Ухвала суду № 99696739, 14.09.2021, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.09.2021 Справа №607/16216/21

провадження № 1-кс/607/5358/2021

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Кунець Н.Р., з участю секретаря судового засідання Крупи О.А. прокурора Ороновського С.І., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Ходань М.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області клопотання заступника начальника відділу СУ ГУНП в Тернопільській області Филими Б.П., погоджене прокурором Тернопільської окружної прокуратури Ороновським С.І., в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудового розслідування за №12021211040000688 від 25 травня 2021 року про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Завидово, Мукачівського району, Закарпатської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, одруженого, офіційно не працюючого, раніше не судимого,

який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 189, ч.2 ст. 28, ч. 2 ст. 194 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

13 вересня 2021 року заступник начальника відділу СУ ГУНП в Тернопільській області Филима Б.П. за погодженням із прокурором Тернопільської окружної прокуратури Ороновським С.І. в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудового розслідування за №12021211040000688 від 25 травня 2021 року звернувся до слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_1 терміном на 60 діб.

Клопотання вмотивоване тим, проведеним досудовим розслідуванням встановлено, у травні 2021 року, точної дати досудовим розслідуванням не встановлено, у ОСОБА_2 , виник злочинний умисел направлений на отримання доходу, шляхом вимагання грошових коштів у свого знайомого, який здійснює підприємницьку діяльність, а саме ОСОБА_3 .

Усвідомлюючи, що реалізувати свій злочинний умисел самостійно він не взмозі, ОСОБА_2 , у травні 2021 року, точної дати досудовим розслідуванням не встановлено, запропонував своїм знайомим ОСОБА_4 та ОСОБА_1 отримати незаконний дохід, шляхом вимагання грошових коштів у фізичної особи підприємця ОСОБА_3 , поєднаного із пошкодженням майна та погрозою застосування насильства над його близькими родичами.

На пропозицію ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 погодились та вони вступили у злочинну змову направлену на вимагання чужого майна, зокрема грошових коштів, шляхом пошкодженням майна та погрозою застосування насильства над близькими родичами потерпілого.

Надалі, 23 травня 2021 року близько 21.20 год. ОСОБА_1 діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , автомобілем марки «Volkswagen Transporter», номерний знак НОМЕР_1 , прибув із м. Вінниця у м. Тернопіль та почав очікувати нічної пори доби, щоб вчинити умисне пошкодження майна ОСОБА_3 , шляхом підпалу та при цьому не бути затриманим працівниками правоохоронних органів чи сторонніми особами.

Реалізуючи свій злочинний умисел, 24 травня 2021 року близько 00.35 год. ОСОБА_1 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , з метою отримання незаконного доходу, шляхом вимагання грошових коштів у фізичної особи підприємця ОСОБА_3 , поєднаного із пошкодженням майна, перебуваючи у АДРЕСА_3 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, підійшовши до торгового павільйону ФОП « ОСОБА_3 » та маючи заздалегідь приготовлену рідину із нафтопродукту облив нею зовнішню стіну торгового павільйону та підпалив її, внаслідок чого виникла пожежа, яка була ліквідована 24 травня 2021 року близько 01.22 год.

Своїми умисними діями, ОСОБА_1 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , спричинили ОСОБА_3 матеріальну шкоду у сумі близько 300 000 грн.

Продовжуючи свою злочинну діяльність спрямовану на вимагання грошових коштів, шляхом умисного пошкодження майна, 27 травня 2021 року близько 00.20 год. ОСОБА_1 діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , автомобілем марки «Volkswagen Transporter», номерний знак НОМЕР_1 , прибув із м. Вінниця у м. Тернопіль та почав очікувати найбільш сприятливих умов, щоб вчинити умисне пошкодження майна ОСОБА_3 , шляхом підпалу та при цьому не бути затриманим працівниками правоохоронних органів чи сторонніми особами.

