Постанова № 9978766, 11.06.2010, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2010 року Справа № 2а-1205/10/0370 Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Каленюк Ж.В.,

при секретарі Ковальчуку С.В.,

за участю представника позивача Ємчика Р.І.,

представника відповідача Сахарук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Ойл Груп" до Луцької обєднаної державної податкової інспекції про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 02 вересня 2009 року №0002082399/0 та від 25 січня 2010 року №0002082399/3,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вест Ойл Груп" (надалі ТзОВ «Вест Ойл Груп») звернулося з адміністративним позовом до Луцької обєднаної державної податкової інспекції (надалі - Луцька ОДПІ) про визнання нечинними та скасуваня податкових повідомлень-рішень від 02 вересня 2009 року №0002082399/0 та від 25 січня 2010 року №0002082399/3, якими позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на 22520 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що ТзОВ «Вест Ойл Груп» разом з декларацією з податку на додану вартість за березень 2009 року подано заяву про бюджетне відшкодування податку у сумі 153748 грн.

Одним із основних постачальників позивача у лютому 2009 року було ТзОВ «Компанія «Ресайл», яким поставлено інвестиції на будівництво автозаправної станції (АЗС) згідно з укладеним договором. У звязку із поданою заявою про бюджетне відшкодування податку на додану вартість (ПДВ) працівниками Державної податкової адміністрації у Волинській області (ДПА у Волинській області) проведено документальну невиїзну перевірку ТзОВ “Вест Ойл Груп” з питань правових відносин з постачальником першої ланки - ТзОВ “Компанія “Ресайл” за лютий 2009 року, які вплинули на бюджетне відшкодування за березень 2009 року. За результатами перевірки було складено акт від 18 серпня 2009 року №311/07/34524327. В акті перевірки зазначено, що факт отримання коштів постачальником ТзОВ «Компанія «Ресайл» від покупця ТзОВ «Вест Ойл Груп», а отже сплати позивачем ПДВ у сумі 22520 грн. в ціні товару, не підтверджено у звязку із неможливістю провести перевірку такого постачальника, який не перебуває за місцем державної реєстрації; телефони, зазначені в обліковій справі, не відповідають дійсності. На порушення п.1.8 ст. 1, пп.7.7.2 «а» п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підтверджено суму бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок платника в банку за березень 2009 року в сумі 22520 грн. по постачальнику першої ланки ТзОВ «Компанія «Ресайл», про що Луцькою ОДПІ винесено повідомлення-рішення за № 0002082399/0 від 02 вересня 2009 року.

Вказане рішення Луцької ОДПІ було оскаржене в адміністративному порядку; за результатами розгляду скарги 25 січня 2010 року прийнято податкове повідомлення- рішення №0002082399/3.

Рішення відповідача вважає такими, що прийняті з порушенням чинного законодавства, а тому вони мають бути скасовані з наступних підстав.

На виконання вимог Закону України “Про податок на додану вартість” підприємством на підставі належно оформлених та виданих контрагентом (постачальником за договором) податкових накладних сплачено ПДВ у ціні товару та сформовано податковий кредит. Податкова накладна є одночасно звітним податковим і розрахунковим документом.

На думку позивача, вказаним Законом встановлено лише один випадок не включення до складу податкового кредиту витрат на сплату ПДВ, а саме: відсутність податкової накладної. Інших підстав, як-от зарахування сум податку до бюджету контрагентом - платником податку - у законодавстві не передбачено. Чинне законодавство не передбачає обов'язку платника податку здійснювати перевірку правильності ведення постачальником податкового та бухгалтерського обліку.

ТзОВ «Вест Ойл Груп» дотримано наступну умову Закону України «Про податок на додану вартість»: якщо у наступному податковому періоді сума податку має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг), що і визначено у декларації за березень 2009 року. На підставі наведеного просить скасувати повідомлення-рішення Луцької ОДПІ про зменшення бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок платника у сумі 22520 грн.

У письмовому запереченні на адміністративний позов відповідач зазначив, що відповідно до матеріалів перевірки ТзОВ „Вест Ойл Груп" у податковій декларації з ПДВ за березень 2009 року завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ на 22520 грн.

Згідно з податковою декларацією за березень 2009 року і розрахунком суми бюджетного відшкодування за вказаний період (додаток №3 до декларації з ПДВ), поданою ТзОВ „Вест Ойл Груп" до Луцької ОДПІ (вхідний №40483 від 21.04.2009 р.), сума ПДВ, заявлена товариством до відшкодування з бюджету на розрахунковий рахунок в установі банку складає 153748 грн.

Позаплановою виїзною перевіркою ТзОВ „Вест Ойл Груп" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за лютий, березень та квітень 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.01.2009 р. по 31.03.2009 р. (акт перевірки від 16.06.2009 р. №221/23-99/34524327) підтверджено правомірність визначення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту - ПДВ за лютий 2009 р. в сумі 153748 грн. та встановлено, що частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг) складає 153748,00 грн. і відповідно підлягає бюджетному відшкодуванню у березні 2009 року. Сума бюджетного відшкодування за березень 2009 року буде підтверджена лише після отримання результатів зустрічних перевірок по ланцюгу до виробника.

Документальною невиїзною перевіркою від 18 серпня 2009 року встановлено, що одним із основних постачальників ТзОВ „Вест Ойл Груп" у лютому 2009 р. є ТзОВ „Компанія „Ресайл".

Для підтвердження правомірності включення суми ПДВ до відшкодування з бюджету на розрахунковий рахунок платника у березні 2009 року направлено запит до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва на проведення зустрічної перевірки контрагента - ТзОВ „Компанія „Ресайл". Згідно з інформацією ДПІ у Голосіївському районі м. Києва повідомлено, що провести перевірку TзOB „Компанія „Ресайл" неможливо, в зв'язку з тим, що підприємство за юридичною адресою не знаходиться, телефони, зазначені в обліковій справі, не відповідають дійсності.

Таким чином, документальною перевіркою не підтверджено факт декларування податкових зобов'язань TзOB „Компанія „Ресайл", а отже і не підтверджено заявлену суму- 22520 грн. бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок платника у банку за березень 2009 року.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав, наведених в позовній заяві. Просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав повністю з підстав, викладених у письмовому запереченні проти позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТзОВ «Вест Ойл Груп» подано декларацію з податку на додану вартість за березень 2009 року та заявлено до бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок платника у банку 153748 грн., що підтверджується декларацією, зареєстрованою в податковій інспекції 21 квітня 2009 року за № 40483 (а.с.87-94).

За наслідками невиїзної перевірки ТзОВ “Вест Ойл Груп” з питань правових відносин з постачальником першої ланки ТзОВ “Компанія “Ресайл” за лютий 2009 року, які вплинули на бюджетне відшкодування за березень 2009 року, було складено акт перевірки №311/07/34524327 від 18 серпня 2009 року (а.с.10-23).

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.1.8 ст.1, пп.7.7.2 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». Станом на 17 лютого 009 року не підтверджено заявлену суму бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок платника в банку в сумі 22520 грн. по постачальнику першої ланки - ТзОВ «Компанія «Ресайл» (а.с.16). Такий висновок зроблено на підставі аналізу документів бухгалтерського обліку та інформації ДПІ у Голосіївському районі м. Києва. Зокрема, згідно з даними бухгалтерського обліку дебетове сальдо станом на 01.02.2009 року становить 356786,38 грн., оборот по дебету 535122,77 грн., оборот по кредиту 0,00 грн., дебетове сальдо станом на 28.02.2009 року 4071909,15 грн. Сума бюджетного відшкодування ПДВ за березень 2009 року 22520 грн. підлягає включенню до рядка 3 розрахунку. На підставі автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України розбіжність відсутня. Однак оскільки провести зустрічну перевірку не виявилося можливим з причин відсутності ТзОВ «Компанія «Ресайл» за місцем реєстрації, то факт отримання ним коштів від ТзОВ «Вест Ойл Груп» не підтверджено.

На підставі акта перевірки відповідачем 02 вересня 2009 року винесено повідомлення- рішення за № 0002082399/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування на 22520 грн. (а.с.8). За результатами процедури адміністративного оскарження податкові органи відмовили в задоволенні скарг позивача і відповідно було винесено повідомлення-рішення від 25 січня 2010 року №0002082399/3 на ту ж саму суму зменшення бюджетного відшкодування ПДВ (а.с.9).

Як вбачається з акта перевірки від 18 серпня 2009 року та пояснень представника відповідача, спірним між сторонами є встановлення права позивача на віднесення до податкового кредиту та визначення на його підставі сум бюджетного відшкодування ПДВ за взаємовідносинами з постачальником ТзОВ «Компанія «Ресайл». Доведенню підлягає питання правомірності зменшення відповідачем бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок позивача у банку за березень 2009 року на суму 22520 грн.

Згідно з п. 1.8 ст. 1 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР „Про податок на додану вартість" із змінами та доповненнями (далі Закон №168/97-ВР) бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені п. 7.7 ст.7 Закону №168/97-ВР. Саме нормами зазначеного Закону регулюються всі питання, пов'язані із визначенням та сплатою податку на додану вартість.

