Рішення № 99677089, 14.09.2021, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/3237/21

Провадження № 2/204/1412/21

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2021 року Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Мащук В.Ю.,

при секретарі Максименко Я.О.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду у м.Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна», треті особи – Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Линовенко Людмила Олегівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, –

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2021 року позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 13303 від 31.05.2019 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» заборгованості в розмірі 23616 грн. 23 коп.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 31 травня 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Наталією Станіславівною вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 13303 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» суми у розмірі 23616, 23 грн.

Вчинений виконавчий напис позивач вважає незаконним, таким, що вчинений не з підстав, не у спосіб та не в порядку, що встановлені ЗУ «Про нотаріат» та переліком документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Так, виконавчий напис вчинено на кредитному договорі, який не входить до переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів; документи на підставі, яких вчинено виконавчий напис не підтверджують безспірність заборгованості; виконавчий напис вчинено з пропущенням строку для вчинення виконавчого напису, у зв`язку з чим позивач змушена звернутися до суду.

В судове засідання представник позивача не з`явився, через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд їх задовольнити, не заперечував проти винесення заочного рішення не заперечував.

Представник відповідача в судові засідання повторно не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив, відзив на позов чи заяву про розгляд справи за його відсутності суду, не надав.

Судом відповідно до ч.4 ст.223, ст.ст.280,281 ЦПК України ухвалено про розгляд справи в заочному порядку на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Треті особи – Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Линовенко Людмила Олегівна, в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суду не повідомили.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, суд розглядає справу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 31 травня 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Наталією Станіславівною було вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №13303, про стягнення з ОСОБА_1 , який є боржником за кредитним договором №013-03410-130413 від 13.04.2013 року, укладеним із ПАТ «Дельта Банк», право вимоги за яким перейшло до ТОВ «Росвен Інвест Україна» на підставі договору про відступлення прав вимоги за кредитними договорами № 143/к, укладеного 26.01.2018 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Росвен Інвест Україна», на користь ТОВ «Росвен Інвест Україна».

Строк платежу за кредитним договором настав. Боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться з 26.01.2018 року по 30.05.2019 року. Сума заборгованості складає 23616 грн. 23 коп.

Загальна сума, що підлягає до стягнення 24266, 23 грн. (арк.с.46).

01 липня 2019 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Линовенко Людмилою Олегівною винесено постанову про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого напису № 13303, виданого 01.07.2019 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Росвен Інвест Україна» заборгованості в розмірі 23616, 23 грн. (арк.с.18)

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (ч. 1 ст. 39 ЗЗУ «Про нотаріат»).

Відповідно до ст. 87 ЗУ «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЗУ «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями – не більше одного року.

Відповідно до п. 3.2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, вказано, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Відповідно до п. 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Відповідно до ст.ст.15, 16, 18 ЦК України, ст.ст.50, 87, 88 ЗУ «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Тому, суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Такі правові висновки викладено у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 6-887цс17 (№ 754/9711/14-ц).

У постановах від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) та від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18) Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, згідно з яким право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другої статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси заявника забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Однак, як встановлено з матеріалів цивільної справи ТОВ «Росвен Інвест Україна» звернулося до приватного нотаріуса про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором, строк платежу за яким настав, однак, без зазначенням дати такого платежу.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до п. 1 та п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса», для одержання виконавчого напису щодо стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

З матеріалів справи судом встановлено, що виконавчий напис виданий на підставі п. 2 Переліку документів, за яким стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі №826/20084/14, яка була залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, було визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у тому числі: «Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».

Зазначена постанова апеляційного суду у відповідності до п.4 ст. 254 КАС України (в редакції, що діяла на момент винесення постанови) набула законної сили з моменту проголошення, з 22 лютого 2017 року, а отже з цієї ж дати законодавство не передбачало можливості вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, яка випливає з кредитних відносин. Таким чином, в момент вчинення виконавчого напису 16 липня 2020 року були відсутні правові підстави для його вчинення.

Перевіряючи факт подання кредитором документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника, суд приходить до висновку, що ознакою безспірності вимоги є відсутність заперечень боржника щодо заборгованості та її розрахунку, а також відсутність будь-яких суперечностей у поданих документах. На підтвердження безспірності заборгованості нотаріусу мають бути подані документи, що свідчать про визнання боржником вимог кредитора. Тобто, нотаріус повинен упевнитись в розумінні боржником пред`явлених до нього вимог і визнання їх.

Однак, матеріали справи не містять копії укладеного кредитного договору, письмової вимоги про усунення порушень кредитних зобов`язань, адресованої позичальнику, а також не містить документального підтвердження вручення зазначеної вимоги позивачу.

Отже, встановлені фактичні обставини у справі на підставі наданих сторонами доказів, які були досліджені в судовому засіданні, і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість свідчать про те, що нотаріус, підтверджуючи наявність у кредитора права на стягнення грошових сум з позичальника ОСОБА_1 шляхом вчинення виконавчого напису, не з`ясував факт безспірності заборгованості на підставі поданих кредитором документів та умови застосування положень ст. 88 Закону України «Про нотаріат».

З метою повного та всебічного з`ясування фактичних обставин, судом за клопотанням позивача від приватного нотаріуса були витребувані належним чином завірені документи, на підставі яких було вчинено виконавчий напис, однак ухвала суду про витребування доказів, не виконана.

В свою чергу відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» відзив на позов не надав та не подавав відповідних доказів, які б спростовували твердження позивача.

Відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Встановлено, що у виконавчому написі нотаріуса №13303 від 31 травня 2019 року не зазначено, на підставі яких документів його здійснено, а лише вказано суму заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 013-03410-130413 від 31 травня 2019 року за період з 26.01.2018 року по 30.05.2019 року.

Вказане свідчить про відсутність ознаки безспірності заборгованості.

Враховуючи, що відповідачем не було надано суду доказів безспірності заборгованості, за наявності якої було б можливим вчинення виконавчого напису, суд вважає, що виконавчий напис вчинено з порушенням вимог ст. 88 Закону України «Про нотаріат», та приходить до висновку про задоволення позовних вимог про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача судових витрат по справі, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Судом встановлено, що позивачу правничу допомогу надавала адвокат Гусакова Оксана Борисівна (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 3585 від 25 січня 2018 року).

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Як вбачається з матеріалів цивільної справи, на підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем надано: договір про надання правової допомоги від 26.04.2021 року; ордер; квитанцію до прибуткового касового ордера № 37 відповідно до якого ОСОБА_1 сплатив адвокату Гусаковій О.Б. відповідно до договору про надання правової допомоги № 35 від 26.04.2021 року 10000 грн.; Акт виконаних робіт від 10 червня 2021 року (арк.с.8,51-52,53,54).

Таким чином, суд вважає, що позивачем документально доведений факт понесення витрат на правову допомогу у розмірі 10 000 грн., та вказані витрати мають бути стягнуті з відповідача на користь позивача.

Відповідно до вимог ч. 1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судових витрат у розмірі 10908 грн., яка складається з витрат на правову допомогу у розмірі 10000 грн. та судового збору у розмірі 908 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.12,13,76-82,133,141,259,263,264,265,280-282 ЦПК України, ст.ст.15,16,18, 625, 1050 ЦК України, ЗУ «Про нотаріат», Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна», треті особи – Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Линовенко Людмила Олегівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню- задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №13303 від 31 травня 2019 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Наталією Станіславівною про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» заборгованості в розмірі 23616 грн. 23 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» (місцезнаходження: 03126, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд.6, ЄДРПОУ 37616221), на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ), судові витрати по справі у сумі 10908 (десять тисяч дев`ятсот вісім) грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя В.Ю. Мащук