Постанова № 9965589, 05.08.2008, Закарпатський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-3270/08/0770

рядок статзвіту - 2.11.4

код - 01

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2009 року 08 год. 30 хв. м. Ужгород

Закарпатський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Андрійцьо В. Д.

при секретарі судового засідання -Повханич Г. П.

за участі:

представників позивача -Ракушинця А. А. (дов. від 12.02.09 р.). представника відповідача - Валько Я. Г. (дов. № 16003/В/10 від 15.12.08 р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Дочірнього підприємства "Закарпатський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - юридична особа Дочірнє підприємство "Закарпатський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" звернулось до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до субєкта владних повноважень Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції в Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень № 35/17-2/03450809/7137 від 29.05.08 p., № 35/17-2/03450809/7137/1 від 05.08.08 p., № 35/17-2/03450809/7137/2 від 07.10.08 р., в частині донарахування податку з доходів фізичних осіб в розмірі 26 040, 66 грн., в тому числі 8 680, 22 грн. -основний платіж та 17 360, 44 грн. - штрафні (фінансові) санкції, мотивуючи тим, що такі прийняті з порушенням норм чинного законодавства.

Позивач зазначає, що відповідачем безпідставно донараховано йому податок з доходів фізичних осіб з мотивів не включання до загального місячного оподаткованого доходу виплати працівникам за розїзний характер робіт за жовтень 2006 року - квітень 2007 року, оскільки надбавки за розїзний характер робіт не є обєктом оподаткування податком з доходів фізичних осіб.

Окрім того, позивач зазначає, що при не включенні до обєкт} оподаткування спірних сум по оплаті надбавок за розїзний характер робіт він керувався розясненнями органів податкової служби.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги за обставин викладених у позовній заяві підтримав повністю, просив су їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав з мотивів викладених у запереченнях, зокрема пояснивши, що філія « Великоберезнянський райавтодор» ДП « Закарпатський облавтодор» ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" виплачувала надбавки за розїзний характер роботи згідно Положення про порядок встановлення і виплат надбавки за розїзний характер робіт працівникам ДП « Закарпатський облавтодор», затвердженого 24.03.2005 р. (додаток № 7 до колективного договору), однак Колективним договором між адміністрацією та обєднаною профспілковою організацією ДП «Закарпатський облавтодор» на 2005-2007 р. не було визначено службові поїздки працівників філії, робота яких проходить в дорозі або має розїзний (пересувний) характер, як відрядження. Крім цього, зазначив, що розїзний характер роботи, за який філія проводила виплати, не було оформлено як відрядження. Просив суд відмовити в задоволенні позову як безпідставному.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

У судовому засіданні встановлено, що відповідачем було проведено позапланову документальну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства Філії «Великоберезнянський райавтодор» ДП « Закарпатський облавтодор» ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" за період з 01.10.2006 року по 31.12.2007 року, за результатами якої складено Акт № 51/23-1/03450809 від 21.05.2008 року (а. с. 10-29). На підставі зазначеного Акту податковою інспекцією винесено податкове повідомлення-рішення від 29.05.2008 року № 35/17-2/03450809/7137 (а. с. 34), яким позивачу донараховано податкове зобовязання по податку з доходів з фізичних осіб в сумі 26 087, 91 грн., в тому числі 8 695, 97 грн. - основний платіж та 17 391, 94 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Позивачем визнається донарахування податку з доходів фізичних осіб в сумі 15, 75 грн., яка виникла внаслідок не оподаткування ним виплати приватному нотаріусу за вчинення нотаріальної дії.

Вищезазначене податкове повідомлення - рішення в частині донарахування податку з доходів фізичних осіб в розмірі 26 040, 66 грн., в тому числі 8 680, 22 грн. -основний платіж та 17 360, 44 грн. - штрафні (фінансові) санкції, було оскаржено позивачем в адміністративному порядку до Ужгородської МДПІ, однак рішенням від

05.08.2008 року № 35/17-2/03450809/7137/1 (а. с. 42) йому було відмовлено в задоволенні скарги, а зазначене вище податкове повідомлення - рішення залишено без змін.

Таке ж рішення було прийнято і при подальшому апеляційному оскарженні до ДПА в Закарпатській області № 35/17-2/03450809/7137/2 від 07.10.2008 р. (а. с. 47).

Позивач вважаючи незаконними вищезазначені рішення в частині донарахування податку з доходів фізичних осіб в розмірі 26 040, 66 грн., в тому числі 8 680, 22 грн. -основний платіж та 17 360, 44 грн. - штрафні (фінансові) санкції, оскаржив їх в судовому порядку, що і є предметом розгляду даної адміністративної справи.

Судом встановлено, що Філія «Великоберезнянський райавтодор» Дочірнього підприємства «Закарпатський облавтодор» ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" обслуговує сітку автомобільних дорі г. Враховуючи дану специфіку діяльності, працівникам Філії виплачуються надбавки за розїзний характер роботи згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.99 № 490 "Про надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, направлених для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, та працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має розїзний (пересувний) характер".

Не заслуговують на увагу суду доводи відповідача про те, що надбавки виплачені позивачем своїм працівникам за розїзний характер роботи не оформлені як відрядження, тому такі надбавки відносяться до заробітної плати і підлягають оподаткуванню з наступних підстав.

При оподаткуванні доходів працівникам, які мають розїзний (пересувний) характер робіт, підприємство самостійно визначає доцільність встановлення надбавок до тарифних ставок та посадових окладів, тобто службові поїздки таких працівників не є відрядженнями, про що зазначається у колективному договорі зі встановленням переліку відповідних посад та професій, закріплених ділянок для обслуговування, розміру надбавок, який не повинен перевищувати граничних розмірів надбавок (польового забезпечення працівника за день, встановлених Постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1999 р. № 490 (зі змінами та доповненнями) для поїздок в межах України (ч.2 п. 1, вказаної Постанови) та за межами України (п.2 Постанови № 490).

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.1999р. № 490 підприємства, установи, організації самостійно встановлюють надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, направлених для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, та працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має розїзний (пересувний) характер, у розмірах, передбачених колективними договорами або за погодженням із замовником. Граничні розміри надбавок (польового забезпечення) працівникам за день не можуть перевищувати граничні норми витрат, установлених Кабінетом Міністрів України для відряджень у межах України.

Розмір надбавок за розїзний характер роботи, що виплачуються працівникам Філії, є визначеним колективним договором між адміністрацією та обєднаною профспілковою організацією ДП «Закарпатський облавтодор» На 2005-2007 р (п.22 розділу III Договору та Положенням про порядок встановлення і виплат надбавки за розїзний характер робіт працівникам ДП « Закарпатський облавтодор», затвердженого 24.03.2005 p., яке є додатком до колективного договору та не перевищує граничних добових витрат, визначених Постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.1999 р. № 663 «Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон».

При чому правильність нарахування надбавок за розїзний характер роботи працівникам позивача не заперечується відповідачем, що підтверджується відсутністю в акті перевірки відповідних порушень, встановлених відповідачем з цього приводу.

Згідно з Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Держкомстату від 13.01.2004 № 5 (пп. 2.2.6) надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, направлених для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, та працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має розїзний (пересувний) характер, у розмірах, визначених законодавством, відносяться до інших виплат, що не належать до фонду оплати праці (п. 3.16 згаданої Інструкції).

Надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів вищезгаданих працівників, що виплачуються у розмірах, передбачених колективними договорами або за погодженням із замовником, але не вище граничних норм витрат, понесених у звязку з відрядженням (зокрема, добових витрат), встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1999 року № 663 "Про норми відшкодування-витрат на відрядження в межах України та за кордон", Інструкцією про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 13.03.98 № 59, не є обєктом оподаткування податком з доходів фізичних осіб з підстав, встановлених підпунктом 4.3.2 пункту 4.3 статті 4 Закону.

Відповідно до п.1.1 ч. 3 ст. 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»під терміном «заробітна плата» розуміються також інші заохочувальні та компенсаційні виплати або інші виплати, які виплачуються платнику податку у звязку з відносинами трудового найму згідно із законом. Закон не містить переліку інших виплат, які входять у склад заробітної плати. Поряд з тим, відповідно до Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Держкомстату від 13.01.2004 № 5 (пп. 2.2.6) надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, направлених для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, та працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має розїзний (пересувний) характер, у розмірах, визначених законодавством, відносяться до інших виплат, що не належать до фонду оплати праці (п. 3.16 згаданої Інструкції).

25.05.2004 р. ДПА України у своєму розясненні № 5131/5/17-3116, наданому на запит Державної служби автомобільних доріг України (Укравтодор), а також у розясненні ДПА України від 08.06.2004 р. № 4528/6/17-3116 встановила, що надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів вищезгаданих працівників, що виплачуються у розмірах, передбачених колективними договорами або за погодженням із замовником, але не вище граничних норм витрат, понесених у звязку з відрядженням (зокрема, добових витрат), встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1999 року № 663 "Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон", Інструкцією про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 13.03.98 № 59, не є обєктом оподаткування податком з доходів фізичних осіб з підстав, встановлених підпунктом 4.3.2 пункту 4.3 статті 4 Закону.

Згідно пп.. 4.4.2. п. 4.4. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкове розяснення є оприлюдненням офіційного розуміння окремих положень податкового законодавства контролюючими органами у межах їх компетенції, яке використовується при обгрунтуванні їх рішень під час проведення апеляційних процедур. Податковими розясненнями вважаються будь-які відповіді контролюючого органу на запити зацікавлених осіб з питань оподаткування. Податкове розяснення, надане контролюючим органом вищого рівня, має пріоритет над податковими розясненнями підпорядкованих йому контролюючих органів. Податкове розяснення центрального податкового органу має пріоритет над податковими розясненнями, виданими іншими контролюючими органами. Податкове розяснення не має сили нормативно-правового акта. Не може бути притягнутим до відповідальності платник податків, який діяв відповідно до наданого йому податкового розяснення (за відсутності податкових розяснень з цього питання, що мають пріоритет) або узагальнюючого податкового розяснення, тільки на підставі того, що у подальшому таке податкове розяснення чи узагальнююче податкове розяснення було змінено або скасовано, чи надано нове податкове розяснення такому платнику податків або узагальнююче податкове розяснення, що суперечить попередньому, яке не було скасовано (відкликано).

Як вбачається з наведеного вище, позивач в своїх діях дотримувався розяснень ДПА України від 25.05.2004 р. № 5131/5/17-3116 та від 08.06.2004 р. № 4528/6/17-3116, № -4890/6/17-0716 від 21.05.2007 р. та № 17930/7/17-0717 від 04.09.2008, які не були скасовані чи відкликані. Таким чином, надбавки, що виплачувались працівникам позивача за розїзний характер роботи позивач правомірно не включав до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, а тому не зобовязаний був обкладати їх податком з доходів фізичних осіб.

Згідно із ч.4 ст. 70 КАС України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно із вимогами ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову. В порушення зазначеної норми відповідач не надав суду жодних доказів правомірності прийняття ним спірного податкового повідомлення - рішення, що є підставою для задоволення позовних вимог Дочірнього підприємства „Закарпатський облавтодор" ВАТ „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України".

З урахуванням положень чинного законодавства України, практики його застосування та обставин справи, суд дійшов висновку що позовні вимоги обгрунтовані і підлягають до задоволення.

Згідно ч. 1 ст. 94 КАС України слід присудити понесені позивачем документально підтверджені, у вигляді сплати судового збору (квитанція № Кп907/1 від 14.11.08 р.) судові витрати у розмірі 3 (три) грн. 40 (сорок) коп. до стягнення з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. 1. Позов Дочірнього підприємства "Закарпатський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" - задоволити повністю.

2. 2. Визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення - рішення Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції в Закарпатській області.: № 35/17-2/03450809/7137 від 29.05.08 р, № 35/17-2/03450809/7137/1 від 05.08.08р„ № 35/17-2/03450809/7137/2 від 07.10.08 p., якими Дочірньому підприємству "Закарпатський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України» в частині донарахування податку з доходів фізичних осіб в розмірі 26 040, 66 грн., в тому числі 8 680, 22 грн. - основний платіж та 17 360, 44 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

3. Присудити до стягнення з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства "Закарпатський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України» (89000 м. Ужгород, вул. . Собранецька, буд. 39, Закарпатська область, код 3039514431179046, п/р 26000059577 в ЛФ АБ « Експрес -Банк», МФО 325956) понесені судові витрати у розмірі 3 (три) грн. 40 (сорок) коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову.

Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.