Рішення № 99889544, 20.09.2021, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20 вересня 2021 року м. ТернопільСправа № 921/508/21

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Гирили І.М.

за участі секретаря судового засідання Бега В.М.

розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Квартал - Л", вул. Карпенка, 12, м. Тернопіль, 46018

до відповідача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Макаренка 7", вул. Макаренка, 7, м. Тернопіль, 46027

про стягнення 42 835 грн 44 коп.

за участі представників

позивача: Мукан Н. О. - уповноваженої

відповідача: не прибув

В порядку ст. 8, 222 Господарського процесуального кодексу України (надалі – ГПК України), здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу “Акорд”.

Заяв про відвід (самовідвід) судді та секретаря судового засідання з підстав, визначених ст. ст. 35-37 ГПК України не надходило.

Суть справи:

05.08.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Квартал - Л", надалі – позивач, звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Макаренка 7", надалі – відповідач, про стягнення 42 835 грн 44 коп. заборгованості.

Підставою позову визначено неналежне виконання відповідачем умов Договору №101 від 02.01.2019 про надання послуг з вивезення побутових відходів.

В підтвердження позовних вимог до матеріалів справи долучено належним чином засвідчені копії: Договору про надання послуг з вивезення побутових відходів №101 від 02.01.2019; актів здачі-прийняття наданих комунальних послуг за період з жовтня по грудень 2019 року, з липня по грудень 2020 року, з січня по червень 2021 року; наказів Управління житлово-комунального господарства, благоустрою та екології за №101 від 22.10.2018 "Про встановлення тарифів на послуги з вивезення побутових та негабаритних відходів по ПП "Квартал-Л", ТОВ "Квартал-Л" та №66 від 05.11.2019 "Про встановлення тарифів на послуги поводження з побутовими відходами"; актів звірки взаємних розрахунків за 9 місяців 2020 року та з 01.06.2020 по 30.06.2021, підписаних повноважними представниками сторін тощо.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 05.08.2021, головуючим суддею для розгляду справи №921/508/21 визначено суддю Гирилу І.М.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 10.08.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №921/508/21; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін; судове засідання у справі № 921/508/21 призначено на 09:00 год. 06.09.2021; запропоновано учасникам справи подати/надіслати суду заяви по суті справи та з процесуальних питань (при наявності).

Ухвалою суду від 06.09.2021 судове засідання по розгляду справи № 921/508/21 по суті було відкладено на 14:30 год. 20.09.2021; запропоновано сторонам у справі надати заяви по суті справи та з процесуальних питань (при наявності); позивача зобов`язано надати суду докази сплати коштів за Договором про надання послуг з вивезення побутових відходів № 101 від 02.01.2019, в тому числі заявленої до стягнення суми заборгованості.

14.09.2021 позивач, на виконання вимог ухвали від 06.09.2021, через відділ діловодства господарського суду, згідно з супровідним листом за вих. №134 від 14.09.2021 (вх. №7537) долучив до матеріалів справи витребовувані судом документи.

В судове засідання 20.09.2021 повноважний представник позивача прибув. Повідомив, що згідно з наданими суду супровідним листом за вих. №134 від 14.09.2021 доказами відповідач після звернення позивача до суду з даним позовом частково (на суму 19 472 грн) оплатив заявлену до стягнення суму боргу. Окрім того, 16.09.2021 ОСББ "Макаренка 7"додатково перераховано на рахунок ТзОВ "Квартал -Л" 3 894,36 грн за надані послуги по вивезенню ТПВ у січні місяці 2021 року. В підтвердження вказаного долучив до матеріалів справи копію банківської виписки за 16.09.2021. Враховуючи наведене, зазначив, що станом на день проведення даного судового засідання заборгованість відповідача за надані послуги по вивезенню ТПВ становить 19 469,28 грн, заборгованість в загальній сумі 23 366,16 грн погашена після звернення ТзОВ "Квартал -Л" до суду з даним позовом.

Відповідач явки свого уповноваженого представника в судове засідання 20.09.2021 не забезпечив, причин неявки не повідомив, запропонованих судом в ухвалах від 10.08.2021 та від 06.09.2021 заяв по суті справи чи з процесуальних питань не надав, хоча про дату, час та місце проведення судових засідань був повідомлений належним чином.

