Постанова № 9978600, 01.06.2010, Харківський апеляційний господарський суд

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2010 року Справа № 45/387-09

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Камишева Л.М., судді Білоконь Н. Д. , Сіверін В. І.

при секретарі Голозубовій О.І.,Криворученко О.І. (після перерви)

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, за довіреністю № 1620 від 16 квітня 2010р., ОСОБА_2, за довіреністю № 38 від 20 січня 2010 року(після перерви не зявився)

відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 825Х/1-6) на рішення господарського суду Харківської області від 9 березня 2010 року у справі № 45/387-09

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, м. Харків

до ТОВ "Збутова мережа Пятий елемент", м. Харків

про стягнення 145619,53 грн.,

встановила:

Рішенням господарського суду Харківської області від 9 березня 2010 року у справі № 45/387-09 (суддя Калініченко Н.В.) в задоволенні позову відмовлено повністю.

Позивач з рішенням господарського суду Харківської області не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на невідповідність висновків, викладених в рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення від 9 березня 2010 року скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Відповідач у судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення, причини неявки не повідомив, відзив на апеляційну скаргу не надав.

Відповідно до частини 2 статті 96 Господарського процесуального кодексу України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.

Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутністю представника відповідача за наявними у справі матеріалами, як це передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.

31 травня 2010 року у судовому засіданні оголошена перерва для виготовлення повного тексту постанови до 14 години 15 хвилин 3 червня 2010 року.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального Кодексу України, вислухавши представників позивача, колегія суддів встановила наступне.

В грудні 2009 року ФОП ОСОБА_3 звернулась до господарського суду з позовом про стягнення на її користь 99271,64 грн. - основного боргу, 2203,95 грн. - 3% річних від простроченої суми, 16096,91 грн. - пені, 8047,03 грн. - індексу інфляції за весь час прострочення та судових витрат.

Як вбачається із матеріалів справи, 30 жовтня 2008 року між ФОП ОСОБА_3.(постачальник) та ТОВ «Збутова мережа «Пятий елемент»(покупець) укладено договір № 30/10/08-Ф-2/175 поставки (далі Договір) та протокол розбіжностей до нього. Відповідно до п. 1.1 статті 1 Договору, постачальник зобов'язується передати, а поку пець прийняти та оплатити товар партіями згідно накладних у відповідності до замовлень.

Пунктом 1.2 статті 1 Договору передбачено, що купівля-продаж кожної партії товару здійснюється на підставі накладної згідно замовлення Покупця. Відповідно до п. п. 1.3 статті 1 Договору, загальна вартість даного до говору становить суму всіх накладних на відпуск товару. Відповідно до п. 4.9 статті 4 Договору, перехід права власності на то вар відбувається в момент передачі товару та підписання сторонами відповідних накладних.

Пунктом 6.1 статті 6 Договору передбачений порядок оплати товару, а саме: оплата за поставлений товар, сум у розмірах, понад ліміт встановлений п. 6.2. даного договору здійснюється Покупцем 15 (п'ятнадцять) календарних днів з моменту отри мання Покупцем товару, шляхом безготівкового перерахунку на банківський рахунок Постачальника.

Відповідно до п. п. 9.2.3 п. 9.2 статті 9 Договору, Покупець зо бов'язаний оплатити товар в розмірах і терміни, установлені даним догово ром.

Пунктом 11.1 статті 11 Договору встановлений строк дії договору з моменту його підписання до 31 грудня 2009 року, але до моменту його остаточного виконання.

Позивачем на виконання умов Договору № 30/10/08-Ф-2/175 від 30 жовтня 2008 року було передано за період з 03 листопада 2008 року по 10 червня 2009 року включно товар за на загальну суму 381328,35 грн. за накладними. Факт поставки товару на зазначену суму відповідачем не заперечувався.

Відповідно до п. п. 9.1.5 п. 9.1 статті 9 Договору, у випадку поганої реалізації товару або неможливості його реалізувати в силу різних причин, закінчення строків придатності товарів до реалізації, Постачальник зо бов'язується на протязі 7 календарних днів з моменту отримання відповід ної вимоги від Покупця за власний рахунок забрати такі товари, документа льно оформити даний факт та повернути Покупцю сплачені за такий товар ко шти.

На підставі вказаної умови Договору відповідачем було повернуто, а позивачем прийнято товар, про що були складені накладні в період з 3 листопада 2008 року по 10 червня 2009 року на загальну суму 9053,71 грн.

Крім того, відповідач в період з грудня 2008 року по жовтень 2009 року включно перерахував на поточний рахунок позивача 273003,00 грн.

Частиною 1 статті 530 ЦК України (далі - ЦК України), передбачено, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, з урахуванням розрахунків за отриманий товар та повернення товару на момент звернення до господарського суду Відповідач мав заборгованість перед Позивачем в розмірі 99271,64грн. (381328,35 грн. - 9053,71 грн. 273003,00 грн. = 99271,64грн.), що підтверджувалось відповідачем в засіданні господарського суду та про що зазначено в рішенні господарського суду Харківської області від 9 березня 2010 року у справі № 45/387-09 (т. 10 а.с.105).

