Рішення № 99583068, 11.09.2021, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2021 року справа № 580/1710/21

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Руденко А.В., розглянувши у письмовому провадженні у спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби з безпеки на транспорті про скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу,-

ВСТАНОВИВ:

29 березня 2021 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, у якому просить скасувати постанову Центрального регіонального управління Укртрансбезпеки у Черкаській області від 12.03.2021 №232800 про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 8 500 грн.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказав, що штраф застосований за порушення, передбачене абзацом 14 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за перевезення вантажу з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно без відповідного дозволу, а саме: перевищення встановлених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху вагових норм на 5,36% транспортним засобом та ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» під час перевезення зерна кукурудзи, що було встановлено перевіркою, яка була проведена посадовими особами відповідача, 14.01.2021 о 15.08 год. на 124 км автодороги М-01 за допомогою водія ОСОБА_2 , який керував транспортним засобом марки MAN д.н. НОМЕР_1 .

Позивач зазначає, що до нього застосована відповідальність за відсутність дозволу на перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень, тобто неподільних вантажів. Проте здійснювалось перевезення подільного сипучого вантажу, щодо якого дозвіл на рух не видається, а може бути застосована відповідальність у виді плати за проїзд, якщо при зважуванні вантажу встановлено порушення вагових параметрів.

Відповідно до Вимог облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю на автомобільних дорогах загального користування, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.07.2016 №255, вимірювальне та вагове обладнання пересувного пункту повинно бути атестоване на проведення вимірювань та мати відповідне свідоцтво спеціально уповноваженого органу у сфері метрології; стаціонарний пункт габаритно-вагового контролю повинен мати свідоцтво про повірку ваг та свідоцтво про державну метрологічну атестацію ваг. Проте працівники відповідача під час перевірки не надали документи щодо допущення до роботи габаритно-зважувального комплексу, що породжує сумніви у законності використання ваг, на яких здійснювався габаритно-ваговий контроль.

Також відповідач повідомив позивача про розгляд справи про застосування штрафних санкцій 02.03.2021, проте оскаржувана постанова винесена 12.03.2021, тобто без відома позивача, чим порушено його право на захист та право на правову допомогу.

Відповідач проти позову заперечив. У відзиві на позовну заяву, який надійшов до суду 28.04.2021, щодо дати прийняття оскаржуваної постанови зазначив, що позивач був запрошений на розгляд справи 02.03.2021 шляхом надіслання рекомендованого листа, який отримав 24.02.2021, та надіслав на електронну адресу лист-відповідь від 01.03.2021, що свідчить про дотримання процедури повідомлення позивача про розгляд справи.

Враховуючи, що згідно п. 25 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі – Порядок №1567) справа про порушення розглядається не пізніше ніж протягом двох місяців з дня виявлення порушення, прийняття постанови про застосування штрафу іншою датою в межах двохмісячного терміну за умови дотримання процедури повідомлення позивача про дату розгляду справи не суперечить вимогам вказаного Порядку.

Щодо віднесення транспортного засобу позивача до великовагового, то його параметри перевищували нормативи, визначені пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України на два відсотки, тому він був віднесений до великовагових відповідно до п. 2.3 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879, про що була складена Довідка про результати здійснення габаритно-вагового контролю №0054021 від 14.01.2021 та акт №033671 від 14.01.2021 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів.

Згідно ст. 33 Закону України «Про автомобільні дороги» рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, проте у позивача такий дозвіл був відсутній.

Доводи позивача про те, що вантаж (зерно кукурудзи) є подільним, тому дозвіл на перевезення подільного вантажу не видається, є необгрунтованими, оскільки відповідно до п. 4 абз. 2 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №30, допускається перевищення вагових параметрів на визначеними у п. 22.5 Прави дорожнього руху на 2% (враховуючи сипучість вантажу). Тобто передбачено критичну похибку в розмірі 2%, що дозволяє враховувати специфіку вантажу, в т.ч. сипучого, який на час транспортування здатний зсуватися. В даному випадку перевищення становило більше 2%.

З пункту 22.5 Правил дорожнього руху також випливає, що заборонено порушувати встановлені габаритно-вагові параметри у разі перевезення подільних вантажів, та окремо встановлено заборону на рух транспортних засобів та їх составів із перевищенням навантаження на одиночну вісь понад 11 тон.

