Постанова № 9989950, 31.05.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 323

ПОСТАНОВА

Іменем України

31.05.2010Справа №2-21/5248-2008А 31 травня 2010 р. о 10 годині 00 хвилин Господарським судом Автономної республіки Крим у складі

Головуючого – судді Чонгової С.І.

при секретарі судового засідання Останіної В.С.

розглянута адміністративна справа № 2-21/5248-2007А

За позовом Державного підприємства «Ялтинський морський торговельний порт», м. Ялта, вул.. Рузвельта, 5;

до відповідача Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим, м. Ялта, вул. Васильєва, 16;

про скасування податкового повідомлення-рішення.

У судовому засіданні приймали участь представники:

01 квітня 2010 р.

Від позивача Палійчук Л.В., довіреність № ЮО-2669 від 24.12.2009 р., головний бухгалтер;

Від відповідача Колесник Ю.О., довіреність № 5027/9/10-0 від 06.07.2009 р., заступник начальника юридичного відділу;

13 квітня 2010 р.

Від позивача Палійчук Л.В., довіреність № ЮО-2669 від 24.12.2009 р., головний бухгалтер;

Від відповідача Колесник Ю.О., довіреність № 5027/9/10-0 від 06.07.2009 р., заступник начальника юридичного відділу,

11 травня 2010 р.

Від позивача Палійчук Л.В., довіреність № ЮО-2669 від 24.12.2009 р., головний бухгалтер;

Від відповідача Дедік В.В., довіреність № 5654/9/10-0 від 06.08.2009 р., головний державний податковий інспектор

27 травня 2010 р.

Від позивача Палійчук Л.В., довіреність № ЮО-2669 від 24.12.2009 р., головний бухгалтер;

Від відповідача Дедік В.В., довіреність № 5654/9/10-0 від 06.08.2009 р., головний державний податковий інспектор

31 травня 2010 р.

Від позивача не з’явився

Від відповідача не з’явився,

Сутність спору: Державне підприємство «Ялтинський морський торговельний порт», м. Ялта, звернулось до Господарського Суду АР Крим із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим, м. Ялта, у якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Ялта № 0002822301/0 від 16.10.2007 р., № 0002822301/1 від 28.12.2007 р., № 0002822301/2 від 02.04.2008 р.

21 травня 2008 р. відповідачем до матеріалів справи був наданий відзив на позовну заяву за № 3421/9/100 від 21.05.2008 р., у якому відповідач позовні вимоги не визнає та просить відмовити позивачу у позові (том 2 а. с. 7).

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 29 травня 2008 р. по справі було призначено судову бухгалтерську експертизу, у зв’язку з чим провадження по справі було зупинено.

02 грудня 2009 р. на адресу Господарського суду АР Крим від ТОВ «Кримське експертне бюро» надійшов експертний висновок № 57/08 від 01.12.2009 р.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 03.12.2009 р. провадження по справі було поновлено та справу призначено до подальшого слухання.

09 січня 2010 р. позивачем до матеріалів справи були надані заперечення від 09.01.2010 р. за № БФС-171 щодо експертного висновку, у яких позивач частково погоджується з висновком експерта (том 2 а. с. 110).

08 лютого 2010 р. від відповідача на адресу суду були надіслані заперечення щодо експертного висновку від 08.02.2010 р. за № 862/9/10-0, у яких відповідач не погоджується з висновком експерта (том 2 а. с. 143).

У процесі розгляду справи позивачем були надані уточнення позовних вимог від 17.01.2010 р. за № БФС-, у яких позивач просить скасувати податкові повідомлення-рішення № 0002822301/0 від 16.10.2007 р., № 0002822301/1 від 28.12.2007 р. та № 0002822301/2 від 02.04.2008 р. на суму 82692,43 грн.

