Рішення № 99873563, 20.08.2021, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/21609/20

Провадження № 2/686/1427/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.08.2021

Хмельницький міськрайонний суд

в складі: головуючого судді - Салоїд Н.М.,

при секретареві - Лоб І.А., Гуменному В.В,

з участю позивача – ОСОБА_1

представника позивача – ОСОБА_2 ,

та представника відповідача – ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницький в залі суду цивільну справу за позовом

ОСОБА_1

до

ОСОБА_4

про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, визнання права спільної сумісної власності на майно та визнання права власності на одну другу його частину, -

в с т а н о в и в :

1. Стислий виклад позицій сторін.

У вересні 2020 року позивач ОСОБА_1 звернулася із позовом до суду, який мотивує тим, що з відповідачем ОСОБА_4 стали проживати однією сім`єю з серпня 2005 року спільно проживали однією сім`єю. Так у період з 2005 року по 2008 рік винаймали квартири в м. Хмельницькому, деякий час проживали в будинку рідного брата відповідача в с. Мацьківці Хмельницького району Хмельницької області.

У 2007 році ними спільно розпочато будівництво житлового будинку по АДРЕСА_1 на земельній ділянці, яка належить ОСОБА_5 , в 2008 році завершили його, для введення його експлуатацію ними була придбана земельна ділянка 0,08 га.

Вказані обставини підтверджуються рішенням виконавчого комітету Шаровечківської сільської ради від 22.05.2007 року про надання дозволу на будівництво будинку, будівельним паспортом на забудову земельної ділянки, нотаріально посвідченою заявою ОСОБА_5 від 25.04.2007 року, Державним актом на право власності а земельну ділянку серії ЯЗ № 077720 від 15.09.2008 року, виданого Управлінням Держкомзему у Хмельницькому районі.

За час спільного проживання позивачем у них народилося дві доньки: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають разом з ними у збудованому спільно будинку. За період спільного проживання з відповідачем шлюб в органах РАЦС не реєстрували.

В період фактичних шлюбних відносин ними було набуте наступне майно:

- житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , який на даний час зареєстрований за відповідачем;

- земельна ділянка, площею 0,08 га по АДРЕСА_2 , яка на даний час зареєстрована за відповідачем;

- транспортний засіб – автомобіль PEUGEOT PARTNER, 2009 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який зареєстрований за ОСОБА_4 .

За час спільного проживання вели спільне господарство, мали спільний сімейний бюджет.

В період спільного проживання вони у зареєстрованих шлюбах не перебували.

Відповідач не визнає її права власності на вказане майно, тому просила встановити факт проживання однією сім`ю з ОСОБА_4 , визнати вказане майно спільним сумісним майном набутим ними та визнати право власності на одну другу його частину.

В судовому засіданні позивач та її представник заявлений позов підтримали та просять його задовольнити, визнати право спільної сумісної власності на майно та визнати право на одну другу його частину набуте подружжям в період шлюбу, зокрема житловий будинок, розташований в АДРЕСА_2 , земельною ділянкою розміром 0,08 га та автомобіль марки PEUGEOT PARTNER, 2009 року випуску. Суду пояснили, що позивач спільно проживала із відповідачем ОСОБА_4 з 2005 року спільно однією сім`єю. Під час спільного проживання вони мали спільний сімейний бюджет, вели спільний побут та від спільного проживання народилося двоє дітей. ОСОБА_1 разом із відповідачем розпочали будівництво будинку у 2007 році по АДРЕСА_2 за їх спільні кошти. Вона також приймала участь у будівництві своїми власними коштами, оскільки працювала на речовому ринку. Доказів отриманого доходу надати не може, оскільки працювала на ринку у приватного підприємця без оформлення. Доказом їх спільного проживання є те, що діти навчалися у Шаровечківській ЗОШ I-III ступенів та проживали і проживають досі у спірному будинку. Дійсно, земельна ділянка, на якій зведено будинок ні їй, ні йому не належить, а власником є ОСОБА_5 . Факт спільного проживання як жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу підтверджується показаннями свідків.

