Постанова № 9964552, 25.05.2009, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2009 року № 2-а-5615/09/1070

16:03 м. Київ

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Панової Г.В., при секретарі судового засідання: Бондаренко О.В.,

за участю представників:

від позивача - Євтушенко С. М. ,

від відповідача - не з'явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України у Миронівському районі

Київської області до Селянського (фермерського) господарства «Гончар Володимир

Федорович» про стягнення заборгованості за страховими внесками на

загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, -

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Управління Пенсійного фонду України у Миронівському районі Київської області (далі - позивач) з позовом до Селянського (фермерського) господарства «Гончар Володимир Федорович» (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за страховими внесками на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 493, 20 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у відповідача наявна заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за серпень, вересень, жовтень 2008 року в сумі 493, 20 грн. Вказана заборгованість підтверджується даними розрахунку суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за серпень, вересень, жовтень 2008 року, які подавались відповідачем до Управління Пенсійного фонду України у Миронівському районі Київської області.

Ухвалами Київського окружного адміністративного суду від 24.02.2009 відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 08.04.2009.

У зв'язку з неявкою представників сторін, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, про що свідчать дані наявних в матеріалах справи поштових повідомлень про вручення рекомендованого поштового відправлення за № 05349800 та № 05349606, на підставі пункту 2 та 3 частини першої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд відклав розгляд даної справи на 25.05.2009 о 15 год. 00 хв.

В судовому засіданні 25.05.2009 представник позивача підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити.

Відповідача в судове засідання повторно не з'явився. Як вбачається з наявного в матеріалах справи поштового повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення за № 05501645, відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду.

Від відповідача відзив на позовну заяву, заперечень проти позову, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань до суду не надходило.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини першої статті 15 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон України від 09.07.2003 № 1058 - IV) платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону. Частинами третьою та четвертою цієї статті встановлено, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків із дня їх реєстрації у територіальному органі Пенсійного фонду.

Як встановлено в ході судового розгляду та вбачається з матеріалів справи, Селянське (фермерське) господарство «Гончар Володимир Федорович» зареєстровано як платника страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за № 102203.0225, отже відповідач є страхувальником в розумінні положень Закону України від 09.07.2003 № 1058 - IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон України від 09.07.2003 № 1058 - IV).

Відповідно до абзацу 6 частини другої статті 17 та частини шостої статті 20 Закону України від 09.07.2003 № 1058 - IV, страхувальник, яким є відповідач, зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Обчислення страхових внесків здійснюється щомісячно за ставками, визначеними пунктами 4.1., 4.2. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663 і статтею 4 Закону України від 26.06.1997 року № 400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування».

Згідно статті 14, частинами шостою та дванадцятою статті 20 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV платники збору на обов'язкове пенсійне державне страхування зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду, при цьому, страхові внески сплачуються незалежно від фінансового стану платника.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем до Управління Пенсійного фонду України у Миронівському районі Київської області подані розрахунки сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за серпень, вересень, жовтень 2008 року, які підписані Гончар В.Ф. та скріплені печаткою. У вказаних розрахунках відповідач самостійно визначив суму страхових внесків в розмірі 164, 40 грн. за серпень місяць 2008 року, 164, 40 грн. за вересень місяць та 164, 40 грн. за жовтень місяць 2008 року, однак у встановлені строки відповідачем дані суми не сплачені.

Таким чином, з огляду на те, що відповідачем не було сплачено у встановлені законодавством строки недоїмку по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, позивачем на підставі частини третьої статті 106 Закону України від 09.07.2003 № 1058 - IV було прийнято вимогу про сплату недоїмки № Ю-0042 від 01.12.2008. Як вбачається, з наявної в матеріалах справи належним чином засвідченої копії корінця вказаної вимоги, вона вручена відповідачу 04.12.2008.

При цьому, вимога про сплату боргу відповідачем у встановленому законом порядку не оскаржувалась.

Відповідно до абзацу 8 частини 3 статті 106 Закону України від 09.07.2003 № 1058 - IV, у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.

Таким чином, загальна сума заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, яка підлягає сплаті відповідачем за серпень, вересень та жовтень місяці 2008 року складає 493, 20 грн.

На час розгляду справи та прийняття рішення по суті заявлених позовних вимог доказів про сплату зазначеної суми відповідачем суду не надано.

Згідно частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, суд вважає позовні вимоги обгрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до часини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 69, 70, 71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. 1. Позов задовольнити.

2. 2. Стягнути з Селянського (фермерського) господарства «Гончар Володимир Федорович» (08823, Київська область, Миронівський район, с Шандра, код ЄДРПОУ 20595202, МФО 319036, р/р 2600513926001 у АБ «Київська Русь») на користь Управління Пенсійного фонду України у Миронівському районі Київської області (08800, Київська обл., м. Миронівка, вул. Пироженко, 3, код ЄДРПОУ 22200840, МФО 322669, р/р 256033011015 у Головному управлінні Ощадбанку України м. Київ) суму заборгованості у розмірі 493 (чотириста дев'яносто три) грн. 20 коп.

Постанова відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк,

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складання за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.