Рішення № 99696740, 09.09.2021, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.09.2021 Справа №607/9829/21

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого – судді Вийванко О. М.

за участю секретаря судового засідання Хримко У. А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Тернопільська районна державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно, –

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до відповідача Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Тернопільська районна державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно, а саме, на 1/2 частини житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель та споруд, загальною площею 100,1 кв. м., житловою площею 56,2 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та 1/2 частини земельної ділянки площею 0,188 га, кадастровий номер 6125287400:04:001:0251, цільове призначення якої для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована в АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , посилаючись на те, що після смерті його матері відкрилась спадщина за заповітом на частину даного житлового будинку та земельної ділянки. Однак, постановою нотаріуса позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, оскільки було виявлено, що відсутній правовстановлюючий документ на житловий будинок та земельна ділянка перебуває у спільній сумісній власності, а тому, неможливо визначити частку власності, яка належала померлій особі.

У зв`язку із не досягненням згоди щодо досудового врегулювання спору, з підстав викладених у позові, позивач просить визнати за ним право власності на 1/2 частини житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель та споруд, загальною площею 100,1 кв. м., житловою площею 56,2 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та 1/2 частини земельної ділянки площею 0,188 га, кадастровий номер 6125287400:04:001:0251, цільове призначення якої для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована в АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У судове засідання позивач не з`явився, однак подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позов підтримує та просить його задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, однак подав до суду заяву про розгляд справи без участі їх представника, позовні вимоги визнають та не заперечують проти позову.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явилася, однак подала до суду заяву про розгляд справи без участі представника Тернопільської районної державної нотаріальної контори.

При розгляді справи судом, учасниками справи подано заяви та клопотання та судом було вчинено інші процесуальні дії, зокрема.

Ухвалою суду відкрито провадження у справі.

Перевіривши, дослідивши об`єктивно та оцінивши зібранні у справі докази, суд приходить до наступного висновку.

Частиною 2 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 20 Цивільного кодексу України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Судом встановлено фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_2 , що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , видане 30.07.2018 виконавчим комітетом Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, актовий запис № 94.

У справах Тернопільської районної державної нотаріальної контори заведена спадкова справа № 463/2018, після смерті ОСОБА_2 , за заявою дочки померлої – ОСОБА_3 про прийняття спадщини за заповітом (заповіт, посвідчений Великогаївською сільською радою Тернопільського району Тернопільської області 01 лютого 2018 року за № 5-3) за № 1335 від 17 жовтня 2018 року. 30 листопада 2018 року до Тернопільської районної державної нотаріальної контори за № 2181 надійшла заява про прийняття спадщини за заповітом, заповіт посвідчений Мартюк Н.М., приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу 27 лютого 2018 року за № 641) від ОСОБА_1 . 05 грудня 2018 року до Тернопільської районної державної нотаріальної контори за № 2201 надійшла заява; про прийняття спадщини за заповітом (заповіт, посвідчений Великогаївською сільською радою Тернопільського району Тернопільської області 01 лютого 2018 року за № 5-2) від ОСОБА_4 . Інші спадкоємці не зверталися.

Відповідно до матеріалів спадкової справи ОСОБА_2 було складено заповіт, посвідчений Мартюк H.М., приватним нотаріусом Тернопільського міськогого нотаріального округу 27 лютого 2018 року за реєстровим № 641, згідно якого вона заповіла належну їй на праві власності (одну другу) частку житлового будинку надвірними будівлями і спорудами та відповідну частку земельної ділянки площею 0,188 гектара, кадастровий номер 6125287400:04:001:0251, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), які знаходяться в АДРЕСА_1 – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок, виданого Тернопільською районною радою 30.11.1990 р. та даних наданих Тернопільським районним госпрозрахунковим бюро технічної інвентаризації, будинковолодіння рахується за двома членами: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_2 , земельна ділянка площею 0,1880 га., для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована по АДРЕСА_1 належить ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності.

Згідно інформаційної довідки про технічний стан нерухомого майна, виданої Тернопільським районним госпрозрахунковим бюро технічної інвентаризації 18.12.2020 за № 1691 та технічного паспорта на житловий будинок АДРЕСА_1 вбачається, що загальна площа даного житлового будинку становить 100,1 кв. м., а житлова площа – 56,2 кв. м.

Згідно довідки виданої Великогаївською сільською радою Тернопільського району Тернопільської області 26 травня 2021 року за № 344, вбачається, що згідно даних книги № 2 за 1991-1995 роки по господарського обліку с. Смолянка Тернопільського району Тернопільської області дійсно станом на 15.04.1991 будинковолодіння належало голові двору ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . У колгоспному дворі за даною адресою станом на 15.04.1991 були зареєстровані: ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 .

Згідно роз`яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» положення статей 17, 18 Закону «Про власність» щодо спільної сумісної власності поширюються на правовідносини, які виникли після введення в дію цього Закону (з 15.04.1991). До правовідносин, що виникли раніше, застосовується діюче на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15.04.1991 р. мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме: а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні: б) розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних: г) згідно зі статтею 4 Постанови Верховної Ради України - Про введення в дію Закону України «Про власність» загальні правила спадкування щодо частки члена колгоспного двору в майні двору застосовуються з 1 липня 1990 року.

Оскільки вищевказаний житловий будинок побудовано до 15.04.1991р. (до введення в дію Закону України «Про власність») спадкодавець як член колишнього колгоспного двору набув на нього право сумісної власності, причому це право збереглося за ним і після припинення колгоспного двору в результаті введення вдію вказаного Закону.

Статус майна колгоспного двору був врегульований ст.ст. 120-126 ЦК УРСР 1963 року в редакції, чинній на час існування спірних правовідносин.

Відповідно до ч.1 ст.120 ЦК УРСР (1963року) майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.

Згідно ч. 2 ст. 123 ЦК УРСР (1963 року) розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

Відповідно до вимог ст. 1216 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

У відповідності до вимог ст.1217 Цивільного кодексу України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Згідно із вимогами ст. 1268 Цивільного кодексу України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, а також право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Позивач ОСОБА_1 звернувся до нотаріуса з питання оформлення своїх спадкових прав за заповітом на житловий будинок та земельну ділянку, що знаходяться по АДРЕСА_1 , які залишились після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 , однак, отримав постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 23.04.2021 за вих. № 990/02-31, оскільки було виявлено, що відсутній правовстановлюючий документ на житловий будинок та земельна ділянка перебуває у спільній сумісній власності, а тому, неможливо визначити частку власності, яка належала померлій особі.

Нормами статті 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також, достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, зважаючи на те, що позивач не має можливості реалізувати свої спадкові права в нотаріальному порядку, оскільки спадкодавець не отримав за життя правовстановлюючих документів на належне майно, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог, так як в даному випадку мають місце порушення прав позивача, які підлягають захисту, шляхом визнання за ОСОБА_1 права власності на 1/2 частини житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель та споруд, загальною площею 100,1 кв. м., житловою площею 56,2 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та 1/2 частини земельної ділянки площею 0,188 га, кадастровий номер 6125287400:04:001:0251, цільове призначення якої для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована в АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 258-268, 273, 352-355Цивільного процесуального кодексу України, ст. ст. 328, 1216, 1217, 1223, 1225, 1268, 1276 Цивільного кодексу України, ст. 81 Земельного кодексу України, ст. 120 Цивільного кодексу УРСР 1963 року, Постановою Пленуму Верховного суду України № 20 від 22.12.1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності, суд, –

УХВАЛИВ:

Задовольнити позов ОСОБА_1 до Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Тернопільська районна державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частини житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель та споруд, загальною площею 100,1 кв. м., житловою площею 56,2 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частини земельної ділянки площею 0,188 га, кадастровий номер 6125287400:04:001:0251, цільове призначення якої для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована в АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Великогаївська сільська рада Тернопільського району Тернопільської області, місцезнаходження: с. В.Гаї вул. Галицька, 47 Тернопільського району Тернопільської області, код ЄДРПОУ 04394875.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Тернопільська районна державна нотаріальна контора, місцезнаходження: м. Тернопіль вул. Котляревського, 27, код ЄДРПОУ 05466080.

Повний текст рішення суду складено та підписано 17 вересня 2021 року.

Головуючий суддяО. М. Вийванко