Відповідач та його представник заявленого позову не визнали та суду пояснили, що із ОСОБА_1 спільного господарства не вели, не мали спільного сімейного бюджету та батьком дітей не зареєстрований. Реєстрація народження дітей проведена за ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України за вказівкою матері. Виключно за власні кошти та своєю працею ним було збудовано будинок по АДРЕСА_2 . Їхні стосунки не мали ознак сімейних, в них не було спільного бюджету та вони не вели спільного побуту.

II. Заяви та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді від 02 вересня 2020 року позов залишено без руху для усунення недоліків.

Ухвалою судді від 16 вересня 2020 року відкрито провадження по справі та призначено розгляд за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 02 листопада 2020 року закрито підготовче провадження та 11 серпня 2021 року ухвалено рішення по справі.

11 серпня 2021 року ухвалено рішення у справі.

III. Фактичні обставини встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Заслухавши доводи позивача та її представника, заперечення відповідача та його представника, дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, проаналізувавши законодавство, що регулює дані правовідносини, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Позивач посилається на те, що з серпня 2005 року вони спільно з ОСОБА_4 проживали однією сім`єю, вели спільний побут та мали спільний сімейний бюджет та спільною працею набули наступне майно: житловий будинок та земельну ділянку площею 0,08 га, які розташовані за адресою АДРЕСА_2 , автомобіль марки PARTNER, 2009 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Від фактичних шлюбних відносин у них народилося двоє доньок: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

ОСОБА_1 вважає, що весь комплекс зазначеного майна придбано за їх спільні кошти, є спільним сумісним майном, а тому вона має право на одну другу його частину.

Відповідач ОСОБА_4 та його представник заперечують щодо набуття такого майна в період спільного проживання за спільні кошти, ОСОБА_4 підтвердив, що між ними дійсно існували відносини із ОСОБА_1 , проте спільного бюджету вони не мали, спільного побуту не вели та між ними не було відносин, що притаманні подружжю.

Проте, суд оцінюючи зібрані докази в їх сукупності, приходить до наступного висновку:

Як вказувала позивач в обґрунтування заявленого нею позову, з серпня 2005 року вона проживала з ОСОБА_4 спільно однією сім`єю без шлюбу, і правовою підставою позову зазначала ст. 74 Сімейного кодексу України, яка діє з 01.01.2004 року, відповідно до ч.1 якої якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою, або в будь-якому іншому шлюбі, майно набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності.

При цьому зазначала, в 2007 році спільно із відповідачем вони розпочали будівництво житлового будинку у АДРЕСА_3 на земельній ділянці, що належала ОСОБА_5 за її згодою.

Вказані обставини підтверджуються рішенням виконавчого комітету Шаровечківської сільської ради Хмельницького району за № 6 від 22.05.2007 року про надання дозволу на будівництво житлового будинку

26 грудня 2009 року на ім`я ОСОБА_4 Шаровечківською сільською радою видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно – житловий будинок загальною площею 55,7 кв.м. , який розташований по АДРЕСА_2 та зареєстровано в реєстрі прав власності на нерухоме майно 15 січня 2009 року за № 21568066.

Крім того, за договором купівлі-продажу, посвідченого 29 травня 2008 року ОСОБА_4 придбав земельну ділянку, загальною площею 0,08 га, яка знаходиться на території Шаровечківської сільської ради Хмельницького району., посвідченого державним нотаріусом Хмельницької районної державної нотаріальної контори. З цих підстав ОСОБА_4 15.09.20008 року отримав Державний акт серії ВЗ № 077720. Правовою підставою позову зазначала ст. 74 СК України, яка діє з 01.01.2004р., відповідно до частини 1 якої, якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою, або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.

Відповідно до частини 2 цієї ж норми права, на майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.

Верховний Суд України в справі №6-97 від 20.02.2012р. зробив правовий висновок, що є джерелом права про те, що при застосуванні ст. 74 СК України слід виходити з того, що вказана норма поширюється на випадки, коли чоловік і жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі та між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю.

