Рішення № 99889415, 23.09.2021, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" вересня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/2287/21

За позовом: Приватного акціонерного товариства «АЙБОКС БАНК» (03150, м .Київ, вул. Ділова, буд. 9-А, код ЄДРПОУ - 21570492, електронна адреса: bank@iboxbank.online)

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПКОМЕРС»(64114, м. Одеса, вул. Люфстдорська дорога, буд. 140-А, код ЄДРПОУ - 38801073)

про стягнення

Суддя Рога Н.В.

Секретар с/з Луцюк Р.П.

Представники сторін:

Від позивача: Шерстобитова Д.С. - на підставі довіреності №10 від 24.02.2021р.; Доценко Т.О. на підставі довіреності №11 від 24.02.2021р.; Суходольський С.М. - на підставі довіреності №4 від 01.02.2021р.;

Від відповідача: не з`явився.

В засіданні брали участь:

Від позивача: Суходольський С.М. - на підставі довіреності №4 від 01.02.2021р.;

Від відповідача: не з`явився.

СУТЬ СПОРУ: Позивач - Приватне акціонерне товариство (далі - ПрАТ) «АЙБОКС БАНК», звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «КАПКОМЕРС» про стягнення заборгованості у розмірі 16 562 грн, інфляційних втрат у розмірі 2 227 грн 18 коп., 35% річних у розмірі 13 276 грн 83 коп., пені у розмірі 7 910 грн 60 коп.

Ухвалою суду від 09.08.2021р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання призначено на 26.08.2021р.

Ухвалою суду від 26.08.2021р. відкладено судове засідання на 23.09.2021р.

Позивач - ПрАТ «АЙБОКС БАНК», підтримує позовні вимоги в повному обсязі, просить їх задовольнити з підстав зазначених у позовній заяві.

Відповідач - ТОВ «КАПКОМЕРС», не скористався своїм правом на судовий захист, письмового відзиву на позовну заяву до суду не надав.

Ухвали суду у справі №916/2287/21, направлені за юридичною адресою відповідача, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернулися до суду не врученими з приміткою пошти: «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Як вбачається з п. 2 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», відомості про місцезнаходження юридичної особи містяться в Єдиному державному реєстрі.

За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами в порядку ч.9 ст.165 ГПК України.

Позивач у справі зазначає, що 18.05.2018р. між Публічним акціонерним товариством «АЙБОКС БАНК», правонаступником якого є ПрАТ «АЙБОКС БАНК», (Гарант) та ТОВ «ПРОМИСЛОВІ ІННОВАЦІЇ УКРАЇНИ», перейменовано на ТОВ «КАПКОМЕРС», (Принципал) укладено Договір про надання гарантії №2698-0518/РІV3t.

Відповідно до п.п. 1.1-1.3 Договору Гарант видав Філії «Центр забезпечення виробництва» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (Бенефіціар) гарантію №2698-0518/PIV3t від 18.05.2018р. та прийняв на себе безвідкличні та безумовні зобов`язання здійснити Бенефіціару платіж в сумі 14 800 грн у випадку настання обставин, які передбачені цією Гарантією.

ТОВ «ПРОМИСЛОВІ ІННОВАЦІЇ УКРАЇНИ» було учасником відкритих торгів №UA -2018-05-05-000480-с, які проводилися Філією «Центр забезпечення виробництва» ПАТ «Українська залізниця» на закупівлю Конструкційних матеріалів (ізоляторів), затвердженої рішенням тендерного комітету Філії «ЦЗВ» ПАТ «Укрзалізниця» від 04.05.2018р.

Позивач зазначає, що умовами тендерної документації передбачався обов`язок учасників закупівлі надати забезпечення тендерної пропозиції у вигляді оригіналу гарантії.

Однак, всупереч умов тендерної документації ТОВ «ПРОМИСЛОВІ ІННОВАЦІЇ УКРАЇНИ» не надало оригіналу банківської гарантії, у зв`язку з чим пропозицію відповідача було відхилено.

У 2018 році Філія «Центр забезпечення виробництва» ПАТ «Українська залізниця» звернулась з позовом до Господарського суду міста Києва про стягнення 14 800 грн. з АТ «АЙБОКС БАНК» у зв`язку з настанням гарантійного випадку за банківською гарантією №2698-0518/PIV3t від 18.05.2018р.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 10.12.2018р. у справі №910/13068/18, залишеним в силі постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2019р., підтверджено факт настання гарантійного випадку за банківською гарантією №2698-0518/РІV3t від 18.05.2018р. та стягнуто з AT «АЙБОКС БАНК» на користь Філії «Центр забезпечення виробництва» ПАТ «Українська залізниця» суму гарантійного платежу 14 800 грн та 1 762 грн витрат по оплаті судового збору.

На виконання судового рішення та умов гарантії №2698-0518/PIV3t від 18.05.2018р. АТ «АЙБОКС БАНК» 17.04.2019р. сплатило Філії «Центр забезпечення виробництва» ПАТ «Українська залізниця» суму у розмірі 16 562 грн, яка включає в себе гарантійний платіж 14 800 грн та судовий збір 1 762 грн, що підтверджується меморіальним ордером №2349048.

Умовами Договору про надання гарантії № 2698-0518/PIV3t, зокрема, у п.п. 4.1 та 4.2, передбачено, що у разі виконання Гарантом зобов`язань Принципала, які забезпечені Гарантією, він, згідно чинного законодавства України, набуває прав зворотної вимоги (регресу) до Принципала в межах суми, фактично сплаченої ним за Гарантією. Принципал зобов`язаний погасити свої грошові зобов`язання перед Гарантом, які виникли внаслідок виконання Гарантом його зобов`язань перед Бенефіціаром, які забезпечені Гарантією, протягом 2 робочих днів з моменту отримання відповідної вимоги від Гаранта.

Крім того, позивач зазначає, що відповідно до ст.560 Цивільного кодексу України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Відповідно до ст.563 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов`язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії.

Позивач зазначає, що 09.04.2019р. за допомогою поштового зв`язку відповідачу надіслано лист-вимогу про погашення заборгованості №1282/04-6/6-04 на адресу: вул. Люфстдорфська дорога, буд 140А, м. Одеса, Одеська обл., 64114. Крім того, позивачем повторно направлялись вимоги №1394/04-6/6-01 від 23.04.2019р. та №1883/12-01 від 26.05.2021р.

Однак, ТОВ «КАПКОМЕРС» не було задоволено вимоги ПрАТ «АЙБОКС БАНК», у зв`язку з чим позивач звернувся з позовом до суду.

Невиконання ТОВ «КАПКОМЕРС» своїх обов`язків за Договором про надання банківської гарантії позивач вважає порушенням своїх прав та охоронюваних законом інтересів, у зв`язку з чим просить стягнути на свою користь грошові кошти у розмірі 16 562 грн.

Позивач звертає увагу на те, що обов`язок зі сплати судового збору у розмірі 1 762 грн виник у зв`язку з виконанням Гарантом своїх обов`язків перед Бенефіціаром.

Позивач, також, зазначає, що згідно п.п. 6.1, 6.2, 7.3 Договору про надання гарантії за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за Договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України, а відповідальність Принципала за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим Договором наступає незалежно від наявності його вини. При цьому, у випадку, якщо сторони не дійдуть згоди стосовно спорів та розбіжностей з істотних умов Договору - спірні питання передаються на вирішення суду відповідної компетенції.

Відповідно до п.п. 4.2 та 4.6 Договору про надання гарантії Принципал зобов`язаний погасити свої грошові зобов`язання перед Гарантом, які виникли внаслідок виконання Гарантом його зобов`язання перед Бенефіціаром.

Таким чином, позивач вважає, що оскільки АТ «АЙБОКС БАНК» внаслідок виконання зобов`язання перед Філією «Центр забезпечення виробництва» ПАТ «Українська залізниця» сплатило останньому 16 562 грн, у тому числі судовий збір у сумі 1 762 грн, ТОВ «КАПКОМЕРС» має погасити свої грошові зобов`язання у розмірі витрачених Банком коштів внаслідок виконання зазначених зобов`язань, а саме у сумі 16 562 грн.

Відповідно до п.6.3 Договору про надання гарантії в разі несвоєчасного виконання грошових зобов`язань за цим Договором винна Сторона сплачує пеню, розмір якої розраховується виходячи з ставки 0,1% від суми Гарантії за кожен день прострочення, але не більше ніж подвійна облікова ставка НБУ.

На підставі п.6.3. Договору позивач нарахував пеню за період з 09.04.2019р. по 23.07.2021р. у розмірі 7 910 грн 60 коп., яку просить стягнути з відповідача.

