Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 207
РІШЕННЯ
Іменем України
01.06.2010Справа №2-2/2443.1-2009 За позовом - Відкритого акціонерного товариства “Крименерго” (95034, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6)
До відповідача - Фермерського господарства “Світлий шлях”(97300, АР Крим, смт. Кіровське, вул.. Кірова, 17; вул.. Дніпропетровська, 37)
Про стягнення 718 644,79 грн.
Суддя Толпиго В.І.
ПРЕДСТАВНИКИ:
Позивача: Ющенко Т.А. - начальник претензійно-позовного відділу, довіреності у справі.
Відповідач: Прищепов Н.М. – керівник.
Суть спору:
Позивач - Відкрите акціонерне товариство “Крименерго” звернувся у господарський суд АР Крим з позовом до Фермерського господарства “Світлий шлях” про стягнення 718 644,79 грн. суми недорахованої електричної енергії.
Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі акту про порушення правил користування електричною енергією № 102918 від 04.3.2008 р. відповідачу була нарахована сума недооблікованої електричної енергії у розмірі 718644,79 грн. Проте, позивач зазначає, що вказана сума по акту у розмірі 718644,79 грн. не була сплачена відповідачем в добровільному порядку та в повному обсязі, через що позивач був змушений звернутися до господарського суду з позовом про стягнення заборгованості за недораховану електроенергію по акту про порушення правил користування електричної енергії № 102918 від 04.3.2008 р. у розмірі 718 644,79 грн. в примусовому порядку.
Рішенням ГС АРК від 06.10.2008р. по справі № 2-15/4937-2008 позов задоволено частково та стягнуто з Фермерського господарства „Світлий шлях” на користь ВАТ „Крименерго” 304106,44грн. заборгованості за недовраховану електричну енергію 3041,06 грн. державного мита та 49,93 грн. витрат на інфомоційне-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовлено.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 26.11.2008р. апеляційна скарга Фермерського господарства „Світлий шлях” залишена без задоволення, рішення ГС АРК від 06.10.2008р. по справі № 2-15/4937-2008 без змін.
Постановою Вищого Господарського суду України від 16.3.2009р., яка була залишена без змін Ухвалою Верховного суду від 25 червня 2009р., касаційна скарга Фермерського господарства „Світлий шлях” задоволена частково. Постанова Севастопольського апеляційного суду від 26.11.2008р. та рішення ГС АРК від 16.10.2008р. по справі № 2-15/4937-2008 скасовані, а справа направлена на новий розгляд до господарського суду АРК.
Ухвалою ГС АРК від 08.5.2009р. справа № 2-15/4937-2008 була прийнята до розгляду, справі був привласнений номер 2-2/2443.1-2009.
Представники позивача у судовому засіданні 22.9.2009 р. надали суду пояснення до позовної заяви від 29.5.2009 р. №10/2358, яким просять суд задовольнити позовні вимоги позивача у повному обсязі.
Відповідач у судовому засіданні, яке відбулось 03.11.2009 р., надав суду відзив на позов, яким на підставі того, що позивачем не було доказано факт порушення відповідачем ПКЕЕ, не доведений факт завдання збитків, а були встановлені порушення з боку позивача, відмовити у позові у повному обсязі.
Відповідач у судовому засіданні також надав суду клопотання, яким просить суд запросити до участі у справі для надання пояснень спеціаліста Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної енергії в Кримському регіоні, яка розташована за адресою: 95000, м. Сімферополь, вул.. Набережна, 69.
18.01.2010 р. від Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної енергії в Кримському регіоні надійшло пояснення, яким зазначено, що акт №102918 про порушення ПКЕЕ від 04.3.2008 р. складено належним чином. Правомірність нарахування електричної енергії підтверджена експертизою.
Відповідач у додатковому відзиві на позов від 26.01.2010 р. №10 повідомив про те, що експертизою не встановлено факт втручання в роботу лічильника. Оскільки на об’єкті, що перевірявся, є контрольний лічильник, то встановленого позивачем факту викрадання електроенергії фактично не було. На підставі викладеного просив провадження по справі припинити.