IV. Докази, відхилені судом, та мотиви їх відхилення

Позивач ОСОБА_1 в якості доказів спільного проживання як чоловіка та жінки без шлюбу, ведення спільного побуту та наявність спільного сімейного бюджету з ОСОБА_4 з серпня 2005 року, а відтак і придбання означеного майна за спільні кошти показами свідків.

Відповідач ОСОБА_4 не заперечуючи певних відносин з позивачем категорично заперечує щодо спільного проживання, ведення спільного господарства та наявності спільного бюджету між ними, при цьому посилався на те, що він ніколи не представляв ОСОБА_10 в колі знайомих та друзів як дружину, він не значиться батьком дітей у свідоцтвах про їх народження.

ОСОБА_1 перебувала на обліку в управлінні соціального захисту населення Городоцької райдержадміністрації та отримувала соціальну допомогу на дітей як одинока матір з часу народження дітей до теперішнього часу. У заявах про призначення соціальної допомоги вказувала, що у шлюбі не перебуває, з особою від якої має дитину не проживає, соціальну допомогу ухвалено виплачувати через підприємство зв`язку с. Лісогірка Городоцького району (місце реєстрації позивача).. У декларації про доходи та майновий стан позивач ОСОБА_1 особисто зазначала, що власного житла та транспорту не має.

Такі відомості є офіційними документами, подані самою позивачкою тому її доводи в підтвердження заявленого позову щодо спільного проживання як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, спільного придбання майна за спільні кошти є повністю спростованими. Насамкінець такі письмові докази повністю спростовують і покази свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_6 .

Крім того, будь-яких доходів у період вказаний позивачем ОСОБА_1 не мала, фактично не може підтвердити письмовими доказами отримання особисто нею будь-якого доходу, оскільки ОСОБА_1 не. була зареєстрована фізичною особою підприємцем, та нею не надано доказів в підтвердження того, що вона спільно вкладали працю та кошти у надбання спірного майна. Цих обставин позивач у судовому засіданні не заперечувала.

Однак, суд вважає, що факт проживання без реєстрації ОСОБА_1 у будинку АДРЕСА_2 з серпня 2008 року ніяким чином не підтверджує факту спільного проживання як чоловіка та жінки без шлюбу.

Згідно вимог частини 2 статті 3 Сімейного кодексу України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Для визначення осіб таких, що перебувають у фактичних шлюбних відносинах, для вирішення майнового спору на підставі ст. 74 Сімейного кодексу України суд повинен встановити факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу в період, протягом якого було придбано спірне майно, У зв`язку із цим під час вирішення спору щодо поділу майна, набутого сім`єю слід установити не лише обставини щодо факту спільного проживання сторін у справі, а й ті обставини, що спірне майно було придбане внаслідок спільної праці.

Однак, таких обставин придбання спірного житлового будинку та земельної ділянки внаслідок спільної праці ОСОБА_1 та ОСОБА_4 суд не встановив, а позивач та її представник таких обставин не довели.

Позивач суду пояснила, що вона працювала по найму на ринку не офіційно, і як наслідок не може підтвердити документально отримання доходів в період спільного проживання із ОСОБА_4 .

Сам факт перебування у фактичних шлюбних відносинах без установлення ведення спільного господарства, побуту та бюджету не є підставою для визнання права власності на половину майна за кожною із сторін.

Частиною 1 ст. 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст.77 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні, належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також їх достатності і взаємному зв`язку, суд приходить до висновку про необхідність відмови в позові за недоведеністю.

На підставі викладеного та керуючись ст .ст.10,60,212, 215 ЦПК України, ст. ст. 74 Сімейного кодексу України, суд -

у х в а л и в :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, визнання права спільної сумісної власності на майно та визнання права власності на одну другу його частину відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана Хмельницькому апеляційному суду Хмельницької області через Хмельницький міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 20.08.2021 року.

Позивач: ОСОБА_1 , місце реєстрації с. Лісогірка Городоцького району Хмельницької області, РНОКПП НОМЕР_2

Відповідач: ОСОБА_4 , місце проживання АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя: