Рішення № 9960736, 14.06.2010, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 2 3440/2010

РІШЕННЯ

(заочне)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2010 року Бабушкінський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

Головуючого судді Бібіка М.М.,

при секретарі Лобовій Ю.Л.,

за участю представника позивача Калюшик Пельтек Х.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровськ цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором про надання та використання кредитних карток з дозволеним лімітом,

ВСТАНОВИВ:

12 січня 2010 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором про надання та використання кредитних карток з дозволеним лімітом. Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що 01 квітня 2008 року між ним та ОСОБА_3 був укладений договір про надання та використання кредитних карток з дозволеним лімітом № НОМЕР_2, згідно з яким позивач надав відповідачеві кредитну картку «Visa» з кредитним лімітом 6000 гривень 00 копійок, строком дії до 31 грудня 2009 року. Відповідач зобовязався своєчасно повертати кредит, нараховані відсотки та комісію у відповідності із графіком. Дотепер відповідач свої обовязки виконує неналежно, що явилося причиною звернення позивача до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 8841 гривня 15 копійок з урахуванням відсотків, комісії, інфляції заборгованості та трьох відсотків річних, а також судових витрат (а.с. а.с. 4 7).

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі посилаючись на обставини викладені в позові. Просила позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не зявився про день, час та місце слухання справи повідомлений належним чином, причини неявки до суду не повідомив, тому суд відповідно до ч. 4 ст. 169, ст. ст. 224, 225 ЦПК України з урахуванням згоди представника позивача вважає можливим провести заочний розгляд справи (а.с. а.с. 66, 70).

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги слід задовольнити з наступних підстав.

Судом було встановлено, що 01 квітня 2008 року між позивачем та ОСОБА_3 був укладений договір про надання та використання кредитних карток з дозволеним лімітом № НОМЕР_2, згідно з яким позивач зобовязався надати відповідачеві кредитну картку «Visa» з кредитним лімітом 6000 гривень 00 копійок, строком дії до 31 грудня 2009 року.

Того ж дня відповідач фактично отримав кредитну картку з кредитним лімітом 6000 гривень 00 копійок (а.с. 14).

Дотепер відповідач не виконує свої зобовязання з повернення кредиту та відсотків за ним, й у нього перед позивачем утворилася заборгованість станом на 12 січня 2010 року в сумі 8841 гривня 15 копійок з урахуванням відсотків, комісії, інфляції заборгованості та трьох відсотків річних, відповідно до доданих позивачем розрахунків, а саме:

- сума несплаченої частки кредиту 5981 гривня 97 копійок;

- заборгованість за нарахованими відсотками за користування кредитними коштами за період з 16 вересня 2008 року по 04 січня 2010 року 2466 гривень 14 копійок;

- сума несплачених комісій за користування кредитом 10 гривень 75 копійок;

- сума інфляції заборгованості за користування кредитними коштами 197 гривень 78 копійок;

- три відсотки річних за несвоєчасну сплату кредиту 72 гривні 04 копійки;

- сума інфляції заборгованості за несвоєчасну сплату відсотків 78 гривень 70 копійок;

- три відсотки річних за несвоєчасну сплату нарахованих відсотків 33 гривні 76 копійок.

Вказані вище спірні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України 2003 року, а також договором про надання та використання кредитних карток з дозволеним лімітом № НОМЕР_2 від 01 квітня 2008 року.

В силу п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори й інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

За кредитним договором позивач передав ОСОБА_3 певні грошові кошти, про що свідчать матеріали справи, отже, вказаний правочин, у розумінні ст. 1054 ЦК України, було укладено.

В силу ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Ураховуючи той факт, що відповідач дотепер не виконує свої обовязки з повернення кредиту та відсотків за ним, таке невиконання (неналежне виконання) є порушенням його зобовязань у розумінні наведеної норми.

Зважаючи на те, що ОСОБА_3 не виконує свої обовязки за кредитним договором, що полягає у фактичному припиненні сплати за ним, суд вважає правильним звернення до суду з позовом про стягнення кредитних коштів.

В силу ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обовязки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобовязання повинні виконуватися потрібним чином згідно з умовами договору та вимогами цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог за звичаями ділового обороту або інших вимог, які звичайно предявляються.

Згідно з ст. 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобовязання внаслідок односторонньої відмови від зобовязання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобовязання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, за вимогою кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, суд доходить висновку про те, що позов необхідно задовольнити, а саме стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість яка утворилася станом на 12 січня 2010 року за укладеним договором про надання та використання кредитних карток з дозволеним лімітом з урахуванням відсотків, комісії, інфляції заборгованості та трьох відсотків річних в сумі 8841 гривня 15 копійок.

Крім того, у порядку ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача також слід стягнути судовий збір в сумі 88 гривень 41 копійка, витрати на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 гривень 00 копійок (а.с. а.с. 2, 3).

Керуючись ст. ст. 11, 14, 526, 553, 554, 610, 611, 625, 1054, 1055 Цивільного кодексу України 2003 року, ст. ст. 4 8, 10, 11, 18, 57 60, 79, 81, 88, 169, 208, 209, 212 215, 218, 224, 225 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором про надання та використання кредитних карток з дозволеним лімітом задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» (м. Дніпропетровськ, вул. Леніна, 17, ЄДРПОУ 14352406, р/р 2909590070001 в ПАТ «Банк Кредит Дніпро», МФО 305749) заборгованість за договором про надання та використання кредитних карток з дозволеним лімітом № НОМЕР_2 від 01 квітня 2008 року в сумі 8841 гривня 15 копійок, судовий збір в сумі 88 гривень 41 копійка, витрати на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 гривень 00 копійок, разом 9 049 гривень 56 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання у десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги або шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження i поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Головуючий суддя М.М. Бібік