Слід зазначити, що усі процесуальні документи у даній справі були надіслані судом 10.08.2021 та 07.09.2021 на юридичну адресу відповідача – Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Макаренка 7" (сформований судом витяг - в матеріалах справи), яка вказана і позивачем у позовній заяві, а саме: вул. Макаренка, 7, м. Тернопіль, 46027 рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Поряд із цим, ухвала суду від 10.08.2021 повернута підприємством зв`язку на адресу суду із відміткою працівника поштового відділення "за закінченням терміну зберігання". Станом на день проведення даного судового засідання відомості про отримання відповідачем ухвали суду від 06.09.2021 відсутні.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" за № 755-IV від 15.05.2003, з наступними змінами, (надалі – Закон № 755-IV), єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадські формування, що не мають статусу юридичної особи.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" за № 755-IV від 15.05.2003, з наступними змінами, (надалі – Закон № 755-IV), єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадські формування, що не мають статусу юридичної особи.

Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру (ч. 1 ст. 7 Закону № 755-IV).

П. 10 ч. 1 ст. 9 Закону № 755-IV визначено, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості, зокрема, про місцезнаходження юридичної особи.

Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону № 755-IV якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Відповідно до ч. 3, 7 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Порядок вручення судових рішень визначено у ст. 242 ГПК України, за змістом ч. 5 якої учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

Ч. 11 ст. 242 ГПК України визначено, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з п. п. 3, 4, 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету міністрів України №270 від 05.03.2009 (надалі - Правила), і які регулюють відносини між ними.

Поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю. Рекомендовані поштові картки, листи та бандеролі з позначкою "Вручити особисто", рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка" приймаються для пересилання лише з рекомендованим повідомленням про їх вручення (п. п. 11, 17 Правил).

П. 99 Правил визначено, що рекомендовані поштові відправлення (крім рекомендованих листів з позначкою “Судова повістка”), рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об`єкта поштового зв`язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім`ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу.

Рекомендовані поштові відправлення з позначкою “Судова повістка”, адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку робить позначку “адресат відсутній за вказаною адресою”, яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду (п. 992 Правил).

Відповідно до п. 116, 117 Правил у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

Системний аналіз ст. 120, 242 ГПК України, п. 11, 17, 99, 116, 117 Правил свідчить, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічна позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17 та від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19).

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.12.2020 у справі № 902/1025/19 Верховний Суд звернув увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Окрім того, ст. 42 ГПК України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому норми вказаної статті зобов`язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Приписами ст. 248 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (ч. 8 ст. 252 ГПК України).

Відповідно до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно з ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі "Смірнова проти України").

Ч. 1 ст. 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За даних обставин, зважаючи на те, що усі процесуальні документи у даній справі були направлені судом на адресу відповідача, відомості про яку значаться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що в матеріалах справи відсутні підтвердження наявності порушень оператором поштового зв`язку вимог Правил надання послуг поштового зв`язку, наявних у матеріалах справи документів достатньо для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, суд прийшов до висновку, що неявка відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши в судовому засіданні доводи та пояснення повноважного представника позивача, дослідивши норми чинного законодавства, оцінивши наявні у матеріалах справи письмові докази, суд встановив наступне:

02.01.2019 між ТОВ "Квартал-Л", як Виконавцем, з однієї сторони, та ОСББ "Макаренка 7", як Споживачем, з іншої сторони, укладено Договір про надання послуг з вивезення побутових відходів №101 (надалі - Договір), за умовами якого Виконавець зобов`язався згідно з графіком надавати послуги з вивезення твердих побутових відходів, а Споживач зобов`язався своєчасно оплачувати послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених цим договором (п. 1 Договору).

П. 2, 4, 7, 8 Договору сторони погодили, що послуги з вивезення твердих побутових відходів (надалі - ТПВ) надаються за контейнерною схемою. Для вивезення ТПВ за контейнерною схемою використовуються технічно справні контейнери місткістю 1,1 куб. метра, що належать Виконавцю. Виконавець здійснює вивіз великогабаритних та ремонтних відходів відповідно до замовлення, наданого Споживачем. Тип та кількість автотранспортних засобів, необхідних для перевезення відходів, визначається Виконавцем.

Відповідно до п. 9 Договору вартість вивозу 1м3 ТПВ відповідно до наказу Управління житлово-комунального господарства, благоустрою та екології Тернопільської міської ради №101 від 22.10.2019 становить 83,66 грн. Середньомісячна вартість послуг становить 3 199,16 грн.

Згідно з п. 10 Договору вартість фактично (належним чином) наданих послуг зі збору та вивезення ТПВ визначається Виконавцем згідно тарифу, затвердженого органом місцевого самоврядування в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України та з урахуванням системи оподаткування, на якій перебуває Виконавець. Станом на момент підписання Договору тариф зі збору та вивезення ТПВ встановлений у розмірі, який указаний у п. 9 цього Договору. У разі зміни вартості тарифу зі збору та вивезення ТПВ, Виконавцем, у місяці такої зміни, в акті виконаних робіт вказується новий тариф із посиланням на відповідні нормативно-правові документи, що призвели до такої зміни. Підписання такого акту виконаних робіт у двохсторонньому порядку буде вважатися своєчасним та достовірним наданням інформації про зміну тарифу щодо надання послуг з вивезення ТПВ.

П. 11, 12 Договору сторони погодили, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Платежі вносяться не пізніше 10 числа періоду, що настає за розрахунковим, на підставі наданого Виконавцем акту приймання-передачі наданих послуг. Розрахунки відповідно до цього Договору проводяться шляхом перерахування грошових коштів із рахунку Споживача на рахунок Виконавця. Також розрахунки відповідно до цього Договору можуть бути проведені шляхом внесення уповноваженим представником Споживача грошових коштів у касу Виконавця.

Згідно з пп 17.1 п. 17, пп. 19.1 п. 19 Споживач зобов`язався оплачувати в установлений договором строк надані йому послуги з вивезення відходів. Виконавець зобов`язався надавати послуги відповідно до вимог законодавства про відходи, санітарних норм і правил, Правил надання послуг з вивезення побутових відходів, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Договір набирає чинності з моменту підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення його відтисками печаток Сторін і діє з 01.01.2019 протягом п`яти років (п. 30 Договору).

Вказаний правочин підписано повноважними представниками сторін, підписи скріплено відтисками печаток. Докази розірвання останнього чи визнання його недійсним в судовому порядку матеріали справи не місять та сторонами не надано.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України).

Згідно з ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі за Договором № 101 від 02.01.2019 виникли зобов`язання за договором про надання послуг, згідно якого, в силу ст. 901 ЦК України, одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ст. 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ст. 509 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України (ст. 193 ГК України)

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст. 530 ЦК України).

Ст. 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи, що на виконання умов укладеного правочину, протягом січня 2019 року – червня 2021 року, позивачем було надано відповідачу послуги з виведення ТПВ на загальну суму 109 183 грн 60 коп., з яких:

- 35 190,76 грн - вартість послуг, наданих протягом січня - листопада 2019 року, за обумовленою Договором середньомісячною ціною в розмірі 3 199,16 грн;

- 73 992,84 грн – вартість послуг, наданих протягом грудня 2019 року - червня 2021 року (включно), за середньомісячною ціною, розрахованою позивачем з врахуванням наказу Управління житлово-комунального господарства, благоустрою та екології Тернопільської міської ради №66 від 05.11.2019, в розмірі 3 894,36 грн, доведеною до відома відповідача у актах здачі-прийняття наданих комунальних послуг за №101/11 від 29.11.2019 та №101/12 від 31.12.2019, які були підписані останнім та скріплені печаткою юридичної особи без зауважень (належним чином засвідчені копії актів, зокрема за період з жовтня по грудень місяць 2019 року та з липня місяця 2020 року по червень місяць 2021 року (включно) – в матеріалах справи).

Слід зазначити, що усі долучені позивачем до матеріалів справи акти здачі-прийняття комунальних послуг підписані повноважними представниками сторін без заперечень, підписи скріплено печатками юридичних осіб.

Як вже зазначалось вище, умовами укладеного правочину (п. 11-12 Договору) сторони погодили, що розрахунковим періодом є місяць; платежі вносяться не пізніше 10 числа періоду, що настає за розрахунковим, на підставі наданого Виконавцем акту приймання-передачі наданих послуг.

Однак, як стверджує позивач та вбачається з матеріалів справи, в порушення умов укладеного правочину та вимог чинного законодавства, відповідач взяті на себе зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати вартості наданих позивачем послуг виконував неналежним чином. Вартість наданих за період з січня місяця 2019 року по червень місяць 2021 року послуг оплатив лише частково – на суму 66 348,16 грн, внаслідок чого на момент звернення позивача з даним позовом до суду утворилась заборгованість в загальній сумі 42 835,44 грн.

Долучені позивачем до матеріалів справи банківські виписки за період з 04.02.2019 по 05.04.2021 свідчать про те, що грошові кошти в загальній сумі 66 348,16 грн сплачено відповідачем за послуги, надані протягом січня місяця 2019 року-липня місяця 2020 року (включно).

Окрім того, факт наявності у відповідача станом на день звернення позивача з даним позовом до суду заборгованості в сумі 42 835,44 грн підтверджується і долученою до матеріалів справи копією акту звірки взаємних розрахунків за 01.06.2020-30.06.2021, підписаного повноважними представниками сторін, підписи яких скріплено відбитками печаток юридичних осіб.

Разом із тим, в судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи, що станом на день розгляду даного спору в суді ОСББ "Макаренка 7" за період з 05.08.2021 по 16.09.2021 перераховано на рахунок позивача грошові кошти в загальній сумі 23 366,16 грн. Зокрема: 05.08.2021 – 3 894,36 грн за серпень місяць 2020 року; 13.08.2021 – 7 788,72 грн за вересень та жовтень 2020 року; 17.08.2021 – 3 894,36 грн за листопад місяць 2020 року, 09.09.2021 - 3 894,36 грн за грудень місяць 2020 року та 16.09.2021 - 3 894,36 грн за січень місяць 2021 року.

Таким чином, після звернення позивача до суду із даним позовом не погашеною залишилась заборгованість відповідача за надані ТОВ "Квартал - Л" послуги по вивезенню ТПВ в сумі 19 469,28 грн.

Відповідач в судове засідання не прибув, не заперечив належними та допустимим доказами доводів позивача, як і не надав суду доказів своєчасної та повної оплати вартості отриманих на підставі Договору №101 від 02.01.2019 послуг.

Ст. 2 ГПК України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Ч. 1 ст. 73 ГПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України).

Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 ГПК України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).

Ст. 79 ГПК України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ст. 86 ГПК України).

За даних обставин, правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення суд визнає вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 19 469 грн 28 коп.

Провадження у справі в частині стягнення з відповідача заборгованості в загальній сумі 23 366,16 грн (сплати 05.08.2021, 13.08.2021, 17.08.2021, 09.09.2021 та 16.09.2021) суд закриває на підставі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, з огляду на відсутність предмету спору.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо позивач не підтримує своїх позовних вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача (ч. 2 ст. 130 ГПК України).

Ч. 9 ст. 129 ГПК України передбачено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи наведені вище приписи чинного процесуального законодавства, розмір задоволених позовних вимог; здійснені відповідачем оплати після звернення позивача з даним позовом до суду, зважаючи на те, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача - несвоєчасного виконання ним свого обов`язку по проведенню своєчасної оплати за надані послуги, судовий збір в розмірі 2 270 грн відшкодовується позивачу за рахунок відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст. 12-14, 73-74, 76-79, 86, 123, 129, 178, 202, 231, 232-233, 236-238, 240, 241, 248, 252, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Макаренка 7", вул. Макаренка, 7, м. Тернопіль, 46027, ідентифікаційний код 40714980, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Квартал - Л", вул. Карпенка, 12, м. Тернопіль, 46018, ідентифікаційний код 41170579, 19 469 грн 28 коп. боргу за надані послуги згідно з Договором №101 від 02.01.2019 та 2 270 грн 00 коп. в повернення сплаченого позивачем судового збору.

3. Закрити провадження у справі в частині стягнення 23 366 грн 16 коп. боргу на підставі п. 1.1 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

4. Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1,2 ст. 241 ГПК України).

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення, в порядку визначеному ст.ст. 256-257 ГПК України, з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 24.09.2021

Суддя І.М. Гирила