Реалізуючи свій злочинний умисел, 27 травня 2021 року близько 01.55 год. ОСОБА_1 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , з метою отримати незаконного доходу, шляхом вимагання грошових коштів у фізичної особи підприємця ОСОБА_3 , поєднаного із пошкодженням майна, перебуваючи у м. Тернопіль по вул. 15 квітня, біля зупинки громадського транспорту «Сільпо», усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, підійшовши до торгового павільйону ФОП « ОСОБА_3 » та маючи заздалегідь приготовлену рідину із нафтопродукту, через вентиляційну шахту залив її у приміщення торгового павільйону та підпалив її, внаслідок чого виникла пожежа, яка була ліквідована 27 травня 2021 року близько 02.31 год.

Своїми умисними діями, ОСОБА_1 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , спричинили ОСОБА_3 матеріальну шкоду у сумі близько 500 000 грн.

Надалі, 29 травня 2021 року близько 15.54 год., ОСОБА_2 спільно з ОСОБА_4 на автомобілі марки «Toyota RAV4» прибули у м. Одеса вул. вул. Аркадіївська алея, 1, та о 16.13 год. в магазині «Цитрус» придбали сім-картку оператора стільникового зв`язку за номером НОМЕР_2 для здійснення телефонного дзвінка до потерпілого.

Після цього, 29 травня 2021 року о 16.28 год. ОСОБА_4 діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з метою отримати незаконного доходу, шляхом вимагання грошових коштів за допомогою мобільного телефону та сім-картки оператора стільникового зв`язку за номером НОМЕР_2 здійснив телефонний дзвінок до ОСОБА_3 . В ході телефонної розмови ОСОБА_4 вислови усну вимогу ОСОБА_3 щодо передачі ним грошових коштів у сумі 250 000 $ США, що становить 6 881 500 грн., які останній повинен перечислити за допомогою електронної платіжної системи «Bitcoin», а у разі не виконання його вимог погрожував подальшим пошкодженням майна та застосування насильства над його близькими родичами.

Продовжуючи свої злочинні дії направленні на отримання незаконного доходу, шляхом вимагання грошових коштів, 03 червня 2021 року о 21.47 год. ОСОБА_4 перебуваючи у м.Біла Церква по вул. Василя Стуса, Київської області, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з метою сприйняття потерпілим ОСОБА_3 погроз застосування насильства над його близькими родичами, за допомогою мобільного телефону там сім-картки оператора стільникового зв`язку за номером НОМЕР_3 здійснив телефонний дзвінок до дружини потерпілого - ОСОБА_5 . В ході телефонної розмови ОСОБА_4 повторно висловив усну вимогу ОСОБА_5 щодо передачі її чоловіком ОСОБА_3 грошових коштів у сумі 250 000 $ США, що станом на 29 травня 2021 року становить 6 881 500 грн., які останній повинен перечислити за допомогою електронної платіжної системи «Bitcoin», а у разі не виконання його вимог погрожував подальшим пошкодженням майна та застосування насильства над його близькими родичами.

Після цього, 11 серпня 2021 року о 23.59 год. ОСОБА_4 діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з метою отримати незаконного доходу, шляхом вимагання грошових коштів за допомогою мобільного телефону та сім-картки оператора стільникового зв`язку за номером НОМЕР_4 відправив смс-повідомлення ОСОБА_3 . В ході смс-повідомлення ОСОБА_4 висловив письмову вимогу ОСОБА_3 щодо передачі ним грошових коштів у сумі 250 000 $ США, що станом на 29 травня 2021 року становить 6 881 500 грн., які останній повинен перечислити за допомогою електронної платіжної системи «Bitcoin», а у разі не виконання його вимог погрожував подальшим пошкодженням майна та застосування насильства щодо його близьких родичів.

Крім цього, у травні 2021 року, точної дати досудовим розслідуванням не встановлено, у ОСОБА_2 , виник злочинний умисел направлений на отримання доходу, шляхом вимагання грошових коштів у свого знайомого, який здійснює підприємницьку діяльність, а саме ОСОБА_3 .

Усвідомлюючи, що реалізувати свій злочинний умисел самостійно він не взмозі, ОСОБА_2 , у травні 2021 року, точної дати досудовим розслідуванням не встановлено, запропонував своїм знайомим ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , отримати незаконний дохід, шляхом вимагання грошових коштів у фізичної особи підприємця ОСОБА_3 , поєднаного із пошкодженням майна та погрозою застосування насильства над його близькими родичами.

На пропозицію ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 погодились та вони вступили у злочинну змову направлену на вимагання чужого майна, зокрема грошових коштів, шляхом пошкодженням майна та погрозою застосування насильства над близькими родичами потерпілого.

Надалі, 23 травня 2021 року близько 21.20 год. ОСОБА_1 діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , автомобілем марки «Volkswagen Transporter», номерний знак НОМЕР_1 , прибув із м. Вінниця у м. Тернопіль та почав очікувати нічної пори доби, щоб вчинити умисне пошкодження майна ОСОБА_3 , шляхом підпалу та при цьому не бути затриманим працівниками правоохоронних органів чи сторонніми особами.

Реалізуючи свій злочинний умисел, 24 травня 2021 року близько 00.35 год. ОСОБА_1 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , з метою отримання незаконного доходу, шляхом вимагання грошових коштів у фізичної особи підприємця ОСОБА_3 , поєднаного із пошкодженням майна, перебуваючи у АДРЕСА_3 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, підійшовши до торгового павільйону ФОП « ОСОБА_3 » та маючи заздалегідь приготовлену рідину із нафтопродукту облив нею зовнішню стіну торгового павільйону та підпалив її, внаслідок чого виникла пожежа, яка була ліквідована 24 травня 2021 року близько 01.22 год.

Своїми умисними діями, ОСОБА_1 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , спричинили ОСОБА_3 матеріальну шкоду у сумі близько 300 000 грн.

Продовжуючи свою злочинну діяльність спрямовану на вимагання грошових коштів, шляхом умисного пошкодження майна, 27 травня 2021 року близько 00.20 год. ОСОБА_1 діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , автомобілем марки «Volkswagen Transporter», номерний знак НОМЕР_1 , прибув із м. Вінниця у м. Тернопіль та почав очікувати найбільш сприятливих умов, щоб вчинити умисне пошкодження майна ОСОБА_3 , шляхом підпалу та при цьому не бути затриманим працівниками правоохоронних органів чи сторонніми особами.

Реалізуючи свій злочинний умисел, 27 травня 2021 року близько 01.55 год. ОСОБА_1 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , з метою отримати незаконного доходу, шляхом вимагання грошових коштів у фізичної особи підприємця ОСОБА_3 , поєднаного із пошкодженням майна, перебуваючи у м. Тернопіль по вул. 15 квітня, біля зупинки громадського транспорту «Сільпо», усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, підійшовши до торгового павільйону ФОП « ОСОБА_3 » та маючи заздалегідь приготовлену рідину із нафтопродукту, через вентиляційну шахту залив її у приміщення торгового павільйону та підпалив її, внаслідок чого виникла пожежа, яка була ліквідована 27 травня 2021 року близько 02.31 год.

Своїми умисними діями, ОСОБА_1 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , спричинили ОСОБА_3 матеріальну шкоду у сумі близько 500 000 грн.

З огляду на наведене слідчий вважає, що у кримінальному провадженні №12021211040000688 від 25 травня 2021 року наявна обґрунтована підозра щодо вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.189, ч.2 ст.28 ч.2 ст.194 КК України, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

12 вересня 2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.189, ч.2 ст.28 ч.2 ст.194 КК України.

Слідчий вказує, що підставами застосування щодо ОСОБА_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, є те, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисних тяжких злочинів, передбачених ч.2 ст.189, ч.2 ст.28 ч.2 ст.194 КК України, а також встановлені обставини, які виправдовують даний запобіжний захід і підтверджують наявністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Так, метою застосування щодо ОСОБА_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам передбачених ст.177 КПК України, а саме: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином .

Ризиком того, що ОСОБА_1 , може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду є те, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжких злочинів, за які законом передбачено покарання у виді виключно позбавлення волі, на строк від 3 до 7 років та від 3 до 10 років. Відповідно альтернативної міри покарання немає. Усвідомлюючи тяжкість вчинених злочинів та розмір покарання, яке йому загрожує, може умисно переховуватись від органу досудового розслідування та суду як на території України так і поза її межами з метою уникнення від відповідальності.

На даний час органом досудового розслідування проведено тільки ряд першочергових слідчих дій, спрямованих на встановлення обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженню. Наявні дані кримінального провадження вказують на те, що до вказаних злочинів причетні окрім ОСОБА_1 , інші особи. У зв`язку із цим органом досудового розслідування проводяться слідчі (розшукові) дії, спрямовані на встановлення місце знаходження та вилучення речових доказів, насамперед місцезнаходження сім-карток операторів стільникового зв`язку з яких здійснювались погрози потерпілим. Однак, ОСОБА_1 , перебуваючи на волі, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей насамперед не відшукані на даний час сім-картки, які маються істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, що може негативно вплинути на хід досудового розслідування та його результати, у тому числі унеможливить виконання завдань визначених ст.2 КПК України.

Ризиком того, що ОСОБА_1 , перебуваючи на волі, може незаконно впливати на потерпілого, свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні є те, що йому відомі вказані особи, знає де вони проживають, а від так останній як особисто так і через третіх осіб може незаконно впливати на потерпілого та свідків з метою дачі ними неправдивих, неповних показів, відмови від раніше наданих показань або умисного ухилення ними від явки до органу досудового розслідування та суду для надання показань, що може негативно вплинути на стан судового розгляду та його результати.

Також, ОСОБА_1 , особисто або через третіх осіб може незаконно впливати, у тому числі шляхом застосування погроз, на інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні з метою ненадання ними показів чи надання показів в його користь.

Окрім цього, необхідно провести ряд слідчих (розшукових) дій, спрямованих на отримання доказів вчинення ОСОБА_1 , спільно із іншими особами, які порадами, вказівками, наданням засобів чи знарядь сприяла вчиненню кримінальних правопорушень іншими співучасниками, які на даний час не встановленні, встановлення цих осіб та притягнення їх до кримінальної відповідальність за вчиненні діяння. Про те, ОСОБА_1 , знаючи осіб, які причетні до його злочинної діяльності, може вживати будь-яких заходів, спрямованих на унеможливлення встановлення їх органом досудового розслідування, впливати на них з метою ухилення ними від органу досудового розслідування та суду, ненадання ними показів чи надання показів в його користь тощо.

Слідчий також зазначає, що ОСОБА_1 , не працює, на утриманні в нього особи не перебувають, за фактичного проживання не зареєстрований, що свідчить про слабку міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його проживання. Вище вказане в цілому свідчить про те, що ОСОБА_1 , перебуваючи на волі з метою уникнення відповідальності може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків, підозрюваних та інших учасників кримінального провадження, а також перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином..

Слідчий звертає увагу, що враховуючи вищенаведені ризики, тяжкість злочину, санкцію, яка загрожує підозрюваному у разі визнання його винним, дані про особу підозрюваного, його соціальний стан з дотриманням п.1 ч.4 ст.183 КПК України, при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1 , необхідно не визначити розмір застави.

Однак, якщо суд все ж таки прийде до переконання про необхідність визначення розміру застави, враховуючи його економічний стан, суму грошових коштів, якими ОСОБА_1 , мав намір заволодіти, суму пошкодженого майна потерпілого, застава у межах, визначених п.3 ч.5 ст.182 КПК України, не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, у вчиненні тяжкого злочину, покладених на нього обов`язків. А тому, на думку слідчого розмір застави який забезпечить його належну поведінку та буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, визначених КПК, повинен становити 3 000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 6 810 000 грн.

З врахуванням вищенаведеного, з метою забезпечення належної поведінки підозрюваного ОСОБА_1 , та виконання ним процесуальних обов`язків, запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а також з метою створення необхідних умов для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, швидкого, повного та неупередженого здійснення досудового розслідування, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, слідчий просить клопотання задовольнити.

У судовому засіданні прокурор Ороновський С.І. підтримав клопотання з викладених у ньому підстав та просив задовольнити.

У судовому засіданні захисник підозрюваного - адвокат Ходань М.В. з приводу задоволення клопотання заперечив. Захисник зазначив, що пред`явлена підозра є не обґрунтованою. Так, долучені до матеріалів клопотання висновки експертів, та інші докази жодним чином не доводять причетність ОСОБА_1 до вчинення кримінальних правопорушень. Окрім цього вказав, що ризики заявлені слідчим у клопотанні не доведенні належними доказами, так після пред`явлення підозри ОСОБА_1 не був затриманий правоохонними органами та не вчинив спроби втечі, з`явився у судове засідання і після отримання клопотання про застосування запобіжного заходу, що на думку захисника нівелює ризик переховування від слідства та суду. Крім того просив врахувати наявність у підозрюваного сталих соціальних зв`язків, та не доведеність слідчим достатніми доказами обґрунтованості підозри та відмовити у задоволенні клопотання.

У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_1 підтримав позицію свого захисника.

Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши зміст клопотання, додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.

Частина 1 ст. 29 Конституції України визначає, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований, зокрема до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до ч. 1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, у тому числі наявність в нього родини утриманців; наявність постійного місця проживання у підозрюваного; наявність судимостей; репутацію підозрюваного та майновий стан (ч. 1 ст. 178 КПК України).

Слідчим суддею встановлено, що групою слідчих СУ ГУНП в Тернопільській області та слідчого відділу Тернопільського РУ поліції ГУ Національної поліції в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021211040000688 від 25 травня 2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.189, ч.2 ст.28 ч.2 ст.194 КК України.

В ході досудового розслідування у даному кримінальному провадженні 12 вересня 2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.189, ч.2 ст.28 ч.2 ст.194 КК України, тобто у вимозі передачі чужого майна, з погрозою насильства відносно близьких родичів потерпілого, з пошкодженням майна, за попередньою змовою групою осіб та умисному пошкодженні чужого майна, вчинене шляхом підпалу, за попередньою змовою групою осіб.

Слідчий, звертаючись з клопотанням про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а прокурор - при розгляді клопотання, довели наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.189, ч.2 ст.28 ч.2 ст.194 КК України.

На думку слідчого судді, обґрунтованість підозри, пред`явленої ОСОБА_1 та його можливу причетність до вчинених кримінальних правопорушень свідчать долучені до клопотання матеріали кримінального провадження у їх сукупності, а саме:

-протоколи оглядів місця події від 24 травня 2021 року, 27 травня 2021 року, 28 травня 2021 року;

-звіти про ймовірну причину пожежі від 25 травня 2021 року та 27 травня 2021 року;

-висновки експертів №СЕ-19/120-21/5558-ФХД; №СЕ-19/120-21/5799-ФХД; СЕ-19/109-21/8659-БД; СЕ-19/109-21/8661-БД.

-протоколи допитів потерпілого ОСОБА_3 від 03 червня 2021 року, 20 липня 2021 року, 25 серпня 2021 року;

-протокол пред`явлення для впізнання за голосом за участю потерпілого ОСОБА_3 від 20 липня 2021 року;

-протокол допиту свідка ОСОБА_5 від 21 липня 2021 року;

-протокол пред`явлення для впізнання за голосом за участю свідка ОСОБА_5 від 21 липня 2021 року;

-протокол допиту свідка ОСОБА_6 від 15 липня 2021 року;

-протоколи пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_6 від 15 липня 2021 року;

-довідка з ТзОВ «ЦеТехно» від 04 червня 2021 року;

-протокол огляду предмету від 16 червня 2021 року;

-протоколи огляду предмета від 06 вересня 2021 року з додатком;

-протокол за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 09 липня 2021 року, 18 серпня 2021 року відносно ОСОБА_2 ;

-протокол за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 12 серпня 2021 року відносно ОСОБА_4 ;

-протокол за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 25 серпня 2021 року відносно ОСОБА_1 ;

-протокол за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій - негласного отримання зразків, необхідних для порівняльного дослідження від 13 липня 2021 року відносно ОСОБА_1 ;

-протокол за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій - спостереження за річчю від 20 липня 2021 року.

Надаючи оцінку наведеним доказам про обґрунтованість підозри, слідчий суддя зважає на практику Європейського суду з прав людини, згідно якої, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Зокрема, слідчий суддя, бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у п. 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення».

Отже, з урахуванням змісту долучених до клопотання матеріалів кримінального провадження у їх сукупності, слідчий суддя встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на даному етапі розслідування достатньою сукупністю доказів. Окрім цього, сторона захисту беззаперечними доказами не спростовує питання обґрунтованості підозри пред`явленої ОСОБА_1 .

Як вбачається з протоколу за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій - негласного отримання зразків, необхідних для порівняльного дослідження від 13 липня 2021 року, за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії встановлено, що старшим оперуповноваженим управління стратегічних розслідувань в Тернопільській області ДСР НП України Біленьким С.О. 08 липня 2021 року в 14 год. 31 хв. в м. Вінниця по проспекту Юності з використанням алкотестера «Драгер» на пластиковому мундштуку отримано взірець слини громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до висновку експерта СЕ-19/109-21/8661-БД від 10 вересня 2021 року, за результатом проведення судової біологічної експертизи полімерного мундштука, який був у користуванні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановлено, що на наданому для дослідження полімерному мундштуку виявлено поодинокі клітини з ядрами та встановлено генетичні ознаки клітин, виявлених на полімерному мундштуку, які належать невстановленій особі чоловічої генетичної статі.

Згідно висновку експерта СЕ-19/109-21/8659-БД від 10 вересня 2021 року, за результатами проведення судової біологічної експертизи полімерної кришки, вилученої 28 травня 2021 року під час огляду місця події де невідома особа готувалась до підпалу торгового павільйону, а саме земельної ділянки біля житлового будинку АДРЕСА_4 встановлено, що на наданій на дослідження зовнішній поверхні полімерної кришки виявлено клітини з ядрами, а на внутрішній поверхні полімерної кришки виявлено поодинокі клітини з ядрами та встановлено їх генетичні ознаки. Водночас, генетичні ознаки клітин, виявлених на внутрішній поверхні полімерної кришки є змішаними та придатні для ідентифікації лише за домінуючим ДНК-профілем, який збігається з генетичними ознаками клітин виявлених на зовнішній поверхні полімерної кришки та збігається з генетичними ознаками клітин виявлених на полімерному мундштуку і належать невстановленій особі чоловічої генетичної статі.

Відтак з огляду на наведене слідчий суддя відхиляє доводи захисника з приводу повністю необґрунтованої підозри.

При цьому необхідно відзначити, що на даній стадії досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті.

Так, слідчий суддя не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього заходу забезпечення кримінального провадження, одним із яких є запобіжний захід, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

З огляду на вищенаведене та те, що сторона захисту беззаперечними доказами не спростовує питання обґрунтованості підозри, а також беручи до уваги надане ОСОБА_1 повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.189, ч.2 ст.28 ч.2 ст.194 КК України, слідчий суддя приходить до висновку, що наявна підозра у вчиненні ОСОБА_1 вказаних кримінальних правопорушень не є вочевидь необґрунтованою.

Окрім наявної обґрунтованої підозри, слідчий суддя вважає, на даний час існують ризики зазначенні у клопотанні слідчого, а саме: що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, у цьому ж кримінальному провадженні, що виправдовує застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Так, ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень, за які законом передбачено покарання виключно у вигляді позбавленням волі на строк від трьох до семи та від трьох до десяти років. Слідчий суддя вважає, що зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від суду. Таке твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, висловленою у справі «Ілійков проти Болгарії» (рішення від 26.07.2001), де Суд зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Відтак слідчий суддя погоджується з доводами сторони обвинувачення, що такий ризик, має місце у даному випадку та усвідомлюючи тяжкість вчиненого злочину і розмір покарання, з метою уникнення відповідальності ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Слідчий суддя вважає, доведеним і ризик того, що ОСОБА_1 перебуваючи під менш суворим запобіжним заходом може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, так як, на даний час органом досудового розслідування проведено тільки ряд першочергових слідчих дій, спрямованих на встановлення обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженню. Наявні дані кримінального провадження вказують на те, що до вказаних злочинів причетні окрім ОСОБА_1 , інші особи. У зв`язку із цим органом досудового розслідування проводяться слідчі (розшукові) дії, спрямовані на встановлення місце знаходження та вилучення речових доказів, насамперед місцезнаходження сім-карток операторів стільникового зв`язку з яких здійснювались погрози потерпілим. Відтак ОСОБА_1 , перебуваючи на волі, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей насамперед не відшукані на даний час сім-картки, які маються істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, що може негативно вплинути на хід досудового розслідування та його результати, у тому числі унеможливить виконання завдань визначених ст.2 КПК України.

Так само на думку слідчого судді існує і ризик того, що підозрюваний може незаконно впливати на потерпілого, свідків, інших підозрюваного, у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки йому відомі вказані особи, він знає де вони проживають, а від так останній як особисто так і через третіх осіб може незаконно впливати на потерпілого та свідків з метою дачі ними неправдивих, неповних показів, відмови від раніше наданих показань або умисного ухилення ними від явки до органу досудового розслідування та суду для надання показань, що може негативно вплинути на стан судового розгляду та його результати, а беручи до уваги те, що згідно зі ст. 23 КПК України доказове значення матимуть показання цих осіб, отримані безпосередньо судом саме під час судового розгляду кримінального провадження, на думку слідчого судді підозрюваний може чинити тиск, а також схиляти потерпілого, свідків, інших підозрюваних до дачі неправдивих показів на свою користь, відмови від участі у кримінальному провадженні.

Разом з тим слідчий суддя вважає, що посилання слідчого у клопотанні та прокурора у судовому засіданні на ризик, що підозрюваний ОСОБА_1 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, є неконкретизованим та формальним, так як останні не вказують, які конкретні дії може вчиняти підозрюваний з метою перешкодити даному кримінальному провадженню та не надає доказів на підтвердження цих обставин.

Відтак слідчий суддя приходить до висновку, що прокурором доведено, а стороною захисту не спростовано, що у даному кримінальному провадженні з метою виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити дії, передбачені п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, є необхідним застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу.

Крім того, стороною захисту не надано беззаперечних доказів, які б свідчили, про відсутність ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України для застосування підозрюваному більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою. Доводи сторони захисту щодо відсутності заявлених ризиків, слідчий суддя вважає безпідставними, недоведеними у судовому засіданні та такими, які є частиною єдиної лінії захисту підозрюваного у цьому кримінальному провадженні.

Згідно з вимогами ст.198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Слідчий суддя вважає, що підстави і обставини, які зазначені в клопотанні слідчого, є достатньо обґрунтованими, а прокурор в повному обсязі довів, що обмеження права підозрюваного на свободу є виправданим.

З урахуванням викладеного слідчий суддя доходить висновку про відсутність підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу та, що запобіжний захід у виді тримання під вартою є необхідним і таким, що забезпечить на даному етапі досудового розслідування виконання підозрюваною процесуальних обов`язків та зможе запобігти встановленим ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

На переконання слідчого судді, такий висновок узгоджується з вимогами ст. 5 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, так як тримання підозрюваного ОСОБА_1 під вартою з наведених підстав виправдане існуванням суспільного інтересу на забезпечення належного досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо тяжких кримінальних правопорушень.

Вивченням особи ОСОБА_1 встановлено, що останній має постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , одружений, офіційно не працює, раніше не судимий.

Заперечення сторони захисту з приводу застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу слідчий суддя відхиляє, оскільки беручи до уваги характер вчинених кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, наявність по справі реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, слідчий суддя вважає, що не застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу, не зможе попередити ризики, визначені у ст.177 КПК України та забезпечити виконання останнім процесуальних обов`язків.

За встановлених обставин, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого є обґрунтоване і доведене, а застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в даному випадку відповідатиме обставинам вчиненого кримінального правопорушення і на даному етапі досудового розслідування такий захід забезпечення кримінального провадження виправдовує таке втручання у право підозрюваного на особисту свободу та недоторканість. Обставин, які б вказували на неможливість утримування ОСОБА_1 під вартою не встановлено.

Згідно ч.4 ст.196 КПК України, слідчий суддя, суд зобов`язаний визначити в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або домашнього арешту дату закінчення її дії у межах строку, передбаченого цим Кодексом.

Відповідно вимогам, визначених ч. 1 та ч. 3 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження тримання під вартою, не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Таким чином строк тримання під вартою обмежується строком досудового розслідування і виключень з цього не має.

Згідно матеріалів доданих до клопотання вбачається, що в даному кримінальному провадженні 12 вересня 2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.189, ч.2 ст.28 ч.2 ст.194 КК України.

Відтак саме з 12 вересня 2021 року слід виходити при обрахуванні строку досудового розслідування та визначенні строку тримання під вартою.

У зв`язку із наведеним, клопотання заступника начальника відділу СУ ГУНП в Тернопільській області Филими Б.П., погоджене прокурором Тернопільської окружної прокуратури Ороновським С.І., про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 слід задовольнити, застосувавши до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Стороною обвинувачення не доведено виключності випадку не визначати розмір застави ОСОБА_1 , а відтак на думку слідчого судді, з огляду на наявність обов`язку визначення застави достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, слідчий суддя приходить до переконання про доцільність її визначення ОСОБА_1 у даному кримінальному провадженні.

Встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.189, ч.2 ст.28 ч.2 ст.194 КК України, які відповідно до ст.12 КК України є тяжкими злочинами.

Згідно із п.2 ч.5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому слідчий суддя приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення, особу ОСОБА_1 відсутність доказів про майновий стан останнього та наявність у його власності рухомого чи нерухомого майна та банківських рахунків, слідчий суддя не вбачає підстав для визначення застави у запропонованому прокурором розмірі тадоходить висновку про необхідність визначення застави у максимальному розмірі, передбаченому для даної категорії злочинів, а саме у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Такий розмір застави є прийнятним з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Так, зокрема у рішенні від 20.11.2010 у справі «Мангурас проти Іспанії» Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити явку обвинуваченого в судове засідання. Сума застави повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку. Іншими словами, розмір застави повинен визначатись тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави чи дій проти поручителів у випадку відсутності появи на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Також слідчий суддя вважає, що такий розмір застави не є непомірним для підозрюваного, однак водночас є суттєвим для його майнового стану та небажаним для втрати, а відтак дієвим для виконання завдань цього кримінального провадження, а самезапобігти встановленим ризикам та може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 206, 369-372, 532 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання заступника начальника відділу СУ ГУНП в Тернопільській області Филими Б.П., погоджене прокурором Тернопільської окружної прокуратури Ороновським С.І., про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою, взявши підозрюваного ОСОБА_1 під варту негайно у залі суду.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 181 600 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот) гривень для внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Тернопільській області (Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26198838; Отримувач: ТУ ДСАУ у Тернопільській області; Банк отримувача: ДКСУ, м. Київ; номер рахунку (IBAN): UA358201720355219001000003454; призначення платежу - застава за « ОСОБА_1 » у кримінальному провадженні №12021211040000688 за ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14 вересня 2021 року.

У випадку внесення застави, звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з під варти та покласти на нього обов`язки передбачені статтею 194 КПК України, а саме:

-з`являтися до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою;

-не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

-утриматися від спілкування із потерпілим ОСОБА_3 , свідками ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , підозрюваними ОСОБА_2 та ОСОБА_4 ;

-носити електронний засіб контролю.

Роз`яснити підозрюваному, що якщо він, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Встановити строк дії ухвали до 23 год. 59 хв. 11 листопада 2021 року.

Контроль за виконанням ухвали покласти на заступника начальника відділу СУ ГУНП в Тернопільській області Филиму Б.П.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали вручити підозрюваному ОСОБА_1 негайно після її оголошення, прокурору та надіслати уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Н. Р. Кунець