Окрім цього, позивач зазначає, що згідно ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 3.2 Договору про надання гарантії визначено, що у випадку виконання Гарантом зобов`язання Принципала, які забезпечені гарантією, Принципал сплачує Гаранту плату у розмірі 35% річних від суми коштів, яка фактично було сплачена Гарантом.

На підставі зазначеного позивач нарахував інфляційні втрати у розмірі 2 227 грн 18 коп. та 35% річних у розмірі 13 276 грн 83 коп., які просить стягнути на свою користь.

В якості нормативного обґрунтування позивач посилається на 525, 526, 530, 610, 629 Цивільного кодексу України та просить позовні вимоги ПрАТ «АЙБОКС БАНК» задовольнити в повному обсязі.

Відповідач не скористався своїм правом на судовий захист.

Розглянув матеріали справи, заслухав пояснення представників позивача, суд встановив, що 18.05.2018р. між Публічним акціонерним товариством «АЙБОКС БАНК» (змінено найменування на ПрАТ «АЙБОКС БАНК») (Гарант) з однієї сторони та ТОВ «ПРОМИСЛОВІ ІННОВАЦІЇ УКРАЇНИ» (змінено найменування на ТОВ «КАПКОМЕРС») (Принципал) з другої сторони укладено Договір про надання гарантії №2698-0518/РІV3t, відповідно до п.1.1. якого Гарант в порядку та на умовах, які визначені цим Договором, надає Філії «Центр забезпечення виробництва» ПАТ «Українська залізниця» гарантію, згідно умов якої гарантує перед Бенефіціаром виконання Принципалом його зобов`язань щодо укладення з Бенефіціаром договору. Гарантія є необхідністю для участі Принципала у конкурсних торгах, що оголошує Бенефіціар, проведення яких заплановано на 22.05.2018р. Відповідно до п.1.2. Договору Гарантія видається на суму 14 800 грн.

У відповідності до п. 2.1. Договору гарант повинен згідно умов цього договору надати гарантію шляхом оформлення Гарантійного листа (листа-гарантії) лише при настанні наступних подій: надання принципалом заяви про надання гарантії; надання принципалом всієї необхідної тендерної та фінансової документації для оформлення справи; отримання гарантом винагороди згідно п. 3.1. цього Договору.

Відповідно до п.п. 1.1-1.3 Договору Гарант видав Філії «Центр забезпечення виробництва» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (Бенефіціар) гарантію №2698-0518/PIV3t від 18.05.2018р. та прийняв на себе безвідкличні та безумовні зобов`язання здійснити Бенефіціару платіж в сумі 14 800 грн у випадку настання обставин, які передбачені цією Гарантією.

В умовах зазначеної банківської гарантії серед іншого передбачено, що не підписання учасником, який став переможцем процедури торгів, договору про закупівлю та/або ненадання переможцем забезпечення виконання договору про закупівлю після отримання повідомлення про намір укласти договір, якщо надання такого забезпечення передбачено тендерною документацією, Гарант зобов`язується виплатити Бенефіціару суму коштів, вказану в цій Гарантії, протягом 5 (п`яти) робочих днів після отримання від Бенефіціара вимоги в письмовій формі відповідно до законодавства України, якщо запитувана сума належить йому по настанні вищевказаних обставин, зазначить обставину або обставини, що настали.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «ПРОМИСЛОВІ ІННОВАЦІЇ УКРАЇНИ» приймало участь у відкритих торгах на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель, замовником торгів виступало ПАТ «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва». Тендерною документацією було передбачено, що забезпечення тендерної пропозиції надається учасником у вигляді банківської гарантії. За результатами відкритих торгів було визначено ТОВ «ПРОМИСЛОВІ ІННОВАЦІЇ УКРАЇНИ» переможцем у закупівлі.

Однак, ТОВ «ПРОМИСЛОВІ ІННОВАЦІЇ УКРАЇНИ» не було надано оригінал банківської гарантії.

Відповідно до ст. 32 Закону України «Про публічні закупівлі» рішення про намір укласти договір про закупівлю приймається замовником у день визначення переможця, та протягом одного дня після прийняття такого рішення замовник оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір та надсилає його переможцю. Усім іншим учасникам електронною системою закупівель автоматично надсилається повідомлення із зазначенням найменування та місцезнаходження переможця торгів.

Згідно зі ст. 32 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця.