24 лютого 2010 р. від позивача на адресу Господарського суду АР Крим надійшли змінення предмету позову від 18.02.2010 р. за № БФС-244, у яких позивач просить визнати недійсним податкове повідомлення-рішення № 0002822301/2 від 02.04.2008 р. у частині стягнення основного платежу на суму 82692,43 грн. та штрафних санкцій в розмірі 41346,22 грн. та всього на суму 124038,65 грн. (том 3 а. с. 20).

У засідання суду 01 квітня 2010 р. представник позивача з’явився, вимоги позову підтримав.

Представник відповідача у засідання суду 01.04.2010 р. з’явився, позовні вимоги не визнає.

Сторони відмовилися від послуг перекладача.

Відповідно до статті 130 Кодексу Адміністративного судочинства України перед початком слухання справи сторонам, які беруть участь у справі, були вручені пам’ятки про права та обов’язки.

У засіданні суду 01.04.2010 р. у порядку статті 150 Кодексу адміністративного судочинства було оголошено перерву до 13 квітня 2010 р. до 14 години 30 хвилин.

09 квітня 2010 р. на адресу суду від позивача надійшло клопотання від 06.04.2010 р. за № БФС-549, у якому позивач просить скасувати податкове зобов’язання за податковим повідомленням-рішенням № 0002822301/2 від 02.04.2008 р. на суму 124038 грн., у тому числі 82692,00 грн. основного платежу та 41346,00 грн. штрафних санкцій.

У засідання суду 13.04.2010 р. представник позивача з’явився.

Представник відповідача у судове засідання 13.04.2010 р. з’явився.

У засіданні суду 13.04.2010 р. у порядку статті 150 Кодексу адміністративного судочинства було оголошено перерву до 11 травня 2010 р. до 14 години 10 хвилин.

У засідання суду 11.05.2010 р. представник позивача з’явився, надав клопотання від 11.05.2010 р. за № БФС-733, у якому просить скасувати податкове зобов’язання за податковим повідомленням-рішенням № 0002822301/2 від 02.04.2008 р. на суму 124038 грн., у тому числі 82692,00 грн. основного платежу та 41346,00 грн. штрафних санкцій.

Представник відповідача у судове засідання 11.05.2010 р. з’явився.

У засіданні суду 11.05.2010 р. у порядку статті 150 Кодексу адміністративного судочинства було оголошено перерву до 27 травня 2010 р. до 14 години 10 хвилин.

Представники сторін у засідання суду 27 квітня 2010 р. з’явилися.

Суд 27 квітня 2010 р. дослідивши матеріали справи, вийшов до нарадчої кімнати до 30 квітня 2010 р. до 10 години 00 хвилин.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та заперечення представників позивача та відповідача, дослідивши надані сторонами докази, суд, -

          ВСТАНОВИВ:          

Позивач - Державне підприємство «Ялтинський морський торговельний порт», м. Ялта, є юридичною особою, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (ідентифікаційний код – 01125591, дата проведення державної реєстрації – 19.08.1998 р. № 1146120 0000 000206), та взятий на податковий облік 13.03.1992 р. Державною податковою інспекцією у м. Ялта за № 191 (б), що підтверджено довідкою № 1408 від 16.05.2005 р. Позивач зареєстрований як платник податків на додану вартість в ДПІ в м. Ялта, що також підтверджується свідоцтвом платника ПДВ № 00481335 від 06.10.1997 р., бланк НВ № 179077.

Відповідачем – Державною податковою інспекцією у м. Ялта у період з 14.08.2007 р. по 25.09.2007 р. проводилася виїзна планова документальна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006 р. по 30.06.2007 р.

За результатами перевірки відповідачем (ДПІ у м. Ялта) складено акт № 2201/01125591/23-1/136 від 02.10.2007 р. «Про результати виїзної планової документальної перевірки Державного підприємства «Ялтинський морський торговельний порт», код за ЄДРПОУ 01125591, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006 р. по 30.06.2007 р.»

Відповідно зазначеному акту позивачем були допущені порушення п. 4.1. статті 4, п. п. 6.2.1 п. 6.2. статті 6; п. п. 7.3.1. п. 7.3.; п. п. 7.4.3. п. 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижена чиста сума податкових зобов’язань з податку на додану вартість за період з липня 2006 р. по липень 2007 р. на 121510 грн., у тому числі по податковим періодам: липень 2006 р. – 14301,0 грн.; серпень 2006 р. – 1936 грн.; вересень 2006 р. – 15253 грн.; жовтень 2006 р. – 15627 грн.; листопад 2006 р. – 12608 грн.; грудень 2006 р. – 3659 грн.; січень 2007 р. – 7810 грн.; лютий 2007 р. – 8351 грн.; березень 2007 р. – 4457 грн.; квітень 2007 р. – 7734 грн.; травень 2007 р. – 11789 грн.; червень 2007 р. – 17985 грн.

Як зазначається актом перевірки - підприємством застосовувалася 0 % ставка як по вантажним митним деклараціям, які були оформлені безпосередньо на ДП «Ялтинський морський торгівельний порт», так і по вантажним митним деклараціям, оформленим на агентів, в результаті чого було занижено податкове зобов’язання з ПДВ на суму 8167,00 грн. Крім того, ДП «Ялтинський морський торгівельний порт» за період з 01.01.2007 р. по 30.06.2007 р. не включена до бази оподаткування ПДВ відповідно п. п. 7.3.1. п. 7.3. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума перерахунку орендної плати за договорами оренди нерухомого майна у відповідності з вимогами статті 118 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» на загальну суму 58713,76 грн., що привело до заниження податкових зобов’язань на суму 11743,00 грн.

Також, актом перевірки зазначено, що ДП «Ялтинський морський торгівельний порт» здійснювалися фінансово-господарські операції, які підлягають оподаткуванню за ставками 20 %, 0 %, та ті, які звільнені оподаткування у відповідності з п. 5.16. статті 5 Закону України «Про податок на додану вартість». При цьому підприємством позивача не зроблено пропорційний розподіл податкового кредиту у відповідності з вимогами п. п. 7.4.3. п. 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Дане порушення привело до завищення податкового кредиту на суму 101600,00 грн.

          Згідно Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб’єктами підприємницької діяльності - юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 р. № 327 зазначено, що факти виявлених порушень податкового і валютного законодавства в акті документальної перевірки повинні викладатися чітко, об’єктивно та в повній мірі, з посиланням на первинні документи, що підтверджують наявність зазначених фактів та на підставі яких вчинені записи у податковому та бухгалтерському обліку, з наведенням кореспонденції рахунків та інших доказів, що достовірно підтверджують наявність факту порушення, із зазначенням змісту порушень. Лише за умови дотримання контролюючим органом зазначених вимог щодо фіксування факту виявлених порушень є підстави для визначення платнику податкових зобов’язань.

На підставі висновків вказаного акту відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення: № 00028222301/0 від 16.10.2007 р. про донарахування податкового зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 121510 грн. та застосуванні фінансових санкцій в сумі 60755 грн., а всього на суму 182256 грн.

Не погодившись з даним рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному порядку до ДПІ м. Ялта.

Рішенням про результати розгляду скарги ДПІ в м. Ялта № 22923/10/250 від 13.12.2007 р. у задоволені скарги було відмовлено.

За результатами розгляду скарги ДПІ в м. Ялта винесено податкове повідомлення-рішення: № 0002822301/1 від 28.12.2007 р. про донарахування податкового зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 121510 грн. та застосуванні фінансових санкцій в сумі 60755 грн., а всього на суму 182256 грн.

ДП «Ялтинський морський торговий порт» була подана скарга до ДПА в АР Крим.

Рішенням про результати розгляду повторної скарги № 442/10/25-023 від 19.02.2008 р. скарга позивача була задоволена частково. Однак, податкове повідомлення-рішення № 0002822301/0 від 16.10.2007 р. залишено без змін. За результатами розгляду скарги було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002822301/2 від 02.03.2008 р.

Як витікає з матеріалів справи, акту перевірки, та підтверджено експертним висновком, Державним підприємством «Ялтинський морський торговий порт» укладені договори оренди нерухомого майна, яке знаходиться на балансі підприємства: договір № 28 від 12.06.2000 р. з СП «Ялмара»; договір № 37 від 03.03.1999 р. з ТОВ «Воскар», у подальшому додатковими угодами від 01.07.1999 р. внесені зміни до назви орендаря – ТОВ «Кактус-Клаб»; договір № 44 від 01.10.2003 р. з ТОВ «Селена»; договір № 45 від 01.10.2003 р. з ТОВ «Парус»; договір № 72 від 15.10.2000 р. з ТОВ «Інтурист»; договір № 120 від 22.09.1999 р. з ТОВ «Транстехно».

Розмір орендної плати за даними договорами встановлювався у відповідності з «Методикою розрахунку та порядку використання плати за оренду державного майна», затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 р. № 786, що не заперечується сторонами.

У відповідності зі статтею 118 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» від 19.12.2006 р. № 489-V, договори оренди державного та комунального майна, укладені до 01 січня 2007 р. (окрім договорів на оренду державного та комунального майна, укладених бюджетними установами, Пенсійним фондом України та його органами, а також відносно цілісних майнових комплексів), у шестимісячний строк належать обов’язковому перегляду у відповідності з встановленою нормою.

Додатковими угодами до договорів оренди майна, укладені позивачем у зв’язку з внесенням змін до «Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду державного мана», затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2006 р. № 1846, переглянуто розмір орендної плати, а саме: додаткова угода № 3 від 11.05.2007 р. до договору оренди № 28 від 12.06.2000 р. з СП «Ялмара»; додаткова угода № 10 від 14.05.2007 р. до договору № 120 від 22.09.1999 р. з ТОВ «Транстехно»; додаткова угода № 3 від 20.05.2007 р. до договору оренди № 72 від 15.10.2000 р. з ТОВ «Інтурист»; додаткова угода № 2 від 20.05.2007 р. до договору оренди № 45 від 01.10.2003 р. з ТОВ «Парус»; додаткова угода № 2 від 14.05.2007 р. до договору оренди № 44 від 01.10.2003 р. з ТОВ «Селена»

Згідно пункту 4 наданих додаткових угод розрахунок орендної плати вступає в силу з 27.12.2006 р.

У відповідності з вимогами Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: п. 4.1. статті 4 - База оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг); та п. п. 7.3.1. п. 7.3. статті 7 - Датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

За документами наданими позивачем, при проведенні на підприємстві ревізії фінансово-господарської діяльності Контрольно-ревізійним управлінням в АР Крим за період з 01.01.2006 р. по 01.07.2007 р. були також встановлені порушення щодо отримання орендної плати, що зазначено актом перевірки № 05-21/48 від 04.10.2007 р. Вказані порушення були предметом розгляду окружним адміністративним судом АР Крим у справі № 2а-2328/08/10. Відповідно наданим позивачем рахункам, копіям податкових накладних, актам звірки розрахунків з орендарями, позивачем були донараховані суми орендної плати та сплачені орендарями на час проведення звірок розрахунків. Таким чином, позивачем визнане зазначене порушення.

Приймаючи до уваги дослідження та висновки експертизи та наявні у матеріалах справи документи, ДП «Ялтинський морський торговий порт» за період з 01.01.2007 р. по 30.06.2007 р. не включена до бази оподаткування з ПДВ донарахована сума орендної плати в розмірі 58713,76 грн., що привело до заниження податкових зобов’язань на суму 11743,00 грн.

Виходячи з викладеного, суд не має підстав вважати саме на час проведення перевірки протиправними дії відповідача – Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим з донарахування зазначеної суми податкових зобов’язань.

Актом перевірки ДПІ було встановлено, що ДП «Ялтинський морський торгівельний порт» за період з липня 2006 р. по червень 2007 р. проводилися операції з застосуванням 0 % ставки з ПДВ, при цьому, нульова ставка застосовувалася ДП «Ялтинський морський торгівельний порт» як по ГТД, які були оформлені безпосередньо на ДП «Ялтинський морський торгівельний порт» (відправник), так і по ГТД, які були оформлені на агентів, які відповідно ГТД виступали експертами.

У відповідності з вимогами статті 6 Закону України «Про податок на додану вартість» при експорті товарів та супутніх такому експорту послуг ставка податку становить "0" відсотків до бази оподаткування. У тому числі за нульовою ставкою оподатковуються операції з: поставки для заправки або постачання морських (океанських) суден, що: використовуються для навігаційної діяльності, перевезення пасажирів або вантажів за плату, іншої комерційної, промислової або риболовецької діяльності, здійснюваної за межами територіальних вод України; використовуються для рятування або подання допомоги у нейтральних або територіальних водах інших країн; входять до складу військово-морських сил України та відправляються за межі територіальних вод України, у тому числі на якірні стоянки. Товари вважаються експортованими платником податку в разі, якщо їх експорт засвідчений належно оформленою митною вантажною декларацією.

Порядок оформлення вантажної митної декларації регулюється Положенням про вантажну митну декларацію, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.1997 р. № 574.

У відповідності з вимогами пункту 8 Положення про вантажну митну декларацію ВМД, заповнена у звичайному порядку, вважається оформленою за наявності на всіх її аркушах відбитка особистої номерної печатки посадової особи митниці, що здійснила митне оформлення товарів і транспортних засобів. Оформлена ВМД є підтвердженням надання особі права на розміщення товарів та/або транспортних засобів у заявленому митному режимі і прав та обов'язків зазначених у ВМД осіб щодо здійснення ними відповідних фінансових, господарських та інших операцій.

Згідно з вимогами пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про вдосконалення механізму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за операціями з експорту продукції» від 01 березня 2002 р. № 243 для відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість платник податку, який здійснив операцію з вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України (експорт), подає разом з іншими передбаченими законодавством документами оригінал п’ятого основного аркушу («екземпляр для декларанта») митної вантажної декларації МД-2 (МД-3), який є її складовою частиною, оформленого митним органом під час здійснення митного оформлення експорту товарів, на якому вказаними митним органом за зверненням платника податку виконується надпис про фактичне вивезення експортних товарів за межі митної території України, який посвідчується підписом відповідної посадової особи та гербовою печаткою митного органу.

За період з липня 2006 р. по червень 2007 р. обсяг експортних операцій, які належать оподаткуванню ПДВ за ставкою 0 % склав: за даними підприємства – 179975,76 грн., за даними ДПІ – 139140,16 грн., за даними експертизи – 149434,53 грн.

За поясненнями експерта розбіжність між даними експертизи та даними підприємства з відображення в декларації об’ємів, які належать оподаткуванню за ставкою 0 %, складає 30541,23 грн. у бік зменшення та утворилися в результаті того, що ДП «Ялтинський морський торгівельний порт» за період з липня 2006 р. по червень 2007 р. застосовувалася 0 % ставка також по ВМД, які оформлені на агентів.

У зв’язку з чим, сума донарахування податкового зобов’язання за ставкою 20 % складає: за даними ДПІ – 8167,00 грн. ((30541,23 + 10294,37)х20 %), за даними експертизи – 6108,00 грн. (30541,23 х 20 %).

Розбіжність між даними експертизи та даними ДПІ по сумі податкового зобов’язання з ПДВ склало 2059,00 грн. (8167,00 – 6108,00) у бік зменшення та утворилися в результаті того, що за актом перевірки ДПІ донараховані податкові зобов’язання за ставкою 20 % по ВМД, у яких «Відправником (Експортером)» є безпосередньо ДП «Ялтинський морський торгівельний порт», а саме: № 600050000/61000102 від 02.07.2006 р. на суму 1700,84 грн., ПДВ – 341,00 грн. (арк. 74 акту перевірки); № 600050009/7/000073 від 11.05.2007 р. на суму 8593,53 грн., ПДВ – 1719,00 грн. (арк. 80 акту перевірки).

Таким чином, донарахування за актом виїзної планової документальної перевірки ДПІ в м. Ялта від 02.10.2007 р. № 2201/01125591/23-1/136 за період з липня 2006 р. по червень 2007 р. податкового зобов’язання за ставкою 20 % в результаті неправомірного застосування підприємством 0 % ставки обґрунтовано в сумі 6108,00 грн.

Актом перевірки було також встановлено, що в періоді, який перевіряється, підприємством позивача здійснювалися фінансово-господарські операції, які не є об’єктом оподаткування ПДВ у відповідності з п. 5.16. статті 5 Закону України «Про податок на додану вартість». При цьому позивачем не зроблено пропорціональне розподілення податкового кредиту з податку на додану вартість відповідно п. п. 7.4.3. пункту 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», у відповідності з яким у разі, коли товари (роботи, послуги), виготовлення та/або придбання, частково використовуються в оподаткованих операціях, а частково – ні, в суму податкового кредиту включається та частина оплаченого (нарахованого) податку при їх виготовлені або придбанні, яка відповідає частині використання таких товарів (робіт, послуг) в оподаткованих операціях звітного періоду. Таким чином, позивачем у порушення п. п. 7.4.2. пункту 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» завищена сума податкового кредиту з податку на додану вартість.

Проведеною судовою бухгалтерською експертизою встановлено, що ДП «Ялтинський морський торгівельний порт» стягуються наступні цільові портові збори: корабельний, причальний, адміністративний. У відповідності з планом рахунків бухгалтерського обліку, що застосовуються ДП «Ялтинський морський торгівельний порт», нарахування доходів від портових зборів відображується у бухгалтерському обліку за кредитом субрахунку 703 «Дохід від реалізації робіт та послуг». Державним підприємством «Ялтинський морський торгівельний порт» до операцій, звільненим від оподаткування віднесені адміністративний збір, корабельний збір, причальний збір, стягненні з іноземних судів, що підтверджується оборотами за субрахунком 703/6 в кореспонденції з рахунком 361/1.002 «Розрахунки з іноземними покупцями» та даними стр. 4 Декларації з ПДВ.

У відповідності з пунктом 5.16. статті 5 Закону України «Про податок на додану вартість» - звільняються від оподаткування операції за ставками послуг, які надаються іноземним судам та оплачуються ними у відповідності з законодавством України портовими зборами.

Як визначено підпунктом 7.4.2. пункту 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» якщо платник податку придбаває (виготовляє) товари (послуги) та основні фонди, які призначаються для їх використання в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 та пунктом 11.44 статті 11 цього Закону, то суми податку, сплачені у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включаються до складу податкового кредиту такого платника.

Відповідно підпункту 7.2.8. пункту 7.2. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком, а також які не є об'єктами оподаткування згідно із статтею 3 та звільнених від оподаткування згідно із статтею 5 цього Закону.

У разі коли товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду, що встановлено підпунктом 7.4.3. пункту 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

