Рішення № 9976365, 03.06.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03.06.10 р.                     Справа № 25/116                               

Суддя господарського суду Донецької області І.А.Бойко          

при секретарі судового засідання О.М. Якименко          

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Даком” м. Донецьк

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „Гаффіті” м. Донецьк

про стягнення 126467грн.58коп.

За участю представників сторін:

від позивача: Лазарева Л.Л. – представник (довіреність № б/н від 11.05.2010);

від відповідача: не з’явився

Позивач – товариство з обмеженою відповідальністю „Даком” м. Донецьк звернувся до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Гаффіті” м. Донецьк про стягнення 126467грн.58коп., у тому числі заборгованість за поставлене за контрактом № 10/06 від 09.06.2009 вугілля в сумі 104391грн.48коп., пеня в сумі 10863грн.31коп., індекс інфляції в сумі 8664грн.49коп., 3% річних в сумі 2548грн.30коп.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на розрахунок до позову, контракт № 10/06 від 09.06.2009р., Додаток № 1 від 09.06.2009 до контракту № 10/06 від 09.06.2009р., квитанції про приймання вантажу № 51612988 від 14.06.2009, № 51466961 від 14.06.2009, № 51672478 від 17.06.2009, рахунки на оплату № 47 від 14.06.2009, № 48 від 14.06.2009, № 49 від 17.06.2009, банківські виписки, претензію на суму 104391,48грн. за вих. № 26/08 від 26.08.2009, акт звірки розрахунків станом на 01.04.2010, підписаний обома сторонами.

02.06.2010 через канцелярію господарського суду подав заяву про зменшення розміру позовних вимог (вих. № б/н від 01.06.2010), уточнений розрахунок 3% річних, докази в підтвердження направлення заяви про зменшення розміру позовних вимог та уточненого розрахунку 3% річних на адресу відповідача (квитанцію (фіскальний чек) № 6761 від 02.06.2010, опис вкладення у ц/лист).

          В заяві про зменшення розміру позовних вимог (вих. № б/н від 01.06.2010) позивач з посиланням на те, що на вимогу суду, викладену в ухвалі про порушення справи від 17.05.2010, ним було здійснено уточнення розрахунку 3% річних з урахуванням того, що кінцевий строк оплати товару на суму 23591,76грн. (квитанція про приймання вантажу № 51672478 від 17.06.2009) приходиться на 01.07.2009, внаслідок чого сума 3% річних зменшилася з 2548,30грн. до 2538,60грн. У зв’язку з цим, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за поставлене за контрактом № 10/06 від 09.06.2009 вугілля в сумі 104391грн.48коп., пеню в сумі 10863грн.31коп., індекс інфляції в сумі 8664грн.49коп., 3% річних в сумі 2538грн.60коп.; судові витрати покласти на відповідача.

Суд розглянув вказану заяву та відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України прийняв її, як таку, що відповідає приписам господарського процесуального законодавства.

Позовні вимоги розглядаються виходячи з загальної ціни позову 126457грн.88коп., у тому числі заборгованість за поставлене за контрактом № 10/06 від 09.06.2009 вугілля в сумі 104391грн.48коп., пеня в сумі 10863грн.31коп., індекс інфляції в сумі 8664грн.49коп., 3% річних в сумі 2538грн.60коп.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги відповідно до заяви про зменшення розміру позовних вимог підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, документів, витребуваних ухвалою про порушення справи від 17.05.2010, не представив. Ухвала про порушення справи була направлена на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням, про що свідчить штамп реєстрації вихідної кореспонденції господарського суду на зворотній стороні ухвали про порушення справи від 17.05.2010, оригінал якої міститься в матеріалах справи, та реєстр вихідної кореспонденції господарського суду. В матеріалах справи міститься поштове відправлення з відміткою поштового відділення про те, що ТОВ „Гаффіті” (вул. Артема, 275/22, м. Донецьк, 83018) вибуло.

Стаття 75 Господарського процесуального кодексу України передбачає, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

В силу приписів ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на достатність документів, необхідних для розгляду справи по суті, справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, господарським судом ВСТАНОВЛЕНО.

09.06.2009 між товариством з обмеженою відповідальністю „Даком” (Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю „Гаффіті” (Покупець) був укладений контракт № 10/06, відповідно до якого Постачальник зобов’язався поставити та передати у власність Покупця вугілля (товар) у відповідності з умовами Контракту та Специфікацій до нього, а Покупець зобов’язався прийняти товар та своєчасно оплатити його вартість.

Постачальник поставляє товар на адресу Покупця на умовах FCA згідно Інкотермс в редакції 2000. Поставка товару здійснюється партіями у відкритих напіввагонах залізничним транспортом (п. 3.1. договору).

У відповідності до п. 3.3. контракту поставка товару вважається узгодженою з моменту підписання Специфікації.

09.06.2009 Сторони підписали Додаток № 1 (Специфікацію) до контракту № 10/06 від 09.06.2009р., яким узгодили найменування товару, його кількість, ціну та якісні показники, період поставки (червень 2009р.), реквізити відвантаження.

На виконання умов зазначеного договору позивач в червні 2009р. поставив відповідачу товар, узгоджений в Специфікації до контракту, на загальну суму 113291грн.48коп.

Датою відвантаження товару є дата прийому вантажу до перевезення, зазначена на календарному штемпелі станції відправлення на залізничній накладній. Поставка вважається виконаною – товар завантажений у транспортний засіб перевізника, зазначеного Покупцем або іншою особою, що діяла від його імені (п. 3.5. договору).

Товар передається Постачальником та приймається Покупцем по кількості згідно кількості, зазначеній в залізничній накладній           (п. 3.6. договору).

Згідно п. 3.8. контракту перевізник по України – ТОВ „АЛДЕ”.