Також відповідач у додатковому відзиві на позов від 28.02.2010 р. повідомив про те, що, враховуючи той факт, що правовідносини між позивачем і відповідачем по справі виникли на підставі правочину, а саме договору №319 від 15.9.2003 р., в якому забовязанням сторін є виконання умов даного договору і дотримання чинного законодавства, зокрема, Закону України «Про електроенергетику» та Правил користування електричною енергією, то правопорушення з боку відповідача відсутнє і дана справа підлягає припиненню, в зв’язку з відсутністю предмету спору, на підставі п. 1-1 ч. 1 т. 80 ГПК України.
Позивач у запереченнях від 03.3.2010 р. №10/765 на додаткові відзиві відповідача повідомив про те, що відсутність в акті перевірки посилань на пункти ПКЕЕ не є підставою, щоб не брати як доказ цей акт по справі. Також казав, що у відповідності до ПКЕЕ програмування має бути проведено спеціалізованою організацією, результатами програмування складається протокол. Споживач цей протокол не надав, в зв’язку з його відсутністю. Таким чином, позивач вважає, що має місце порушення п. 6.40 ПКЕЕ, яке виразилося у вигляді несанкціонованого втручання в параметри багатофункціональних приладів обліку електричної енергії.
Відповідач у поясненнях від 23.3.2010 р. №18 на заперечення позивача повідомив про те, що зауваження, вказані у акті перевірки не мають великого значення для електробезпеки, а зміна лічильника вимагає багато часу. Також вказав, що перевірки складений з порушенням п. 3.19 ПКЕЕ, а саме не на місці після зняття лічильника, а після транспортування його робітниками позивача без присутності представників відповідача. Крім того, протокол засідання комісії і розрахунок оплати за недораховану електроенергію відповідач просить вважати недійсними, оскільки розрахунок проведено з порушенням п. 2.1 Методики без проведення експертизи. У проведеної пізніше з вимогою суду експертизі не йдеться мова про те, ким саме було порушено пломби.
19 травня 2010 року судове засідання відбулося за участю представників позивача - Мухіна С.В. - заступник начальника відділу, Ющенко Т.А. - начальник претензійно-позовного відділу, довіреності у справі, та представника відповідача - Прищепова Н.М. – керівник.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив:
Статтею 55 Конституції України встановлено, що держава забезпечує рівний захист прав всіх суб'єктів права власності.
Згідно ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів розповсюджується на всі правовідносини, що виникають в державі. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.
Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Частина 1ст. 14 ЦК України передбачає, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 ГК України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Зобов'язання припиняється виконанням, виконаним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Статтею 610 ЦК України невиконання або неналежне виконання зобов'язання визнається порушенням зобов'язання.
Відповідно до ст..629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст..525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.. 275 ГК України: «За договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію споживачеві (абоненту), який зобов’язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається».
Відповідно до ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" споживання енергії можливе лише на підставі Договору з енергопостачальником (ВАТ "Крименерго").
Згідно зі ст. 27 Закону України “Про електроенергетику” самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку кваліфікується як крадіжка електричної і теплової енергії, що вже само по собі є правопорушенням, за яке чинним законодавством України передбачена відповідальність.
Відповідно до п.1 ч. 2 ст.27 Закону України «Про електроенергетику» одним з правопорушень в електроенергетиці є: крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку.
Згідно з частиною 3 статті 27 Закону України „Про електроенергетику", суб'єкти господарської діяльності несуть відповідальність за правопорушення в електроенергетиці на підставі акту перевірки, оформленого у встановленому законом порядку, за наявності порушень, передбачених статтею 27 Закону України „Про електроенергетику".
Між ВАТ «Крименерго», як постачальником, та Селянським фермерським господарством “Світлий шлях”, як споживачем, був укладений договір № 319 від 15.9.2003р на користування електричною енергією, (а.с. 18-22 т.І).
Згідно з розділом 1 Договору Постачальник відпускає електроенергію, а Споживач оплачує Постачальнику її вартість та здійснює інші платежі у відповідності з умовами дійсного Договору з додатками до нього, що є його невід'ємними частинами.
У Договорі № 319 від 15.9.2003 р. сторони погодили керуватися під час виконання умов Договору, а також при вирішенні всіх питань, не обумовлених дійсним договором, чинним законодавством України, та насамперед Законом України «Про електроенергетику» та Правилами користування електричною енергією, затвердженими у встановленому порядку (пункт 2 Договору).
