Рішення № 99760966, 16.09.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2021 року м. Київ № 640/23944/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Смолія І.В. розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВП Плюс»

до Оболонського районного відділу державної виконавчої служби у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ)

про скасування постанови

встановив:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариства з обмеженою відповідальністю «СВП Плюс» (надалі також - ТОВ «СВП Плюс», позивач) з позовом до Оболонського районного відділу державної виконавчої служби у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) (надалі також - відповідач), в якому просить скасувати постанову відповідача про стягнення виконавчого збору від 16.07.2019 у виконавчому провадженні №59143185.

Ухвалою суду від 15.10.2020 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та запропоновано відповідачу надати відзив протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідач не надав суду своєї правової позиції та витребовувані завірені копії матеріалів виконавчого провадження № 59143185, хоча був належний чином повідомлений про відкриття провадження у справі, про що свідчить підпис уповноваженого представника відповідача від 22.10.2020, в рекомендованому повідомленні про отримання ухвали суду, яке залучене до матеріалів справи.

Відповідно до ч.8 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Справа розглядається у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження на підставі п.2 ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Постановою державного виконавця Оболонського районного відділу державної виконавчої служби у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Величко Р.С. від 20.05.2019 відкрито виконавче провадження щодо примусового виконання виконавчого листа №2/756/2437/16 від 22.10.2018 виданого Оболонським районним судом м.Києва про зобов`язання ТОВ «СВП Плюс» замінити ОСОБА_1 придбаний у них мобільний телефон Samsung GT-3592 заводський (серійний) номер НОМЕР_1 на аналогічний телефон такої ж моделі, або за відсутності такого, на аналогічний телефон за технічними характеристиками.

16.07.2019 державним виконавцем Величко Р.С. винесено постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження у сумі 328,00 грн. та виконавчого збору у розмірі 16692,00 грн.

Позивач вважає постанову відповідача про стягнення виконавчого збору протиправною та такою, що підлягає скасуванню, у зв`язку з чим звернувся до суду.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Законом України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 №1404-VIII (надалі також - Закон №1404-VIII). Закон №1404-VIII визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами с.1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 ст.19 Закону №1404 передбачено право вибору стягувача щодо пред`явлення виконавчого документа для примусового виконання до органу державної виконавчої служби або до приватного виконавця, якщо виконання рішення відповідно до ст.5 цього Закону віднесено до компетенції і органів державної виконавчої служби, і приватних виконавців.

Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.26 Закону №1404 виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у ст.3 цього Закону, зокрема за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

За змістом частин 5,6 ст.26 Закону №1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому ст.27 цього Закону.

Згідно з вимогами ч.1 ст.27 Закону №1404-VIII виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Відповідно до вимог ч.2 ст.27 Закону №1404-VIII виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи (ч.3 ст.27 Закону №1404-VIII).

Частиною 4 ст.27 Закону №1404-VIII передбачено, що державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

За виконавчими документами про стягнення аліментів за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців, державний виконавець нараховує виконавчий збір із заборгованості зі сплати аліментів. У подальшому державний виконавець зобов`язаний нараховувати виконавчий збір щомісяця у розмірі, визначеному частиною другою цієї статті, залежно від розміру простроченого щомісячного аліментного платежу. Постанова про стягнення виконавчого збору за виконавчими документами про стягнення аліментів виноситься державним виконавцем після погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі або у разі повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження на підставі розрахунку про його нарахування.

Стягнутий виконавчий збір перераховується до Державного бюджету України протягом трьох робочих днів з дня надходження на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.

Окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону №1404-VIII підлягають примусовому виконанню, визначені Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 2 квітня 2012 р. №512/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2012 за № 489/20802 (надалі також - Інструкція № 512/5).

Відповідно до вимог п.8 Розділу ІІІ Інструкції № 512/5 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин), стягнення виконавчого збору здійснюється у порядку, визначеному ст.27 Закону України «Про виконавче провадження». Про стягнення з боржника виконавчого збору та його розмір державний виконавець зазначає у постанові про відкриття виконавчого провадження. Виконавчий збір стягується з боржника на підставі постанови про стягнення виконавчого збору, у якій зазначаються розмір та порядок стягнення нарахованого виконавчого збору. Розрахунок нарахування виконавчого збору (додаток 17) обчислюється державним виконавцем в автоматизованій системі виконавчого провадження та долучається до матеріалів виконавчого провадження.

