здійснення відповідної дії.

Слід зазначити, що МП «Таврида» не спростовано доводи Чорноморського ВУЖКГ щодо обмежень встановлених статутом підприємства (п. 4.3) в частині надання в оренду комунального майна – необхідності наявності відповідного рішення щодо оренди Чорноморської селищної ради або її виконавчого комітету.

Наявні матеріали справи надають підстави стверджувати, що стороні у встановленій формі не досягли згоди по всім істотним умовам, що є необхідними для договору оренди комунального майна, хоча ними і вчинено певні дії як-то передано майно, вносилася плата за користування майном.

Відповідно до ч. 8 ст. 181 Господарського кодексу України у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України ( 435-15 ).

Враховуючи вищенаведені обставини, підстав для задоволення первісних позовних вимог відповідно до положень ч. 2 ст. 220 Цивільного кодексу України немає.

З огляду на те, що договір оренди від 20.01.05 р. не можна вважати укладеним правові підстави для використання нерухомого майна площею 46,3 кв. м. у смт. Чорноморське, вул. Чапаєва 6 у підприємства «Таврида» відсутні.

При таких обставинах, з огляду на положення ст. 1212 ЦК України, зустрічна позовна заява про звільнення Малим приватним підприємством «Таврида» нежитлового приміщення підлягає задоволенню.

Підлягають стягненню на користь Чорноморської селищної ради витрати по сплаті держмита у сумі 85 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 312,50 грн., яка була сплачена згідно платіжного доручення № 317 від 17.06.09 р. у відповідності до діючої на той час постанови КМУ № 361 від 14.04.09 р.

Щодо наданого представником Чорноморського ВУЖКГ договору про надання правової допомоги від 10.07.09 р. та копії платіжного доручення від 20.10.09 р. суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. Верховний Суд України в постанові від 01.10.2002 у справі №30/63 чітко зазначив, що в контексті статті 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

З копії договору 10.07.2009 про надання юридичних послуг та копії платіжного доручення від 20.10.09 р. слідує, що кошти в сумі 3000 грн. перераховано Чорноморським ВУЖКГ не адвокату за надані ним послуги, а в рахунок оплати послуг з правової допомоги, наданих ТОВ «Чорноморська юридична компанія», яка власне і є одержувачем вказаних коштів. Судом не встановлено обставин укладання договору про надання правової допомоги (адвокатських послуг) між стороною та адвокатом Шмитовим А. В. Матеріали справи не містять та стороною не надано доказів сплати безпосередньо адвокату Шмитову А.В. гонорару за надання правової допомоги, як це передбачено ст.33 Правил адвокатської етики, затверджених Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України 1 жовтня 1999 року.

Отже, суд не вбачає підстав для стягнення 3000 грн. з підприємства «Таврида» як оплати послуг адвоката.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні первісного позову Малого приватного підприємства “Таврида”, відмовити.

2. Зустрічний позов Чорноморської селищної ради задовольнити.

3. Виселити Мале приватне підприємство «Таврида» (96400 смт. Чорноморське, вул. Індустріальна, 11, код ОКПО 19007246) з нежитлового приміщення, розташованого по вул. Чапаєва, 6/23 у смт. Чорноморське площею 46, 3 кв.м.

4. Стягнути з Малого приватного підприємства «Таврида» (96400 смт. Чорноморське, вул. Індустріальна, 11, код ОКПО 19007246) на користь Чорноморської селищної ради (96400 смт. Чорноморське, вул. Кірова, 19, код ОКПО 23537559) судові витрати по сплаті держмита в сумі 85 грн. та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу – 312,50 грн.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Іллічов М.М.