04.3.2008 р. представниками ВАТ „Крименерго" проведена планова перевірка об'єкта Селянського фермерського господарства «Світлий шлях» - пекарня, яка розташована за адресою с.Кіровське, вул. Кірова, 17, в ході якої були виявлені порушення Правил користування електричною енергією, а саме "порушення пломби держ. повірки, на пломбах ОТК та держ. повірителя маються сторонні риски, електролічильник не пройшов програмування у 2007, 2008 роках в ВАТ «Крименерго». Електроенергія споживається, пломбі енергопостачальної організації не порушені", про що був складений акт про порушення правил користування електричною енергією № 102918 від 04.3.2008р. (а.с.10 т.І).
Пунктом 4.2.3. Договору встановлено, що споживач повинен сплатити вартість електроенергії, розраховану виходячи з приєднаній потужності та кількості годин їх використання (Згідно з Методикою, затвердженої НКРЕ), через такі дії споживача, як самовільне внесення змін у схему розрахункового приладу електричної енергії, зняття з приладів обліку та другого устаткування пломб; пошкодження приладів обліку електричної енергії, втручання у їх роботу та за інших умов, встановлених методичними рекомендаціями НКРЕ.
Згідно з пунктом 6.40 ПКЕЕ № 28 від 31.7.1996р. з наступними змінами та доповненнями (чинними на час складання акту) у випадках виявлення у споживача змін у схемі ввімкнення розрахункового засобу обліку та електричного керуючого годинника в схемах багатотарифного розрахункового обліку, зриву пломб, штучного гальмування диска, зупинки електрогодиннику та інших порушень, спричинених діями споживача, які призводять або можуть призвести до зниження показів споживання електричної енергії, покази розрахункового обліку не враховуються, а постачальник електричної енергії здійснює перерахунок за користування електричною енергією від дня останнього контрольного зняття представником електропередавальної організації показань розрахункового засобу обліку чи фактично проведеної і підтвердженої актом технічної перевірки роботи схеми комерційного обліку, що мала передувати виявленню порушень, але цей період має не перебільшувати шести місяців.
Якщо споживач з метою позаоблікового споживання електричної енергії влаштував приховану проводку, пристрій, що занижує покази засобу обліку, порушив умови монтажу, виявити які представник постачальника електричної енергії при попередніх відвідуваннях не мав можливості, споживачу робиться перерахунок обсягу фактично спожитої електричної енергії з дати допуску електроустановок споживача в експлуатацію, але не більше трьох років.
Перерахунок обсягу фактично спожитої електричної енергії та його вартості здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням № 562 від 04.5.2006 р.
Згідно з пунктом 6.41. ПКЕЕ на підставі акта порушень, визначається обсяг недорахованої електричної енергії та виписується споживачу додаткові розрахункові документи для сплати відповідно до законодавства України.
У разі несплати нарахованих сум у визначений строк постачальник електричної енергії або електропередавальна організація має право подати позов до суду.
Так, як вбачається з матеріалів справи, акт № 102918 від 04.3.2008 р. був складений та підписаний представниками позивача у присутності представника Селянського фермерського господарства «Світлий шлях», а саме у присутності головного енергетика Соболева Сергія Миколайовича. Представником відповідача в акті зроблений запис про його незгоду з виявленими порушеннями.
Відповідно до пункту 1.1 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ від 31.7.1996р. № 28, останні регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами. Дія цих правил поширюється на всіх юридичних та фізичних осіб (крім населення).
Згідно статті 27 Закону «Про електроенергетику» правопорушенням у сфері електроенергетики вважається порушення Правил користування електричної енергії.
Згідно з ПКЕЕ споживач був належним чином повідомлений про дату та час розгляду акту (пункт 7 Акту № 102918 від 04.3.2008 р.) комісією з розгляду актів, згідно чого споживачу була нарахована сума у розмірі 718 644,79 грн., що відображено у протоколі засідання комісії ПКЕЕ № 2168 від 18.3.2008 р. (а.с. 14 т.І)
На підставі цього споживачу був виписаний додатковий рахунок для сплати від 19.3.2008р. №53-319, який було відправлено споживачу 22.3.2008р. (а.с. 33-34 т.І)
У разі виявлення у споживача порушень, вказаних у договорі про постачання електричної енергії, ПКЕЕ, електропередавальна організація здійснює перерахунок обсягу фактично спожитої електричної енергії за період від дня останнього контрольного зняття представником постачальника електричної енергії показів розрахункового засобу обліку чи фактично проведеної і підтвердженої актом технічної перевірки роботи схеми комерційного обліку, що мала передувати виявленню порушень, але не більше трьох років.