Отже, стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов`язується з початком примусового виконання на підставі виконавчого документа та є не правом, а обов`язком державного виконавця при відкритті виконавчого провадження. Необхідно звернути увагу, що виконавчий збір за своєю правовою природою не є санкцією, що застосовується за невиконання рішення суду, а є платою за вчинення дій, пов`язаних з організацією примусового виконання виконавчого документу, що здійснюються органами державної виконавчої служби.

Таким чином, приймаючи одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору, державний виконавець діяв правомірно відповідно до норм чинного законодавства.

Судом встановлено, що 09.11.2016 Оболонським районний суд м.Києва у справі №2/756/2437/16 видано виконавчий лист про зобов`язання ТОВ «СВП Плюс» замінити ОСОБА_1 придбаний у них мобільний телефон Samsung GT-3592 заводський (серійний) номер НОМЕР_1 на аналогічний телефон такої ж моделі, або за відсутності такого, на аналогічний телефон за технічними характеристиками.

За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи (ч. 3 ст. 26 Закону №1404-VІІІ).

Судом встановлено, що п.1 постанови про стягнення виконавчого збору від 16.07.2019 в межах виконавчого провадження № 59143185 державним виконавцем було визначено, що стягненню з позивача (боржника) підлягає виконавчий збір у розмірі 16692,00 грн., тобто, як за виконання рішення суду, що носить немайновий характер (4173,00 грн. мінімальна заробітна плата станом на 1 січня 2019 року х 4 = 16692,000 грн.).

Разом з тим, суд зазначає, що висновок відповідача про те, що вказане рішення є таким, що має немайновий характер, є помилковим.

Суд зазначає, що порядок примусового виконання рішень немайнового характеру передбачений розділом VIІI Закону №1404-VIІI, якою зокрема регламентовано порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дiї або утриматися від їх вчинення, рішень про відібрання дитини, про встановлення побачення з дитиною про усунення перешкод у побаченні з дитиною, про поновлення на роботі, про виселення боржника, про вселення стягувача (ст. 63-67 Закону №1404-VIII).

Майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки (ч.1 ст.190 ЦК України).

Згідно з вимогами ст.179 ЦК України річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов`язки.

Так, в рішенні Оболонського районного суду м.Києва від 09.11.2016 у справі №2/756/2437/16 встановлено, що ОСОБА_1 придбала телефон Samsung GT-3592 заводський (серійний) номер НОМЕР_1 вартістю 797,30 грн., що не заперечувалось сторонами та підтверджувалось фіскальним чеком.

Так, ч.1 ст.63 Закону України № 1404-VIII визначено, що рішенням немайнового характеру є рішення, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення. Тобто, такі дії не підлягають вартісній оцінці, а державним виконавцем помилково застосовано положення ч.3 ст. 27 Закону № 1404-VIII.

Відповідно ж до ч.2 ст.27 Закону №1404-VІІІ виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку суду про те, що виконавче провадження з виконання рішення суду, яким зобов`язано відповідача (боржника) повернути телефон позивачу (стягувачу) є рішенням майнового характеру, оскільки безпосереднім наслідком його виконання є зміна складу майна позивача.

Враховуючи вищевикладене, постанова державного виконавця Оболонського районного відділу державної виконавчої служби у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Величко Р.С. у виконавчому провадженні №59143185 про стягнення виконавчого збору від 20.05.2019, є протиправною та підлягає скасуванню.

Згідно положень ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, на користь позивача належить стягнути судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань Оболонського районного відділу державної виконавчої служби у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ).

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 72-77, 78, 139, 241-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України суд -

вирішив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СВП Плюс» задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати постанову державного виконавця Оболонського районного відділу державної виконавчої служби у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Величко Р.С. у виконавчому провадженні №59143185 про стягнення виконавчого збору від 16.07.2019.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВП Плюс» (РНОКПП 2180320971) за рахунок бюджетних асигнувань Оболонського районного відділу державної виконавчої служби у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2102,00 грн.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «СВП Плюс» (04074, м.Київ, вул.Автозаводська, 18, код ЄДРПОУ 37244754)

Відповідач: Оболонський районний відділ державної виконавчої служби у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) (04212, м.Київ, вул.Маршала Тимошенко, 2-Д, код ЄДРПОУ 35018577)

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду, з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідні положення КАС України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.В. Смолій