Рішення № 9976364, 27.05.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27.05.10 р.                     Справа № 21/107                               

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю “Фактор Ексім” м. Київ

до відповідача: Державного підприємства “Донецька залізниця” м. Донецьк

про стягнення 10 475,52грн.

Суддя Матюхін В.І.

Представники:

позивача: не викликався

відповідача: Гарбузова Т.О. - юр.

Товариством з обмеженою відповідальністю “Фактор Ексім” подано позов про стягнення з Державного підприємства “Донецька залізниця” 10 475,52грн. на повернення коштів, які перебували на особовому рахунку товариства (у Єдиному ТехПД залізниці).

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що:

·          під час дії договору №28017 від 31.10.2007р. про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги ним відповідачу були перераховані кошти, 10 475,52грн. із яких на момент розірвання договору (4.11.09р.) використані не були;

·          його прохання повернути до 05.04.2010р. зазначені кошти у зв’язку із припиненням дії договору відповідачем залишене без розгляду і задоволення.

Залізниця факт знаходження на особовому рахунку позивача невикористаних коштів у сумі 10 475,52грн. підтвердила і позов визнала у повному обсязі.

Доказів повернення спірних коштів позивачеві у добровільному порядку залізниця суду не надала.

Розгляд справи закінчено 27.05.2010р.

Для підготовки та оголошення повного тексту рішення у засіданні оголошувалась перерва до 15-00 год. 27.05.2010р.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін у відкритому судовому засіданні, господарський суд встановив:

Між Державним підприємством “Донецька залізниця” і Товариством з обмеженою відповідальністю „ВКФ „З КОМ”, яке в середині 2008р. змінило своє найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю „Фактор Ексім” (протокол загальних зборів учасників товариства № 37 від 07.05.08р.), 31.10.2007р. був укладений договір №28017 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги з терміном дії до 31.12.08р. (п.6.6 договору). Додатковою угодою від 17.11.08р. сторонами строк дії договору був пролонгований до 31.12.2010р.

Згідно п.2.4 договору позивач зобов’язувався здійснювати попередню оплату за перевезення вантажів та додаткові послуги шляхом перерахування коштів у сумах, відповідних до обсягу перевезення та вагонообігу на під’їзній колії, на дохідно-розподільчий рахунок залізниці.

У відповідності з умовами зазначеного договору і в період його дії позивачем відповідачу перераховувались коштів по ТехПД. За надані залізницею послуги кошти з особового рахунку позивача списувались на підставі відповідних документів.

Станом на 03.12.08р. на особовому рахунку позивача по ЄТехПД знаходилось 60372,92грн., 27 і 28 січня залізницею було списано 49897,40грн., і таким чином станом на 28.01.09р. на особовому рахунку позивача залишалось невикористаних коштів у сумі 10 475,52грн., що підтверджено випискою з особового рахунку від 03.02.09р. і актом звірки розрахунків станом на 01.08.09р.

З 04.11.09р. за обопільною згодою сторін (лист позивача від 27.10.09р. № 1163 про розірвання договору і повернення коштів у сумі 10 475,52грн. та лист залізниці від 04.11.09р. № 917 про втрату чинності договору з 04.11.09р.) договір №28017 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги припинив свою дію з 04.11.09р.

Після розірвання вищезазначеного договору сума 10 475,52грн. залишалась на особовому рахунку позивача, що стало підставою для звернення позивача до залізниці з вимогою від 19.03.10р. № 105 про повернення невикористаних коштів. Залізниця отримала вимогу про повернення невикористаних коштів 29.03.10р., що підтверджено повідомленням про вручення поштового відправлення.

Залізниця суму 10 475,52грн. ні в строк, визначений ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України, ні після його сплину позивачеві не повернула, що спонукало останнього для звернення до суду з позовом про стягнення 10 475,52грн.

За таких обставин і зважаючи на те, що:

·          після розірвання договору №28017 від 31.10.2007р. про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги залізниця не мала права затримувати на особовому рахунку позивача суму 10 475,52грн.;

·          на вимогу позивача про повернення коштів у сумі 10 475,52грн. протягом 7-ми днів від дня отримання вимоги (лист від 19.03.10р. № 105) залізниця належним чином не відреагувала, у той час як у відповідності з ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України повинна була повернути позивачеві невикористані ним кошти у 7-ми денний строк від дня пред’явлення вимоги, тобто до 05.04.10р. (включно),

господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, ст.ст.530, 1212 Цивільного кодексу України і керуючись ст.ст.43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства „Донецька залізниця” (83000, м. Донецьк, вул. Артема, 68, п/р 26009307748601 в ДРУ ПІБ м. Донецьк, МФО 334635, п/р 260000000019, 260360300019 у Донецькій філії АБ “Експрес-банк”, МФО 335838, код ЄДПОУ 01074957) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фактор Ексім” (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 11, п/р 2600831905 в ПАТ “Фортуна Банк” м. Київ, МФО 300904, код ЄДРПОУ 14353305) 10 475,52грн. основного боргу, 104,76грн. - відшкодування витрат по оплаті державного мита, 236,00 грн. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання - після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо його не скасовано.

Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом 10 днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом.

Суддя