Постанова № 9986378, 16.06.2010, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2010 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-1140/10/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді –Слободянюк Н.І.,

за участю секретаря –Кіптіла О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Управління пенсійного фонду України в Зіньківському районідо Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства Агрофірми "Ташань"про стягнення боргу по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, фінансових санкцій та пені, -

В С Т А Н О В И В:

22 березня 2010 року Управління Пенсійного фонду України в Зіньківському районізвернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства Агрофірми "Ташань"про стягнення боргу по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, фінансових санкцій та пені на загальну суму 4301,74 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав на наявність у відповідача заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов‘язкове державне пенсійне страхування на загальну суму 4301,74 грн. Вказану суму заборгованості підтвердив даними рішень про застосування фінансових санкцій та нарахування пені від 31.03.2009 №88 і від 01.06.2009 №142 та карток особового рахунку страхувальника-відповідача.

Позивач явку свого уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, надавши суду клопотання про розгляд справи за його відсутності .

Відповідач свого уповноваженого представника в судове засідання не направив, хоча у справі наявні докази того, що він належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи.

Оцінивши надані та зібрані судом докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні, як того вимагають приписи статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, та керуючись принципом законності відповідно до статей 7, 9 цього Кодексу, суд приходить до висновку про наявність законних підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що на дату судового розгляду справи відповідач включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та має правовий статус платника внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до статті 1 Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від 14.01.1998 № 16/98-ВР (далі по тексту –Основ) загальнообов’язкове державне соціальне страхування –це система прав, обов’язків та гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом (далі-роботодавець), громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Відповідно до статті 4 цих Основ одним із видів загальнообов’язкового державного соціального страхування є пенсійне страхування.

Відносини, що виникають між суб’єктами системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, регулює Закон України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”від 09.07.2003 № 1058.

Статтею 2 цього Закону передбачено, що система пенсійного забезпечення в Україні складається з трьох рівнів: перший рівень –солідарна система загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, другий рівень –накопичувальна система загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, третій рівень –система недержавного пенсійного забезпечення; перший та другий рівні системи пенсійного забезпечення в Україні становлять систему загальнообов’язкового пенсійного страхування.

Відповідно до частини першої статті 3 цього ж Закону суб’єктами солідарної системи є зокрема застраховані особи та страхувальники.

Статтею 15 названого Закону визначено, що платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, зокрема роботодавці - підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи. Страхувальники набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду.

Згідно повідомлення Управління Пенсійного фонду України в Зіньківському районі ПОСП Агрофірма "Ташань" зареєстроване як платник страхових внесків в Управлінні з 01.05.2000 за №16060153, а отже є страхувальником в розумінні статті 14 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 17 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”страхувальник зобов’язаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом.

Порядок подачі такої звітності до 01 січня 2010 року встановлювався Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за №64/8663 (далі - Інструкція).

Починаючи з 01 січня 2010 року, порядок подачі звітності встановлений Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування органам Пенсійного фонду України, затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 05.11.2009 № 26-1 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.11.2009 за №1136/17152 (далі - Порядок).

Платники щомісяця складають у двох примірниках розрахунок суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у якому зазначають самостійно обчислені суми страхових внесків /пункт 11.11 Інструкції/; страхувальники, крім осіб, зазначених в пунктах 2.2 - 2.4 цього розділу, формують та подають до органів Пенсійного фонду звіт не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення базового звітного періоду; базовим звітним періодом для них є календарний місяць /пункт 2.1 Порядку/.

Суд вважає, що до спірних правовідносин слід застосувати статтю 20 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, так як положеннями цієї статті закону унормовані правовідносини з приводу сплати страхових внесків, а саме: встановлено, що страхові внески повинні сплачуватись не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення базового звітного періоду, а в разі, коли до настання зазначеної дати відбувається одержання (перерахування) коштів на оплату праці (виплати доходу), то одночасно з таким одержанням (перерахуванням); страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Як з’ясовано судом на підставі даних карток особового рахунку відповідача, ПОСП Агрофірма "Ташань" обов’язку по сплаті внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в повному обсязі не виконувало.

Крім суми заборгованості по оплаті страхових внесків, спірна сума заборгованості складається також із суми заборгованості по оплаті штрафу та пені згідно рішень про застосування фінансових санкцій та нарахування пені від 31.03.2009 №88 та від 01.06.2009 №142.

Штраф та пеня накладені на відповідача на підставі частини 2 та пункту 2 частини 9 статті 106 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Згідно з цими нормами суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій /частина 2/; за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі: 10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно; 20 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно; 50 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів; одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу /пункт 2 частини 9 зазначеної статті в редакції Закону від 26.12.2008/;за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум; одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу /пункт 2 частини 9 зазначеної статті в редакції Закону від 05.03.2009/.

Вказаними рішеннями про застосування фінансових санкцій та нарахування пені встановлено, що штраф і пеня у встановлених ними сумах мали бути оплачені відповідачем в десятиденний термін від дня отримання кожного із цих рішень. Матеріали справи містять докази отримання відповідачем названих рішень 15.04.2009 та 03.07.2009.

Судовим розглядом встановлено, що строки оплати спірної суми заборгованості закінчились. Разом з тим, відповідач не надав суду жодних доказів про виконання ним вимог Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Підпунктом 7 пункту 5 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2000, передбачено, що Пенсійний фонд України має право стягувати з платників несплачені суми страхових внесків.

Підпунктом 6 пункту 2.3 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 № 8-2 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.05.2002 № 442/6730, передбачено право управлінь Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах стягувати з платників страхових внесків несплачені суми.

З огляду на зазначене, суд доходить висновку, що відповідач зобов’язаний сплатити недоїмку за страховими внесками до Пенсійного фонду України на загальну суму 4301,74 грн, тому позовні вимоги позивача є законними та обґрунтованими.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Зіньківському районі до Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства Агрофірми "Ташань" про стягнення боргу по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, фінансових санкцій та пені на загальну суму 4301,74 грн задовольнити.

Стягнути з Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства Агрофірми "Ташань" (с. Власівка, Зіньківський район, Полтавська область, код 03772105) на користь Управління Пенсійного фонду України в Зіньківському районі Полтавської області (вул. Леніна, 40, м. Зіньків, Полтавська область, р/р 25604312281, 25603313281 в ОПЕРВ обласного управління Ощадного банку, МФО 331467, код 22534570) борг по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, фінансових санкцій та пені на загальну суму 4301 (чотири тисячі триста одна) грн 74 коп.

          Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10 - денний строк з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

          Повний текст постанови виготовлено 21 червня 2010 року.

          Суддя                                                                                Н.І. Слободянюк