Позивачем розрахунок було здійснено згідно з пунктом 2.1.4 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією №568 від 04.5.2006 р., яка застосовується у випадку виявлення таких порушень, як пошкодження розрахункових засобів обліку електроенергії та виявлення інших дій споживача, передбачених пунктом 6.40 ПКЕЕ які призвели до зміни показів засобів обліку. Перерахунок об'єму недорахованої електричної енергії позивачем було здійснено за період з 04.3.2005 р. по 04.3.2008 р.
З метою перевірки правильності розрахунку, здійсненого позивачем, обсягу недорахованої електричної енергії по акту про Порушення правил користування електричною енергією № 102918 від 04.3.2008 р. вимогам Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою НКРЕ № 562 від 04.5.2006 р. судом була призначена комплексна експертиза. Крім того, на вирішення судової експертизи було поставлено питання щодо того, чи мають пломби державного повірителя та ОТК на об'єкті перевірки сторонні відтиски, інші сліди пошкоджень.
Висновком експерта № Э/01-08 від 08.7.2008 р. встановлено, що пломби №№ 1,2, що були вилучені з пекарні СФГ «Світлий шлях», розташованої в с Кіровське Кіровського району, вскриттю після первісного опломбування та повторному опломбуванню не піддавались; пломбі №№ 3, 4, що були вилучені з пекарні СФЕ «Світлий шлях», піддалися вскриттю після первісного опломбування та повторному опломбуванню. Перерозрахунок обсягу недорахованої електричної енергії по акту про Порушення правил користування електричною енергією № 102918 від 04.3.2008 р. не відповідає вимогам Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем правил користування електричною енергією, вартість недоврахованої електроенергії складає 253422,04 грн., всього з урахуванням ПДВ - 304106,44 грн.
Відповідно до ст.. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст.ст. 33,34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Ці дані встановлюються зокрема таким засобом як висновки судових експертів.
Відповідно до ст. 42 Господарського процесуального кодексу України висновок судового експерта повинен містити докладний опис проведених досліджень, зроблені в результаті їх висновки і обґрунтовані відповіді на поставлені господарським судом питання. Висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, (частина 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України).
Таким чином, у суду відсутні підстави не погоджуватися з висновком судового експерта. Крім того, сторонами вказаний висновок сумніву не піддавався та не спростовувався.
Суд вважає помилковими посилання відповідача в обґрунтування заперечень на акт-вимогу б/н від 04.3.2008 р., в якому строк для усунення недоліків встановлений до 06.3.2008 р.
Так, представниками ВАТ «Крименерго» був виставлений акт-вимога б/н від 04.3.2008 р., в якому зазначено зауваження по схемі обліку, які споживач повинен був усунути в строк до 06.3.2008р.
Статтею 26 Закону України «Про електроенергетику» встановлений обов'язок споживача додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про електропостачання.
Згідно з пунктом 7.5.7 вимоги ВАТ «Крименерго» є обов'язковими до виконання, оскільки невиконання вимог електропередавальної організації щодо приведення засобів обліку в належний технічний стан призводить до відключення споживача від електрозабезпечення. Ці вимоги не були виконані споживачем, у зв'язку з чим 11.3.2008 р. було надано попередження, згідно якого позивач знову був попереджений, що за невиконання припису електропостачальної організації щодо приведення схеми обліку згідно з вимогами ПКЕЕ, ПУЕ електропостачання буде припинено.
У вказаній справі предметом розгляду є стягнення з відповідача суми недорахованої електричної енергії, яка виникла по акту про порушення ПКЕЕ № 102918 від 04.3.2008 р., а не питання щодо приведення схеми обліку споживача згідно до норм чинного законодавства України.
Згідно ст. 111-12 ГПК України вказівки, які маються в постанові касаційної інстанції є обов'язковими для суду першої інстанції в період нового розгляду справи.
В постанові ВГСУ від 16.3.2010р. суд вказав, що суду першої інстанції необхідно з'ясувати можливість втручання сторонніх осіб у роботу електролічильника, у тому числі його перепрограмування, попередніми судами не досліджено та не спростовано твердження відповідача, що електролічильник був запрограмований Феодосійським ПЄС ВАТ „Крименерго” 29.3.2004р. та встановлений 05.4.2004р. працівниками позивача. Також ВХСУ звернув увагу, що електролічильник транспортувався після демонтування не запакованим протягом тривалого часу, у зв'язку з чим цілісність пломб могла бути порушена.
Господарським судом АРК було встановлено, що згідно з п. 3.2, 3.3 ПКЕЕ відповідальність за технічний стан засобів обліку несе та організація, на балансі якою вони перебувають, або організація, яка здійснює їх експлуатацію. Відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб на них покладається на організацію, на території якої вони встановлені і яка відє цією територією (приміщенням) на підставі права власності або користування. Тобто відповідальність за технічний стан засобів обліку повністю покладена на Фермерське господарство „Світлий шлях”.
Згідно зі ст. 32 ГПК України доказами по справі є будь-які фактичні дані, на основі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких обґрунтовують заперечення. Доказами по справі можуть бути лише письмові докази. Письмові докази – це договори, накладні, акти експертизи, висновки державних та інших органів, довідки та др. Припущення у Господарському процесі не мають ніякої доказової сили. Судом не можуть бути прийняти припущення відповідача, що при транспортуванні демонтованого електролічильника працівники ВАТ „Крименерго” призвели пошкодження пломб шляхом натиску плоскогубцями. Це спростовується висновками експертизи №Є/01-08 від 08.7.2008р., згідно якої встановлено, що порушень упаковки не виявлено, а на пломбах виявлені додаткові сліди пломбировочної ниті, сліди механічного впливу у вигляді трасс різної довжини, ширини та направлення. Суд встановив, що ці пошкодження не можуть бути нанесені шляхом натиску плоскогубців. Також це встановлено актом про порушення ПКЕЕ №102918 від 04.3.2008р., в якому зафіксовано в присутності споживача, що розрахунковий засіб обліку опломбований пломбою № 17043840, а також протоколом огляду приладу обліку від 18.3.2008р., яким встановлено, що в присутності споживача призведено відкриття пакету, опломбованого пломбою № 17043840.
Щодо твердження відповідача, що електролічильник був запрограмований Феодосійським ПЄС ВАТ „Крименерго” 29.3.2004р. та встановлений 05.4.2004р. працівниками позивача не може бути прийнято судом, так як не підтверджено з боку відповідача жодним документом. Відмітка, яка зроблена у паспорті лічильника не має доказової сили, так як суд не має можливості встановити особу, яка залишила у ньому підпис, протокол параметризації лічильника відповідачем не надано і за його ствердженнями він не складався взагалі. Згідно з п. 3.13 ПКЕЕ зміна тарифних зон та тарифних коефіцієнтів (параметризація) електроних багатофінкціональних засобів обліку здійснюється за рахунок власника цього засобу обліку організацією, яка має право на виконання таких робіт у присутності представників постачальника електричної енергії і споживача та оформлюється відповідним актом за підписом усіх сторін, які брали участь у здійсненні перепрограмування. Після програмування у 2004р. лічильник не перепрограмувався ВАТ „Крименерго”, а згідно акта від 18.3.2008 р., який підписано відповідачем без зауважень, сезони задані невірно, тобто не відповідають встановленим НКРЕ сезонам, в зв'язку з чим недоврахування електричної енергії є явним. До тих же висновків дійшов Держенергонагляд, згідно листа від 14.01.2010р. в якому вказано, що недоврахування електричної енергії є явним, а роботи з розпломбування, випробування, вимірювання, зміни схеми розрахункового обліку без оформлення акта в присутності уповноважених осіб споживача та електропередавальної організації на підставі п. 3.19 ПКЕЕ не допускаються. Крім того, суд приймає твердження ВАТ „Крименерго”, що програмування лічильник пройшов не у позивача, тому можливість доступу до програмного забезпечення приладу обліку у представників ВАТ „Крименерго” при проведенні перевірки була відсутня, тому що пароль, який забезпечує доступ до програмного забезпечення невідомо позивачу і працівники ВАТ „Крименерго” не мали можливості зчитати інформацію про спожиту