Рішення № 9977801, 01.06.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.06.10                                                                                           Справа№ 22/100

за позовом Приватного підприємства „Дніпро-Захід”, м.Львів

до відповідача Приватного підприємства „Агро-Пол”, с.Лука Самбірського району Львівської області

про стягнення 20550,85 грн.

Суддя М.Желік

Представники

від позивача: Пенцак О.Г. (довіреність № 12 від 25.02.2010р.)

від відповідача: не з’явився

Суть спору:

Розглядається справа за позовом Приватного підприємства „Дніпро-Захід”, м.Львів до Приватного підприємства „Агро-Пол”, с.Лука Самбірського району Львівської області про стягнення 20550,85 грн.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття заяви до розгляду і ухвалою від 14.05.2010р. призначив розгляд справи на 01.06.2010 р

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві, просить позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з’явився, своїм процесуальним правом, що передбачене ст.22 ГПК України не скористався, про причини неявку суду не повідомив, незважаючи на те, що про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до ст.75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу при відсутності представника відповідача та відзиву на позовну заяву, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті

Представнику позивача роз’яснено його права та обов’язки, передбачені ст.22 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача та проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.

28 лютого 2010 року р. між позивачем та відповідачем укладено договір поставки №0001. За умовами цього договору відповідач (постачальник) зобов’язується передати у власність позивачу (покупцю) товар, а позивач (покупець) зобов’язується прийняти і оплатити товар, в асортименті (номенклатурі) та по ціні у відповідності з рахунками та накладними.

Згідно п.3.1 договору поставки відповідач здійснює оплату товару протягом 21 календарного дня з моменту його отримання.

Позивач перерахував на рахунок відповідача грошові кошти (передоплата) на загальну суму 50400,00 грн., згідно виставлених рахунків №01-00065 від 24.02.10р., № СФ-0000223 від 22.02.10р., що підтверджується банківськими виписками від 22.02.2010р.; 25.02.2010р.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач свої зобов’язання щодо поставки товару не виконав. 19.03.2010р. повернув на розрахунковий рахунок позивача частину сплачених грошових коштів в розмірі 30000,00 грн., решта суми залишилась не повернутою і станом на 20.04.10 р. його заборгованість перед позивачем становить 20400,00 грн.

12 квітня 2010 року р. позивач на адресу відповідача направив претензію б/н з вимогою перерахувати суму боргу, яка останнім залишена без відповіді та задоволення.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов’язань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов’язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається

У відповідності до ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з врахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 12,26 грн. інфляційних збитків та 138,59 грн. –3% річних є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Згідно ст.193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно із ст. 629 ЦК України договір обов’язковий для виконання сторонами.

Враховуючи наведене, суд, прийшов до висновку, що позов обгрунтований і підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 22, 43, 49, 75, 82, 84, 85,115-117 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства „Агро-Пол” (Львівська область, Самбірський район, с.Лука, вул.Шкільна,1, р/р 2600901029237 Самбірська ф-я ВАТ „Кредобанк”, МФО 325332) на користь Приватного підприємства „Дніпро-Захід” (79024 м.Львів, вул.Опришківська, 5, р/р 26006011259100 ЛФ АКІБ „УкрСиббанк”, МФО 351005, ЗКПО 23961110) 20400,00 грн. основного боргу, 12,26 грн. інфляційних втрат, 128,59 грн. – 3% річних, 205,50 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя