Постанова № 9986371, 15.06.2010, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2010 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-1710/10/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Головка А.Б.,

при секретарі Вовченко Т.П.,

за участю:

представників позивача - Антипенко А.І., Куцуха В.Б.,

представників відповідачів - Гриценко Ю.В., Якименко О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства „Елемент Шість”до Державної податкової інспекції у м. Полтаві, Головного управління Державного казначейства України у Полтавській областіпро визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

26 квітня 2010 року Відкрите акціонерне товариство "Елемент Шість"звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві, Головного управління Державного казначейства України у Полтавській областіпро визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0000272305/0 від 19 квітня 2010 року, яким Відкритому акціонерному товариству „Елемент Шість” зменшено суму бюджетного відшкодування за січень 2010 року в розмірі 63965 грн. та стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 63965 грн.

04.06.2010 позивач звернувся із заявою про уточнення позовних вимог, якою змінив предмет позовних вимог, та просив визнати нечинним податкове повідомлення-рішення № 0000272305/0 від 19.04.2010 року, яким зменшено бюджене відшкодування за січень 2010 року на суму 63965 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що Державною податковою інспекцією у м. Полтаві була проведена позапланова виїзна перевірка ВАТ "Елемент шість" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок у банку за січень, лютий 2010 року. За результатами був складений Акт № 2964/23-6/00222373 від 08.04.2010 року. На підставі зазначеного акту Державною податковою інспекцією у м. Полтаві було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000272305/0 від 19.04.2010 року про зменшення суми бюджетного відшкодування за січень 2010 року у розмірі 63965 грн., яке, як зазначає позивач, є необґрунтованим і суперечить чинному законодавству з питань оподаткування.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги, просили позов задовольнити повністю.

В судовому засіданні представник відповідача Державної податкової інспекції у м. Полтаві заперечував проти задоволення позовних вимог, просив суд відмовити в задоволенні позову.

У своїх запереченнях, Державна податкова інспекція у м. Полтаві посилалася на відсутність у ВАТ “Елемент Шість” права на отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2010 року з огляду на те, що позивачем порушено вимоги підпунктів 7.7.1, 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”.

Представник Головного управління Державного казначейства України у Полтавській області в судовому засіданні при вирішенні спору поклався на розсуд суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 60 Кодексу адміністративного судочинства України, прокурор вступив у справу для захисту інтересів держави в особі Державної податкової інспекції у м. Полтаві, згідно листа від 31 травня 2010 року, що наявний в матеріалах справи.

В судове засідання прокурор не з'явився, хоча у матеріалах справи наявні докази що він повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Судом встановлено, що Відкрите акціонерне товариство "Елемент шість" зареєстровано як юридична особа 03.08.1993 Виконавчим комітетом Полтавської міської ради та внесено до Єдиного державного реєстру підприємство та організацій України (ЄДРПОУ) 08.06.2007, ідентифікаційний код 0222373, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію.

Крім того, Відкрите акціонерне товариство «Елемент Шість»з 27.06.1997 року є платником податку на додану вартість, що підтверджується наявним у матеріалах справи свідоцтвом № 23995128 про реєстрацію платника податку на додану вартість, виданим від 04.09.2006 року.

У період з 29.03.2010 року по 02.04.2010 року відповідно до затвердженого плану перевірки Державною податковою інспекцією у м. Полтава була проведена позапланова виїзна перевірка ВАТ "Елемент шість" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 174433 грн. за січень 2010 року та у сумі 147320 грн. за лютий 2010 року.

За результатами перевірки був складений Акт № 2964/23-6/00222373 від 08.04.2010 року, в якому зроблений висновок, що на підставі п.п.7.7.1, 7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. № 168/97-ВР із змінами та доповненнями, завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за січень 2010 року у розмірі 63965 грн.

Згідно з підпунктом “б” підпункту 4.2.2 ст. 4, п. 17.1.3 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та на підставі акта перевірки № 2964/23-6/00222373 від 08.04.2010 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000272305/0 від 19.04.2010 року про зменшення суми бюджетного відшкодування за січень 2010 року у розмірі 63965 грн.

Позивач не погодився із вказаним рішенням та оскаржив його до суду.

Оцінюючі правомірність дій та рішень суб'єкта владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, при цьому перевіряє, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено);5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до пункту 1.8 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно підпункту 7.7.1 пункту 7.1 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-яким продажем товарів /робіт, послуг/ протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з підпунктом 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1. цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку фактично сплаченої отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду

Як вбачається з акту перевірки, перевіркою показників Довідки, щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишаються непогашеними після бюджетного відшкодування, отриманого в звітному податковому періоді, та підлягають включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (додатку 2 до податкової декларації за січень 2010 pоку), встановлено, що від'ємне значення в розмірі 908524 грн. сформованого за рахунок від'ємних значень у періодах, а саме:

- грудень 2006 року в розмірі 118929 грн.;

- лютий 2007 року в розмірі 105320 грн.;

- липень 2007 року в розмірі 96099 грн.;

серпень 2007 року в розмірі 5953 грн.;

вересень 2007 року в розмірі 184052 грн.;

лютий 2009 року в розмірі 287703 грн.;

грудень 2009 року в розмірі 110468 грн.

В акті перевірки відповідач зазначає, що бюджетне відшкодування за січень 2010 року визначено підприємством із залишку від'ємного значення по декларації за грудень 2009 року, але в розмірі (174433 грн.) більшому, ніж задекларована різниця між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом (110468 грн.) за цей звітний період на 63965 грн.

Таким чином, відповідач вважає, що підприємством порушено п.п. 7.7.1, 7.7.2 п 7.7 cт. 7 Закону України "Про податок на додану вартість " від 03.04.97р. №168/97-ВР (з внесеними змінами та доповненнями), в звязку з чим ВАТ "Елемент Шість не має права на отримання суми бюджетного відшкодування з ПДВ за січень 2010 року в розмірі - 63965 грн.

Суд не погоджується з висновком Державної податкової інспекції у м. Полтаві відносно порушення позивачем п.п. 7.7.1, 7.7.2 п 7.7 cт. 7 Закону України "Про податок на додану вартість " та не підтвердження суми бюджетного відшкодування в розмірі 63965 грн. за грудень 2009 року, оскільки бюджетному відшкодуванню підлягає не сума податкового кредиту попереднього (місячного) звітного податкового періоду, а сума від'ємного значення, визначена відповідно до вимог Закону України "Про податок на додану вартість ".

Закон України "Про податок на додану вартість "не ставить настання права на бюджетне відшкодування в залежність від того, коли утворилось від'ємне значення.

Позивачем надано платіжні доручення за грудень 2009 року, якими підтверджується факт сплати сум з ПДВ постачальникам товарів та послуг на загальну суму 174433 грн 40 коп.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як субєкт владних повноважень, не довів правомірності зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 63965 грн.

Враховуючи те, що спірне рішення є правовим актом індивідуальної дії суд, керуючись ч. 2 ст. 11, ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати податкове повідомленнярішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві №0000272305/0 від 19 квітня 2010 року.

Згідно ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства „Елемент Шість” до Державної податкової інспекції у м. Полтаві, Головного управління Державного казначейства України у Полтавській області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000272305/0 від 19 квітня 2010 року, яким Відкритому акціонерному товариству „Елемент Шість” зменшено бюджетне відшкодування за січень 2010 року на суму 63965 грн. (шістдесят три тисячі дев"ятсот шістдесят п"ять гривень).

Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства „Елемент Шість” витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга може бути подана у 20-денний строк після подачі заяви про апеляційне оскарження в порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 21 червня 2010 року.

СуддяА.Б. Головко