Відповідно до пп.7.7.1 та 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 вищевказаного Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п.7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пп.7.7.1 п. 7.7 ст.7, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг), а залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 №168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Судом встановлено, що 24 квітня 2008 року між ТзОВ «Вест Ойл Груп» та ТзОВ «Компанія «Ресайл» укладено інвестиційний договір № 109-ДІ (а.с.81-86), предметом якого є інвестиційна діяльність по проектуванню, будівництву та введенню в експлуатацію автозаправного комплексу або автозаправної станції (АЗС). Товар (АЗС) будується за рахунок коштів ТзОВ «Вест Ойл Груп» (Інвестора), який вносить інвестиції шляхом безготівкового перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТзОВ «Компанія «Ресайл» (Учасника-замовника). Сплату сум ПДВ у ціні товару позивач підтверджує копіями платіжних доручень про перерахування коштів ТзОВ «Компанія «Ресайл» відповідно до інвестиційного договору від 24.04.2008 № 109-ДІ та копіями банківських виписок по рахунках (а.с.38-80), а також реєстром фактично сплачених товарів (послуг) у попередньому податковому періоді (а.с.47).

Відповідно до пп.7.4.5. п.7.4 ст.7 №168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Позивачем пред'явлено у судове засідання копії належно оформлених податкових накладних, виданих ТзОВ "Компанія "Ресайл" (а.с.30-37).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних згідно з пп.7.2.4 цього Закону надається виключно особам, зареєстрованим як платники такого податку.

ТзОВ «Компанія «Ресайл» згідно з поданими відповідачем письмовими доказами зареєстрована як юридична особа з 01 лютого 2000 року та з 10 лютого 2000 року перебуває на обліку як платник податків в ДПІ у Голосіївському районі м. Києва (а.с100). Дане підприємство у періоді, протягом якого існували взаємовідносини із позивачем, було платником ПДВ, що підтверджується витягом з бази даних державної податкової служби платників ПДВ (а.с.99). Товариством подавалася до податкової інспекції за місцем державної реєстрації податкова звітність. Однак, як повідомила відповідача ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, можливості здійснити детальну перевірку в розрізі контрагентів цього платника податків немає, у звязку із відсутністю останнього за місцем державної реєстрації.

Наявність у позивача права на бюджетне відшкодування в цілому відповідачем не заперечується. Відповідач вважає непідтвердженим відшкодування у сумі 22520 грн. по господарських операціях з ТзОВ «Компанія «Ресайл».

Порядок перевірки відповідачем задекларованого позивачем бюджетного відшкодування передбачений пп. 7.7.5 та 7.7.7 п.7.7 ст. 7 Закону №168/97-ВР. Підпунктом "в" пп. 7.7.7 п.7.7 ст.7 Закону №168/97-ВР передбачені дії податкового органу, якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної (документальної) перевірки податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

Суд вважає, що нормами Закону №168/97-ВР право платника податку не поставлене в залежність від проведення або не проведення зустрічних перевірок по всьому ланцюгу до кінцевого виробника.

Твердження представників відповідача про те, що необхідною умовою бюджетного відшкодування є відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону №168/97-ВР сплата контрагентом позивача сум ПДВ до бюджету судом відхиляються на підставі наступного.

Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону №168/97-ВР, платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Платники податку відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону (п. 10.2 ст. 10 Закону).

Таким чином, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Посилання Луцької ОДПІ на те, що право позивача на відшкодування 22520 грн. не підтверджено результатами зустрічних перевірок постачальників позивача, суд вважає необґрунтованим, оскільки Закон №168/97-ВР не передбачає отримання результатів зустрічних перевірок контрагентів суб'єкта оподаткування як обов'язкову умову відшкодування ПДВ.

Відповідно до ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В силу ст.2 КАС України прийняття рішення обґрунтовано зобовязує субєкта владних повноважень врахувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації, уникаючи висновків, що базуються на припущеннях. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх і безумовних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності своїх рішень.

Виходячи з наведеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Приймаючи постанову у справі, суд виходить з наданих повноважень, визначених п. 1 ч.2 ст. 162 КАС України, та враховує, що позивач оскаржує в судовому порядку правовий акт індивідуальної дії, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню шляхом прийняття постанови про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень- рішень Луцької ОДПІ від 02 вересня 2009 року № 0002082393/0 та від 25 січня 2010 року №0002082399/3.

Керуючись ст.ст. 2, 11, 71, 160 ч.3, 162, 163 КАС України, на підставі Закону України "Про податок на додану вартість", суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції від 02 вересня 2009 року № 0002082393/0 та від 25 січня 2010 року №0002082399.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого ст.186 КАС України, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не буде подана у строк, встановлений ст.186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі - з 15 червня 2010 року. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Ж.В. Каленюк