Про факт поставки товару та, відповідно, про факт його прийняття відповідачем свідчать квитанції про приймання вантажу № 51612988 від 14.06.2009, № 51466961 від 14.06.2009, № 51672478 від 17.06.2009.

Пункт 5.3. договору встановлює умови оплати – протягом та не пізніше 10 (десяти) банківських днів з дати відвантаження. Згідно Специфікації Сторони додатково узгодили – оплата згідно виставленого рахунку-фактури.

Позивачем були виставлені відповідачу рахунки на оплату № 47 від 14.06.2009, № 48 від 14.06.2009, № 49 від 17.06.2009.

Відповідач отримав вказані рахунки, про що свідчить відмітка про отримання на цих рахунках – підпис директора про отримання з зазначенням дати отримання.

Стаття 193 Господарського кодексу України передбачає, суб’єкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

          Аналогічне положення закріплено в ст. 526 Цивільного кодексу України. Так, зобов’язання повинно виконуватися належним чином відповідно умовам договору та вимогам цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а у разі відсутності таких умов і вимог –згідно звичаїв ділового обігу або іншим вимогам, які звичайно ставляться.

За своєю правовою природою контракт, укладений між позивачем та відповідачем, є договором поставки.

В силу положень ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Стаття 692 Цивільного кодексу України визначає обов’язок Покупця оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Стаття 530 Цивільного кодексу України встановлює, якщо в зобов’язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату).

В порушення умов договору, вимог зазначених статей Цивільного та Господарського кодексів України, відповідач виставлені рахунки оплатив частково в сумі 8900грн.00коп.

          Загальна сума заборгованості становить 104391рн.48коп.

          Позивачем на адресу відповідача була направлена претензія на суму 104391,48грн. за вих. № 26/08 від 26.08.2009. Відповідач отримав дану претензію, що підтверджується відміткою про отримання на ній, але залишив без відповіді та задоволення.

В матеріалах справи міститься акт звірки розрахунків станом на 01.04.2010, відповідно до якого сальдо на користь позивача становить 104391,48грн.

Зазначений акт був підписаний з боку відповідача директором підприємства та скріплений печаткою без зауважень та заперечень.

На момент прийняття рішення по справі відповідач документів в підтвердження відсутності боргу не представив, позовні вимоги, в силу положень ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, не спростував, тому заборгованість за поставлений за контрактом товар в сумі 104391,48грн. підлягає стягненню з останнього на користь позивача.

Відповідно до ст.ст.216–218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ст. ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. № 543-96-ВР (з змінами), платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пункт 7.3. контракту закріплює, у випадку порушення Покупцем строків оплати за товар, Покупець сплачує пеню в розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за кожен календарний день, до повного погашення заборгованості

Окрім стягнення основного боргу, позивач з огляду на п. 7.3. договору, з урахуванням положень Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, пред’явив відповідачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення від суми простроченого платежу, по кожному виставленому та неоплаченому/частково оплаченому рахунку: по рахункам № 47 від 14.06.2009 та № 48 від 14.06.2009 пеня нарахована за період з 27.06.2009 по 25.12.2009 (за 182 дня), по рахунку № 49 від 17.06.2009 пеня нарахована за період з 02.07.2009 по 30.12.2009 (за 182 дня). Відповідно до розрахунку розмір пені становить 10863грн.31коп.

Нарахування, розмір та період розрахунку пені відповідають умовам контракту, положенням ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, ст. 3 Закону України про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, розмір пені на правильність розрахунку судом перевірений. Отже, вимоги позивача в частині стягнення пені в сумі 10863,31грн. підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Боржник, що прострочив виконання грошового зобов’язання, за вимогою кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений законом або договором.

З огляду на ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував відповідачу на загальну суму заборгованості індекс інфляції за період липень 2009р. – березень 2010р. та 3% річних по кожному виставленому та неоплаченому/частково оплаченому рахунку: по рахункам № 47 від 14.06.2009 та № 48 від 14.06.2009 3% річних нараховані за період з 27.06.2009 по 19.04.2010 (за 297 дня), по рахунку № 49 від 17.06.2009 3% річних нараховані за період з 02.07.2009 по 19.04.2010 (за 292 дня). Відповідно до розрахунку 3% річних становлять 2538грн.60коп., індекс інфляції – 8664грн.49коп.

Нарахування 3% річних та індексу інфляції на суму заборгованості законодавчо закріплено, суд перевірив період нарахування та розміри 3% річних і індексу інфляції на правильність розрахунку та дійшов висновку про задоволення вимог позивача в цій частині.

Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у відповідності до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

          На підставі вищенаведеного, згідно ст. ст. 509, 526, 530, 549, 655, 692, 625, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193, 216-218, 230, 232 Господарського кодексу України, Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. № 543-96-ВР (з змінами), керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю „Даком” м. Донецьк до товариства з обмеженою відповідальністю „Гаффіті” м. Донецьк про стягнення 126457грн.88коп., у тому числі заборгованість за поставлене за контрактом № 10/06 від 09.06.2009 вугілля в сумі 104391грн.48коп., пеня в сумі 10863грн.31коп., індекс інфляції в сумі 8664грн.49коп., 3% річних в сумі 2538грн.60коп., задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Гаффіті” (вул. Артема, 275/22, м. Донецьк, 83018, код ЄДРПОУ 34798523) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Даком” (вул. Університетська, б. 2-А, м. Донецьк, 83000, код ЄДРПОУ 30415647) основний борг 104391грн.48коп., пеню в сумі 10863грн.31коп., індекс інфляції в сумі 8664грн.49коп., 3% річних в сумі 2538грн.60коп., держмито в сумі 1264грн.58коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 235грн.98коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя