Рішення № 9989948, 01.06.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к.

РІШЕННЯ

Іменем України

01.06.2010Справа №2-9/925-2010 За позовом Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Феодосії", АР Крим, м. Феодосія

До відповідача Приватного підприємства "Файзуллін", АР Крим, м. Феодосія

Про стягнення 166367, 45 грн.

Суддя ГС АР Крим Н.С.Пєтухова

Представники:

Від позивача – Майорова Н.М., ю/к., дов. пост. № 1 від 04.01.2010 року.

Від відповідача – не з’явився

Суть спору: Позивач звернувся до Господарського суду АР Крим із позовом, у якому просить стягнути з відповідача 166367,45 грн. заборгованості, у тому числі 145026,00 грн. основного боргу, 13497,00 грн. пені, 6160,88 грн. індексу інфляції, 1683,57 грн. 3% річних, а також 1663,67 грн. держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позивач заявою вих. № 781 від 14.05.10р. зменшив позивні вимоги відповідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України та просить стягнути з відповідача 145026,00 грн. основного боргу, 11644,98 грн. пені, 7544,70 грн. індексу інфляції, 1493,14 грн. 3% річних.

Дана заява прийнята судом до розгляду.

Відповідач тричі явку свого представника у судове засідання не забезпечив, витребувані документи, у тому числі відзив на позов суду не надав. Про день слухання справи був сповіщений належним чином. Факт отримання відповідачем ухвали Господарського суду Автономної Республіки Крим підтверджується поштовим повідомленням. Причина не явки представника відповідача суду не відповідача суду не відома.

Справа розглядається по наявним у неї матеріалам, у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслуховує пояснення представника позивача, суд –

В с т а н о в и в:

06.12.2005 р. між сторонами був укладений договір № 609/05 на постачання води з комунального водопроводу і прийом стоків в комунальну каналізацію.

Відповідно до умов даного договору позивач приймає на себе водопостачання відповідача питною водою і прийом стоків від абонента в міський каналізаційний колектор, згідно умов договорів.

Відповідач, у свою чергу, зобов'язався оплачувати надані позивачем послуги, відповідно до умов вищевказаного договору.

Пунктом 3 договору сторони передбачили, що відповідач самостійно проводить щомісячні платежі, відповідно до виставленого рахунку у строк до десятого числа, наступного за розрахунковим.

Позивач свої договірні зобов’язання виконав належним чином, однак, відповідач порушував свої зобов'язання і умови договору, оплату за надані послуги не проводив, у зв'язку з чим, за період з 01.01.2009 р. по 31.12.2009р. утворився борг у розмірі 145026,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана зробити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші і тому подібне) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст.193 ГК України суб'єкти господарювання і інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Стаття 530 ЦК України встановлює, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строку

Статтею 610 Цивільного кодексу України невиконання або неналежне виконання зобов'язання визнається порушенням зобов'язання.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк, одностороння відмова або зміна умов договору не допускається.

При таких обставинах, позовні вимоги позивача в частині стягнення 145026,00грн. основного боргу підлягають задоволенню, оскільки підтверджені матеріалами справи.

Позивач заявою вих. № 781 від 14.05.10р. у порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України просить стягнути з відповідача 11644,98 грн. пені, 7544,70 грн. індексу інфляції, 1493,14 грн. 3% річних.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Позовні вимоги позивача у частині стягнення індексу інфляції за період з лютого 2009р. до 01.02.10р. підлягають задоволенню у сумі 7544,70 грн. (згідно розрахунку позивача а.с.28-30)

Позовні вимоги позивача у частині стягнення 3% річних за період з 11.02.09р. по 01.02.10 р. підлягають задоволенню у сумі 1493,14 грн. (згідно розрахунку позивача а.с.27)

Крім того, позивач відповідно до пункту 14.1 договору №609/05 просить стягнути з відповідача пеню за період з 11.02.09р. по 31.01.10 р. у розміру 11644,98 грн. (згідно розрахунку позивача а.с.25-26). Розрахунок пені позивачем був проведений з урахуванням діючих облікових ставок НБУ відповідно до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Пунктом 14.1 Договору сторони передбачили, що за затримку розрахунком Абонент сплачує Водоканалу за кожен день прострочення пеню, обчислювану від суми простроченого платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, але не більш за розмір, встановлений чинним законодавством, і 5 % штрафу за ухилення від оплати пред'явленого рахунку.

Позивні вимоги позивача у частині стягнення пені у сумі 11644,98 грн. теж обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 33,34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Витрати по оплаті держмита і на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відносяться на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

Рішення оформлене відповідно до ст. 84 ГПК України і підписано 01.06.2010 р.

З огляду на викладене, керуючись ст. ст. 22, 33, 34, 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

1.          Заяву про зменшення позивних вимог прийняти.

2.          Позов задовольнити.

3.          Стягнути з Приватного підприємства "Файзуллін" (98100, м. Феодосія, вул. Войкова, 37, кв. 47, р/р 26004026515 в КФ АБ «Експресс-банк», МФО 384674, ЗКПО 32511363) на користь Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Феодосії" (98100, м. Феодосія, вул. Земська,8, р/р 26000525514741 в КРФ АКБ УСБ м. Сімферополь МФО 324010, ЗКПО 03348086) 145026,00 грн. основного боргу, 11644,98 грн. пені, 7544,70 грн. індексу інфляції, 1493,14 грн. 3% річних, держмито у сумі 1657,09 грн. та 236 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної чинності.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Петухова Н.С.