Ухвала суду № 99584965, 13.09.2021, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/10082/17

Провадження № 2/643/3117/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.09.2021 Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Єрмак Н.В.

за участю секретаря Постульги О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 , третя особа: ПАТ «Альфа-Банк» про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором №839/3/27/38/7-360 від 10.08.2007 року.

03.08.2021 року на адресу суду від відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у справі на підставі п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, оскільки вже існує рішення суду, яке набрало законної сили з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, просила закрити провадження по справі та стягнути з позивача витрати на правову допомогу.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, надав відповідь на відзив, в якому позов підтримав, заперечував проти закриття провадження по справі.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає необхідним закрити провадження у справі виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 25.02.2009р. Московським районним судом м.Харкова ухвалено рішення, яким спір між сторонами вже вирішено, а саме ухвалено розірвати договір кредиту №839/3/27/38/7-360 від 10.08.2007 року, укладений між АКБ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 . Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АКБ «Укрсоцбанк» заборгованість за кредитом №839/3/27/38/7-360 від 10.08.2007 року у розмірі 678989,63 грн., що за курсом НБУ станом на 20.11.2008 року становило 113215,63 доларів США. Рішення набрало законної сили.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Враховуючи, що вже було винесено та набрало законної сили рішення суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, суд вбачає підстави для закриття провадження у справі відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Питання, що стосуються витрат на професійну правничу допомогу, регулюютьсяст.137 ЦПК України.

Частиною 2 статті 137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

У статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року по справі № 826/1216/16 висловила правову позицію про те, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.). Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

На підтвердження заявлених вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відповідач не надала жодного доказу.

Отже, оскільки належного погодження між відповідачем та адвокатом, де б визначались умови щодо вартості наданих послуг та порядку розрахунку, не надано, тому суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення вказаних витрат через їх недоведеність належними засобами доказування.

Керуючись ст. ст. 255, 260 ЦПК України, -

у х в а л и в:

Закрити провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 , третя особа: ПАТ «Альфа-Банк» про стягнення заборгованості.

У задоволенні клопотання відповідача про стягнення витрат на правничу допомогу – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Суддя Єрмак Н.В.