В свою чергу, відповідно до ч. 3 ст. 32 Закону України «Про публічні закупівлі» у разі відмови переможця торгів від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або неукладення договору про закупівлю з вини учасника у строк, визначений цим Законом, або ненадання переможцем документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених ст. 17 цього Закону, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника та визначає переможця серед тих учасників, строк дії тендерної пропозиції яких ще не минув.

Таким чином, внаслідок ненадання ТОВ «ПРОМИСЛОВІ ІННОВАЦІЇ УКРАЇНИ» договірного забезпечення (оригіналів банківської гарантії або договору страхування), тендерну пропозицію відповідача було відхилено, оскільки переможець відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладення договору про закупівлю.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про публічні закупівлі» забезпечення тендерної пропозиції не повертається у разі, зокрема, непідписання учасником, який став переможцем процедури торгів, договору про закупівлю та / або ненадання переможцем процедури торгів забезпечення виконання договору про закупівлю після отримання повідомлення про намір укласти договір, якщо надання такого забезпечення передбачено тендерною документацією.

Таким чином, з вищевикладених обставин вбачається, що передбачений Гарантією випадок настав, а саме договір про закупівлю з відповідачем підписано не було, оскільки відповідач, який став переможцем процедури торгів, не надав забезпечення виконання договору про закупівлю після отримання повідомлення про намір укласти договір, хоча надання такого забезпечення передбачено Тендерною документацією.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 10.12.2018р. у справі №910/13068/18, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2019р., підтверджено факт настання гарантійного випадку за банківською гарантією №2698-0518/РІV3t від 18.05.2018р. та стягнуто з AT «АЙБОКС БАНК» на користь Філії «Центр забезпечення виробництва» ПАТ «Українська залізниця» суму гарантійного платежу 14 800 грн та 1 762 грн витрат по оплаті судового збору.

На виконання судового рішення та умов гарантії №2698-0518/PIV3t від 18.05.2018р. АТ «АЙБОКС БАНК» 17.04.2019р. сплатило Філії «Центр забезпечення виробництва» ПАТ «Українська залізниця» суму у розмірі 16 562 грн, яка включає в себе гарантійний платіж 14 800 грн та судовий збір 1 762 грн, що підтверджується меморіальним ордером №2349048.

Таким чином, позивач, як Банк-гарант, у зв`язку з порушенням відповідачем свого зобов`язання, забезпеченого гарантією, сплатив кошти Бенефіціару за його вимогою.

Відповідно до матеріалів справи позивачем було направлено на адресу відповідача вимоги про погашення заборгованості за Договором про надання гарантії, а саме: №1282/04-б/б-04 від 09.04.2019р., №1394/04-б/б-01 від 23.04.2019р., №1883/12-01 від 26.05.2021р.

Суд зазначає, що правовідносини між сторонами у даній справі виникли на підставі банківської гарантії. Особливості регулювання цих правовідносин визначено параграфом 4 глави 49 Цивільного кодексу України, положеннями глави 22 Господарського кодексу України, Положенням про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженого постановою правління Національного банку України від 15.12.2004р. № 639, Уніфікованими правилами міжнародної торгової палати для гарантій за першою вимогою 1992 року.

Статтею 200 Господарського кодексу України визначено, що гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов`язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов`язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов`язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні. Зобов`язання за банківською гарантією виконується лише на письмову вимогу управненої сторони.

Водночас, ст. 546 Цивільного кодексу України визначено види забезпечення виконання зобов`язання.

Зокрема, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Відповідно до ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно ст. 560 Цивільного кодексу України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Відповідно до п.3 Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземній валютах, затвердженого постановою Правління Національного банку України №639 від 15.12.2004р., гарантія - спосіб забезпечення виконання зобов`язань, відповідно до якого банк-гарант бере на себе грошове зобов`язання перед бенефіціаром сплатити кошти в разі настання гарантійного випадку; гарантійний випадок - одержання банком-гарантом/банком-контргарантом вимоги бенефіціара, що становить належне представлення, протягом строку дії або до дати закінчення дії гарантії/контргарантії, що свідчить про порушення принципалом базових відносин.

Аналіз наведених норм чинного законодавства свідчить про те, що гарантія - це односторонній правочин, за яким гарант приймає на себе обов`язок сплатити бенефіціару на його вимогу певну грошову суму внаслідок невиконання боржником (принципалом) взятих на себе зобов`язань, забезпечених гарантією. Основна функція гарантії полягає в забезпеченні належного виконання зобов`язань принципала перед бенефіціаром.

