Рішення № 99618902, 10.09.2021, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/6162/21

Провадження № 2/344/2648/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2021 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Атаманюка Б.М.,

секретаря судового засідання Стефанець Г.Я.

за участі:

позивача ОСОБА_1 ;

представника позивача ОСОБА_2 ;

в режимі відеоконференції

представника третьої особи Ганжі В.С.;

розглядаючи в відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «ДІАМАНТБАНК», в особі уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію банку Луньо Іллі Вікторовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ТОВ «ПРОСПЕРІТІ ФАЙНЕНШЛ», про визнання припиненими правовідносин,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася з позовом до відповідача ПАТ «ДІАМАНТБАНК», в особі уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію банку Луньо Іллі Вікторовича, в якому просить суд: визнати припиненими з 21.04.2017р. правовідносини між ОСОБА_1 та ПАТ «ДІАМАНТБАНК» (в особі уповноваженої особи ФГВФО) за Кредитним договором №13-11-27-001274 від 27.11.2013 із змінами відповідно до Додаткової угоди № 1 від 24.11.2014, Додаткової угоди № 2 від 09.11.2015 та Додаткової угоди № 3 від 13.12.2016; визнати припиненими з 21.04.2017 правовідносини між ОСОБА_1 та ПАТ «ДІАМАНТБАНК» (в особі уповноваженої особи ФГВФО) за договором строкового банківського вкладу №16-12-13-002280 від 13.12.2016 р.

Ухвалою від 26.04.2021 р. відкрито загальне позовне провадження у справі.

Ухвалою суду від 14.05.2021 р. до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача залучено ТОВ «ПРОСПЕРІТІ ФАЙНЕНШЛ» (місцезнаходження м. Київ. вул. Академіка Туполева 18-В, офіс 4, код ЄДРПОУ: 43092744).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 27.11.2013 р. за №13-11-27-001274 між ОСОБА_1 та ПАТ «ДІАМАНТБАНК» було укладено Кредитний договір, за яким ОСОБА_1 отримала кредитну лінію в розмірі 295000,00 грн., строк виконання якого мав настати не пізніше 04.05.21. Між ОСОБА_1 та ПАТ «ДІАМАНТБАНК» 24.11.2014 було укладено Додаткову угоду № 1 до Кредитного договору, згідно якої строк виконання зобов`язань встановлювався до 09.11.2015, а договірні зобов`язання про повернення кредитного ліміту вже забезпечувались майновими правами на грошовий вклад ОСОБА_1 в тому ж банку на суму 195000,00 грн. та грошовий вклад матері ОСОБА_1 в тому ж банку в розмірі 116000,00 грн. 09.11.2015 між ОСОБА_1 та банком було укладено Додаткову угоду № 2 до Кредитного договору, згідно умов якої термін дії Договору складав до 13.12.2016 із встановленим забезпеченням виконання зобов`язань за рахунок грошових вкладів в розмірі 195000,00грн. та 116000,00 грн. 13.12.2016 між ОСОБА_1 та ПАТ «ДІАМАНТБАНК» був укладений Договір строкового банківського вкладу №16-12-13-002280, терміном дії до 17.01.2018, на суму вкладу у 195000,00 грн. 13.12.2016 між ОСОБА_1 та ПАТ «ДІАМАНТБАНК» укладено Додаткову угоду № 3 до Кредитного договору за №13-11-27-001274 від 27.11.2013, за умовами якої сторони домовились, що кредитний ліміт становить 185000,00 грн. із терміном повернення до 17.01.2018, і забезпечується майновими правами за Договором строкового банківського вкладу на кошти в розмірі 195000,00. Тобто метою укладення Договорів від 13.12.2016 було встановлення забезпечення виконання позивачем своїх зобов`язань перед банком, що не заборонено законом. Умови кредитного та депозитного договорів між сторонами виконувались, що в свою чергу підтверджується наявними в ОСОБА_1 квитанціями про погашення кредитного договору. Проте, в силу важкого матеріального становища, ОСОБА_1 змушена була звернутись до банку про дострокове припинення договірних зобов`язань. 20.04.2017 банком було видано на ім`я ОСОБА_1 довідку про загальний залишок боргу в розмірі 177538,26 грн. 21.04.2017 ПАТ «ДІАМАНТБАНК» отримав від ОСОБА_1 заяву про дострокове припинення з 20.04.2017 договірних кредитно-зобов`язальних правовідносин між банком та клієнтом, шляхом звернення стягнення на депозитні кошти в сумі 195000,00 грн. в рахунок кредитних коштів в сумі 185000,00 грн. Таку ж заяву про здійснення взаємозаліку кредитно-депозитних коштів ОСОБА_1 було подано до банку і 24.04.2017. Того ж дня ОСОБА_1 було видано довідку про залишок боргу в розмірі 177868,23 грн. 24.04.2017 з 17.00 год. рішенням правління НБУ №264-рш/БТ банк ПАТ «ДІАМАНТБАНК» було внесено до категорії неплатоспроможних, та запроваджено тимчасову адміністрацію банку. Датою початку ліквідації банку визначено 24.06.2017. У травні 2017 року ОСОБА_1 повторно звернулася до банку із заявою про надання інформації щодо її звернення та закриття заборгованості, внесення її у список вкладників на повернення депозитних коштів, однак у відповідь ОСОБА_1 отримала лист №661/25.1/2 від 22.05.2017 про відмову у зарахуванні зустрічних вимог, у зв`язку із введенням в банку тимчасової адміністрації. Не погоджуючись з таким рішенням ОСОБА_1 зокрема зазначає, що, з огляду на обставини подання нею до банку заяви про припинення дії кредитного та депозитного договорів шляхом зарахування коштів, банк зобов`язаний був здійснити такий взаємозалік та зарахування, припинити договірні зобов`язання, водночас припинивши будь-які нарахування відсотків чи штрафних санкцій як за кредитним договором, так і за договором банківського строкового вкладу. З квітня 2017 року по грудень 2020 року ОСОБА_1 не отримувала жодних повідомлень від банку чи уповноваженої особи ФГВФО про те, що існує борг, і вважала, що усі зобов`язання між нею та банком виконані. Про наявність заборгованості ОСОБА_1 стало відомо з листа уповноваженої особи ФГВФО.

