Рішення № 99725072, 09.09.2021, Вінницький міський суд Вінницької області

Cправа № 127/4685/21

Провадження № 2/127/827/21

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

09 вересня 2021 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі:

головуючого-судді Гуменюка К.П.,

за участю секретаря судового засідання Шмигори О.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

в с т а н о в и в:

В лютому 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Вінницької міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Вимоги позову мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача – ОСОБА_3 . Позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Вінниці, його батьком в свідоцтві про народження вказано ОСОБА_3 .

В 1979 році батьки позивача розлучились і позивач почав проживати з матір`ю. В 1990 році позивач змінив своє прізвище з ОСОБА_4 на ОСОБА_5 . За весь час життя позивач мало спілкувався з батьком. В дитинстві він не часто навідував позивача, тому ріс без батьківської любові та турботи. Вже в дорослому віці почали спілкуватись, хоча зустрічі відбувались не часто, оскільки батько уникав зустрічей, хоча позивач намагався з ним бачитись та зустрічатись, щоб налагодити стосунки. Під час зустрічей позивач купував йому продукти та турбувався за його стан здоров`я. Бачився з батьком приблизно один раз на рік, при цьому в гості один до одного не ходили, а випадково зустрічались на вулиці, в магазинах та на продовольчих ринках.

Довгий час позивач не бачив батька, оскільки останній уникав зустрічей, тому коли вони довго не бачились позивач проходив повз вікон та бачив, що світиться світло, тому і розумів, що все гаразд.

Близько двох місяців тому, позивач випадково зустрів свого двоюрідного брата, по батьковій лінії, та сказав, що давно не бачив свого батька ОСОБА_3 , на що останній зазначив, що його батько помер у 2018 році.

Після отримання свідоцтва про смерть батька в органах РАЦС, позивач звернувся до нотаріальної контори для прийняття спадщини де йому повідомили про пропуск шестимісячного строку для її прийняття.

Після смерті батька позивача відкрилась спадщина на квартиру по АДРЕСА_1 .

За час свого життя, під час зустрічей з батьком він повідомляв, що не бажає робити заповіт на будь-кого, адже позивач його син, тому він не хотів усувати позивача від спадкування.

Позивач, як спадкоємець за законом, бажає прийняти спадщину після його смерті, але по поважній причині пропустив строк для подання заяви про прийняття спадщини. У визначений законом 6-ти місячний строк, тобто до 02 вересня 2018 року, звернутись із заявою до нотаріальної контори про прийняття спадщини позивач не міг, оскільки не знав, що його батько помер.

З підстав зазначених вище, позивач звернувся до суду із даним позовом у якому просить суд визначити йому додатковий строк достатній для подання зави про прийняття спадщини строком три місяці після набрання законної сили рішення по даній справі, для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Вінниці.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 26 лютого 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання. Витребувано з Третьої вінницької нотаріальної контори завірену належним чином копію спадкової справи відкритої внаслідок смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 12).

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 15 квітня 2021 року замінено неналежного відповідача Вінницьку міську раду на належного відповідача ОСОБА_3 (а.с. 79).

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 30 червня 2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті (а.с. 96).

В судовому засіданні позивач та його представник вимоги позовної заяви підтримали з підстав викладених у ній просили суд їх задовільнити.

Відповідач до судового засідання не з`явився, хоча повідомлявся судом про дату, час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку.

Суд, вислухавши позивача та його представника, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 (а.с. 21), який доводиться батьком позивача ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження (а.с. 5) та свідоцтвом про зміну прізвища (а.с. 6) останнього.

Місце проживання позивача та батька (на день його смерті) зареєстровано за різними адресами, що підтверджується паспортом громадянина України позивача (а.с. 8 зворотній бік) та довідкою департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради (а.с. 73).

Із витребуваної у Третьої Вінницької державної нотаріальної контори спадкової справи №122/2018 до майна померлого ОСОБА_3 (а.с. 17-46) вбачається, що 30 березня 2018 року із заявою про прийняття спадщини звернувся брат померлого – ОСОБА_3 (а.с. 20).

06 вересня 2018 року нотаріусом видано ОСОБА_3 свідоцтво про право на спадщину за законом (а.с. 52).

02 грудня 2020 року із заявою до нотаріуса про прийняття спадщини звернувся позивач – ОСОБА_5 (а.с. 56).

Постановою нотаріуса 02 грудня 2020 року ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на майно померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 у зв`язку із тим, що після смерті останнього позивачем пропущений встановлений законом строк для прийняття спадщини, а також у зв`язку з тим, що на спадкове майно в повному обсязі видане свідоцтво про право на спадщину (а.с. 55).

За загальним правилом положення про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Отже, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Разом з тим, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

При цьому, судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна та відкриття спадщини, похилий вік, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.

Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Подібна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 11 липня 2018 року у справі № 381/4482/16-ц.

Як на поважність пропуску строку для прийняття спадщини після смерті свого батька, позивач у своєму позові посилається на те, що із покійним батьком спілкувався не часто, бачились приблизно 1 раз на рік, вказані зустрічі носили випадковий характер. Про смерть свого батька позивач дізнався випадково, на початку 2021 року, від свого дядька.

Не спілкування позивача зі спадкодавцем внаслідок неприязних відносини між ними, а також необізнаність спадкоємця про факт смерті батька не є об`єктивними та непереборними труднощами, з якими закон пов`язує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини (правова позиція у Постанові Верховного Суду від 11 листопада 2020 року справа №750/262/20).

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, встановивши правовий характер спірних правовідносин, шляхом дослідження всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявних у справі доказів, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини по справі, які складають правову підставу позову, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 7, 10, 76, 81, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

у х в а л и в :

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Вінницький міський суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_3 , останнє відоме місце проживання (до 13 вересня 2018 року): АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .

Повне судове рішення складено 20 вересня 2021 року.

Суддя Вінницького міського суду

Вінницької області К.П. Гуменюк