Ухвала суду № 99829588, 23.09.2021, Попільнянський районний суд Житомирської області

Справа № 288/1575/21

Провадження № 6/288/21/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2021 року смт. Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді –Рудника М. І.,

за участю секретаря судового засідання - Колодяжної Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Попільня Житомирської області заяву Акціонерного товариства «АЛЬФА –БАНК», боржник: ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «АЛЬФА –БАНК» звернулось до суду з заявою про заміну сторони виконавчого провадження.

На обґрунтування даної заяви заявник зазначає, що 31.10.2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. видано виконавчий напис № 25223 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованості за договором про надання невідновлювальної кредитної лінії № 38-05/3/128 від 10.05.2007 року у розмірі 53491,13 доларів США.

Слід підкреслити, що вищезазначений виконавчий документ перебував на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Бердара М. М. у рамках виконавчого провадження № 57251336 та був повернутий на підставі пункту 1 статті 37 ЗУ «Про виконавче провадження».

10 вересня 2019 року Загальними зборами акціонерів АТ «АЛЬФА БАНК» та єдиним акціонером AT «Укрсоцбанк» затверджено рішення про реорганізацію AT «Укрсоцбанк» шляхом приєднання до АТ «АЛЬФА БАНК».

Згідно Рішення № 5/2019 єдиного акціонера AT «Укрсоцбанк» від 15.10.2019 року, було затверджено Передавальний акт та визначено, що правонаступництво щодо всього майна, прав та обов`язків AT «Укрсоцбанк» які зазначені у передавальному акті, виникає у АТ «АЛЬФА БАНК» з дати визначеної у Передавальному акті, а саме - з 15.10.2019 року.

Таким чином, саме передавальний акт, затверджений загальними зборами Банку, що приєднується, та Банку - правонаступника є належним доказом правонаступництва Банку – правонаступника щодо майна прав та обов`язків Банку, що приєднується.

Протоколом № 4/2019 позачергових загальних зборів акціонерів AT «АЛЬФА БАНК» від 15.10.2019 року було вирішено затвердити Передавальний акт (п. 2.1. протоколу).

Таким чином, 15 жовтня 2019 року відповідно до підпункту «г» пункту 11 частини 4 статті 1 Закону України «Про спрощення процедур реорганізації та капіталізації банків», пунктів 3.1., 5.3., Постанови Правління НБУ № 189 від 27.06.2008 року «Про затвердження положення про особливості реорганізації банку за рішенням його власників», було затверджено Передавальний акт, у відповідності до якого АТ «АЛЬФА -БАНК» у порядку правонаступництва набуває всіх прав за переданими йому активами (включаючи права за договорами забезпечення, у тому числі поруки), а також набув обов`язків боржника за вимогами кредиторів (вкладників) за переданими зобов`язаннями без необхідності внесення змін до відповідних договорів.

Згідно загальних положень статуту Акціонерного товариства «АЛЬФА - БАНК» затвердженого Національним банком України 26.11.2019 року: Акціонерне товариство «АЛЬФА - БАНК» є правонаступником усього майна, прав і обов`язків Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» на підставі вказаного вище передавального акту у відповідності до якого до Акціонерного товариства «АЛЬФА - БАНК» були передані все майно, права і зобов`язання Акціонерного товариства «Укрсоцбанк», яке було створене згідно з Договором про створення Республіканського акціонерного-комерційного банку соціального розвитку від 14 вересня 1990 року в організаційно-правовій формі відкритого акціонерного товариства на базі установ Житлосоцбанку СРСР 31 жовтня 1990 року з найменуванням Республіканський акціонерно -комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк», який: змінив назву:

- на Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк» (на підставі рішення Загальних зборів акціонерів від 20.06.1991 року про виключення з найменування банку слова «Республіканський»);

- на ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «УКРСОЦБАНК» 9 згідно з рішенням Загальних зборів акціонерів від 09.03.2010 року про заміну типу акціонерного товариства на публічне акціонерне товариство та про заміну найменування на ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «УКРСОЦБАНК»), яке стало правонаступником усіх прав і зобов`язань Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк», створеного в організаційно-правовій формі відкритого акціонерного товариства;

- на АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «УКРСОЦБАНК» (згідно з рішенням Загальних зборів акціонерів від 26.04.2018 року про заміну типу акціонерного товариства з публічного на приватне та про заміну найменування товариства на АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «УКРСОЦБАНК»), яке стало правонаступником усіх прав і зобов`язань ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УКРСОЦБАНК».

Слід наголосити на тому, що відповідно до внесеного запису № 10681120104002827 від 03.12.2019 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вбачається, що AT «Укрсоцбанк» ЄДРПОУ: 00039019 станом на сьогоднішній день – припинено, юридичною особою-правонаступником є АТ «АЛЬФА - БАНК» ЄДРПОУ: 23494714.

Слід наголосити на тому, що за вищезазначеним написом нотаріуса, вбачається, що місце реєстрації ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 .

