Рішення № 99714732, 24.05.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2021 року Справа № 160/4309/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Врони О.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, оформлене листом від 16.02.2021 р. № 0400-010303-8/22849 "Про відмову в призначені пенсії" щодо відмови ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку на 10 років, відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) призначити та виплачувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку на 10 років , відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" на підставі заяви про призначення пенсії від 31.08.2020 р. та наданих документів з 31.08.2020 року.

Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю відмови у призначенні пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку, оскільки позивач має необхідний стаж та документи, що його підтверджують, а також інші документально підтверджені підстави для призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.03.2021 року відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Представником відповідача 20.04.2021 року подано відзив на позовну заяву, в якому просив в задоволенні позову відмовити, обґрунтовуючи тим, що згідно наданих документів загальний стаж роботи на дату звернення становить 17 років 10 місяців 26 днів. Довідка форми 122, згідно вимог ст. 55 Закону відсутня. Отже право на призначення пенсії відсутнє.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 має статус учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році (2 категорія), що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 16.06.1998 року.

31 серпня 2020 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області заявою про призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку на 10 років, на підставі ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-ХІІ (далі - Закон № 796-ХІІ).

До заяви про призначення пенсії від 31.08.2020 року, позивачем були надані: паспорт, довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру, посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, 2 категорії, серії НОМЕР_1 від 16.06.1998р., довідка про роботу в 30-ти км зоні ЧАЕС від 25.07.1997р. № 33/172, лист від 21.08.2020р. № 226-упцр з додатками, довідка від 21.08.2020р. № 226/1, трудова книжка НОМЕР_2 , дата заповнення 08.10.1985р., тощо.

Однак, листом Пенсійний орган від 16.02.2021 року № 0400-010303-8/22849 в призначенні пенсії відмовлено.

Відмова мотивована тим, що в згідно наданих позивачем документів загальний стаж роботи на дату звернення становить 17 років 10 місяців 26 днів. Довідка форми 122, згідно вимог ст. 55 Закону відсутня. Отже право на призначення пенсії відсутнє.

Не погодившись з наданою відмовою позивач звернувся до суду.

Статтею 15 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» або надається їм право на одержання пенсій на підставах, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Умови призначення пенсії за віком встановлено статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зокрема, право на пенсію за віком чоловіки набувають при досягненні 60-річного віку та за наявності страхового стажу з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років.

Статтею 9 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», визначено що учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС це громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків, а в статті 10 цього Закону вказано, що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986 - 1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988 - 1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівників державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві.

Згідно зі статтею 49 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді державних пенсій та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Частиною першою статті 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.

Відповідно до абзацу першого ч. 1 ст. 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 01.07.1986 року незалежно від кількості робочих днів, а 01.07.1986 року по 31.12.1986 року - не менше 5 календарних днів, - передбачено зменшення віку на 10 років.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», для встановлення пільг і компенсацій до другої категорії відносяться учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження: з моменту аварії до 01.07.1986 року - незалежно від кількості днів.

Відповідно до положень ст. 65 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України. Посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» та «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.

Таким чином, наявність у позивача посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 році є єдиним документом, що підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право, в тому числі призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій.

Довідка ж про період роботи, на недоліки якої, як на підставу для відмови, посилається відповідач, є лише підставою для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Позивачем на підтвердження статусу позивача, як учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС другої категорії, надана до суду копія посвідчення, серії НОМЕР_1 від 16.06.1998 року.

На посвідчені наявна відмітка про перереєстрацію передбачена абзацом першим пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 4 лютого 1997 р. № 135 "Про перевірку правильності видачі посвідчень "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС".

Постановою правління Пенсійного фонду України затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», згідно п. 2.1 якого передбачено, що документами, які засвідчують особливий статус особи є: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об`єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (для осіб, які належать до категорії 4 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи (за наявності)) та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»).

Встановлено, що позивач звертався до АСК «Укррічфлот» із заявою про надання довідки по формі 122 для призначення пенсії.

Листом АСК «Укррічфлот» від 21.08.2020 року № 226-упцр було повідомлено позивача про неможливість надати довідку ф.122 про роботу в зоні відчуження у зв`язку з відсутністю в архіві підприємства наказів про відрядження в зону відчуження Чорнобильської АЕС.

Між тим, були надані копії архівних документів, якими підтверджується, що позивач приймав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в 1986р., а саме:

- з копій наказів прийому, переведення, звільнення ОСОБА_1 вбачається, що в період з 10.10.1986р. (наказ № 196/л від 08.10.1986р.) по 10.12.1986р. (наказ № 241/л від 11.12.1986р.) працював у складі екіпажу т/х СТ-50;

- в копіях листів Дніпропетровської ремонтно-експлуатаційної бази флоту від 03.02.1993р. № 33/123, № 33/266, наведений список теплоходів, які працювали у 30-ти км. зоні ЧАЕС, порт Плитовище, порт Чорнобиль, приймали участь у ліквідації аварії в 1986, 1987 роках від ДРЕБ флоту, серед яких т/х «СТ-50»;

- з копії листа ДАСК «Укррічфлот» від 24.03.1993р. № 03-1-21, можливо встановити термін перебування т/х «СТ-50» в період з травня по листопад 1986 року в зоні відчуження (30-ти км.) ЧАЕС,

- з копій відомостей нарахування заробітної плати та табелів робочого часу т/х «СТ-50» за жовтень-листопад 1986р. вбачається, що позивач отримував заробітну платі по ЧАЕС в жовтні 1986р.- 14,56 руб, в листопаді 1986р. - 54,79 руб.

Згідно з довідкою ЗАТ «Дніпропетровська ремонтно-експлуатаційна база флоту» від 25.07.1997р. № 33/172, позивач в 1986р. працював мотористом у складі екіпажу теплохода «СТ-50», який поставляв господарчі вантажі в 30-ти км. зону Чорнобильської АЕС, за маршрутом річці Прип`ять до порту Чорнобиль та назад, приймав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в 1986р. відпрацював у 30-ти км. зоні ЧАЕС: жовтень 1986р. - 20 годин, листопад 1986р. - 113 годин. Всього відпрацьовано в 1986р. - 133 години, що за загальним обрахунком складає 5 календарних дні.

Зазначена довідка містить відомості про заробітну плату за період жовтень-листопад 1986р., зокрема про заробітну плату за ЧАЕС, доплата за ЧЛЕС проводилась у 2-ох кратному розмірі. Крім того, в довідці зазначено, що документи які підтверджують довідку знаходяться в архіві Дніпропетровської ремонтно-експлуатаційної бази флоту.

Отже, відомості про роботи позивача в період жовтень-листопад 1986р. у 30-ти км. зоні Чорнобильської АЕС, зазначені у довідці від 25.07.1997р. № 33/172, підтверджуються архівними документами, які були надані відповідачу для призначення пенсії відповідно до положень ст.55 Закону №796-Х1І.

Отже, позивачем підтверджена наявність у нього права на пенсію зі зменшенням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки первинними документами підтверджена його участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році.

В примітці до ст. 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначено, що призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» і цього Закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

24 квітня 2018 року в справі №646/6250/17 Верховний Суд розглянув питання визначення строку подання адміністративного позову з вимогами про виплату сум пенсії і дійшов до висновку, що у разі порушення законодавства про пенсійне забезпечення органом, що призначає і виплачує пенсію, адміністративний позов з вимогами, пов`язаними з виплатами сум пенсії за минулий час, у тому числі сум будь-яких її складових, може бути подано без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів незалежно від того, чи були такі суми нараховані цим органом.

За таких обставин, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, оформлене листом від 16.02.2021 року № 0400-010303-8/22849 "Про відмову в призначені пенсії" щодо відмови ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку на 10 років, відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку на 10 років , відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" на підставі заяви про призначення пенсії від 31.08.2020 року та наданих документів з 31.08.2020 року.

Відповідно до ч. 1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З огляду на викладене, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що з матеріалів справи вбачається, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі Закону України «Про судовий збір» і такий ним не сплачувався, про понесення будь-яких інших судових витрат позивач не заявляв.

Керуючись, ст.ст. 139, 241 - 246, 250, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м.Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, оформлене листом від 16.02.2021 року № 0400-010303-8/22849 "Про відмову в призначені пенсії" щодо відмови ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку на 10 років, відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку на 10 років , відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" на підставі заяви про призначення пенсії від 31.08.2020 року та наданих документів з 31.08.2020 року.

Судові витрати не розподіляти.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Врона