Отже, підставою для пред`явлення вимог до гаранта є порушення принципалом виконання своїх зобов`язань перед бенефіціаром за основним зобов`язанням. Тобто гарант сплачує бенефіціару відповідну суму за гарантією при настанні гарантійного випадку, під яким розуміється невиконання або неналежне виконання принципалом своїх зобов`язань.

Положеннями ч. 2, 4 ст. 563 Цивільного кодексу України встановлено, що вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред`являється у письмовій формі. До вимоги додаються документи, вказані в гарантії. Кредитор може пред`явити вимогу до гаранта в межах строку, встановленого у гарантії, на який її видано.

Відповідно до п.п. 4.1 та 4.2 Договору про надання гарантії у разі виконання Гарантом зобов`язань Принципала, які забезпечені Гарантією, він згідно чинного законодавства України набуває прав зворотної вимоги (регресу) до Принципала в межах суми, фактично сплаченої ним за Гарантією. Принципал зобов`язаний погасити свої грошові зобов`язання перед Гарантом, які виникли внаслідок виконання Гарантом його зобов`язань перед Бенефіціаром, які забезпечені Гарантією, протягом 2 робочих днів з моменту отримання відповідної вимоги від Гаранта.

Крім того, відповідно до ст.560 Цивільного кодексу України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.563 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов`язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії.

Частиною 1 ст. 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Однак, відповідачем не було сплачено на користь позивача витрати, понесені ПрАТ «АЙБОКС БАНК» у розмірі 16 562 грн, у звязку з чим наявні підстави для стягнення на користь ПрАТ «АЙБОКС БАНК» грошових коштів у розмірі 16 562 грн. в порядку зворотної вимоги.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст.614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

За приписами ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом та договором.

Згідно із п.6 ст.231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно п.п. 6.1, 6.2, 7.3 Договору про надання гарантії за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за Договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України, а відповідальність Принципала за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим Договором наступає незалежно від наявності його вини. При цьому, у випадку, якщо сторони не дійдуть згоди стосовно спорів та розбіжностей з істотних умов Договору - спірні питання передаються на вирішення суду відповідної компетенції.

Відповідно до п.6.3 Договору про надання гарантії в разі несвоєчасного виконання грошових зобов`язань за цим Договором винна Сторона сплачує пеню, розмір якої розраховується виходячи з ставки 0,1% від суми Гарантії за кожен день прострочення, але не більше ніж подвійна облікова ставка НБУ.

На підставі п.6.3. Договору позивач нарахував пеню за період з 09.04.2019р. по 23.07.2021р. у розмірі 7 910 грн 60 коп.

Однак, перевіривши розрахунок пені, наданий позивачем, судом встановлено, що позивачем порушено вимоги ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, крім того, розмір пені, визначений п.6.3. Договору, перевищує розмір подвійної облікової ставки НБУ.

Так, здійснивши власний розрахунок, суд встановив, що розмір пені становить 2 861 грн 82 коп., у зв`язку з чим позовна вимога щодо стягнення пені підлягає частковому задоволенню.

Крім цього, згідноч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 3.2 Договору про надання гарантії визначено, що у випадку виконання Гарантом зобов`язання Принципала, які забезпечені гарантією, Принципал сплачує Гаранту плату у розмірі 35% річних від суми коштів, яка фактично було сплачена Гарантом.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат та 35% річних, судом встановлено, що він є вірним, у звязку з чим позовні вимоги щодо стягнення інфляційних втрат у розмірі 2 227 грн 18 коп. та 35% річних у розмірі 13 276 грн 83 коп. підлягають задоволенню.

Таким чином, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Згідно частини третьої статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно ст. ст. 123, 129 ГПК України.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Приватного акціонерного товариства «АЙБОКС БАНК» до Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПКОМЕРС» - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПКОМЕРС»(64114, м. Одеса, вул. Люфстдорська дорога, буд. 140-А, код ЄДРПОУ - 38801073) на користь Приватного акціонерного товариства «АЙБОКС БАНК» (03150, м .Київ, вул. Ділова, буд. 9-А, код ЄДРПОУ - 21570492, електронна адреса: bank@iboxbank.online) грошові кошти у розмірі 16 562 грн, інфляційні втрати у розмірі 2 227 грн 18 коп., 35% річних у розмірі 13 276 грн 83 коп., пеню у розмірі 2 861 грн 82 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 270 грн.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення (підписання).

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 24 вересня 2021 р.

Суддя Н.В. Рога