Тому, місцем виконання вищезазначеного виконавчого напису № 25223 від 31.10.2017 року є АДРЕСА_1 , отже вказана заява про заміну сторони виконавчого провадження підпадає до підсудності Попільнянського районного суду Житомирської області.

Заявник АТ «АЛЬФА – БАНК» просить замінити сторону виконавчого провадження за виконавчим написом нотаріуса № 25223 від 31.10.2017 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованості за договором про надання невідновлювальної кредитної лінії № 38-05/3/128 від 10.05.2007 року у розмірі 53491,13 доларів США, а саме замінити стягувана з ПАТ «Укрсоцбанк», ЄДРПОУ: 00039019, на його правонаступника АТ «АЛЬФА-БАНК», ЄДРПОУ: 23494714.

В судове засідання представник заявника не з`явився, в заяві просив розгляд справи проводити без участі представника заявника.

Боржник ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином згідно повідомлення «Укрпошти» про вручення поштового відправлення.

Відповідно до частини третьої статті 442 ЦПК України, неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Суд, дослідивши заяву та матеріали справи, вважає її обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню з наступних правових підстав.

Як вбачається з Виконавчого напису виданого 31 жовтня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, він пропонує стягнути на користь Публічного Акціонерного Товариства «Укрсоцбанк» заборгованість, що виникла по Договору про надання невідновлювальної кредитної лінії № 38-05/3/128 від 10 травня 2007 року (далі - Кредитний договір), боржником за яким є ОСОБА_1 . Строк платежу по Кредитному договору настав, боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 01 січня 2015 року по 12 вересня 2017 року. Сума заборгованості складається з: - строкова заборгованість – 27400,00 дол. США; - прострочена заборгованість – 15056,99 дол. США; - строкова заборгованість по нарахуванню % - 15,16 дол. США; - прострочена заборгованість по нарахованих % - 11018,98 дол. США. Виконавчий напис зареєстровано в реєстрі за № 25223 /а.с. 7/.

Відповідно до Рішення № 5/2019 єдиного акціонера АТ «Укрсоцбанк» від 15 жовтня 2019 року, затверджено Передавальний акт, визначено, що правонаступництво щодо всього майна, прав та обов`язків АТ «Укрсоцбанк», які зазначені у Передавальному акті, виникає у АТ «АЛЬФА-БАНК» з дати, визначеної у Передавальному акті, а саме – з 15 жовтня 2019 року /а.с. 8/.

Згідно Протоколу № 4/2019 позачергових загальних зборів акціонерів АТ «АЛЬФА-БАНК» від 15 жовтня 2019 року, вирішено визначити правління АТ «АЛЬФА - БАНК» уповноваженим органом АТ «АЛЬФА-БАНК», якому надаються повноваження щодо затвердження результатів розміщення (обміну) акцій та звіту про результати розміщення (обміну) акцій. Доручити Правлінню АТ «АЛЬФА-БАНК» у встановлені терміни забезпечити подання до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку усіх документів, необхідних для реєстрації звіту про результати розміщення (обміну) акцій /а.с. 9-13/.

Як вбачається з Передавального акту на 11 жовтня 2019 року, внаслідок реорганізації шляхом приєднання Акціонерного Товариства «Укрсоцбанк» правонаступником усього майна, майнових прав та обов`язків за цим актом є Акціонерне Товариство «АЛЬФА-БАНК». Правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків АТ «Укрсоцбанк» виникає у АТ «АЛЬФА –БАНК» з дати затвердження цього Передавального акту загальними зборами акціонерів АТ «АЛЬФА-БАНК» та рішенням єдиного акціонера АТ «Укрсоцбанк», а саме - 15 жовтня 2019 року /а.с. 14-17/.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, АТ «Уксоцбанк» припинено юридичну особу згідно рішення від 03.12.2019 року. Правонаступник – Акціонерне Товариство «АЛЬФА –БАНК» /а.с. 18/.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За змістом частин першої, другої, п`ятої статті 15 Закону, сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення. У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив. У разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім`я чи по батькові (для фізичної особи), виконавець, за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження.

Процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з вибуттям право попередника після постановлення щодо нього судового рішення i заміни його правонаступником, тобто підставою заміни кредитора внаслідок правонаступництва, в тому числі, й у виконавчому провадженні, є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки або пряма вказівка акта цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.

Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Відповідно до положень частини першої статті 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статті 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) або правонаступництва.

Статтею 514 ЦК України також передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

За змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи з цих норм, зокрема, п. п. 1, 2 частини 1 статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки у зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

За своєю правовою природою заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. У зв`язку із заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження та її заміна новим кредитором проводиться за заявою заінтересованої особи. Такою заінтересованою особою є новий кредитор (правонаступник).