За поясненням експерта, експерт при дослідженні урахував те, що за строкою 4 «Операції, звільнені від оподаткування» Декларації з ПДВ відображений дохід по корабельному збору та причальному збору, унаслідок чого, податковий кредит відраховувався від фактичних витрат за матеріальними складниками, які приймали участь у одержанні доходів, звільнених від оподаткування ПДВ по корабельному та причальному зборам окремо. Адміністративний збір у розрахунку коефіцієнтів розподілення податкового кредиту експертом не враховувався, оскільки, даний збір є транзитним та після стягнення одразу перераховується до бюджету. Для визначення витрат, які понесені підприємством для одержання доходу, звільненого від оподаткування ПДВ, експертом були взяті дані звітів за формою 1 «Звіт про кошти, одержані від портових зборів, та їх використання» та за формою 2 «Звіт про цільове використання портових зборів», які щоквартально подаються підприємством до Міністерства транспорту України. Експертом розрахунковим шляхом по матеріальним витратам, що приходяться на звільненні під оподаткування операції, нарахований ПДВ за ставкою 20 % з урахуванням коефіцієнту розподілення у відповідності з методикою, запропонованою ДПА України у листі від 02.12.1999 р. № 18043/7/16-1220-16, який визначався як відношення неоподаткованого доходу, одержаному від портових зборів окремо по кожному виду збору. Розрахункова сума ПДВ, яка підлягає виключенню з податкового кредиту склала 76598,00 грн. (29619,00 + 46979,00). Сума ПДВ, яка підлягає включенню до податкового кредиту за період з 01.07.2006 р. по 30.06.2007 р. склала: за даними підприємства позивача – 2446016,00 грн.; за даними ДПІ – 2344414,00 грн.; за даними експертизи – 2369418,00 грн. Розбіжність даних експертизи з даними підприємства позивача склала 76598,00 грн. (2369418,00 – 2446016,00) у бік зменшення податкового кредиту, та утворилася в результаті того, що у періоді, що досліджується, підприємством у порушення п. п. 7.4.2.є п. 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» до складу податкового кредиту включені суми ПДВ, сплачені при придбанні товарів (послуг), використаних у неоподаткованих операціях. Розбіжність даних експертизи з даними відповідача склало 25004,00 грн. (2369418,00 – 2344414,00) у бік збільшення податкового кредиту та пояснюється методикою обчислення. ДПІ при розрахунку податкового кредиту, що належить виключенню, виходила з коефіцієнту розподілення, який обчислюється як відношення валового доходу по портовим зборам (причальний, корабельний, адміністративний) до загального валового доходу по відділенням, що стягують портові збори, в результаті чого податковий кредит значно занижений.

Таким чином, ДП «Ялтинський морський торгівельний порт» за період з липня 2006 р. по червень 2007 р. завищений податковий кредит на суму 76598,00 грн.

В акті документальної перевірки у таблиці зведених даних з ПДВ за даними ДПІ чиста сума податкових зобов’язань, що підлягає донарахуванню, складає 121510,00 грн., а за арифметичним підрахунком даних таблиці кол. 10 – кол 7 складають суму 107276,00 грн.

Таким чином, суд приймає до уваги висновки експертизи та вважає підтвердженою суму донарахованого податку на додану вартість, проведених ДПІ в м. Ялта ДП «Ялтинський морський торгівельний порт» за актом перевірки ДПІ в м. Ялта від 02.10.2007 р. № 2201/01125591/21-1/136 за період з липня 2006 р. по червень 2007 р. в розмірі 94449,00 грн.

Пунктом 10.2. статті 10 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" пункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Згідно з підпунктом «б» пункту 4.2.2. статті 4 Закону України про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Крім того, відповідно до вимог пункту 17.1.3. статті 17 Закону України про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку щодо неправомірності донарахування відповідачем суми податкового зобов’язання у розмірі 40591,50 грн., у тому числі за основним платежем 27061 грн. та штрафні санкції – 13530,50 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 11, 12, 70, 79, 82, 86, пунктом 4 статті 92, статтями 94, 98, 122, 158–163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Скасувати податкове зобов’язання за податковим повідомленням-рішенням № 0002822301/2 від 02.04.2008 р. у розмірі 40591,50 грн., у тому числі за основним платежем 27061 грн. та штрафні санкції – 13530,50 грн.

В іншій частині позову – відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена у апеляційному порядку відповідно до вимог ст. ст. 185-187 Кодексу Адміністративного судочинства України протягом 10 днів з дня її проголошення або з дня складання постанови в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Чонгова С.І.