Рішення № 9977514, 31.05.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 48/28531.05.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальність «Єврофасад»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Текко Плюс»

про стягнення 16895,79 грн.

Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін: позивача:Корінь Т.О. відповідача:не з’явився; ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальність «Єврофасад»(надалі –ТОВ «Єврофасад») звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Текко Плюс»(надалі –ТОВ «Текко Плюс») про стягнення 16895,79 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на підставі накладних поставив відповідачу товар, а останній взяте на себе грошове зобов’язання з оплати вартості поставленого позивачем товару не виконав у зв’язку із чим за відповідачем виникла заборгованість у розмірі 16895,79 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.05.2010 р. порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 31.05.2010 р.

В судове засідання 31.05.2010 р. представник позивача з’явився, вимоги ухвали суду від 14.05.2010 р. виконав частково, позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання 31.05.2010 р. не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, вимог ухвали суду від 14.05.2010 р. не виконав.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 02160, м. Київ, просп. Возз’єднання, 3 на яку було відправлено ухвалу суду від 14.05.2010 р. підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №346774 від 28.05.2010 р.

Також судом було додатково відправлено ухвалу суду від 14.05.2010 р. на адресу відповідача (04070, м. Київ, вул. Сагайдачного, 20/2), яка отримана відповідачем 21.05.2010р., що підтверджується про вручення поштового відправлення №09781041.

Згідно із абзацу 2 п. 3.6 роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

За згодою представників сторін, присутніх в судовому засіданні, судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Судом в задоволенні клопотання про вжиття заходів забезпечення позову, яке міститься в тексті позовної заяви відмовлено, оскільки позивачем не надано доказів з якими приписи ст. 66 Господарського процесуального кодексу України пов'язують можливість вжиття заходів забезпечення позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Єврофасад»у період з 13.09.2007 р. по 17.12.2008 р. поставило, а ТОВ «Текко Плюс»прийняло товар на загальну суму 26671,26 грн., що підтверджується видатковими накладними №1309-187872 від 13.09.2007 р., №0503-216220 від 05.03.2008 р. та №1712-254893 від 17.12.2008 р.

Видаткові накладні містять номенклатуру (асортимент) товару, кількість та ціну, містять підпис позивача та представника ТОВ «Текко Плюс».

Представник позивача пояснив, що договір купівлі-продажу у формі єдиного документу не складався.

Частинами 1, 2 ст. 180 Господарського кодексу України визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до п. 1 ст. 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Таким чином, між сторонами укладено договір купівлі –продажу, а відтак виникли відносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України –купівля –продаж.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач поставив товар на загальну суму 26671,26грн., що підтверджується вказаними накладними. Від імені відповідача накладна №1309-187872 від 13.09.2007 р. підписана Гутніченко В.В., що діяв на підставі довіреності ЯМН №107097 від 13.09.2007 р., накладні №0503-216220 від 05.03.2008 р. та №1712-254893 від 17.12.2008 р. підписані Антипенком В.І., що діяв на підставі довіреностей ЯОР №632240 від 05.03.2008 р. та ЯОР №632806 від 17.12.2008 р.

Відповідач свого обов’язку з оплати поставленого товару належним чином не виконав у зв’язку із чим станом на день звернення позивача до суду заборгованість відповідача становила 16895,79 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Сторонами не було визначено строків виконання зобов’язання, оскільки накладні, якими оформлено правочин, не містить строку виконання грошового зобов’язання.

Пунктом 2 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

25.02.2010 р. позивачем на адресу відповідача було направлено претензію №17/02-10 з пропозицією протягом семи робочих днів з моменту отримання даної вимоги сплатити заборгованість за поставлений товар у розмірі 16895,79 грн.

Відповідач відповіді на зазначену претензію не надав, свого зобов’язання з оплати вартості поставленого товару у розмірі 16895,79 грн. не виконав.

Матеріалами справи, в тому числі актом звірки взаємних розрахунків, який підписаний сторонами станом на 01.01.2010 р. та листом ТОВ «Єврофасад»№31/05-10 від 31.05.2010 р. підтверджується наявність заборгованості відповідача перед ТОВ «Єврофасад».

Таким чином, заборгованість відповідача за поставлений товар становить 16895,79грн., а строк виконання грошового зобов’язання на момент розгляду справи настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Доказів оплати відповідачем боргу за отриманий товар відповідно до накладних не надано, наявність заборгованості відповідачем не спростовано, а тому суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог у повному обсязі та стягнення з ТОВ «Текко Плюс»на користь ТОВ «Єврофасад» заборгованості в розмірі 16895,79 грн.

Згідно з статтею 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов Товариства з обмеженою відповідальність «Єврофасад»задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Текко Плюс»(02160, м. Київ, просп. Возз’єднання, 3; ідентифікаційний код 25590652) на користь Товариства з обмеженою відповідальність «Єврофасад»(04119, м. Київ, вул. Сім’ї Хохлових, 8а; ідентифікаційний код 33739954) заборгованість у розмірі 16895 (шістнадцять тисяч вісімсот дев’яносто п’ять) грн. 79 коп., державне мито у розмірі 168 (сто шістдесят вісім) грн. 96 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 (двісті тридцять шість)грн. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя Р.В. Бойко

Повний текст рішення підписаний 07.06.2010 р.