Також позивач вважає, що строки позовної давності для звернення до суду за захистом цивільних прав не пропущені, проте за умови якщо суд прийде до висновку про пропущення строків позовної давності, просить вважати, що це відбулося з поважних причин, та вирішити питання щодо поновлення строків.

Відповідач скористався правом відзиву на позовну заяву, який зокрема обґрунтований тим, що надання ОСОБА_1 в рамках кредитної лінії грошових коштів в сумі до 295 000,00 грн., не означає надання їй всієї суми кредитних коштів з наступним поверненням частинами та сплатою процентів за користування кредитом, а є можливістю Позичальника користатись кредитними коштами в сумі не більше встановленого кредитного ліміту, з можливістю повернення/часткового повернення (зменшення кредиту) та наступним використанням кредитних коштів. В подальшому, 24 квітня 2017 року, на підставі рішення Правління Національного банку України від 24 квітня 2017 року №264-рш/БТ «Про віднесення ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДІАМАНТБАНК» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі – Фонд) прийнято рішення від 24 квітня 2017 року № 1684 «Про запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ «ДІАМАНТБАНК» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку». Згідно з даним рішенням розпочато процедуру виведення ПАТ «ДІАМАНТБАНК» з ринку шляхом запровадженням в ньому тимчасової адміністрації строком на один місяць з 17 год. 00 хв. 24 квітня 2017 року до 23 травня 2017 року включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора ПАТ «ДІАМАНТБАНК», визначені статтями 37-39 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», начальнику відділу моніторингу операцій проблемних банків департаменту дистанційного та інспекційного моніторингу діяльності банків Старцевій Тетяні Володимирівні строком на один місяць з 17 год. 00 хв. 24 квітня 2017 року до 23 травня 2017 року включно. 24 травня 2017 року Виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення від 23 травня 2017 р. № 2075, відповідно до якого продовжено строк тимчасової адміністрації ПАТ «ДІАМАНТБАНК») з 24 травня 2017 року до 23 червня 2017 року включно. Відповідач звертає увагу суду, що під час дії тимчасової адміністрації повноваження Банку щодо здійснення господарської діяльності обмежені. Зокрема, відповідно до ч. 3 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», правочини, вчинені органами управління та керівництвом банку після початку процедури виведення фондом банку з ринку, є нікчемними. Проте, відповідно до п. 4-1 ч. 2 ст. 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», з дня початку процедури ліквідації банку нарахування відсотків, комісійних, штрафів, інших очікуваних доходів за активними операціями банку може припинятися у терміни, визначені договорами з клієнтами банку у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси. Тобто з 19.11.2020 по 09.12.2020 ПАТ «ДІАМАНТБАНК» продовжував нарахування процентів по Кредитному договору № 13-11-27-001274 від 27.11.2013. Станом на 04.12.2020 заборгованість за кредитом становила 174555,44 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом становила 148072,90 грн.. Згідно з рішенням Виконавчої Дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 2008 від 26.11.2020 гарантована сума 174555,44 грн. була направлена на погашення кредитної заборгованості по Кредитному договору № 13-11-27-001274 від 27.11.2013. На погашення прострочених відсотків по кредиту 04.12.2020 було направлено 148072,90 грн., на часткове погашення простроченої заборгованості по кредиту було направлено 29905,32 грн. 09.12.2020 року між ПАТ «ДІАМАНТБАНК», від імені якого діяв уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ДІАМАНТБАНК» Луньо Ілля Вікторович, та ТОВ «ПРОСПЕРІТІФАЙНЕНШЛ», від імені якого діяв Директор Ганжа Вячеслав Сергійович, укладено Договір № GL2N019170 про відступлення (купівлі-продаж) прав вимоги, відповідно до якого, Банк відступив шляхом продажу Новому кредитору (серед іншого) право вимоги за Кредитним договором № 13-11-27-001274 від 27 листопада 2013 року з усіма Додатковими угодами до нього, укладений між ПАТ «ДІАМАНТБАНК» (як Кредитодавцем) та ОСОБА_1 (як Позичальником). Станом на дату розгляду цієї позовної заяви ПАТ «ДІАМАНТБАНК» не є стороною кредитного договору. З наведених підстав, відповідач вважає позовні вимоги безпідставними, та просить відмовити в їх задоволенні позову.

