Рішення № 99890491, 26.07.2021, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 209/394/21

Провадження № 2/209/927/21

РІШЕННЯ

Іменем України

26 липня 2021 року м. Кам`янське

Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, у складі:

головуючого судді Шендрика К.Л.,

за участі секретаря Драгунцевої С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства "Банк кредит Дніпро" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

АТ "Банк Кредит Дніпро" звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ "Банк Кредит Дніпро" загальну заборгованість за кредитним договором № 22036000217079 від 09.11.2019 року у розмірі 111207,71 грн. та судові витрати у розмірі 2270,00 грн.

На обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_1 звернулась до АТ "Банк Кредит Дніпро" з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала кредитний договір № 22036000217079 від 09.11.2019 року, своїм підписом підтвердивши ознайомлення з тарифами банку та умовами кредитування, відповідно до умов якого отримала грошові кошти у розмірі 96310,11 гривень на споживчі потреби зі сплатою щомісячної комісії на обслуговування кредиту в розмірі в 3,5 % від суми кредиту; процентною ставкою на строкову заборгованість за кредитом 0,001% річних, на прострочену заборгованість за кредитом 56,0% річних. Строк кредитування 60 місяців. Відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконала. У зв`язку з порушеннями зобов`язань за кредитним договором відповідач станом на 04 лютого 2021 року має заборгованість у розмірі 111207,71 гривень, яка складається з наступного: 93862,53 гривень - залишок простроченого кредиту; 9,38 гривень - залишок прострочених відсотків; 17335,80 гривень - залишок прострочених комісій.

01.04.2021 року по справі було ухвалено заочне рішення по справі.

Ухвалою від 20.05.2021 року за заявою ОСОБА_1 заочне рішення було скасовано та призначено розгляд цивільної справи в порядку спрощеного позовного провадження на 26.07.2021 року.

07.06.2021 року відповідач надала відзив на позовну заяву, в якому просила відмовити у задоволенні позовної заяви. На обґрунтування відзиву зазначила, що за змістом ст. 22 ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», документами, які можуть підтвердити факт проведення розрахункових операцій є: платіжне доручення, платіжна вимога-доручення, розрахунковий чек, платіжна вимога, меморіальний ордер. Позивачем, не надано до суду жодного первинного облікового документу, що доводив би надання їй будь-якого кредиту. Також вказує, що до розрахунку заборгованості було включено плату за надання інформації щодо кредиту у сумі 17335,80. грн, безоплатність надання якої прямо встановлена частиною першою статті 11 ЗУ «Про споживче кредитування». Позивач, в порушення вимог ст. 16 ЗУ "Про споживче кредитування", не направив їй вимогу про усунення порушень умов договору та дострокове погашення кредиту. Щодо розрахунку заборгованості зазначає, що він є таблицею нарахувань невідомого походження, жодна із сум, зазначених в розрахунку, нею не підтверджується, тому вважає, що розрахунок є неналежним, недопустимим і недостовірним доказом.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, разом з позовною заявою, подав клопотанням про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач у судове засідання не з`явилась, надала суду заяву з клопотанням про розгляд справи у її відсутність, у задоволенні позову просила відмовити у повному обсязі.

В порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено, що 09 листопада 2019 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 22036000217079, відповідно до умов якого відповідач отримав грошові кошти у розмірі 96310,11 гривень на споживчі потреби зі сплатою щомісячної комісії на обслуговування кредиту в розмірі в 3,5 % від суми кредиту; процентною ставкою на строкову заборгованість за кредитом 0,001% річних, на прострочену заборгованість за кредитом 56,0% річних. Строк кредитування 60 місяців (а.с. 5-6).

Відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав. Станом на 04 лютого 2021 року, відповідач має заборгованість в розмірі 111207 гривні 71 копійок, яка складається з наступного: 93862,53 гривень - залишок простроченого кредиту; 9,38 гривень - залишок прострочених відсотків; 17335,80 гривень - залишок прострочених комісій, що підтверджується графіком погашення кредиту, який перевірено судом (а.с 11-13).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Згідно статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ч. 1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України). Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. За змістом ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Виходячи з вище викладеного, суд приходить до висновку про необхідність задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідно ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно також стягнути судові витрати у справі, пропорційно задоволеним позовним вимогам. Керуючись ст. 526, 530, 611, 625, 628, 638, 640, 1049 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 81, 141, 223, 258-259, 263-265, 274, 279 ЦПК України, суд -

у х в а л и в :

Позов Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" (ЄДРПОУ 14352406, юридична адреса: вул. Жилянська, 32, місто Київ, 01033) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості, - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" заборгованість за кредитним договором №22036000217079 від 09.11.2019 року в розмірі 111207 (сто одинадцять тисяч двісті сім) гривні 71 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" судові витрати за сплату судового збору в розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду або через Дніпровський районний суд міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги у тридцятиденний строк з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя К.Л. Шендрик