Згідно Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.2014, на водія та перевізника вантажів автомобільним транспортом покладено ряд обов`язків щодо розміщення, закріплення та перевезення сипучого вантажу, які позивачем не були виконані, а саме: відповідно до підпунктів 8.14-8.15 Глави 8 завантажені предмети слід розміщувати та закріпляти так, щоб запобігти їх падінню, волочінню, травмуванню ними супровідних осіб чи створенню перешкод для руху; вантаж повинен бути належним чином закріплений засобами кріплення (ременями, ланцями, розтяжками, тросами, розпірними перекладинами, якірними рейками (балками), сітками, тощо відповідно до національних стандартів щодо правил закріплення вантажів і засобів кріплення.

Отже перевезення сипучих вантажів з перевищенням параметрів навантаження на одну вісь потребує як дозволу на перевезення, так і плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, вагові чи габаритні параметри якого перевищують нормативно допустимі.

Щодо ненадання на прохання водія свідоцтва про повірку зважувального комплексу та не роз`яснення про можливість зважування під час снігопаду чи морозу, то ваги №2124, про які зазначено у чекові зважування, і які входять до габаритно-ваговому комплексі, на якому здійснювалось зважування транспортного засобу позивача, є сертифікованими, мають сертифікат відповідності та декларацію про відповідність і є технічно справними, що підтверджується вказаними документами. Документи на ваги завжди знаходяться у пункті здійснення габаритно-вагового контролю та надаються водію за його вимогою для ознайомлення.

Ухвалою судді від 05.04.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.

Фактичні обставини, встановлені судом.

14.01.2021 на підставі направлення на перевірку №006884 від 11.01.2021 та щотижневого графіка та графіка роботи пересувного пункту габаритно-вагового контролю на січень 2021 року державними інспекторами Північного міжрегіонального управління Укратрансбезпеки була проведена рейдова перевірка дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

Ваговий контроль був здійснений на вагах автомобільних для зважування у русі, на які ТОВ «Компанія «Ваговимірювальні системи» виданий сертифікат відповідності №UFA.TR.113-0076/31F-20 від 10.11.2020 строком до 09.11.2021 та складена Декларація відповідності №2124 від 10.11.2020.

За результатами рейдової перевірки був складений акт проведення перевірки №2266142 від 14.01.2021, яким встановлено, що 14.01.2021 о 15 год. 18 хв. на 124 кілометрі автодороги М-01 Київ-Чернігів позивач фізична особа-підприємець ОСОБА_1 за допомогою водія ОСОБА_2 , який керував транспортним засобом марки MAN д.н. НОМЕР_1 , здійснював перевезення вантажу (кукурудзи) з перевищенням встановлених законодавством вагових норм від 5% до 10% без відповідного дозволу на рух автомобільними дорогами України, виданого уповноваженими компетентними органами, а саме: перевищення встановлених правилами дорожнього руху вагових норм становить 5,36%, навантаження на одиночну вісь 11,59 т при нормативно допустимій 11 т, чим порушено вимоги ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», п. 22.5 Правил дорожнього руху.

При проведенні перевірки також були складені акт перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №033671 від 14.01.2021 та довідка про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 14.01.2021, якими встановлено, що за результатами вагового контролю повна маса автомобіля марки MAN д.н. НОМЕР_1 становить 43,37 т, нормативна – 44 т, навантаження на одиночну вісь нормативне - 11 т, фактичне – 11,59 т.

Згідно розрахунку плати за проїзд великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування №033671 від 14.01.2021 плата за проїзд складає 18,4 євро, які були сплачені згідно платіжного доручення від 11.02.2021 №1889 в гривнях відповідно до курсу НБУ на день оплати, всього 619 грн. 45 коп.

Листом від 09.02.2021 №9827/8.4/24-21 позивача було запрошено на розгляд справи 02.03.2021 з 9.00 год до 11.30 год за адресою: м. Черкаси, вул. Хрещатик, 223, каб. 405. У листі було зазначено, що у разі неприбуття у вказаний термін матеріали будуть розглянуті без позивача з можливим застосуванням фінансових санкцій згідно законодавства.

Позивач направив на електронну адресу Центрального міжрегіонального управління Укртрансбезпеки лист-відповідь від 01.03.2021 №1, згідно з яким надав пояснення щодо сплати плати за проїзд. Також зазначив, що після встановлення порушення водій усунув його шляхом переміщення вантажу (кукурудзи насипом) на строєну вісь напівпричепа, після чого було проведено повторне зважування та надано дозвіл на рух автомобіля; зерно кукурудзи є подільним вантажем, яке перевозилось насипом, а тому має властивість переміщуватися по кузову автомобіля і змінювати навантаження на осі, тому передбачити дане переміщення зерна по кузову автомобіля і відповідно отримати дозвіл на перевезення і оплатити плату за дороги не маючи фіксованих показників маси на кожну вісь фактично неможливо. Отже може бути застосована лише плата за проїзд.

Враховуючи зазначене позивач просив не застосовувати штрафні санкції а обмежитись попередженням та приписом про усунення правопорушення.

02.03.2021 позивач чи уповноважений представник позивача на розгляд справи не прибув.

12.03.2021 відповідач прийняв постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №232800, якою за порушення, передбачене абз. 14 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: перевищення встановлених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху вагових норм (5,36%), та ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» застосував до позивача штраф у сумі 8500 грн.

Нормативно-правові акти, які регулюють спірні відносини.

Відповідно до абзацу четвертого пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2014 року № 442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» утворено Укртрансбезпеку, шляхом реорганізації (злиття) Державної інспекції з безпеки на морському та річковому транспорті та Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті (далі - Укртрансінспекція).

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 103 (далі - Положення № 103), Укртрансбезпека є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

У силу вимог підпунктів 15, 27 пункту 5 Положення № 103 Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює: габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.

З наведеного вбачається, що відповідач виконує функції габаритно-вагового контролю транспортних засобів та нараховує відповідну плату за перевищення нормативів допустимої ваги транспортного засобу.

Отже, положеннями чинного законодавства визначені повноваження Укртрансбезпеки щодо контролю за рухом транспортних засобів з перевищенням габаритно-вагових параметрів, а також порядок здійснення такого контролю.

Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати від 12 лютого 2020 року у справі № 917/210/19.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України від 5 квітня 2001 року № 2344-III «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон № 2344-III), відповідно до частини дванадцятої статті 6 якого державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Частини перша та четверта статті 48 Закону № 2344-III закріплюють, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

У відповідності до абзацу чотирнадцятого частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 % до 10 % включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 33 Закону України «Про автомобільні дороги» визначено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частиною другою статті 29 Закону України «Про дорожній рух» з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30 (далі - Правила № 30) транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Згідно з пунктом 4 Правил № 30 рух великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Згідно п. 25 Правил №30 забороняється проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів без дозволу, зазначеного у пункті 4 цих Правил, або документа, який підтверджує внесення плати за проїзд, що повинні знаходитися у водія і пред`являтися на вимогу уповноважених осіб.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306.

У відповідності до пункту 22.5 Правил дорожнього руху за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Процедура здійснення габаритно-вагового контролю регламентується Порядком № 879, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» від 27.06.2007, пунктом 2 якого регламентовано, що габаритно-ваговий контроль - це контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

У силу вимог пункту 3 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Підпунктом 3 пункту 2 Порядку № 879 встановлено, що великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 %.

Згідно з пунктом 3 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Згідно з пунктом 12 Порядку №879 вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Згідно з пунктом 13 Порядку №867 під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.

За змістом пунктів 26, 27 Порядок № 879 кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до державного бюджету.

Плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування справляється з транспортних засобів вітчизняних та іноземних власників, у тому числі тих, що визначені у статті 5 Закону України "Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України", у разі виявлення факту перевищення їх фактичних параметрів над параметрами, які враховувалися під час встановлення розміру єдиного збору в пунктах пропуску через державний кордон, де відсутні вагові комплекси, та з транспортних засобів, які виїжджають за межі України і на які в установленому порядку не отримано дозвіл на рух або не внесено плату за проїзд.

Плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку.

Відповідно до пункту 28 Порядку № 879 плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.

У відповідності до пункту 18 Порядку № 879 за результатами точного габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка результатів здійснення контролю із зазначенням часу і місця його проведення, а на запит водія - міжнародний сертифікат зважування вантажних транспортних засобів, якщо пункт габаритно-вагового контролю уповноважений видавати такі сертифікати.

Відповідно до пункту 23 Порядку № 879 власник великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа має право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб.

Пунктом 31.1 Порядку № 879 передбачено, що якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п`ятикратному розмірі.

У відповідності з пунктом 21 Порядку № 879 у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування. Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.

Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі - Порядок №1567), у відповідності до пункту 4 якого державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Згідно з пунктом 21 Порядку №1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Згідно пункту 25 Порядку №1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Згідно пункту 26 Порядку №1567 справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

Згідно пункту 27 Порядку №1567 у разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Висновки суду.

Згідно з приписами пункту 22.5 Правил дорожнього руху рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Відповідно до пункту 23 Порядку № 879 власник великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа має право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб.

Отже за змістом вказаних приписів перевезення подільного вантажу, яким є зерно кукурудзи, великоваговим транспортом взагалі забороняється, тобто дозвіл на перевезення подільних великовагових вантажів не надається.

Перевезення може бути дозволено лише у разі приведення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб, та сплати плати за проїзд, визначеної відповідно до Порядку №879.

Згідно з наявними в матеріалах справи копіями акту проведення перевірки №2266142 від 14.01.2021, акту перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №033671 від 14.01.2021 та довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 14.01.2021 за результатами вагового контролю при перевезенні зерна кукурудзи повна маса автомобіля марки MAN д.н. НОМЕР_1 становить 43,37 т, нормативна – 44 т, навантаження на одиночну вісь нормативне - 11 т, фактичне – 11,59 т. Тобто позивач перевозив подільне майно великоваговим транспортом з перевищенням навантаження на одиночну вісь понад 11 тон.

Отже перевезення зерна кукурудзи з перевищенням вказаного нормативу забороняється, а видача дозволу на перевезення зерна кукурудзи, яке є подільним вантажем, чинним законодавством не передбачена, тому порушення позивачем приписів ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» як підстава для притягнення до відповідальності у вигляді штрафу відповідно до частини чотирнадцятої статті 60 Закону № 2344-III, відсутнє.

За вказаних обставин постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу №232800 від 12.03.2021 є протиправною та підлягає скасуванню.

Суд не погоджується з доводами позивача щодо ненадання під час перевірки документів, які підтверджують відповідність вагового обладнання Вимогам облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю на автомобільних дорогах загального користування, затвердженим наказом Міністерства інфраструктури України від 28.07.2016 №255, оскільки водій ОСОБА_2 про ненадання таких документів у акті перевірки №2266142 від 14.01.2021 не вказав, натомість відповідач надав сертифікат відповідності №UFA.TR.113-0076/31F-20 від 10.11.2020 строком до 09.11.2021 ТОВ «Компанія «Ваговимірювальні системи» та Декларацію відповідності №2124 від 10.11.2020.

Щодо посилання позивача на ту обставину, що відповідач не повідомив його про розгляд матеріалів справи, який відбувся 12.03.2021, то ця обставина не є підставою для скасування штрафу, оскільки розгляд матеріалів був призначений на 02.03.2021 і про це позивач був належним чином повідомлений та надав відповідачу лист №1 від 01.03.2021 із запереченнями, відкласти розгляд справи не просив, на розгляд справи не з`явився.

Враховуючи приписи пункту 27 Порядку №1567, згідно з якими у разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі, суд не вбачає порушення прав позивача внаслідок розгляду матеріалів перевірки у його відсутність та винесення постанови датою іншою, ніж призначена дата розгляду матеріалів перевірки, проте в межах визначеного двохмісячного строку.

Згідно частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищезазначен обставини та приписи нормативних актів, позовні вимоги є обгрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач сплатив судовий збір у сумі 908 грн. 00 коп, який підлягає стягненню з відповідача на його користь.

Керуючись ст.ст. 2, 90, 139-143, 242-246, 250, 255, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Центрального регіонального управління Укртрансбезпеки у Черкаській області від 12.03.2021 №232800 про застосування до фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу у розмірі 8 500 гривень.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (проспект Перемоги, 14, м. Київ, 01135, код ЄДРПОУ 39816845) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (с. Кривчунка, Жашківський район, Черкаська область, 19125, РНКПП НОМЕР_2 ) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий А.В. Руденко