Вирок № 99605854, 13.09.2021, Лиманський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Краснолиманський міський суд Донецької області)

КП № 236/3656/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.09.2021м. Лиман

Краснолиманський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді - Саржевської І.В.,

за участю секретаря - Олійник С.М.,

прокурора - Городницького Ю.В.,

захисника - Овчаренка О.О.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

потерпілого - ОСОБА_2 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Лиман кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Красний Лиман Донецької області, українця, громадянина України, не одруженого, який працює шліфувальником 3 розряду контактно-зварювального цеху філії "Центр з будівництва і ремонту колії" АТ "Укрзалізниця" СП "Лиманський рейкозварювальний поїзд", який має вищу освіту, раніше не судимого, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчинив кримінальне правопорушення за таких обставин.

20.07.2021 року, приблизно о 09 годині 00 хвилин, біля під`їзду № 1 будинку АДРЕСА_2 , між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 трапилась сварка на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин.

Перебуваючи у зазначеному місці та зазначений час у ОСОБА_1 виник умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_2 . Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_1 , діючи з прямим умислом, усвідомлюючи протиправність своїх дій, з метою спричинення тілесних ушкоджень, наніс ОСОБА_2 , який сидів на лавці, три удари дерев`яною палицею по правій руці та один удар в лобно-тім`яну частину голови зліва, після чого останній встав з лавки та відійшовши на три метри, впав на асфальт на спину. Продовжуючи свої протиправні дії, ОСОБА_1 підійшов до ОСОБА_2 та, стоячи навпроти нього, біля його ніг, також наніс йому не менше 6 ударів дерев`яною палицею по лівій нозі, правій і лівій руці.

Своїми умисними діями, відповідно до висновку судово-медичної експертизи, ОСОБА_1 спричинив ОСОБА_2 наступні тілесні ушкодження: закриту черепно-мозкову травму: закритий перелом лобної та тем`яної кісток зліва, субарахноїдальний крововилив зліва у тім`яній долі головного мозку, післятравматичну гігрому лобної ділянки лівої півкулі головного мозку, яка утворилася від дії тупого предмета, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент спричинення.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 органом досудового слідства кваліфіковані за ч. 1 ст. 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Під час досудового розслідування 31.08.2021 року між прокурором Лиманського відділу Слов`янської окружної прокуратури Донецької області Городницьким Юрієм Віталійовичем, якому на підставі ст. 37 КПК України, надані повноваження прокурора в кримінальному провадженні № 12021052420000245 від 22.07.2021 року, з одного боку, та підозрюваним ОСОБА_1 , з іншого боку, на підставі ст. 468, 469, 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості, згідно з якою сторони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій підозрюваного за ч. 1 ст. 121 КК України, визнання неправомірності вчиненого та беззастережне визнання ОСОБА_1 винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, а також про те, що останній має понести покарання у виді 5 років позбавлення волі, зі звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.

У підготовчому судовому засіданні прокурор Городницький Ю.В., якому на підставі ст. 37 КПК України, надані повноваження прокурора в кримінальному провадженні № 12021052420000245 від 22.07.2021 року, просив затвердити добровільно укладену між прокурором та обвинуваченим угоду про визнання винуватості та призначити останньому покарання, узгоджене сторонами угоди.

Обвинувачений ОСОБА_1 у підготовчому судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованого йому правопорушення визнав повністю; підтвердив, що він розуміє права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження цієї угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид і міру покарання, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, наслідки умисного невиконання угоди, передбачені ст. 389-1 КК України, ст. 476 КПК України; просив затвердити угоду про визнання винуватості, яку уклав добровільно. З потерпілим ОСОБА_2 примирився, добровільно відшкодував матеріальні та моральні збитки. Цивільний позов, заявлений прокурором, визнав повністю.

Захисник Овчаренко О.О. у підготовчому судовому засіданні висловив думку щодо можливості затвердження судом добровільно укладеної між прокурором Лиманського відділу Слов`янської окружної прокуратури Донецької області Городницьким Ю.В. з одного боку та обвинуваченим ОСОБА_1 з другого боку угоди про визнання винуватості та призначення останньому покарання, узгодженого сторонами угоди.

Потерпілий ОСОБА_2 у підготовчому судовому засіданні не заперечував проти затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором Лиманського відділу Слов`янської окружної прокуратури Донецької області Городницьким Ю.В. та обвинуваченим ОСОБА_1 . З обвинуваченим ОСОБА_1 примирився. Претензій матеріального та морального характера не має, цивільний позов не заявляє.

Судом обвинуваченому ОСОБА_1 з достатньою повнотою роз`яснені наслідки укладення угоди.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з такого.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

За змістом ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Потерпілий ОСОБА_2 надав письмову згоду прокурору на укладення угоди про визнання винуватості у даному кримінальному провадженні, що підтверджується його заявою від 31.08.2021 року.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, яке згідно зі ст. 12 КК України є тяжким злочином.

Судом у підготовчому судовому засіданні встановлено, що обвинувачений беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення за вказаних обставин; сторони добровільно уклали угоду про визнання винуватості, зміст якої відповідає вимогам ст. 472 КПК України, та розуміють наслідки затвердження такої угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України.

Як вбачається із обвинувального акту, ОСОБА_1 інкриміноване правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КК України. Санкція ч. 1 ст. 121 КК України передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від п`яти до восьми років. Отже, вид та міра покарання у виді 5 років позбавлення волі, передбачені санкцією ч. 1 ст. 121 КК України в редакції, чинній на момент скоєння обвинуваченим кримінального правопорушення, на які обвинувачений погоджується, обрано із урахуванням загальних засад призначення покарань, передбачених ст. 65-67 КК України.

Суд переконався у добровільному укладенні сторонами угоди і що угода не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, обіцянок, дії будь-яких інших обставин, ніж ті, які передбачені в угоді, а також у тому, що сторонам угоди зрозумілі наслідки укладання угоди, передбачені КПК України.

Судом не встановлено підстав для відмови в затвердженні угоди, визначених ч. 7 ст. 474 КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 75 КК України суд приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку затвердження угоди про примирення або про визнання вини, якщо сторонами угоди узгоджено покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, позбавлення волі на строк не більше п`яти років, а також узгоджено звільнення від відбування покарання з випробуванням.

При укладенні угоди про визнання винуватості від 31.08.2021 року між прокурором Лиманського відділу Слов`янської окружної прокуратури Донецької області з одного боку та підозрюваним ОСОБА_1 з другого боку сторони дійшли згоди щодо визначення покарання обвинуваченому зі звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.

Згідно з ч. 3 ст. 75 КК України тривалість іспитового строку та обов`язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначаються судом. За правилами ч. 4 ст. 75 КК України іспитовий строк може бути встановлений судом тривалістю від 1 до 3 років.

Вислухавши думку прокурора та захисника, враховуючи особу обвинуваченого, обставини, які пом`якшують покарання - щире каяття ОСОБА_1 та відсутність обставин, які обтяжують покарання, той факт, що обвинувачений раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, не одружений, працевлаштований, позитивно характеризується за місцем роботи та посередньо - за місцем проживання, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, суд вважає за доцільне встановити іспитовий строк тривалістю 1 рік 6 місяців.

На підставі ст. 76 КК України суд вважає за доцільне покласти на засудженого до відбування покарання з випробуванням обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду. Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду, і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Таким чином, за наслідками розгляду угоди в підготовчому судовому засіданні суд, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального закону, врахувавши пояснення сторін кримінального провадження, приходить до висновку про наявність правових підстав для затвердження угоди про визнання ОСОБА_1 своєї винуватості та призначення йому узгодженої міри покарання у виді позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з іспитовим строком.

Відносно обвинуваченого ОСОБА_1 під час досудового розслідування запобіжний захід не обирався, відповідні клопотання від сторін кримінального провадження не надходили.

Потерпілою особою цивільний позов не заявлено.

У даному кримінальному провадженні прокурором Лиманського відділу Слов`янської окружної прокуратури Донецької області Городницьким Ю.В. заявлений цивільний позов в інтересах Лиманської міської ради Донецької області в особі Комунального некомерційного підприємства "Обласна клінічна травматологічна лікарня" до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди у вигляді витрат на лікування потерпілого в сумі 2106,60 грн., який підлягає задоволенню та стягненню з ОСОБА_1 .

На підставі ст. 100 КПК України питання щодо речових доказів необхідно вирішити таким чином: DVD-R диск, який для огляду надала свідок ОСОБА_3 , залишити в матеріалах кримінального провадження.

Керуючись ст. 314, 373, 374, 475 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 31.08.2021 року, укладену між прокурором Лиманського відділу Слов`янської окружної прокуратури Донецької області Городницьким Юрієм Віталійовичем, якому на підставі ст. 37 КПК України, надані повноваження прокурора в кримінальному провадженні № 12021052420000245 від 22.07.2021 року, з одного боку, та підозрюваним ОСОБА_1 , з іншого боку.

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

Призначити ОСОБА_1 покарання в межах санкції ч. 1 ст. 121 КК України у види 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ч. 2 ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 (один)рік 6 (шість) місяців, якщо він під час випробування не скоїть нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього відповідно до ч. 1, 2 ст. 76 КК України обов`язки, а саме: періодично прибувати для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 до набрання цим вироком законної сили не застосовувати.

Речові докази: DVD-R диск, який для огляду надала свідок ОСОБА_3 , залишити в матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Комунального некомерційного підприємства "Обласна клінічна травматологічна лікарня" в дохід виконавчого комітету Лиманської міської ради Донецької області (код ЄДРПОУ 20366499, р/р № НОМЕР_2 в ТВБВ № 10004/0149 11-А типу філії - Донецькому обласному управлінні АТ "Ощадбанк", МФО 335106, ЄДРПОУ 09334702, ІПН 000321226656) в рахунок відшкодування коштів, витрачених на лікування потерпілого ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 2106,60 (дві тисячі сто шість грн. 60 коп.) гривень.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

На вирок можуть бути подані учасниками судового провадження апеляційні скарги до Донецького апеляційного суду через Краснолиманський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Вирок суду не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним.

Копія вироку негайно після проголошення вручається обвинуваченому, прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку.

Обмеження права оскарження даного вироку визначені у ч. 1 ст. 473 КПК України.

Головуючий суддя –