Окрім того, відповідач заявляє клопотання про застосування наслідків спливу строку позовної давності. На обґрунтування такого клопотання зазначено, що позивач вказує у позові про те, що з 21.04.2017 р. відбулось припинення договірних зобов`язань. В той же час позивач підтверджує факт отримання від ПАТ «ДІАМАНТБАНК» довідки від 24.04.2017 про наявність заборгованості, тобто позивачу було відомо про наявну заборгованість, та неприпинення кредитних зобов`язань. Тому відповідач вважає, що позовна заява подана з порушенням строків позовної давності, наслідки якої відповідач просить застосувати, за умови якщо суд прийде до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ТОВ «ПРОСПЕРІТІ ФАЙНЕНШЛ» до суду подано письмові пояснення, в яких третя особа фактично підтримує позицію відповідача висловлену у відзиві на позовну заяву. Звертає увагу, що під час дії тимчасової адміністрації, повноваження Банку щодо здійснення господарської діяльності обмежені, тому з 24 квітня 2017 року, законодавчо було заборонено зарахування зустрічних вимог, в тому числі із погашення кредитної заборгованості шляхом звернення стягнення на грошові кошти розміщенні на депозитних рахунках. Таким чином, заява ОСОБА_1 від 24 квітня 2017 року не має законної сили. Вимоги кредиторів прийматимуться протягом 30 днів з дня опублікування в газеті «Голос України» оголошення про початок процедури ліквідації банку, а задоволення вимог кредиторів здійснюватиметься за рахунок коштів, одержаних в результаті ліквідації та реалізації майна банку, в черговості. Також, звертає увагу суду, що відповідно п. 8 ч. 2 ст. 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», забороняється зарахування зустрічних вимог. Також в матеріалах справи та в позовній заяві відсутні докази звернення поивача до ПАТ «ДІАМАНТБАНК» із заявою про включення її вимог по Договору строкового банківського вкладу до реєстру акцептованих вимог кредиторів у встановлений законом термін. Окрім того, відповідно п. 4-1 ч. 2 ст. 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», з дня початку процедури ліквідації банку: нарахування відсотків, комісійних, штрафів, інших очікуваних доходів за активними операціями банку може припинятися у терміни, визначені договорами з клієнтами банку у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси. Тобто, з 19 листопада 2020 року по 09 грудня 2020 року, ПАТ «ДІАМАНТБАНК» в особі уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію банку, відповідно п. 4-1 ч. 2 ст. 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», продовжував нарахування процентів по Кредитному договору. 04 грудня 2020 року після проведення електронного аукціону № UA-EA-2020-11-19-000001-Ь ПАТ ДІАМАНТБАНК» в особі уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію банку звернув стягнення на грошові кошти ОСОБА_1 , розміщенні в ПАТ «ДІАМАНТБАНК» за Договором банківського вкладу № 16-12-13-002280 від 13 грудня 2016 року, в наступній пропорції: 29 905,35 грн. - з суми тіла кредиту; 147 632,91 грн. - з процентів. 09 грудня 2020 року між ПАТ «ДІАМАНТБАНК», від імені якого діяв уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ДІАМАНТБАНК» Луньо Ілля Вікторович, та ТОВ «ПРОСПЕРІТІФАЙНЕНШЛ», від імені якого діяв Директор Ганжа Вячеслав Сергійович, укладено Договір № GL2N019170 про відступлення (купівлі-продаж) прав вимоги, відповідно до якого Банк відступив шляхом продажу Новому кредитору (серед іншого) право вимоги за Кредитним договором № 13-11-27-001274 від 27 листопада 2013 року з усіма Додатковими угодами до нього, який укладений між ПАТ «ДІАМАНТБАНК» (як Кредитодавцем) та ОСОБА_1 як Позичальником. Тобто, відступлення права вимоги по Кредитному договору, відбулось вже після звернення стягнення на заставне майно (грошові кошти розміщені на депозиті). На сьогодні ТОВ «ПРОСПЕРІТІ ФАЙНЕНШЛ» має право та вимагає погашення заборгованості по тілу кредиту (без нарахованих процентів за користування кредитними коштами) в сумі 144 650.12 грн., та звернулося до суду з відповідним позовом. З цих підстав ТОВ «ПРОСПЕРІТІ ФАЙНЕНШЛ» просить відмовити у задоволенні позову.

Позивач та її представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, з підстав викладених у позові, просили позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, у поданому суду відзиві Уповноважена особа ФГВФО на ліквідацію ПАТ «ДІАМАНТБАНК» Луньо І. В. просить розгляд справи провести без участі представника відповідача.

Представник третьої особи в судовому засіданні в режимі відеозв`язку щодо задоволення позову заперечив з підстав зазначених у письмових поясненнях, просив відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши позивача та її представника, представника третьої особи, судом встановлені наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Встановлено, що 27.11.2013 р. між ОСОБА_1 та ПАТ «ДІАМАНТБАНК» було укладено Кредитний договір (із встановленням ліміту кредитування) №13-11-27-001274 (далі – Кредитний договір) (а.с. 13).

Відповідно до п. 1.1. Кредитного договору Кредитодавець відкриває Позичальнику з 27 листопада 2013 року по 22 листопада 2013 року лінію із встановленням ліміту кредитування у розмірі 295000,00 грн..

Відповідно до п. 2.1. Кредитного договору в якості забезпечення виконання зобов`язань за цим Договором, в тому числі по забезпечення повернення кредиту та процентів за ним, Позичальник, в день укладення цього Договору забезпечує надання в заставу Кредитодавцю майнові права, що належать громадянці України ОСОБА_3 (надалі – Заставодавець) за Договором строкового банківського вкладу № 13-10-18-001036 від 18 жовтня 2013 року, які полягають в праві вимагати повернення грошових коштів в сумі 311000,00 грн. розміщених Заставодавцем у Кредитодавця терміном до 22 листопада 2014 року.

24.11.2014 р. між ОСОБА_1 та ПАТ «ДІАМАНТБАНК» було укладено Додаткову угоду №1 до Кредитного договору, в якій дійшли згоди викласти п. 1.1. статті 1 «ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ» Кредитного договору в наступній редакції: «1.1. За цим Договором Кредитодавець відкриває Позивальнику з 27 листопада 2013 року до 09 листопада 2015 року кредитну лінію із встановленням кредитного ліміту у розмірі 295000,00 грн.

Також відповідно до п. 3 Додаткової угоди № 1 Сторони дійшли згоди пункти 2.1., 2.2. статті 2 «УМОВИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КРЕДИТУ» Кредитного договору викласти в наступній редакції: «2.1. В якості забезпечення виконання власних зобов`язань за цим Договором, в тому числі по забезпеченню повернення кредиту та процентів за ним, Позичальник у день укладення цього Договору надає/забезпечує надання Кредитодавцю в заставу визначене нижче майно (надалі - Предмет забезпечення): - майнові права, що належать Позичальнику за Договором страхового банківського вкладу № 14-11-24-000001 від 24 листопада 2014 року, які полягають у праві вимагати повернення грошових коштів в сумі 195000,00 грн. розміщених у Кредитодавця терміном до 09 листопада 2015 року; - Позивальник забезпечує надання в заставу Кредитодавця майнових прав, що належать громадянці України ОСОБА_3 за договором страхового банківського вкладу № 14-11-24-000001 від 24 листопада 2014 року, які полягають у праві вимагати повернення грошових коштів в сумі 116000,00 грн. розміщених у Кредитодавця терміном до 09 листопада 2015 року». (а.с. 15).

09.11.2015 між ОСОБА_1 та ПАТ «ДІАМАНТБАНК» було укладено Додаткову угоду № 2 до Кредитного договору, в якій дійшли згоди викласти п. 1.1. статті 1 «ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ» Кредитного договору в наступній редакції: «1.1. За цим Договором Кредитодавець відкриває Позивальнику з 27 листопада 2013 року до 13 грудня 2016 року кредитну лінію із встановленням кредитного ліміту у розмірі 295000,00 грн.».

Також відповідно до п. 3 Додаткової угоди № 2 Сторони дійшли згоди пункти 2.1., 2.2. статті 2 «УМОВИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КРЕДИТУ» Кредитного договору викласти в наступній редакції: «2.1. В якості забезпечення виконання власних зобов`язань за цим Договором, в тому числі по забезпеченню повернення кредиту та процентів за ним, Позичальник у день укладення цього Договору надає/забезпечує надання Кредитодавцю в заставу визначене нижче майно (надалі - Предмет забезпечення): - Позичальник надає в заставу Кредитодавця майнові права, що належать Позичальнику за Договором страхового банківського вкладу № 14-11-24-000001 від 09 листопада 2015 року, які полягають у праві вимагати повернення грошових коштів в сумі 195000,00 грн. розміщених у Кредитодавця терміном до 13 грудня 2016 року; - Позивальник забезпечує надання в заставу Кредитодавця майнових прав, що належать громадянці України ОСОБА_3 за договором страхового банківського вкладу № 15-11-09-000001 від 09 листопада 2015 року, які полягають у праві вимагати повернення грошових коштів в сумі 116000,00 грн. розміщених у Кредитодавця терміном до 13 грудня 2016 року». (а.с. 16).

13.12.2016 між ОСОБА_1 та ПАТ «ДІАМАНТБАНК» був укладений Договір строкового банківського вкладу №16-12-13-002280, терміном дії до 17.01.2018р., на суму вкладу у 195000,00 грн. (а.с. 17).

13.12.2016 між ОСОБА_1 та ПАТ «ДІАМАНТБАНК» укладено Додаткову угоду № 3 до Кредитного договору за №13-11-27-001274 від 27.11.2013, в якій дійшли згоди викласти п. 1.1. статті 1 «ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ» Кредитного договору в наступній редакції: «1.1. За цим Договором Кредитодавець відкриває Позивальнику з 27 листопада 2013 року до 17 січня 2018 року кредитну лінію із встановленням кредитного ліміту у розмірі 18500,00 грн.».

Також відповідно до п. 3 Додаткової угоди № 3 Сторони дійшли згоди пункти 2.1., 2.2. статті 2 «УМОВИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КРЕДИТУ» Кредитного договору викласти в наступній редакції: «2.1. В якості забезпечення виконання власних зобов`язань за цим Договором, в тому числі по забезпеченню повернення кредиту та процентів за ним, Позичальник у день укладення цього Договору надає/забезпечує надання Кредитодавцю в заставу визначене нижче майно (надалі - Предмет забезпечення): - Позичальник надає в заставу Кредитодавця майнові права, що належать Позичальнику за Договором страхового банківського вкладу №16-12-13-002280 від 13 грудня 2016 року, які полягають у праві вимагати повернення грошових коштів в сумі 195000,00 грн. розміщених у Кредитодавця терміном до 17 січня 2018 року (а.с. 18).

13.12.2016 р. між ОСОБА_1 та ПАТ «ДІАМАНТБАНК» укладено Додаткову угоду № 2 до Договору застави майнових прав б/н від 24.11.2013, в якій зокрема визначили умову про повернення Заставодержателю фактично отриманий Кредит в межах відкритої з 27 листопада 2013 року по 17 січня 2018 рік кредитної лінії у розмірі 185000,00 грн. у термін до 17 січня 2018 року включно у порядку, передбаченому Кредитним договором (а.с. 20).

21.04.2017 р. ПАТ «ДІАМАНТБАНК» отримав від ОСОБА_1 заяву про дострокове припинення з 20.04.2017 дії Кредитного договору № 13-11-27-001274 від 27.11.2013 на суму 185000,00 грн., та договору страхового банківського вкладу № 16-12-13 від 13.12.2016 на суму 195000.00 грн., із зарахуванням зазначеної суми на повне погашення кредитної заборгованості. В тому числі в заяві йшлося про передачу належних ОСОБА_1 майнових прав за договором банківського вкладу, зокрема права банку на депозитні кошти в рахунок погашення кредитного боргу. Згідно з відміткою на цій заяві про прийняття та реєстрацію вхідної кореспонденції, заяву банком отримано 21.04.2017 реєстраційний вхідний № 84/46 (а.с. 23).

Також 24.04.2017 р. ПАТ «ДІАМАНТБАНК» отримав від ОСОБА_1 повторну заяву, в якій ОСОБА_1 просила банк, у разі початку процедури введення тимчасової адміністрації, ліквідації (оголошення банкрутства), достроково передати майнові права, що належать їй за договором страхового банківського вкладу на грошові кошти в сумі 195000,00 грн. із правом та обов`язком вимоги повернення цих коштів у рахунок погашення кредитних зобов`язань на суму 185000,00 грн., в тому числі із правом звернення стягнення. Після виконання зазначених умов ОСОБА_1 просить вважати кредитний договір із змінами таким, що припинений (а.с. 26).

24 квітня 2017 року, на підставі рішення Правління Національного банку України від 24 квітня 2017 року №264-рш/БТ «Про віднесення ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДІАМАНТБАНК» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі – Фонд) прийнято рішення від 24 квітня 2017 року № 1684 «Про запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ «ДІАМАНТБАНК» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку». Згідно з даним рішенням розпочато процедуру виведення ПАТ «ДІАМАНТБАНК» з ринку шляхом запровадженням в ньому тимчасової адміністрації строком на один місяць з 17 год. 00 хв. 24 квітня 2017 року до 23 травня 2017 року включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора ПАТ «ДІАМАНТБАНК», визначені статтями 37-39 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», начальнику відділу моніторингу операцій проблемних банків департаменту дистанційного та інспекційного моніторингу діяльності банків Старцевій Тетяні Володимирівні строком на один місяць з 17 год. 00 хв. 24 квітня 2017 року до 23 травня 2017 року включно (а.с. 28).

Як зазначено відповідачем у відзиві, 24 травня 2017 року Виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення від 23 травня 2017 р. № 2075 відповідно до якого продовжено строк тимчасової адміністрації ПАТ «ДІАМАНТБАНК» з 24 травня 2017 року до 23 червня 2017 року включно. Згідно з даним рішенням продовжено строк повноважень уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «ДІАМАНТБАНК» Старцевої Тетяни Володимирівни з 24 травня 2017 року до 23 червня 2017 року включно.

Згідно з виписками по особовим рахункам з 19 листопада 2020 року по 09 грудня 2020 року ПАТ «ДІАМАНТБАНК», в особі уповноваженої особи ФГВФО Луньо І. В., керуючись п. 4-1 ч. 2 ст. 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», продовжував нарахування процентів по Кредитному договору № 13-11-27-001274 від 27.11.2013, і, станом на 04.12.2020, заборгованість за кредитом становила 174555,44 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом становила 148072,90 грн. (а.с. 136-182).

Як зазначено у відзиві на позовну заяву, згідно з рішенням Виконавчої Дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 2008 від 26.11.2020 гарантована сума 174555,44 грн. була направлена на погашення кредитної заборгованості по Кредитному договору № 13-11-27-001274 від 27.11.2013, зокрема 04.12.2020 на погашення прострочених відсотків по кредиту було направлено 148072,90 грн., на часткове погашення простроченої заборгованості по кредиту було направлено 29905,32 грн. (а.с. 100-102).

09.12.2020 року між ПАТ «ДІАМАНТБАНК», від імені якого діяв уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ДІАМАНТБАНК» Луньо Ілля Вікторович, та ТОВ «ПРОСПЕРІТІ ФАЙНЕНШЛ», від імені якого діяв Директор Ганжа Вячеслав Сергійович, укладено Договір № GL2N019170 про відступлення (купівлі-продаж) прав вимоги, відповідно до якого, Банк відступив, шляхом продажу, новому кредитору (серед іншого) право вимоги за Кредитним договором № 13-11-27-001274 від 27 листопада 2013 року з усіма Додатковими угодами до нього, укладений між ПАТ «ДІАМАНТБАНК» (як Кредитодавцем) та ОСОБА_1 як Позичальником) (а.с. 103-112).

30.04.2021 р. ОСОБА_1 поштовим відправленням направила інформаційний запит до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ДІАМАНТБАНК» Луньо І. В., в якому зокрема просила повідомити чи нараховувались проценти за Кредитним договором після початку процедури ліквідації банку, чи нараховувались проценти за Договором банківського вкладу, чи було проведено зарахування за цими договорами (а.с. 193).

19.05.2021 року Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ДІАМАНТБАНК» Луньо І. В. було надано відповідь на зазначений запит, згідно з якою ОСОБА_1 повідомлено про вчинені дії, та відступлення прав вимоги за кредитним договором новому кредитору – ТОВ «ПРОСПЕРІТІ ФАЙНЕНШЛ» (а.с. 195).

ТОВ «ПРОСПЕРІТІ ФАЙНЕНШЛ» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, і на розгляді в Івано-Франківському міському суді перебуває цивільна справа № 344/785/21 за цим позовом. Розгляд зазначеної справи зупинено до вирішення даної справи (а.с. 58).

При оцінці правомірності дій відповідача щодо відмови в визнанні зустрічного зарахування, та подальшого нарахування відсотків на кредитні кошти, суд виходить з таких обставин.

Як зазначалося, процедуру виведення ПАТ «ДІАМАНТБАНК» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на один місяць розпочато з 17 год. 00 хв. 24 квітня 2017 року, тобто кожна із заяв ОСОБА_1 про зустрічне зарахування (від 21.04.2017 та 24.04.2017 р.) вважаються такими, що подані не уповноваженій особі ФГВФО на ліквідацію банку, а безпосередньо банку як юридичній особі, яка не перебувала в статусі припинення.

Щодо правових наслідків подання Клієнтом заяви Банку про зустрічне зарахування, суд зазначає наступне.

З досліджених договорів, які були укладені між ОСОБА_1 та ПАТ «ДІАМАНТБАНК», не встановлено пункту який би регулював правовідносини між Сторонами щодо зарахування зустрічного зобов`язання, тому при вирішенні питання щодо наслідків подання односторонньої заяви про зустрічне зарахування, слід керуватися відповідними нормами цивільного законодавства.

Так, відповідно до частини другої статті 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Відповідно до ч. 3 ст. 202 ЦК України одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов`язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов`язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами.

Загальні підстави припинення зобов`язань визначені у статті 598 ЦК України, згідно з якою зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Згідно зі ст. 601 ЦК України зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Статтею 602 ЦК України передбачено, що не допускається зарахування зустрічних вимог: 1) про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, 2) про стягнення аліментів, 3) щодо довічного утримання (догляду), 4) у разі спливу позовної давності, 4-1) за зобов`язаннями, стороною яких є неплатоспроможний банк, крім випадків, установлених законом, 5) в інших випадках, встановлених договором або законом.

Таким чином, зобов`язання може бути припинено шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог за наявності умов встановлених ст. 601 ЦК України, та за відсутності обставин, передбачених ст. 602 ЦК України, за яких зарахування зустрічних вимог не допускається.

Зарахування є одностороннім правочином, для нього достатньо заяви однієї сторони.

При цьому, чинним законодавством не передбачено спеціальних вимог щодо форми заяви про зарахування зустрічних вимог як одностороннього правочину.

Тому слід враховувати, що зарахування, передбачене ст. 601 ЦК України, здійснюється за наявності наступних умов: 1) вимоги сторін мають бути зустрічні, тобто такі, які випливають з двох різних зобов`язань, між двома особами, де кредитор одного зобов`язання є боржником іншого. Те саме повинно бути і з боржником; 2) вимоги мають бути однорідними, тобто в обох зобов`язаннях повинні бути речі одного роду; 3) необхідно, щоб за обома вимогами настав строк виконання, оскільки не можна пред`явити до зарахування вимоги за таким зобов`язанням, яке не підлягає виконанню. Основною умовою для можливості припинення зобов`язання шляхом зустрічного зарахування є дійсність та безспірність вимог, тобто такі вимоги повинні існувати на момент зарахування та між сторонами не має бути спору відносно характеру зобов`язання, його змісту, умов виконання та розміру.

З аналізу вищезазначеного законодавства слідує, що зарахування зустрічних однорідних вимог, про яке заявлено однією із сторін у зобов`язанні, здійснюється в силу положень ч. 3 ст. 202, ст. 601 ЦК України, та не пов`язується із прийняттям такого зарахування іншою стороною.

Окрім того суд враховує, що відповідно п. 3 Додаткової угоди № 3 Сторони при зміні пунктів 2.1., 2.2. статті 2 «УМОВИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КРЕДИТУ» визначили, що в якості забезпечення виконання власних зобов`язань за цим Договором, в тому числі по забезпеченню повернення кредиту та процентів за ним, Позичальник у день укладення цього Договору надає/забезпечує надання Кредитодавцю в заставу визначене нижче майно (надалі - Предмет забезпечення): - Позичальник надає в заставу Кредитодавця майнові права, що належать Позичальнику за Договором страхового банківського вкладу №16-12-13-002280 від 13 грудня 2016 року, які полягають у праві вимагати повернення грошових коштів в сумі 195000,00 грн. розміщених у Кредитодавця терміном до 17 січня 2018 року (а.с. 18).

Згідно з ч. 1 ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Згідно із ч. 2 ст. 590 ЦК України заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов`язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 3 ст. 590 ЦК України визначено, що у разі ліквідації юридичної особи-заставодавця заставодержатель набуває право звернення стягнення на заставлене майно незалежно від настання строку виконання зобов`язання, забезпеченого заставою. При цьому, зазначена норма закону не визначає випадку ліквідації заставодержателя, як підставу для дострокового набуття право звернення стягнення на заставлене майно. Проте, у зв`язку із поданою заставодавцем заявою про зустрічне зарахування, та ліквідацією Банку (заставодержателя), в контексті ст.ст. 589, ч. 1 ст. 590 ЦК України, та за аналогією ч. 2 ст. 590 ЦК України, можна прийти до висновку про дострокове набуття заставодержателем звернення стягнення на предмет застави.

Тому суд вважає, що заява заставодавця про неможливість виконання зобов`язання забезпеченого заставою, та початок процедури ліквідації заставодержателя, є окремою підставою для набуття Банком, як заставодержателем, права звернення стягнення на предмет застави, і, як наслідок, припинення зустрічного зобов`язання за кредитом.

Таким чином, з урахуванням фактичних правовідносин між сторонами, та аналізу вище зазначеного законодавства, суд приходить до висновку, що на підставі поданих ОСОБА_1 заяв до Банку від 21.04.2017 та 24.04.2017, зміст яких є очевидним та зрозумілим, з урахуванням чинних договорів між сторонами (кредитних, депозитного, застави) за якими можливе однорідне та безспірне зарахування, ПАТ «ДІАМАНТБАНК», як юридична особа, яка на час подачі цих заяв не перебувала в статусі припинення, в силу ч. 3 ст. 202, ст. 589, ст. 601 ЦК України, набув права на грошові кошти, які знаходилися на депозитному рахунку ОСОБА_1 в цьому ж банку за Договором строкового банківського вкладу №16-12-13-002280 від 13.12.2016, що, в свою чергу, з часу подання першої заяви від 21.04.2017, припинило зустрічне зобов`язання ОСОБА_1 перед ПАТ «ДІАМАНТБАНК» за Кредитним договором № 13-11-27-001274 від 27.11.2013 (із змінами відповідно до Додаткової угоди № 1 від 24.11.2014, Додаткової угоди № 2 від 09.11.2015, Додаткової угоди №3 від 13.12.2016).

За таких обставин на правовідносини, які були між ОСОБА_1 та ПАТ «ДІАМАНТБАНК» не поширюється дія Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», оскільки такі були припинені до початку процедури виведення Фондом банку з ринку. Тому, подальше нарахування ПАТ «ДІАМАНТБАНК» в особі уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію банку Луньо І. В. процентів по Кредитному договору № 13-11-27-001274 від 27.11.2013, в порядку визначеному п. 4-1 ч. 2 ст. 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», не може вважатися законним.

При цьому суд зазначає, що реалізація права Уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію банку на нарахування процентів на кредитні кошти, без урахування наявної суми депозитних коштів цього ж клієнта банку, суперечить принципам справедливості, добросовісності та розумності, які визначені в ст. 3 ЦК України. Також такі дії не відповідають меті Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», зокрема такій як: захист прав і законних інтересів вкладників банків; зміцнення довіри до банківської системи України; стимулювання залучення коштів у банківську систему України (ч. 2 ст. 1).

Посилання відповідача на те, що позивачці було відомо про відмову Банку у зустрічному зарахуванні з довідки ПАТ «ДІАМАНТБАНК» від 24.04.2017 р., як підставу для застосування позовної давності, не заслуговує уваги, оскільки правовідносини між сторонами припинені 21.04.2017 р., що виключає можливість застосування позовної давності.

З урахуванням встановлених обставин справи, наявності між сторонами спірних правовідносин, обраного позивачкою способу захисту цивільного права, суд приходить до висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог.

У зв`язку із задоволенням позову, відповідно до п. 1 ч. 2 ст.141 ЦПК України, з відповідача в корить позивача слід стягнути понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 908 грн. (а.с. 1).

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ПАТ «ДІАМАНТБАНК», в особі уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію банку Луньо Іллі Вікторовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ТОВ «ПРОСПЕРІТІ ФАЙНЕНШЛ», про визнання припиненими правовідносин - задовольнити.

Визнати припиненими з 21.04.2017 р. правовідносини між ОСОБА_1 та ПАТ «ДІАМАНТБАНК» за Кредитним договором №13-11-27-001274 від 27.11.2013 із змінами відповідно до Додаткової угоди № 1 від 24.11.2014, Додаткової угоди № 2 від 09.11.2015 та Додаткової угоди № 3 від 13.12.2016.

Визнати припиненими з 21.04.2017 р. правовідносини між ОСОБА_1 та ПАТ «ДІАМАНТБАНК» за Договором строкового банківського вкладу № 16-12-13-002280 від 13.12.2016.

Стягнути з ПАТ «ДІАМАНТБАНК» (код ЄДРПОУ - 23362711, місцезнаходження: 04070, Контрактова площа, 10-А, м. Київ) в користь ОСОБА_1 (РНОКПП – НОМЕР_1 , зареєстрована: АДРЕСА_1 ) 908 (дев`ятсот вісім) грн. судових витрати по сплаті судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Сторони по справі:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 , зареєстрована: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ПАТ «ДІАМАНТБАНК», код ЄДРПОУ - 23362711, місцезнаходження: 04070, Контрактова площа, 10-А, м. Київ, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ДІАМАНТБАНК» - Луньо Ілля Вікторович.

Повний текст судового рішення виготовлено та підписано 15.09.2021 р.

Суддя Атаманюк Б. М.