Заміна сторони правонаступником може відбуватися, як в межах відкритого виконавчого провадження, так й за відсутності виконавчого провадження, тобто може бути здійснена на будь-якій стадії процесу.

Згідно правових висновків викладених в постановах Верховного суду № 61-630св18 від 05 березня 2018 року, № 61-20171св18 від 15 серпня 2018 року, № 61-1698св17 від 30 січня 2018 року, які узгоджуються з правовою позицією, яка викладена в постанові Верховного суду України від 20 листопада 2013 року № 6-122цс13, на підставі відступлення права вимоги відбувається заміна кредитора поза межами виконавчого провадження та не залежить від відкритого виконавчого провадження.

При цьому, виконання судового рішення - це заключний етап юрисдикційної діяльності. Без належної реалізації цієї стадії юрисдикційної діяльності втрачається сенс попередньої діяльності суду та інших органів, які уповноважені на здійснення захисту прав, свобод та законних інтересів фізичних, юридичних осіб, територіальних громад та держави.

Виконанням судового рішення завершується процес захисту суб`єктивних майнових та особистих немайнових прав громадян та юридичних осіб шляхом їх фактичної реалізації у спосіб та в порядку, визначених Конституцією України та законами України.

Відповідно до статті 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідно частини другої статті 517 ЦК України, боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Тлумачення статті 516 ЦК України, частини другої статті 517 ЦК України свідчить, що боржник, який не отримав повідомлення про відступлення права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення боргу, а лише має право на сплату боргу первісному кредитору і таке виконання є належним.

Аналогічний висновок зроблено і Верховним Судом України. Зокрема, в постанові Верховним Судом України від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15 вказується, що «боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним».

Суд приходить до висновку про необов`язковість згоди боржника на заміну кредитора у зобов`язанні. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, оскільки не впливає на характер, обсяг і порядок виконання ним своїх обов`язків, не погіршує становище боржника та не зачіпає його інтересів, що не позбавляє сторін права додатково врегулювати порядок зміни кредитора в договорі.

Відповідно до частини п`ятої статті 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Обов`язковість рішень суду є також однією з основних засад судочинства в Україні (п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України).

Отже, після набрання законної сили відповідним судовим рішенням, воно підлягає обов`язковому виконанню сторонами справи, які, виходячи із суті такого рішення, зазвичай набувають процесуального статусу стягувача та боржника, а у разі відсутності добровільного виконання судового рішення боржником - вчиняються дії щодо його примусового виконання у спосіб та в порядку, що визначені, зокрема Законом України «Про виконавче провадження», зокрема ініціювання відкриття виконавчого провадження, тощо.

Крім того, забезпечення належного виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтями 6,13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Частиною першою статті 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Таким чином, підставою для процесуального правонаступництва, зокрема, заміни сторони виконавчого провадження, є наступництво у матеріальних правовідносинах, внаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних правовідносин і переходу до іншої сторони прав та обов`язків сторони, яка вибула із цих правовідносин.

За таких обставин суд приходить до висновку, що стягувач підлягає заміні правонаступником – Акціонерним товариством «АЛЬФА – БАНК».

Пунктами 12, 13 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства Юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 передбачено, що у разі вибуття однієї зі сторін виконавчого провадження (припинення юридичної особи, а також в інших випадках заміни сторони у виконавчому провадженні), якщо правовідносини допускають правонаступництво, виконавець за заявою сторони виконавчого провадження, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником. На підставі постановленої судом ухвали виконавець своєю постановою замінює сторону виконавчого провадження. Ухвала суду та постанова виконавця долучаються до виконавчого документа при його передачі до іншого органу державної виконавчої служби або приватного виконавця або поверненні його стягувачу чи до суду. Правонаступництво можливе на всіх стадіях виконавчого провадження - з моменту відкриття виконавчого провадження до його закінчення. Після заміни вибулої сторони виконавчого провадження її правонаступником виконавець продовжує виконання виконавчого провадження в порядку, встановленому Законом.

Європейський суд з прав людини вказує, що «право на суд» було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (HORNSBY v. GREECE, № 18357/91, § 40, ЄСПЛ, від 19 березня 1997 року).

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 512-515, 516, 517 ЦК України, статтями 1, 4, 15, 26 Закону України «Про виконавче провадження», статтями 247, 442 ЦПК України; суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву Акціонерного товариства «АЛЬФА –БАНК», боржник: ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження - задовольнити.

Замінити сторону виконавчого провадження за виконавчим написом нотаріуса № 25223 від 31.10.2017 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованості за договором про надання невідновлювальної кредитної лінії № 38-05/3/128 від 10.05.2007 року у розмірі 53491,13 доларів США, а саме замінити стягувача з ПАТ «Укрсоцбанк», ЄДРПОУ: 00039019, на його правонаступника АТ «АЛЬФА-БАНК», ЄДРПОУ: 23494714.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Попільнянського

районного суду М. І. Рудник