Отже, позивачем були виконані умови Договору щодо поставки товару, однак відповідачем взяті на себе зобовязання по оплаті вартості поставленого товару виконані не були, що не спростовується відповідачем у відзиві на позовну заву (т.10 а.с. 61).

Згідно з п. 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів ци вільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи зазначені обставини та беручи до уваги, що поданими матеріалами підтверджується факт заборгованості Відповідача перед Позивачем по факту несплати вартості отриманого товару за Договором № 30/10/08-Ф-2/175 від 30 жовтня 2008 року, самим відповідачем вказана сума боргу не спростовується, тому колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що позовні вимоги стосовно стягнення з відповідача суми основного боргу правомірні, обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно із частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно із частиною 1 статті 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Коде ксі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконан ня або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно із частиною 6 статті 231 ГК України, штрафні санкції за порушення гро шових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно із частиною 1 статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від від повідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно із частиною 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконан ня грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час простро чення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший роз мір процентів не встановлений договором або законом.

За приписами статей 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зо бов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата не устойки та відшкодування збитків.

За приписом частини першої статті 546 ЦК України, виконання зо бов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

За приписом частини третьої статті 549 ЦК України, пенею є неустой ка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 10.1 статті 10 Договору, за порушення умов даного до говору винна сторона несе відповідальність згідно чинного законодавства і даного договору.

Відповідно до п. п. 10.2.1 п. 10.2 статті 10 Договору, за порушення те рмінів розрахунків, передбачених п. 6.1 даного договору, Покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки.

Зважаючи на вказані приписи законодавства та оскільки відповідач не виконав свої зобовязання по оплаті у термін встановлений Договором, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 16096,91 грн. пені, 2203,95 грн. - 3% річних від простроченої суми та 8047,03 грн. - індексу інфляції за весь час прострочення колегія суддів вважає такими, що ґрунтуються на умовах Договору, нормах чинного законодавства, підтверджуються наданим розрахунком та підлягають задоволенню.

Частиною першою статті 49 Господарського процесуального кодексу передбачено, що у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судові витрати у відповідності до частини п'ятої вказаної статті при задоволенні позову покладаються на відповідача.

Статтею 121 Господарського процесуального кодексу України передбачена можливість надання відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення у разі виникнення обставин, що ускладнюють виконання чи роблять його неможливим у визначений строк. Господарський процесуальний кодекс не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд оцінює докази, які підтверджують зазначені обставини, за правилами статті 43 ГПК України. Законодавець вказує на винятковість випадків надання відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення.

Посилання відповідача (у відзиві на позовну заяву) на складне фінансове становище підприємства, що зумовлене фінансовою кризою в країні колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що відповідач та позивач є комерційними підприємствами та несуть однакову економічну відповідальність за свої дії та однакові ризики. Отже, економічна криза, на яку посилається відповідач, негативно відображується не тільки на підприємстві відповідача, а рівною мірою і на підприємстві позивача. Тому ухилення відповідача від сплати заборгованості суттєво зачіпає інтереси позивача та завдає йому істотної, в тому числі матеріальної, шкоди.

Зважаючи на викладене, підстави для задоволення клопотання про відстрочку виконання рішення відсутні.

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що господарським судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального права та висновки, викладені в рішенні місцевого суду, не відповідають, обставинам справи у звязку з чим рішення господарського суду Харківської області від 09 березня 2010 року у справі № 45/387-09 підлягає скасуванню, а апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 49, 99, 101,102, пунктом 2 статті 103, пунктами 3,4 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

постановила:

Апеляційну скаргу позивача задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 9 березня 2010 року у справі № 45/387-09 скасувати повністю.

Прийняти нове рішення.

Стягнути з ТОВ "Збутова мережа Пятий елемент" (61002, м. Харків вул.. Сумська, 88. Поточний рахунок 26004137050401 в АКІБ «УкрСиббанк»м. Харкова. МФО 351005. Код ЄДРПОУ 33068228) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (61124 АДРЕСА_1. Поточний рахунок НОМЕР_2 в АКБ СР «Укрсоцбанк»м. Харкова. МФО 351016. Інд. номер НОМЕР_1) 99271,64 грн. - основного боргу, 2203,95 грн. - 3% річних від простроченої суми, 16096,91 грн. - пені, 8047,03 грн. - індексу інфляції за весь час прострочення та 1456,20 грн. державного мита за подану позовну заяву до суду першої інстанції, 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 728,10 грн. державного мита за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Харківської області видати наказ.

Постанова може бути оскаржена у місячний термін до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя

Судді

Повний текст постанови підписаний 03 червня 2010 року