електричну енергію. Крім того, суд зауважує, що згідно паспортним даним електролічильника (п. 3.12, 7.2., 7.4.3.2. паспорту) цей лічильник має можливість накопичувати інформацію, яка ним зберігається. При зміні коефіцієнтів трансформації попередні покази лічильнику по всім накопичуваним регістрам обнуляються. Те, що сезони задані невірно, споживач не заперечує, однак посилається на п. 4.5 ПКЕЕ від 22.8.2002р. № 928 та вказує, що ВАТ „Крименерго” зобов'язані були здійснити перепрограмування самостійно та провести раніше повірку електролічильника. Однак, посилання відповідача на п. 4.5 ПКЕЕ суд вважає помилковим, так як цим пунктом встановлено, що повірка розрахункових засобів обліку здійснюється в передбачені терміни, а електропередавальна організація не має права виставлення додаткових рахунків, виставлення яких пов'язано з неправильною роботою розрахункових засобів обліку. Однак, повірка розрахункових засобів обліку здійснюється у терміни, встановлені нормативними документами Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики. Відповідач має пройти повірку, згідно з Сертифікатом затвердження типу засобу вимірювальної техніки № UA-MI/1-868-2004 від 10.02.2004р. - лічильника багатофункціонального “Єнергія-9”, затвердженим Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики, де міжповірочний інтервал складає 6 років. Таким чином суд дійшов висновку, що на момент складання акта про порушення ПКЕЕ необхідності повірки приладу обліку не існувало. Якщо ж споживач бажає змінити тарифні зони він самостійно звертається до електропередавальної організації та після оформлення заявки та сплати додаткового рахунку здійснюється перепрограмування. При цьому складається двосторонній акт, який відповідачем суду не надано. Таким чином, суд дійшов висновку, що обов'язок препрограмування, якщо споживач має бажання, здійснюється споживачем за його рахунок, при участі електропередавальної організації, або іншої організації, яка має відповідні дозволи.
Таким чином суд встановив, що відповідачем не проведено належним чином первинне програмування електролічильника і надалі призведено втручання у його роботу, що призвело до недоврахування електричної енергії.
Ствердження відповідача, що без порушення дублюючої пломби, вказаної в акті 04.3.2008р. на лічильнику неможливо змінити параметри та пошкодити пломби судом не беруться до уваги, так як не спростовують встановленого електропередавальною організацією порушення. Суд встановив, що при знятті електролічильника дублюючи пломби на експертизу не направлені, споживач вимоги про перевірку цих пломб не надавав, та взагалі вони контролювали пломби електропостачальної органцізації, які по висновкам експерта не порушені. Що ж до можливості здійснити перепрограммування при наявності цілісності пломб електропередавальної організації суд встановив, що це цілком можливо при можливості доступу до оптопорту, який не було захищено на момент перевірки та встановлення факту порушення ПКЕЕ пломбами взагалі.
За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню в розмірі 304 106,44 грн.
Витрати по оплаті держмита, витрати по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу відповідно до ст.49 ГПК України віднести на відповідача пропорційно задоволеним вимогам, а саме з суми 304 106,44 грн.
У судовому засіданні була оголошена перерва на 01.6.2010р. для підготовки рішення.
Рішення оголошено 01.6.2010р.
Керуючись, ст. ст. 49,77,82,84,85 ГПК України, суд
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Фермерського господарства «Світлий шлях» (97300, АР Крим, смт. Кіровське, вул.. Кірова, 17; вул.. Дніпропетровська, 37, ідентифікаційний код 30123228, р/р 26003301509801 у Кіровському відділенню Ощадбанку №5301, МФО 384298) на користь Відкритого акціонерного товариства „Крименерго" (95034, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Київська, 74/6, р/р 260323051142 філія КРУ ВАТ «Ощадбанк», МФО 324805, код ЄДРПОУ 00131400) 304106,44 грн. заборгованості з недорахованої електричної енергії, 3041,06грн. державного мита та 49,93 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. У частині стягнення 414538грн35коп боргу відмовити.
4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Толпиго В.І.
Судове рішення № 9989952, Господарський суд Автономної Республіки Крим було прийнято 01.06.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 2443.1-2009. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: