Рішення № 9977510, 07.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 48/8907.06.10 За позовомПриватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп"

доВідкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні

відповідачаТебеніхіна Іллі Володимировича

простягнення 14 784,23 грн.

Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача:Мартинюк О.С.

від відповідача:Марко О.В.

від третьої особи:не з'явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" (надалі –ПАТ "УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп") звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (надалі – ВАТ "НАСК "Оранта") про стягнення 14 784,23 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПАТ "УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" на підставі комплексного договору добровільного страхування транспортного засобу (каско), водія та пасажирів від нещасних випадків (НВ) №06/02-041014 від 05.08.2008 р. внаслідок настання страхової події –дорожньо-транспортної пригоди (надалі –ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля марки Мерседес, реєстраційний номер АА 6985 ЕР, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля марки ВАЗ, реєстраційний номер АА 8428 ІН, застрахована ВАТ "НАСК "Оранта" на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № ВС/5893202), а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на відповідача.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.02.2010 р. порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 01.03.2010 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.03.2010 р. у зв’язку із неявкою представника відповідача розгляд справи відкладено до 24.03.2010 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.03.2010 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача –Тебеніхіна Іллю Володимировича, розгляд справи відкладено до 12.04.2010 р. Зобов'язано УДАІ ГУМВС України у місті Києві надати інформацію щодо виготовлення тимчасового реєстраційного талону на автомобіль марки ВАЗ 21099, р.н. АА 8428 ІН.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.04.2010 р. у зв’язку із необхідністю витребування додаткових доказів розгляд справи відкладено до 19.05.2010 р.

17.05.2010 р. до канцелярії суду від УДАІ ГУМВС України у місті Києві на виконання вимог ухвал суду надійшов лист, в якому підтверджено наявність права керування ТебеніхінимІ.В. автомобілем ВАЗ, р.н. АА 8428 ІН.

В судовому засіданні 17.05.2010 р. оголошено перерву до 07.06.2010 р.

У судове засідання представник позивача з'явився, вимоги ухвал суду виконав, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити їх повністю.

Представник відповідача у судове засідання з'явився, вимоги ухвал суду виконав, позовні вимоги визнає у розмірі відшкодованому грошовим переказом. В іншій частині позовних вимог просить відмовити.

Третя особа в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується його підписом в розписці в повідомленні про перерву.

За згодою представників сторін, присутніх у судовому засіданні, судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

05.08.2008 р. між ЗАТ "УСК "Княжа" (після зміни назви та правонаступництва –ПАТ "УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп") та Муциновим Володимиром Вікторовичем (страхувальник) укладено комплексний договір добровільного страхування транспортного засобу (каско), водія та пасажирів від нещасних випадків (НВ) №06/02-041014 (надалі –"Договір").

Предметом Договору є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону і пов’язані з володінням, та/або користуванням, та/або розпорядженням транспортним засобом Мерседес, реєстраційний номер АА 6985 ЕР, на випадок настання подій, перелік яких наведено у статті 13 Договору, а саме, до страхових випадків відноситься дорожньо-транспортні пригоди; протиправні дії третіх осіб; стихійне лихо; пожежа, вибух; зовнішній вплив; незаконне заволодіння.

22.07.2009 р. о 18 год. 00 хв. в м. Києві, по вул. Грінченка було скоєне ДТП за участі застрахованого автомобіля Мерседес та автомобіля ВАЗ, а саме: Тебеніхін І.В., керуючи автомобілем ВАЗ, р.н. АА8428 ІН, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, в результаті чого відволікся від керування та здійснив зіткнення з автомобілем ВАЗ, р.н. 247-47 ВІ, в результаті чого вказаний автомобіль здійснив зіткнення з автомобілем Мерседес, р.н. АА6985 ЕР, під керуванням Муцинова В.В.

ДТП сталася в результаті порушення водієм Тебеніхіним І.В. вимог Правил дорожнього руху України, що підтверджується постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 17.08.2009 р. у адміністративній справі №3-9475/2009, відповідно до якої Тебеніхіна Іллю Володимировича визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення.

23.07.2009 р. власник застрахованого транспортного засобу –автомобіля Мерседес звернувся до позивача із заявою №132730417-1 про надастання події, що сталачася із застрахованим транспортним засобом.

Відповідно до звіту №7869 з оцінки транспортного засобу, складеного 12.08.2009 р. суб’єктом оціночної діяльності ФОП Дронов Д.С. (сертифікат №6235/07, виданий Фондом державного майна України 08.11.2007 р.) вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Мерседес, р.н. АА 6985 ЕР, що дорівнює вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу, в результаті його пошкодження при ДТП складає 14 269,86 грн.

На підставі розпорядження №132730417-09-9289 від 27.08.2009 р., страхового акту №132730417-1, затвердженого 26.08.2009 р., додатку до вказаного страхового акту (розрахунок), позивач виконуючи свої зобов'язання за Договором відшкодував своєму страхувальнику суму страхового відшкодування в розмірі 14 784,23 грн.

Із матеріалів справи вбачається, що частину страхового відшкодування у розмірі 12675,48грн. позивач перерахував безготівково –платіжне дорученням №13118 від 28.08.2009р., а в частині відшкодування 2 108,75 грн. зобов’язання позивача перед страхувальником припинені згідно ст. 601 Цивільного кодексу України та на підставі п. 22.8. Договору шляхом зарахування зустрічної однорідної вимоги (по зобов’язанням Муцинова В.В. по сплаті страхового платежу згідно п.1 Додаткової угоди №1 до Договору), що підтверджується карткою рахунку.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Посилання відповідача на те, що оплата коштів в розмірі 2 108,75 грн. не здійснена, а тому в цій частині позивач не набув права регресної вимоги, відхиляється судом з огляду на таке.

Главою 50 Цивільного кодексу України визначені підстави та способи припинення зобов’язань, які можуть застосовуватися в т.ч. до виконання зобов’язань по відшкодуванню шкоди.

Тобто, під виконанням зобов’язання по виплаті страхового відшкодування необхідно розуміти не лише сплату грошових коштів, а і припинення грошового зобов’язання у інший передбачений чинним законодавством спосіб, що свідчить про виконання особою зобов'язання по відшкодуванню шкоди.

В даному випадку, зобов’язання позивача перед своїм страхувальником по відшкодуванню шкоди в частині 2 108,75 грн. припинені шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, що відповідає положенням ст. 601 Цивільного кодексу України.

Таким чином, до ПАТ "УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток в межах суми 14 784,23 грн.

Із матеріалів справи (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу –автомобіля ВАЗ, р.н. АА 8428 ІН, та постанови Шевченківського районного суду міста Києва від 17.08.2009 р. у адміністративній справі №3-9475/2009) вбачається, що транспортний засіб – автомобіль ВАЗ, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю Мерседес, належить Тебеніхиній Н.В. та знаходився під керуванням Тебеніхіна І.В.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина Тебеніхіна І.В., який керував автомобілем ВАЗ, реєстраційний номер АА 8428 ІН, встановлена у судовому порядку.

Цивільно-правова відповідальність власника, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу автомобіля ВАЗ, реєстраційний номер АА 8428 ІН, застрахована ВАТ "НАСК "Оранта" згідно із полісом ВС/5893202.

Договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № ВС/5893202) віднесено до 1-го типу (п. 15.3 Закону), а тому застрахована відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка користується транспортним засобом на законній підставі. Строк дії з 16.07.2009 р. (15:00) по 15.07.2010 р.

Законні підстави керування Тебініхіним І.В. автомобілем ВАЗ, р.н. АА 8428 ІН, підтверджуються відміткою "має право керування" в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу №ААС634690, а відтак відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації Тебініхіним І.В. автомобіля ВАЗ була застрахована ВАТ "НАСК "Оранта".

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Вказаним договором (поліс № ВС/5893202) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 35 000,00 грн., франшиза –0,00 грн. (пункт 2 полісу).

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Матеріалами справи підтверджено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля Мерседес з урахуванням фізичного зносу, становить 14 269,86 грн., а до позивача перейшло право зворотної вимоги в межах суми 14 784,23 грн. (розмір виконаного зобов’язання по виплаті страхового відшкодування).

Згідно з пунктом 37.1 статті 37 вказаного Закону виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів.

Претензією №5760 від 04.11.2009 р. до якої додані документи, передбачені ст. 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", позивач звернувся до відповідача з вимогою відшкодувати у порядку регресу шкоду, заподіяну в результаті ДТП у розмірі 14 784,23грн.

Враховуючи визначені полісом № ВС/5893202 розміри лімітів відповідальності та франшизи, встановлений судом розмір шкоди, право на зворотну вимогу якої перейшло до позивача, а також встановлену судом вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, відповідач зобов’язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 14 269,86 грн.

Суд відзначає, що розмір витрат, які відшкодовуються відповідачем обмежено, зокрема ст.29 Закону, а саме в даному випадку, вартістю відновлювального ремонту згідно звіту експерта, а не фактичним розміром заподіяної шкоди згідно рахунків СТО, а відтак підстав для покладення відповідальності на відповідача за витрати у розмірі 514,37 грн. відсутні.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з ВАТ "НАСК "Оранта" на користь ПАТ "УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" суми страхового відшкодування у розмірі 14 269,86 грн.

В задоволенні позовних вимог в частині стягнення суми страхового відшкодування у розмірі 514,37 грн. необхідно відмовити.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" задовольнити частково.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (01032, м.Київ, вул. Жилянська, 75; ідентифікаційний код 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" (04050, м.Київ, вул.Глибочицька, 44; ідентифікаційний код 24175269) матеріальну шкоду у розмірі 14 269 (чотирнадцять тисяч двісті шістдесят дев'ять) грн. 86 коп., державне мито у розмірі 142 (сто сорок дві) грн. 70 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 227 (двісті двадцять сім) грн. 79коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                                                                     Р.В. Бойко