Рішення № 99446374, 02.09.2021, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

_________________

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02.09.2021 Справа № 905/1248/21

Господарський суд Донецької області у складі судді Устимової А.М.,

за участю секретаря судового засідання Вовк М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сідрейл»

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго»

третя особи яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРТРАНСЛОДЖИСТІК»

про: стягнення 48748,07грн, з яких: основна заборгованість - 41108,91грн, інфляційні збитки - 5253,72грн, 3% річних - 2385,44грн

за участю уповноважених представників сторін:

від позивача (в режимі відеоконференції): Обертинська-Єніч А.О. адвокат на підставі свідоцтва КВ №6291, довіреності від 20.11.2020;

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ТОВ «УКРТРАНСЛОДЖИСТІК»: не з`явився

В С Т А Н О В И В:

Стислий зміст і підстави позовних вимог

25.06.2021, шляхом направлення поштового відправлення Товариство з обмеженою відповідальністю «Сідрейл» (далі- ТО«ѳдрейл») звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго» (далі -ТОВ «ДТЕК Східенерго») про стягнення 48748,07грн, з яких: основна заборгованість - 41108,91грн, інфляційні збитки - 5253,72грн, 3% річних - 2385,44грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем грошових зобов`язань з оплати наданих в суборенду вагонів за договором від 26.01.2018 №45-ВЭ-ДЛТ, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість в розмірі 41108,91грн, що стало підставою для нарахування останнім інфляційних збитків та 3% річних.

Процедура провадження у справі у господарському суді

Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.06.2021 для розгляду даної справи визначена суддя Устимова А.М.

Ухвалою суду від 02.07.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/1248/21; справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін; судове засідання призначено на 15.07.2021.

Ухвалою суду від 15.07.2021 оголошено перерву в судовому засіданні до 19.08.2021; залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРТРАНСЛОДЖИСТІК» (далі-ТОВ «УКРТРАНСЛОДЖИСТІК»).

Ухвалою суду від 19.08.2021 оголошено перерву в судовому засіданні до 02.09.2021 року о 12:30 год.

Представники відповідача та третьої особи у судове засідання 02.09.2021 не з`явилися.

Згідно приписів ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Судом встановлена відсутність підстав для застосування ч.2 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, що передбачає вичерпний перелік випадків, за наслідками настання яких суд повинен відкласти розгляд справи по суті.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки;(ч.3 ст.202 цього Кодексу).

Приймаючи до уваги, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін про його хід, без виклику уповноважених представників сторін у судове засідання, неявка останніх не перешкоджає розгляду справи по суті за наявними в ній матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин.

У судовому засіданні 02.09.2021 судом заслухано вступне слово позивача, який підтримав заяву про відмову позивача від частини позовних вимог щодо суми основної заборгованості в розмірі 41108,91грн, яка погашена відповідачем після відкриття провадження по справі, в решті позовні вимоги просив задовольнити у повному обсязі, з підстав, які зазначені у заявах по суті справи та наступних письмових поясненнях, також просив стягнути з відповідача, окрім суми судового збору, судові витрати у вигляді витрат на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 20000,00грн та витрат на відрядження та проїзд адвоката в сумі 3255,00грн. Суд провів дослідження доказів у справі.

Ухвалення рішення суду відбулось у нарадчій кімнаті у порядку статей 219-220 Господарського процесуального кодексу України.

Позиція учасників процесу

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань за договором суборенди вагонів від 26.01.2018 №45-ВЭ-ДЛТ, внаслідок чого у останнього утворилася заборгованість в розмірі 41108,91грн, право на вимоги сплати якої позивач набув за договором відступлення права вимоги від 23.09.2020 №23/09/2020. Наявність у відповідача перед позивачем заборгованості стало підставою для нарахування останнім інфляційних збитків та 3% річних.

Також позивач просить суд відшкодувати за рахунок відповідача понесені при зверненні з позовом до суду витрати зі сплати судового збору, а також відшкодувати витрати на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 20000,00грн, витрати на відрядження та проїзд адвоката в сумі 3255,00грн (з урахуванням заяви про стягнення з відповідача судових витрат).

Підставність заявлених вимог позивач нормативно обґрунтовує посиланням на статті 526, 629, 774, 759, 762 Цивільного кодексу України(далі - ЦК України), ст.ст. 4, 5, 162-164 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

На підтвердження заявлених позовних вимог позивач надав суду належним чином засвідчені копії: договору оренди вагонів № 2013КС від 05.12.2017, додаткових угод № 1-8 до договору оренди вагонів № 201ЗКС від 05.12.2017, листа за вих. № 178 від 23.11.2018, Акта №7Р надання послуг від 18.07.2019 до договору оренди вагонів № 2013КС від 05.12.2017, Акта №7 надання послуг від 18.07.2019 до договору оренди вагонів № 2013КС від 05.12.2017 з додатком, Акта здачі-приймання робіт (надання послуг) від 16.09.2019 № 16092019 за договором оренди вагонів № 20ІЗКС від 05.12.2017, договору суборенди вагонів №45-ВЗ-ДЛТ від 26.01.2018, і додатків № 1-5 та додаткових угод № 1-3 до договору суборенди вагонів №45-ВЗ-ДЛТ від 26.01.201, Акта №7-Р-І надання послуг від 18.07.2019 до договору суборенди вагонів №45-ВЗ-ДЛТ від 26.01.2018, Акта надання послуг № 60 від 18.07.2019 до договору суборенди вагонів №45-ВЗ-ДЛТ від 26.01.2018 з додатком, рахунків на оплату № 76, № 77 від 18.07.2019, Акта здачі-приймання робіт (надання послуг) від 05.09.2019 № 90998218 за договором суборенди вагонів №45-ВЗ-ДЛТ від 26.01.2018 з розрахунково-дефектною та дефектною відомостями, договору відступлення права вимоги № 23/09/2020 від 23.09.2020, додаткової угоди № 4 від 23.09.2020 до договору суборенди вагонів №45- ВЗ-ДЛТ від 26.01.2018, претензії вих. № 115 віл 27.11.2020, поштової накладної відправлення № 0407035636075, опису вкладення відправлення №0407035636075, протоколу №1 загальних зборів учасників ТОВ «Сідрейл» від 30.10.2012 про обрання директора, виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ «Сідрейл», виданої 30.06.2017.

27.07.2021 шляхом направлення поштового відправлення на адресу суду від позивача надійшли письмові пояснення, за змістом яких останній надав пояснення щодо: довіреності відповідача №183/ВЭ/2020 від 01.08.2020; тлумачення п.2.2.1 договору №23/09/2020 про відступлення права вимоги від 23.09.2020; актів звірки взаєморозрахунків; зобов`язання Первісного Кредитора по передачі документів, встановленого п.2.1.1 договору №23/09/2020 про відступлення права вимоги від 23.09.2020; зміни найменування Первісного кредитора; Окремо в своїх поясненнях позивач просив суд визнати причини неподання копії Протоколу №1/11 загальних зборів учасників ТОВ «Компанія Сідрейл» від 19.11.2018 у передбачений законодавством строк поважними, поновити процесуальний строк та долучити вказаний документ до матеріалів справи. За результатами розгляду клопотання, судом поновлено пропущений позивачем процесуальний строк на подачу доказу до матеріалів справи, долучено до матеріалів справи копію Протоколу №1/11 загальних зборів учасників ТОВ «Компанія Сідрейл» від 19.11.2018.

01.09.2021 електронною поштою від представника позивача надійшли заяви: про відмову позивача від частини позовних вимог у вигляді суми основної заборгованості в розмірі 41108,91грн, яка погашена відповідачем після відкриття провадження по справі; про стягнення з відповідача судових витрат у вигляді витрат на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 20000,00грн та витрат на відрядження та проїзд адвоката в сумі 3255,00грн. Вказані заяви скріплені кваліфікованим електронним підписом представника позивача.

02.09.2021 електронною поштою від представника відповідача надійшли письмові пояснення, за змістом яких останній просив суд поновити строк на подачу до суду вказаних письмових пояснень та прийняти їх до розгляду.

Судом у судовому засіданні задоволено клопотання представника відповідача про поновлення строку на подачу письмових пояснень до суду, поновлено відповідний строк, письмові пояснення прийняті до розгляду.

ТОВ «ДТЕК Східенерго» у письмових поясненнях повідомляє про сплату заборгованості в розмірі 41108,91грн та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог щодо стягнення інфляційних збитків та 3% річних. На думку відповідача, у нього не виникло обов`язку сплати грошового зобов`язання в силу положень ч. 2 ст. 530 ГПК України, адже в договорі про відступлення права вимога не зазначено строк, протягом якого він має сплатити відступлену заборгованість на адресу позивача, а письмової вимоги щодо оплати відповідач не отримував, належні докази направлення відповідно претензії відсутні - згідно даних, що містяться на офіційному сайті АТ «Укрпошта», інформація щодо відправлення №0407035636075 на даний час відсутня, тому що не зареєстрована в системі. Також, у долученому до позовної заяви службовому чеку на відправлення претензії не зазначено повної адреси відповідача, що свідчить про те, що фактично відповідач не був повідомлений позивачем у належний спосіб про необхідність сплати грошового боргу на його користь.

У зв`язку з наведеним відповідач вважає, що прострочення грошового зобов`язання не настало, підстави для нарахування 3% річних та інфляційних відсутні.

Крім того, вказує, що за договором про відступлення права вимоги ТОВ «Укртранслоджистік» не відступило позивачу права грошової вимоги щодо стягнення 3 % річних та інфляційних втрат, переуступка мала місце виключно щодо основної заборгованості за договором у розмірі 41 108,91грн. Позивачем безпідставно здійснено нарахування 3% річних та інфляційних втрат за період з 19.07.2019 по 24.06.2021, оскільки, за договором про відступлення права вимоги останній отримав право звернення із вимогою про сплату заборгованості за договором з моменту укладення такого договору.

На підтвердження своєї позиції відповідач надав суду копії: платіжного доручення №2173650 від 30.08.2021, довіреності на представника ТОВ "ДТЕК СХІДЕНЕРГО", свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю; роздруківку з офіційного сайту АТ «Укрпошта».

Виклад обставин справи, встановлених судом

05.12.2017 року між ТОВ «Сідрейл» (Орендодавець) та ТОВ «Компанія Сідрейл» (Орендар) укладений Договір оренди вагонів №2013КС.

Відповідно до п.1.1. договору, Орендодавець надає Орендарю за плату у тимчасове користування залізничні вагони (далі - «вагони»), для перевезення вантажів, шо мають право виходу на колії загального користування та курсування по залізницях країн СНД і Балтії. Кількість, номери Вагонів, а також паспорті характеристики Вагонів, вказані в Додатку №1 до цього договору.

Договір №2013КС від 05.12.2017 підписаний уповноваженими представниками сторін без зауважень та заперечень, скріплений відтисками печаток підприємств.

Згідно з п.3.1 договору останній набирає чинності з дати підписання та діє до 31.07.2019, однак в будь-якому разі до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за договором (в редакції додаткової угоди від 31.05.2019 №8).

Сума цього договору визначається як сума всіх платежів, які будуть здійснені Сторонами під час виконання цього Договору (п.6.8 Договору).

Загальна кількість вагонів, що передаються в оренду та строки передачі визначаються на підставі письмової заявки Орендаря. Факт передачі-прийому Вагонів в оренду і повернення їх з оренди фіксується і підтверджується актами прийому-передачі Вагонів, підписаними уповноваженими представниками Сторін. Акти складаються у двох примірниках - по одному для кожної із Сторін (п.1.3 Договору).

Згідно до п.6.1 договору валютою платежів за цим договором є українська гривня. Розмір орендної плати за цим договором встановлюється в додатках і доповненнях, які є невід`ємною частиною цього договору. Ставка орендної плати погоджується без змін терміном на 1 (один) рік. Після настання цієї дати Сторони мають право раз на рік проводити перегляд орендної плати в разі зміни орендних ставок на ринку оренди Вагонів.

Орендар сплачує орендну плату, зазначену в додатковій угоді протягом 5 (п`яти) банківських днів з дня отримання рахунку Орендодавця, переданого за допомогою електронною зв`язку, складеного на підставі акту розрахунку Орендної плати. Орендна плата нараховується з 00 годин дня підписання акту про передачу Вагонів в оренду і не нараховується з 00 годин дня підписання акту про повернення Вагонів і оренди. Місячна орендна плита (орендна плата протягом календарною місяця) нараховується за використання Вагонів і 00 годин 1 числа місяця до 23-ї голини 59 хв. останнього числа місяця. (п.п. 6.2 – 6.4 договору).

Відповідно до п.6.5 договору, акт розрахунку Орендної плати складається Орендодавцем та підписується Сторонами не пізніше 5-го числа місяця, наступного за звітним (Додаток №1) до цього договору. Орендар зобов`язаний підписати і повернути Орендодавцю оригінал Акту розрахунку орендної плати або представити свої заперечення по ньому протягом 5 (п`яти) днів з моменту отримання Акту від Орендодавця. Якщо в зазначений термін Орендар не надасть Орендодавцю підписаний оригінал Акту розрахунку орендної плати або свої заперечення по ньому, даний Акт розрахунку орендної плати буде вважатися прийнятим Орендарем без заперечень і мати повну юридичну силу і доказове значення.

Зобов`язання Орендаря по оплаті вважаються виконаними з дня нарахування коштів на розрахунковий рахунок Орендодавця (п.6.6. договору).

Згідно до положень п.4.3 договору, Орендодавець своїми силами і за свій рахунок проводить плановий (деповський або капітальний ремонт) Вагонів. Відправлення та оплата залізничного тарифу від місця проведення останнього вивантаження до місця проведення планового (деповського та капітального) ремонту проводиться силами і за рахунок Орендодавця. Відправлення та оплата залізничного тарифу від місця проведення планового (деповського та капітального) ремонту до станції навантаження проводиться силами і за рахунок Орендаря. В період перебування Вагонів в плановому ремонті орендна плата не нараховується. Час перебування в ремонті обчислюється від дати відправлення вагона на станцію вагоноремонтного депо по дату складання повідомлення форми ВУ – 36, включаючи обидві дати, відповідно до дат, проставлених на штемпельних відмітках відповідних документів.

Положеннями пункту 4.7 договору Сторони узгодили порядок і місце проведення відновного ремонту Вагонів в разі їх пошкодження. Витрати, пов`язані з відновлювального ремонту несе Орендар. Орендодавець, за згодою Сторін, має право провести відновлювальний ремонт Вагонів своїми силами і за свій рахунок, в цьому випадку Орендар відшкодовує Орендодавцю всі витрати з відновлювального ремонту на підставі виставленого Орендодавцем Орендарю рахунки і надання підтверджуючих документів. В період перебування Вагонів на відновлювальному ремонті орендна плата підлягає нарахуванню та за Орендарем зберігається обов`язок по її сплаті.

Відповідно до п.4.9. договору Орендодавець відшкодовує Орендарю документально підтверджені втрати з організації та виробництву поточною (відцепочного) ремонту по технологічним несправностям. При цьому орендна плата та час перебування Вагонів на поточному (відцепочному) ремонті не нараховується від дати видачі ВУ-23 до дати видачі ВУ-36 згідно з даними ГЮЦ УЗ. У разі, якщо Орендар виявив технологічні несправності в процесі ремонту Вагону щодо усунення експлуатаційних несправностей. Орендодавець зобов`язується відшкодувати Орендарю понесені Орендарем витрати. Розмір витрат, який Орендодавець зобов`язується відшкодувати Орендарю, включає в розрахунок тільки витрати, зазначені в розрахунково-дефектної відомості, пов`язані і усуненням технологічних несправностей.

Сторонами підписано без зауважень та заперечень, скріплено відтисками печаток підприємств ряд додаткових угод до договору: від 15.12.2017 №1, від 01.03.2018 №2, від 01.03.2018 №3, від 11.05.2018 №4, від 27.12.2018 №5 (з додатком), від 03.01.2019 №6, від 01.04.2019 №7 (з додатком), від 31.05.2019 №8.

Додатковою угодою від 15.12.2017 №1 до договору сторони погодили, що Орендодавець надає Орендарю в оренду напіввагон чотиривісний моделі 12-783 у кількості 1 од. Розмір орендної плати за один вагон у вагоносуткі становить 800 грн. в т.ч. ПДВ Вагони передаються з даного Додатковою угодою в оренду на термін 12 місяців.

Додатковою угодою від 01.03.2018 №2 до договору сторони погодили, що Орендодавець надає Орендарю в оренду напіввагон чотиривісний моделі 12-783 у кількості 31 од. Розмір орендної плати за один вагон у вагоносуткі становить 900 грн. в т.ч. ПДВ Вагони передаються з даного Додатковою угодою в оренду на термін 12 місяців.

Додатковою угодою від 01.03.2018 №3 до договору сторони погодили, що Орендодавець надає Орендарю в оренду напіввагон чотиривісний моделі 12-9745 у кількості 4 од. Розмір орендної плати за один вагон на добу (одну вагонодобу) становить 900 (дев`ятсот) грн. у тому числі ПДВ – 150,00грн. (в редакції Додаткової угоди від 11.05.2018 №4).

Додатковою угодою від 01.03.2018 №5 до договору сторони, зокрема, погодили, що розмір орендної ставки на вагони, вказані а доповненні в таблиці нижче, складає 1200,00 (Одна тисяча двісті) гривень, в тому числі ПДВ 200,00 (Двісті) грн., за один вагон за одну добу. Ставка орендної плати с незмінною до 31.03.2019. Доповнення до додатку №5 містить 31 вагон моделі 12-9745 із зазначенням номерів вагонів.

Додатковою угодою від 01.04.2019 №7 до договору сторони, зокрема, погодили, що розмір орендної ставки на вагони, вказані а доповненні в таблиці нижче, складає 1100,00 (Одна тисяча сто) гривень, в тому числі ПДВ 183,33 (сто вісімдесят три гривні 33 коп.) грн., за один вагон за одну добу. Ставка орендної плати с незмінною до 30.04.2019. Доповнення до додатку №7 містить 31 вагон моделі 12-9745 із зазначенням номерів вагонів.

Листом від 23.11.2018 №178 ТОВ «Компанія Сідрейл» повідомило ТОВ «Сідрейл» про зміну найменування на ТОВ«УКРТРАНСЛОДЖИСТІК» та місцезнаходження підприємства.

Відповідно акта наданих послуг від 18.07.2019 №7Р, ТОВ «Сідрейл» надало ТОВ «УКРТРАНСЛОДЖИСТІК» послуги з технічного обслуговування вагонів, які знаходились в експлуатації на загальну суму 13222,94грн з ПДВ.

Відповідно акта наданих послуг від 18.07.2019 №7, ТОВ «Сідрейл» надало ТОВ «УКРТРАНСЛОДЖИСТІК» послуги з оренди вагонів в липні на загальну суму 33000,00грн з ПДВ.

16.09.2019 між ТОВ «Сідрейл» та ТОВ «УКРТРАНСЛОДЖИСТІК» складено акт здачі-приймання робіт (наданих послуг) №16092019, про компенсацію вартості послуг, відповідно до п.п.4.3, 4.7, 4.9 договору оренди вагонів від 05.12.2017 №2013КС на загальну суму 5114,03грн з ПДВ.

26.01.2018 року між ТОВ«УКРТРАНСЛОДЖИСТІК» (Суборендодавець) та ТОВ«ДТЕК Східенерго» (Суборендар) укладений Договір суборенди вагонів №45-ВЭ-ДЛТ. (в редакції додатку №5 від 05.12.2018).

Відповідно до п.1.1. договору суборенди, Суборендодавець надає Суборендарю за плату у тимчасове користування залізничні вагони (далі - «вагони»), для перевезення вантажів, що мають право виходу на колії загального користування та курсування по залізницях країн СНД і Балтії. Кількість, номери Вагонів, а також паспорті характеристики Вагонів, вказані в Додатку №1 до цього договору.

Договір №45-ВЭ-ДЛТ від 26.01.2018 підписаний уповноваженими представниками сторін без зауважень та заперечень, скріплений відтисками печаток підприємств.

Згідно з п.3.1 договору останній набирає чинності з дати підписання та діє до 31.12.2018, однак в будь-якому разі до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань.

Сума цього договору визначається як сума всіх платежів, які будуть здійснені Сторонами під час виконання цього договору (п.6.8 договору).

Загальна кількість вагонів, що передаються в суборенду та строки передачі визначаються на підставі письмової заявки Суборендаря. Факт передачі-прийому Вагонів в суборенду і повернення їх з суборенди фіксується і підтверджується актами прийому-передачі Вагонів, підписаними уповноваженими представниками Сторін. Акти складаються у двох примірниках - по одному для кожної із Сторін (п.1.3 Договору).

Згідно до п.6.1 договору суборенди валютою платежів за цим договором є українська гривня. Розмір суборендної плати за цим договором встановлюється в додатках і доповненнях, які є невід`ємною частиною цього договору. Ставка суборендної плати погоджується без змін терміном на 1 (один) календарний рік. Після настання цієї дати Сторони мають право проводити перегляд розгляду суборендної плати. Зміна розміру суборендної ставки можлива лише за погодженням Сторін шляхом підписання додаткової угоди до цього договору.

Суборендар зобов`язується щомісяця перераховувати Суборендодавцеві 100% передоплату за суборенду вагонів на підставі рахунків, що виставляються Суборендодавцем. Суборендодавець направляє Суборендарю рахунки на оплату за допомогою факсимільного, електронного чи іншого зв`язку. Суборендна плата нараховується з 00 годин дня підписання акту про передачу Вагонів в суборенду і не нараховується з 00 годин дня підписання акту про повернення Вагонів з суборенди. Місячна суборендна плата (суборендна плата протягом календарного місяця) нараховується за використання Вагонів з 00 годин 1 числа місяця до 23-ї години 59 хв. останнього числа місяця (п.п. 6.2 – 6.4 договору суборенди).

Відповідно до п.6.5 договору, Акт розрахунку суборендної плати складається Суборендодавцем та підписується Сторонами не пізніше 1-го числа місяця, наступного за звітним (Додаток № 2) до цього договору. Суборендар зобов`язаний підписати і повернути Суборендодавцю оригінал Акту розрахунку суборендної плати або представити свої заперечення по ньому протягом 5 (п`яти) днів з моменту отримання Акту від Суборендодавця. Якщо в зазначений термін Суборендар не надасть Суборендодавцю підписаний оригінал Акту розрахунку суборендної плати або свої заперечення по ньому, даний Акт розрахунку суборендної плати буде вважатися прийнятим Суборендарем без заперечень і мати повну юридичну силу і доказове значення.

Зобов`язання Суборендаря по оплаті вважаються виконаними з дня нарахування коштів на розрахунковий рахунок Субрендодавця (п.6.6. договору).

Згідно до положень п.4.3 договору, Суборендодавець своїми силами і за свій рахунок проводить плановий (деповський або капітальний ремонт) Вагонів. Відправлення та оплата залізничного тарифу від місця проведення останнього вивантаження до місця проведення планового (деповського та капітального) ремонту проводиться силами і за рахунок Суборендодавця. Відправлення та оплата залізничного тарифу від місця проведення планового (деповського та капітального) ремонту до станції навантаження проводиться силами і за рахунок Суборендаря. В період перебування Вагонів в плановому ремонті суборендна плата не нараховується. Час перебування Вагона в ремонті обчислюється від дати відправлення вагона на станцію вагоноремонтного депо по дату складання повідомлення форми ВУ - 36, включаючи обидві дати, відповідно до дат, проставлених на штемпельних відмітках відповідних документів.

Суборендодавець за свій рахунок проводить технічне обслуговування вагонів забракованих по технологічній несправності, необхідність якого пов`язана з якістю виготовлення та виконання планових та непланових ремонтів вантажних вагонів в депо, на ВРЗ та ВБЗ. В період перебування Вагонів у ремонті суборендна плата не нараховується. Час перебування Вагона в ремонті обчислюється від дати відправлення вагона на станцію вагоноремонтного депо по дату складання повідомлення форми ВУ - 36, включаючи обидві дати, відповідно до дат, проставлених на штемпельних відмітках відповідних документів

Суборендодавець за свій рахунок проводить технічне обслуговування з відчепленням (ТР-2) у разі необхідності заміни неремонтопридатних крупних номерних деталей вагона (колісна пара, надресорна балка, боковая рама, автосцепка, поглинальний апарат). В період перебування Вагонів у ремонті суборендна плата не нараховується. Час перебування Вагона в ремонті обчислюється від дати відправлення вагона на станцію вагоноремонтного депо по дату складання повідомлення форми ВУ - 36, включаючи обидві дати, відповідно до дат, проставлених на штемпельних відмітках відповідних документів.

Відповідно до п.4.3.1 договору, у випадку, якщо Суборендарем, за погодженням з Суборендодавцем були виконанні технічне обслуговування, плановий та/або поточний (відцепочний) ремонтів Вагонів, зазначених в п. 4.3. даного Договору, то Суборендодавець зобов`язується відшкодувати Суборендарю фактично понесені та документально підтверджені витрати Суборендаря, пов`язані з виконанням таких ремонтів та/або технічного обслуговування, а також виплатити Суборендарю винагороду у розмірі 1% від вартості витрат, крім вартості деталей та комплектуючих, на основі завірених копій підтверджуючих документів - Акту виконаних робіт, повідомлення форми ВУ-23, ВУ-36, а також рахунку Суборендаря протягом 5-ти (п`яти) банківських днів від дати їх отримання.

У випадку, якщо технічне обслуговування, плановий та/або поточний (відчеплювальний) ремонтів Вагонів, зазначених в п. 4.3. даного Договору проводився на території Російської Федерації, а витрати Суборендаря, що підлягають компенсації Суборендодавцем, понесені в рублях Російської Федерації, Сторони домовилися, що компенсація витрат на ремонт та/або технічне обслуговування буде здійснена Суборендодавцем в гривнях по курсу російського рубля, визначеного Національним банком України (НБУ) на дату підписання акту виконаних робіт з суб`єктом Російської Федерації (який здійснював ремонт та/або технічне обслуговування), з обов`язковим наданням Суборендодавцю копій підтверджуючих документів (в редакції додаткової угоди від 03.01.2019 №2).

Положеннями пункту 4.7 договору Сторони узгодили порядок і місце проведення відновного ремонту Вагонів в разі їх пошкодження. Витрати, пов`язані з відновлювального ремонту несе Суборендар. Суборендодавець, за згодою Сторін, має право провести відновлювальний ремонт Вагонів своїми силами і за свій рахунок, в цьому випадку Суборендар відшкодовує Суборендодавцю всі витрати з відновлювального ремонту на підставі виставленого Суборендодавцем Суборендарю рахунки і надання підтверджуючих документів. В період перебування Вагонів на відновлювальному ремонті орендна плата підлягає нарахуванню та за Суборендарем зберігається обов`язок по її сплаті.

Відповідно до п.4.9. договору Суборендодавець відшкодовує Суборендарю документально підтверджені втрати з організації та виробництву поточною (відцепочного) ремонту по технологічним несправностям. При цьому орендна плата та час перебування Вагонів на поточному (відцепочному) ремонті не нараховується від дати видачі ВУ-23 до дати видачі ВУ-36 згідно з даними ГІОЦ УЗ. У разі, якщо Суборендар виявив технологічні несправності в процесі ремонту Вагону щодо усунення експлуатаційних несправностей. Суборендодавець зобов`язується відшкодувати Суборендарю понесені Суборендарем витрати. Розмір витрат, який Суборендодавець зобов`язується відшкодувати Суборендарю, включає в розрахунок тільки витрати, зазначені в розрахунково-дефектної відомості, пов`язані і усуненням технологічних несправностей.

Сторонами підписано без зауважень та заперечень, скріплено відтисками печаток підприємств ряд додатків до договору оренди вагонів №45-ВЭ-ДЛТ: від 26.01.2018 №1, від 26.01.2018 №2, від 01.03.2018 №3, від 09.07.2018 №4, від 05.12.2018 №5; додаткову угоду від 19.12.2018 №1, додаткову угоду від 03.01.2019 №2, від 01.04.2019 №3.

Додатком від 26.01.2018 №2 до договору сторони погодили, що Суборендодавець зобов`язується передати, а Суборендар прийняти в суборенду технічно справні та комерційно придатні, зачищені від раніше перевезеного вантажу залізничні люкові напіввагони, з терміном наступного планового ремонту не раніше ніж в серпні 2018 року, в кількості 30 (тридцять) одиниць. Перелік вагонів та їхні характеристики приведені в Доповненнях до цього Додатку. Строк суборенди складає один календарний рік з моменту підписання Акту прийому-передачі вагонів в суборенду.

Розмір суборендної ставки на вагони, вказані в п.1 цього Додатку, складає 800,00 (вісімсот) гривень, в тому числі ПДВ 133,33грн, за один вагон на добу. Ставка суборендної плати є незмінною на 1 (один) календарний рік від дати Акту прийому-передачі вагонів в суборенду. Сторони домовились, що загальна ціна Договору на період його дії складає орієнтовно 30000000,00 (тридцять мільйонів) гривень без урахування ПДВ.

Доповнення 2.1 до додатку №2 містить 5 вагонів моделі 12-783 із зазначенням номерів вагонів.

Відповідно до Акту прийому-передачі вагонів в суборенду від 26.01.2018 (додаток №1) до договору Суборендодавець передав, а Суборендар прийняв в суборенду вагони.

Додатком від 01.03.2018 №3 до договору сторони погодили, що Суборендодавець зобов`язується передати, а Суборендар прийняти в суборенду технічно справні та комерційно придатні, зачищені від раніше перевезеного вантажу залізничні люкові напіввагони, з терміном наступного планового ремонту не раніше ніж в листопаді 2018 року, в кількості 30 (тридцять) одиниць. Перелік вагонів та їхні характеристики приведені в Доповненнях до цього Додатку. Строк суборенди складає один календарний рік з моменту підписання Акту прийому-передачі вагонів в суборенду.

Розмір суборендної ставки на вагони, вказані в п.1 цього Додатку, складає 900,00 (вісімсот) гривень, в тому числі ПДВ 150,00грн, за один вагон на добу. Ставка суборендної плати є незмінною на 5 (п`ять) місяців від дати Акту прийому-передачі вагонів в суборенду.

Доповнення 3.1 до додатку №3 містить 30 вагонів моделі 12-9745 із зазначенням номерів вагонів.

Додатком від 09.07.2018 №4 до договору сторони внесли зміни до п. 12 («Адреса і реквізити сторін») Договору оренди вагонів №45-Ю-ДЛТ від 26 січня 2018 року та визначити поточний рахунок Суборендодавця для здійснення розрахунків по зазначеному вище Договору: р/р НОМЕР_1 в АБ «Укргазбанк», МФО 320478, ЄДРПОУ банку - 23697280.

Додатковою угодою від 19.12.2018 №1 до договору сторони, зокрема, погодили, що розмір ставки суборендної плати за вагони, вказані в доповненні до цієї Додаткової угоди №1, складає 1200,00 (Одна тисяча двісті) гривень, в тому числі ПДВ 200,00 (Двісті) грн., за один вагон за одну добу. Ставка суборендної плати с незмінною до 31.03.2019 включно. Доповнення до додаткової угоди №1 містить 31 вагон моделі 12-9745 із зазначенням номерів вагонів.

Додатковою угодою від 03.01.2019 №2 до договору сторони, зокрема, доповнили договір п.4.3.1 та п. 5.5.1.

Додатковою угодою від 01.04.2019 №3 до договору сторони, зокрема, погодили, що розмір ставки суборендної плати за вагони, вказані в доповненні до цієї Додаткової угоди №3, складає 1100,00 (Одна тисяча двісті) гривень, в тому числі ПДВ 183,33 (сто вісімдесят три гривні 33 копійки) грн., за один вагон за одну добу. Ставка суборендної плати є незмінною до 30.04.2019 включно. Доповнення до додаткової угоди №3 містить 31 вагон моделі 12-9745 із зазначенням номерів вагонів.

18.07.201 між ТОВ «Укртранслоджистік» та ТОВ «ДТЕК Східенерго» складено акт наданих послуг від 18.07.2019 №7-Р-1 про компенсацію вартості послуг по відновленню вагонів які знаходились в експлуатації відповідно до положень Додаткової угоди №2 до договору суборенди на загальну суму 13222,94грн з ПДВ.

Відповідно акта наданих послуг від 18.07.2019 №60, ТОВ «Укртранслоджистік» надало ТОВ «ДТЕК Східенерго» послуги з суборенди вагонів за липень 2019 року на загальну суму 33000,00грн з ПДВ.

ТОВ «Укртранслоджистік» виписано ТОВ«ДТЕК Східенерго» рахунки на оплату за договором суборенди: від 18.07.2019 №76, від 18.07.2019 №77.

05.09.2019 між ТОВ «Укртранслоджистік» та ТОВ «ДТЕК Східенерго» складено акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №90998218, про відшкодування послуг до п.п.4.3, 4.7, 4.9 договору суборенди вагонів від 26.01.2018 №45-ВЭ-ДЛТ на загальну суму 5114,03грн з ПДВ.

23.09.2020 між ТОВ «Укртранслоджистік» (Первісний кредитор) з однієї сторони, ТОВ «Сідрейл» (Новий кредитор) з другої сторони, ТОВ «ДТЕК Східенерго» з третьої сторони укладено договір відступлення права вимоги №23/09/2020, відповідно до п.п.1.1-1.2 сторони визнали, що:

у Боржника перед Первісним Кредитором існує заборгованість за договором суборенди вагонів №45-ВЭ-ДЛТ від 26.01.2018 (надалі «Основний Договір») у розмірі 41108,91 (Сорок одна тисяча сто вісім гри 91 копійок) грн, що підтверджена актом звіряння взаємних розрахунків;

у Первісного Кредитора перед Новим Кредитором існує заборгованість за договором №2013 КС від 5.12.2017 у розмірі 41108,91 (Сорок одна тисяча сто вісім гри 91 копійок) грн. що підтверджена актом звіряння взаємних розрахунків.

Договір №23/09/2020 від 23.09.2020 підписаний уповноваженими представниками сторін без зауважень та заперечень, скріплений відтисками печаток підприємств.

Згідно з п.4.1 договору останній набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань.

Відповідно до п.1.3 договору, сторони погодили, що зважаючи на зміст пунктів 1.1 і 1.2. Договору, в рахунок погашення зобов`язань Первісного Кредитора перед Новим Кредитором за договором №2013 КС від 5.12.2017 Первісний Кредитор передає належне йому право грошової вимоги до Боржника за Основним Договором у розмірі 41108,91 (Сорок одна тисяча сто вісім гри 91 копійок) грн. Новому Кредитору, а Новий Кредитор приймає право грошової вимоги, що належне Первісному Кредитору за Основним Договором.

Зважаючи на положення п. 1.3. Договору Сторони також домовились, що Новий Кредитор приймає всі права та обов`язки Первісного Кредитора за зобов`язаннями, що виникли у Боржника на підставі Основного Договору в обсязі та на умовах, що існують на момент укладення Договору (п.1.4 договору).

Зважаючи на положення п. 1.4. Договору і положень статей 603-604 Цивільного кодексу України, зобов`язання Первісного Кредитора перед Новим Кредитором по договору №2013 КС від 5.12.2017 припиняються і Новий Кредитор втрачає право вимоги, визначене в п. 1.2. Договору, а за Основним Договором виникають права і обов`язки, визначені в пунктах 1.3. - 1.4. Договору (п.1.5 договору).

Відповідно до п.1.6 договору, після укладання Договору і його реалізації, Первісний Кредитор: 1) і Боржник та Новий кредитор, зобов`язані укласти додаткову угоду до Основного Договору про заміну сторони в зобов`язанні і зміну реквізитів для оплати за Основним Договором зважаючи на зміст пунктів 1.3 і 1.4 договору; 2)Новий кредитор зобов`язані укласти додаткову угоду до договору №2013КС від 5.12.2017 і визначити умови його припинення у зв`язку з виконанням Договору.

Додатковою угодою від 23.09.2020 №4 до договору суборенди вагонів №45-ВЭ-ДЛТ від 26.01.2018, ТОВ «Укртранслоджистік» (Суборендодавець) з однієї сторони, ТОВ «ДТЕК Східенерго» (Суборендар) з другої сторони, ТОВ «Сідрейл» (Новий Суборендодавець) з третьої сторони, у зв`язку з укладанням договору №23/09/2020 про відступлення права вимоги від 23.09.2020 внесли зміни до преамбули та п.12 Договору, змінивши ТОВ «Укртранслоджистік» на ТОВ «Сідрейл».

Вказана додаткова угода підписана уповноваженими представниками сторін без зауважень та заперечень, скріплена відтисками печаток підприємств.

01.12.2020 позивач направив на адресу відповідача претензію від 27.11.2020 за вих.№115, за змістом якої просить відповідача погасити суму заборгованості у розмірі 41108,91грн яка виникла за договором суборенди вагонів від 26.01.2018 №45-ВЭ-ДЛТ.

На підтвердження направлення відповідачу вказаної претензії позивачем до матеріалів справи надано опис вкладення до цінного листа та поштову накладну №0407035636075 від 01.12.2018.

Відповідь на претензію відповідач не надав.

Платіжним дорученням №2173650 від 30.08.2021 ТОВ«ДТЕК Східенерго» сплатило ТОВ «Сідрейл» грошові кошти в сумі 41108,91грн з посиланням в графі призначення платежу: плата згідно дог. 23/09/2020 від 23.09.2020 відст. Прав вимоги без ПДВ

Позивач підтверджує факт оплати основної заборгованості.

В частині вимог щодо стягнення суми 41108,91грн позивач звернувся до суду з заявою про відмову від позову в цій частині, яка спричинена сплатою вказаних грошових коштів відповідачем.

Правова оцінка аргументів учасників справи та мотиви рішення суду

Перевіривши доводи, викладені в позовній заяві, поданих письмових поясненнях, дослідивши надані в порядку статті 74 ГПК України письмові докази в їх сукупності та взаємозв`язку, господарський суд дійшов висновку закриття провадження у справі внаслідок відмови позивача від позову в частині стягнення суми 41108,91грн та про часткове задоволення позову в іншій частині, зважаючи на таке.

Предметом спору в даній справі є матеріально-правова вимога позивача про стягнення заборгованості за невиконання відповідачем своїх грошових зобов`язань зі своєчасної та повної оплати за надані послуги, нарахованих 3% річних та інфляційних втрат.

За змістом частини другої статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Згідно зі статтею 173 ГК України, яка кореспондується з положеннями статті 509 ЦК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Основними видами господарських зобов`язань є майново-господарські зобов`язання та організаційно-господарські зобов`язання. Господарські зобов`язання можуть виникати: зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (частина 1 статті 174 ГК України).

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (стаття ст. 759 ЦК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 774 Цивільного кодексу України, до договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.(ст.901 ЦК України).

Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору (ч. 2 ст. 628 ЦК України).

Виходячи зі змісту договору, судом встановлено, що укладений між ТОВ «УКРТРАНСЛОДЖИСТІК» та ТОВ «ДТЕК Східенерго» від 26.01.2018 №45-ВЭ-ДЛТ за своєю природою є змішаним договором суборенди та надання послуг, оскільки містить як умови щодо передачі вагонів у суборенду, так і умови щодо виконання послуг з технічного обслуговування вагонів.

Зі змісту оспорюваного договору вбачається, що відповідно до вимог статті 181 Господарського кодексу України сторони досягли згоди і визначилися між собою за всіма істотними умовами договору. Зазначений правочин укладений у письмовій формі, підписаний уповноваженими представниками юридичних осіб, які мають необхідний обсяг дієздатності, без зауважень і складання протоколу розбіжностей, скріплений відтисками печаток підприємств. Його зміст не суперечить актам цивільного законодавства, він сторонами не оспорений та у судовому порядку недійсним не визнаний.

За приписами частин першої, другої статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи на виконання договору відповідно до акту наданих послуг від 18.07.2019 №7-Р-1 ТОВ «УКРТРАНСЛОДЖИСТІК» надало та ТОВ «ДТЕК Східенерго» послуги з технічного обслуговування вагону на загальну суму 13222,94грн з ПДВ та згідно акту наданих послуг від 18.07.2019 №60, ТОВ «УКРТРАНСЛОДЖИСТІК» надало ТОВ «ДТЕК Східенерго» послуги з суборенди вагонів за липень 2019 року на загальну суму 33000,00грн з ПДВ.

Таким чином, загальна вартість послуг, які ТОВ «УКРТРАНСЛОДЖИСТІК» надало ТОВ «ДТЕК Східенерго» складає 46222,94грн.

Вказані акти підписані сторонами без заперечень, скріплені відтисками печаток підприємств, містять посилання на договір, обсяг виконаних робіт/наданих послуг, їх ціну, необхідні банківські реквізити для перерахування коштів.

В судовому засіданні представник позивача пояснив, що сторонами під час виконання зобов`язань за спірним договором складались тільки акти надання послуг.

Суд вбачає, що найменування актів не відповідає найменуванню, що було передбачене умовами договору, одночасно акти підписані сторонами без заперечень з посиланням на договір, заборгованість за вказаними актами у подальшому сторонами договору визнана шляхом підписання договору відступлення права вимоги, як наслідок, за відсутності доказів протилежного, суд дійшов висновку, що акти наданих послуг, підписані між ТОВ «УКРТРАНСЛОДЖИСТІК» та ТОВ «ДТЕК Східенерго» є належним доказом підтвердження об`єму наданих за договором послуг, та підставою для здійснення розрахунків за договором.

Разом з тим, відповідно до акту здачі-приймання робіт (надання послуг) від 05.09.2019 №90998218 ТОВ «УКРТРАНСЛОДЖИСТІК» зобов`язався відшкодувати ТОВ «ДТЕК Східенерго» відповідно до п.п.4.3, 4.7, 4.9 договору суборенди вагонів від 26.01.2018 №45-ВЭ-ДЛТ вартість витрат з організації та здійснення поточного (відцепочного) ремонту вагону на загальну суму 5114,03грн з ПДВ.

Сума заборгованості ТОВ «ДТЕК Східенерго» перед ТОВ «УКРТРАНСЛОДЖИСТІК» визначається сторонами за вирахуванням суми 5114,03грн, та складає 41108,91грн.

Згідно з частиною 1 статті 762 ЦК України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.(ст.903 ЦК України).

Позивачем до матеріалів справи надано рахунки на оплату за договором суборенди: від 18.07.2019 №76 на суму 13222,94грн, від 18.07.2019 №77 на суму 143000,00грн. За змістом останнього вбачається, що до нього включена сума 27500,00 без ПДВ - суборенда вагонів за липень 2019.

Відомості про здійснення предоплати в матеріалах справи відсутні, тому суд приходить до висновку, що сторонами не виконано вимоги п.6.2 договору.

Окремо суд зазначає, що за своєю правовою природою рахунок на оплату товару не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати за надані послуги, тобто, носить інформаційний характер. Ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні приписів статті 212 ЦК України та не є простроченням кредитора у розумінні статті 613 ЦК України, а тому не звільняє Відповідача від обов`язку оплатити товар.

Така правова позиція є сталою в судовій практиці і викладена в постановах Верховного Суду від 29.04.2020 у справі №915/641/19, від 28.03.2018 у справі №910/32579/15, від 22.05.2018 у справі №923/712/17, від 21.01.2019 у справі №925/2028/15, від 02.07.2019 у справі №918/537/18, від 29.08.2019 у справі №905/2245/17, від 26.02.2020 у справі №915/400/18 і Суд не вбачає підстав для відступу від зазначеної позиції у цій справі.

З огляду на дату підписання сторонами актів надання послуг, що є належними доказами на підтвердження факту виконання зобов`язань за договором в частині передачі вагонів в суборенду та виконання послуг з технічного обслуговування вагонів, відсутність доказів на підтвердження факту здійснення попередньої оплати,доказів отримання рахунків, оплата повинна бути здійснена виходячи з обов`язку зустрічного виконання зобов`язання з моменту підписання відповідних актів.

Оскільки 23.09.2020 між ТОВ«Укртранслоджистік» (Первісний кредитор) з однієї сторони, ТО«ѳдрейл» (Новий кредитор) з другої сторони, ТОВ«ДТЕК Східенерго» з третьої сторони укладено договір відступлення права вимоги №23/09/2020, згідно якого права на позовні вимоги за договором №45-ВЭ-ДЛТ від 01.08.2020 перейшли ТОВ «Сідрейл» від ТОВ «УКРТРАНСЛОДЖИСТІК», зі змісту п.1.1 договору відступлення права вимоги сторонами визнано наявність у ТОВ «ДТЕК Східенерго» перед ТОВ «Укртранслоджистік» заборгованості за договором суборенди вагонів №45-ВЭ-ДЛТ від 26.01.2018 у розмірі 41108,91грн.

Згідно п. 1.3. Договору відступлення права вимоги Новий Кредитор прийняв всі права та обов`язки Первісного Кредитора за зобов`язаннями, що виникли у Боржника на підставі Основного Договору в обсязі та на умовах, що існують на момент укладення Договору (п.1.4 договору).

Крім того, на виконання п. 1.6 договору відступлення права вимоги сторонами укладено додаткову угоду від 23.09.2020 №4 до договору суборенди вагонів №45-ВЭ-ДЛТ від 26.01.2018, якою внесено зміни до преамбули та п.12 договору, змінено ТОВ «Укртранслоджистік» на ТОВ «Сідрейл».

Таким чином, з 23.09.2020 всі права та обов`язки ТОВ «УКРТРАНСЛОДЖИСТІК» як Суборендодавця за договором суборенди вагонів №45-ВЭ-ДЛТ від 26.01.2018 перейшло до ТОВ «Сідрейл» в обсязі та на умовах, що існували на момент укладення Договору відступлення права вимоги.

Окремо суд зазначає, що посилання відповідача на відсутність у нього обов`язку сплати в силу положень ч. 2 ст. 530 ГПК України, з підстав відсутності в договорі про відступлення права вимоги строку, протягом якого він має сплатити заборгованість на адресу позивача суд не приймає до уваги, адже обов`язок сплати заборгованості виник у відповідача до моменту укладення договору відступлення права вимоги, а означеним договором було тільки змінено юридичну особу кредитора, що не впливає на сам обов`язок сплатити заборгованість.

Не приймаються судом й застереження відповідача, що відсутні належні докази на підтвердження направлення на його адресу претензії від 27.11.2020 за вих.№115, за змістом якої позивач просив відповідача погасити суму заборгованості у розмірі 41108,91грн, що виникла за договором суборенди вагонів від 26.01.2018 №45-ВЭ-ДЛТ.

Зокрема, свої заперечення в цій частині відповідач базує на факті відсутності на офіційному сайті АТ «Укрпошта» інформації щодо відстеження поштового відправлення №0407035636075, в якому претензія позивача направлена на його адресу, та неповним зазначенням адреси відповідача в поштових документах.

Постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009 року затверджено «Правила надання послуг поштового зв`язку», відповідно до яких, розрахунковий документ - (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) видається відправникові з додержанням вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» і підтверджує факт надання послуги відділенням зв`язку.

Відповідно до з п.п. 59, 61 зазначених Правил, внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення.

Отже, як документ, що підтверджує направлення претензії відповідачу, судом може бути прийнятий до уваги розрахунковий документ (касовий чек, фіскальний чек, поштова квитанція) про сплату поштових послуг, яка підтверджує факт прийняття для пересилання поштового відправлення та опис вкладення до поштового відправлення, в якому відображається адреса та назва особи, якій кореспонденція направляється та з якого вбачається зміст поштового відправлення та на якому міститься відповідний штамп поштового відділення.

В матеріалах справи міститься опис вкладення до цінного листа №0407035636075 АТ «Укрпошта», відповідно до якого претензія направлена ТОВ «ДТЕК Східенерго» на адресу: 85612, Донецька область, м.Курахове, вул.Енергетиків, 34 та поштова накладна №0407035636075 АТ «Укрпошта», відповідно до якої вказане відправлення направлено 01.12.2020. Таким чином, в матеріалах справи наявний і розрахунковий документ про сплату поштових послуг, який підтверджує факт прийняття для пересилання поштового відправлення, і опис вкладення до поштового відправлення, в якому відображається адреса та назва особи, якій кореспонденція направляється, з якого вбачається зміст поштового відправлення та на якому міститься відповідний штамп поштового відділення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що посилання відповідача в цій частині не відповідають матеріалам справи, з огляду на що суд не бере його до уваги.

Згідно платіжного доручення №2173650 від 30.08.2021 ТОВ «ДТЕК Східенерго» сплатило ТОВ «Сідрейл» суму 41108,91грн.

У зв`язку із сплатою відповідачем грошових коштів в рахунок погашення заборгованості за договором суборенди вагонів №45-ВЭ-ДЛТ від 26.01.2018 в розмірі 41108,91грн, позивач подав до суду заяву про відмову позивача від частини позовних вимог, за змістом якої просив суд закрити провадження по справі №905/1248/21 в частині стягнення 41108,91грн основної заборгованості; розгляд справи провести по суті в частині стягнення 7639,16грн, з яких: інфляційні збитки - 5253,72грн, 3% річних - 2385,44грн.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 46 ГПК України, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

Статтею 191 ГПК України передбачено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі

Дослідивши заяву позивача про відмову від частини позовних вимог у справі №905/1248/21 судом встановлено, що заява підписана представником позивача адвокатом Обертинською-Єніч А.О. Документи на підтвердження повноважень підписанта вказаної заяви наявні в матеріалах справи, а саме, довіреністю від 21.10.2019, якою, зокрема, зазначеному адвокату надано право відмови (повної або часткової) від позовних вимог.

Суд не вбачає підстав для висновку, що відмова від позову, суперечить інтересам позивача або інших осіб, а відтак підстави для неприйняття судом відмови від позову на підставі ч. 5 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України відсутні.

Судом представнику позивача роз`яснені наслідки відмови від позову - у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається (ч.3 ст.231 Господарського процесуального кодексу України ).

З огляду на викладене, оскільки відмова позивача від позову не порушує права та охоронювані законом інтереси позивача чи інших осіб, відмова від частини позовних вимог є формою реалізації прав позивача, заява про відмову від частини позовних вимог підписана представником позивача і наслідки такої відмови зрозумілі, заява підлягає прийняттю судом.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

Суд закриває провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення основної заборгованості в сумі 41108,91грн.

Предметом спору в даній справі також є матеріально-правова вимога позивача про стягнення нарахованих ним інфляційних втрат та 3% річних у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем договірних зобов`язань з оплати.

За змістом частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом) відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання (правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 04.02.2020 у справі 912/1120/16 з посиланням на подібну правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постановах від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц).

У випадку відсутності зазначення в договорі розміру процентів цивільно-правова відповідальність за порушення грошового зобов`язання настає на підставі вимог закону, а саме, норми статті 625 ЦК України.

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

Доводи відповідача, що право нарахування позивачем 3% річних та інфляційних втрат виникло з моменту укладення договору відступлення права вимоги, а не з моменту виникнення прострочення грошового зобов`язання, є такими,що суперечать встановленому судом факту, що з 23.09.2020 всі права та обов`язки ТОВ «УКРТРАНСЛОДЖИСТІК» як Суборендодавця за договором суборенди вагонів №45-ВЭ-ДЛТ від 26.01.2018 перейшло до ТОВ «Сідрейл» в обсязі та на умовах, що існували на момент укладення договору відступлення права вимоги. На момент укладання договору відступлення права вимоги зобов`язання з оплати 3% річних та інфляційних втрат виникли у відповідача в силу приписів ст.625 ЦК України внаслідок наявності простроченого грошового зобов`язання, право на їх нарахування виникло з моменту виникнення прострочки. Відсутність окремого зазначення в тексті договору щодо передачі таких вимог за певний період з огляду на наявність узгодження сторонами передачі всіх прав та обов`язків, що існували, не впливає на висновок суду.

Згідно розрахунку, зазначеного позивачем в позовній заяві, останнім нараховано до стягнення 3% річних на заборгованість в розмірі 41108,91грн за період з 19.07.2019 по 24.06.2021 на суму 2385,44грн.

Контррозрахунок відсутній.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних на вказану заборгованість за визначені періоди, судом встановлено, що останній здійснений позивачем методологічно та арифметично правильно, внаслідок чого позовні вимоги щодо стягнення 3% річних підлягають задоволенню в розмірі 2385,44грн.

Також, позивачем заявлено позовну вимогу про стягнення інфляційних втрат в загальному розмірі 5253,72грн.

Статтею 625 ЦК України передбачено розрахунок індексу інфляції в цілому за весь період прострочення і якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику – «дефляція», то це не змінює його правової природи та не може мати наслідком пропуску такого місяця, оскільки протилежне зруйнує послідовність математичного ланцюга розрахунків, визначену Порядком проведення індексації грошових доходів населення.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п.п.3.2 п.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань»).

При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Невиконання грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць, поки існує борг, та може бути визначено з урахуванням положень Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» у наступному місяці.

Наведені висновки узгоджуються із висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 24.04.2019 у справі №910/5625/18, від 13.02.2019 у справі №924/312/18, 26.06.2020 у справі № 905/21/19, від 24.09.2020 у справі №915/2095/19.

Крім того, відповідно до роз`яснення Верховного Суду викладеного в постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19, сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Згідно розрахунку, зазначеного позивачем в позовній заяві, останнім нараховано до стягнення інфляційні нарахування на заборгованість в розмірі 57292,70 за період з серпня 2019 по травень 2021 на суму 5253,72грн.

Контррозрахунок відсутній.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат нарахованих на заборгованість за визначений період, судом встановлено, що останній здійснений позивачем методологічно правильно, однак арифметично невірно, дійсний розмір інфляційних втрат за період з серпня 2019 по травень 2021 становить 5161,46грн.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги щодо стягнення інфляційних втрат задовольняються частково в сумі 5161,46грн, у задоволенні решти позовних вимог в цій частині суд відмовляє, оскільки вони заявлені безпідставно.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч.3 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України, у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Як вже зазначалось судом, під час розгляду справи позивач відмовився від частини позовних вимог у вигляді стягнення суми основного боргу в розмірі 41108,91грн у зв`язку із сплатою відповідачем означеної заборгованості, як наслідок, судом закрито провадження по справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 41108,91грн.

У заяві про відмову від частини позовних вимог ТОВ «Сідрейл» вказує на звернення до суду з окремою заявою про стягнення судових витрат з відповідача, у тому числі й за вимогами, від яких позивач відмовився внаслідок сплати.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема: витрати на професійну правничу допомогу та пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

В якості додатку до позовної заяви позивачем надано орієнтовний (попередній) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс (очікує понести) у зв`язку із розглядом справи. Попередньо зазначена позивачем сума складає 20000,00грн.

Позивачем під час розгляду справи заявлено клопотання про вирішення питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Разом з тим, до закінчення судового розгляду справи останнім шляхом направлення на електронну пошту суду з прикладанням кваліфікованого електронного підпису надано до суду заяву про стягнення з відповідача судових витрат у вигляді витрат на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 20000,00грн та витрат на відрядження та проїзд адвоката в сумі 3255,00грн, до якої додані належні докази на підтвердження її направлення іншим учасникам судового процесу.

Тобто, сума безпосередньо витрат на правничу допомогу, яку просить стягнути позивач в якості судових витрат, відповідає розміру витрат, які визначені у орієнтовному (попередньому) розрахунку суми судових витрат, сума збільшилась за рахунок витрат, які адвокатом понесені в ході надання правової допомоги, та які він просить компенсувати за рахунок відповідача (витрати на відрядження та залізничні квитки).

Відповідач не надав суду заперечень на заяву позивача про стягнення з нього судових витрат, зокрема, щодо їх обґрунтованості та розміру.

У судовому засіданні представник позивача просив попередню заяву про вирішення питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог не приймати до уваги, оскільки вона втратила актуальність, наразі подана заява про стягнення вказаних витрат. Крім того, зазначив, що в тексті заяви про стягнення з відповідача судових витрат наявна технічна помилка, зокрема, у п.4 заяви невірно визначена вартість залізничних квитків, фактично їх вартість складає 755,00грн.

Внаслідок наведеного, суд вирішує питання про розподіл судових витрат в рішенні суду.

Відповідно до статті 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

За змістом частин 1 та 2 статті 126 цього Кодексу витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При цьому розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 цього Закону встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також справ і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складання заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства у відповідності до пункту 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України є відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.(частини третя статті 126 ГПК України).

Дослідивши заяву позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та докази на підтвердження понесених витрат господарський суд дійшов таких висновків.

11.06.2021 між ТОВ «Сідрейл» (Замовник, Клієнт) та адвокатом Кузьмич Тетяною Євгенівною (Виконавець, адвокат) укладено Договір №11-06-2021 про надання правової допомоги, відповідно до п.1.1 якого Замовник замовляє, а Виконавець надає послуги (правову допомогу) із комплексного правового супроводу питання, пов`язаного з поданням позовної заяви і супроводом справи (у суді першої інстанції) про стягнення заборгованості із ТОВ «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» за договором №45-ВЭ-ДЛТ від 26.01.2018.

За змістом п.8.1. договору останній набирає чинності з дня підписання його Сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх обов`язків за цим договором.

Відповідно до п.2.1 договору Виконавець зобов`язується та має право: провести аналіз наявної ситуації, наданих Замовником документів, та скласти план подальших дій задля досягнення кінцевої бажаної для Замовника мети - поновлення порушених прав; складати усі необхідні та достатні документи, виконати необхідні організаційні дії задля дотриман ня процедури, вірного закріплення доказів, проведення необхідних експертиз та. у разі можливості - проведення досудового врегулювання спору; у разі продовження порушення права Замовника - підготувати позовну заяву с комплектом документів та подати до суду; вести справу в суці до винесення рішення (окрім процедур апеляційного та/або касаційного оскарження у разі їх виникнення); надавати всі необхідні роз`яснення та консультації з юридичних питань, що виникають у Замовника в процесі надання правової допомоги; підготувати та направити адвокатські запити, які будуть необхідними для надання правової допомоги; залучати до сумісного виконання доручення Клієнта на підставі цього Договору надання правової допомоги) інших адвокатів на умовах, які визначені цим Договором; надавати на вимогу Замовника копії будь-яких документів, створених Виконавцем (залученими ним адвокатами), та/або отриманих Виконавцем в ході виконання цього Договору; повідомляти Замовника про всі відомості, що виникають в ході виконання доручення за його вимогою; одержувати необхідні довідки та документи, в тому числі інформацію стосовно Клієнта, яка є конфіденційною відповідно до чинного законодавства України; невідкладно повідомляти Клієнта про виникнення конфлікту інтересів, тощо.

Згідно з пунктами 4.1., 4.7. Договору № 11-06-2021 про надання правової допомоги від 11.06.2021 Позивач здійснює оплату вартості послуг адвоката у розмірі 20000 (двадцять тисяч) гривень 00 копійок відповідно до рахунка-фактури, наданого адвокатом Кузьмич Тетяною Євгенівною, повністю або частинами протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту підписання даного Договору.

Відповідно до п.п.4.3-4.4 договору правова допомога вважається наданою після складання акта приймання-передачі наданої правової допомоги, який підписується Сторонами та скріплюється печатками (за наявності). У акті приймання-передачі наданої правової допомоги зазначається зміст, обсяг наданої правової допомоги, розмір гонорару, який підлягає сплаті відповідно до умов Договору, а також додаткові витрати, які були понесені Виконавцем понад узгоджену суму гонорару (якщо такі мали місце).

Оплата послуг, які надаються Виконавцем Замовнику, здійснюється Замовникам відповідно до рахунка-фактури, наданого Виконавцем, повністю або частинами протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту підписання даного Договору (п. 4.7 договору).

Сторони у п.4.11 договору погодили, що відрядження Виконавця або залучених Виконавцем для сумісного виконання цього договору Інших адвокатів, за межі міста Київ додатково оплачуються Клієнтом з розрахунку 2500,00 грн на добу (без урахування проїзду та проживання). Витрати на проїзд та проживання Виконавця, що були понесені ним (залученими ним адвокатами) для виконання цього Договору, компенсуються Замовником на підставі окремих рахунків, виставлених Виконавцем, протягом 3 (трьох) днів з дня виставлення рахунку.

У пунктах 2.1, 2.3. Договору №11-06-2021 про надання правової допомоги від 11.06.2021 сторони погодили, що Виконавець при наданні правової допомоги за цим Договором має право залучати, до сумісного виконання доручення Клієнта на договірних засадах інших адвокатів та фахівців у галузі права.

11.06.2021 адвокатом Кузьмич Тетяною Євгенівною (Сторона-1) до сумісного виконання доручень ТОВ «Сідрейл» (Клієнт, Замовник) (надання правової допомоги) у справі № 905/1248/21 залучено адвоката Обертинську-Єніч А.О. (Сторона-2) на підставі партнерського договору №11/06-21 від 11.06.2021 про сумісне надання правової допомоги, укладеного між адвокатом Кузьмич Тетяною Євгенівною та адвокатом Обертинською-ЄнічА.О.

За змістом п.6.2 договору останній набирає чинності з дня підписання його Сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх обов`язків за цим договором.

Відповідно до п.1.1 договору адвокат Кузьмич Т.Є. та Обертинська-Єніч А.О. дійшли згоди на сумісне виконання доручень Клієнта в рамках надання послуги (правової допомоги) із комплексного супроводу питання, пов`язаного з поданням позовної заяви і супроводом справи (у суді першої інстанції) про стягнення заборгованості із ТОВ«ДТЕК СХІДЕНЕРГО» за договором №45-ВЭ- ДЛТ від 26.01.2018.

Згідно з пунктами 3.1-3.4 Договору, вартість наданої Клієнту Стороною-2 правової допомоги включена у вартість правової допомоги, що визначена п. 4.1. Договору про надання правової допомоги № 11-06-2021 від 11.06.2021, укладеного з Стороною-1. За дійсним Договором у Клієнта не виникає додаткових обов`язків по оплаті Стороні-2 правової допомоги, не визначених Договором про надання правової допомоги №11-06-2021 від 11.06.2021, укладеного з Стороною-1. Оплата за сумісно надану правову допомогу здійснюється Клієнтом виключно Стороні-1 на умовах, визначених Договором про надання правової допомоги № 11-06-2021 від 11.06.2021, укладеного з Стороною-1. Фактичні витрати, понесені Стороною - 2 під час виконання доручень Клієнта, в тому числі витрати на відрядження, відшкодовуються Клієнтом безпосередньо Стороні-1 в порядку, визначеному Договором про надання правової допомоги № 11-06-2021 від 11.06.2021, укладеного з Стороною-1.

Представником ТОВ «Сідрейл» у господарській справі №905/1248/21 є адвокат Обертинська-Єніч А.О., яка на підтвердження своїх повноважень надала суду копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №6291 від 27.12.2018 та довіреність від 21.10.2019.

31.08.2021 сторони підписали акт приймання-передачі юридичних послуг (правової допомоги) до договору про надання правової допомоги №11-06-2021, відповідно до якого Адвокат надав послуги з: усної консультації з питань стягнення заборгованості; вивчення адвокатом первинних документів що стосуються взаємовідносин між позивачем та відповідачем; підготовки адвокатом позовної заяви про стягнення заборгованості; підготовки адвокатом письмових пояснень по справі №905/1248/21; участі адвоката у судовому розгляді справи у Господарському суді Донецької області 15.07.2021; участі адвоката у судовому розгляді справи у Господарському суді Донецької області в режимі відеоконференції 19.08.2021. Загальна вартість правової допомоги, наданої Клієнту адвокатами Кузьмич Т.Є. та Обертинською-Єніч А.О. під час розгляду справи №905/1248/21 у Господарському суді Донецької області складає 20 000 (двадцять тисяч) гривень 00 коп. без ПДВ.

Адвокатом та Позивачем також підписано детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом, відповідно до якого розмір витрат розмір витрат ТОВ «Сідрейл» за надану адвокатом Кузьмич Тетяною Євгенівною та адвокатом Обертинською-Єніч Анастасією Олегівною правову допомогу під час розгляду справи № 905/1248/21 у Господарському суді Донецької області складає 20 000 (двадцять тисяч) гривень 00 коп.

У Клієнта відсутні претензії та зауваження до наданої адвокатом Кузьмич Тетяною Євгенівною та адвокатом Обертинською-Єніч Анастасією Олегівною правової допомоги.

Адвокатом виставлено рахунок-фактуру №СФ-00011 від 11.06.2021, який оплачений ТОВ «Сідрейл» на суму 20000,00грн відповідно до платіжного доручення №177 від 22.06.2021.

Відповідно до вимог частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини восьмої 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 цього Кодексу).

Таким чином, у спірних правовідносинах обов`язковому дослідженню підлягає встановлення обставин щодо реального надання правничої допомоги клієнту.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.

Матеріалами справи підтверджується, що всі направлені до суду клопотання та пояснення складені за підписом адвоката Обертинської-Єніч А.О., яка приймала участь у судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Донецької області 15.07.2021, та в судових засіданнях в режимі відеоконференції 19.08.2021 та 02.09.2021, що підтверджується протоколами судового засідання.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

З огляду на те, що ціна наданих адвокатом послуг була узгоджена ним з позивачем, виконання умов договору про надання правової допомоги підтверджується актом приймання-передачі юридичних послуг (правової допомоги) від 31.08.2021 та матеріалами справи, суд дійшов висновку, що надані позивачем документи в їх сукупності є достатніми доказами на підтвердження наявності підстав для відшкодування за рахунок відповідача витрат позивача на професійну правничу допомогу, оскільки вказаний розмір понесених позивачем витрат документально обґрунтований.

Окрім того, суд зазначає, що згідно з ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 4 ст. 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 21.05.2019 у справі №903/390/18, від 21.01.2020 у справі №916/2982/16, від 07.07.2020 у справі №914/1002/19).

У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

Частиною 6 ст. 126 ГПК України встановлено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до п.п. 1, 2, 4, 5, 6, 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 169 ГПК України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Аналогічна позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц.

Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях ч. 5 та 6 ст. 126 ГПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

Відповідачем під час розгляду справи не заперечувався розмір витрат позивача понесених на правничу допомогу, не надано відповідне клопотання про зменшення суми таких витрат, не доведено їх неспівмірність.

Відповідно до п.3 ч.4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з огляду на відсутність заперечень відповідача проти розміру судових витрат на правничу допомогу понесених позивачем, неможливість суду за власною ініціативою вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне відшкодувати за рахунок відповідача витрати на правову допомогу позивача в сумі 19758,00грн пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Положеннями п. 2 ч. 2 ст. 126 ГПК України регламентовано порядок компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги (витрати на проїзд, проживання, поштові послуги тощо), для розподілу яких необхідною умовою є надання відповідних доказів, які підтверджують здійснення таких витрат.

Позивачем заявлено до стягнення витрати на відрядження та проїзд адвоката в сумі 3255,00грн.

На підтвердження відрядження адвоката до м.Харків для участі у судовому засіданні призначеному на 15.07.2021 позивачем до суду надано посадочні документи на поїзда: Київ-Пасажирський / Харків-Пас за 15.07.2021 вартістю 377,73грн та Харків-Пас / Київ-Пасажирський за 15.07.2021 вартістю 377,73грн.

Факт участі адвоката Обертинської-Єніч А.О. у судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Донецької області підтверджується протоколом судового засідання від 15.07.2021, що міститься в матеріалах справи.

Відповідно до 3.4 партнерського договору №11/06-21 від 11.06.2021, фактичні витрати, понесені адвокатом Обертинською-Єніч А.О. під час виконання доручень ТОВ «Сідрейл», в тому числі витрати на відрядження, відшкодовуються ТОВ «Сідрейл» безпосередньо адвокату Кузмич Т.Є. в порядку, визначеному договором про надання правової допомоги №11-06-2021 від 11.06.2021, укладеного з адвокатом Кузмич Т.Є.

Пунктом 4.11 договору правової допомоги №11-06-2021 від 11.06.2021 сторони погодили, що відрядження Виконавця або залучених Виконавцем для сумісного виконання цього договору Інших адвокатів, за межі міста Київ додатково оплачуються Клієнтом з розрахунку 2500,00 грн на добу (без урахування проїзду та проживання). Витрати на проїзд та проживання Виконавця, що були понесені ним (залученими ним адвокатами) для виконання цього Договору, компенсуються Замовником на підставі окремих рахунків, виставлених Виконавцем, протягом 3 (трьох) днів з дня виставлення рахунку.

Адвокатом виставлено рахунок-фактуру №СФ-00013 від 06.07.2021, який оплачений ТОВ «Сідрейл» на суму 3255,00грн відповідно до платіжного доручення №210 від 10.08.2021.

Суд вважає, що матеріалами справи доведено, що адвокатом означені витрати були здійснені в процесі надання правничої допомоги, докази на підтвердження здійснення таких витрат наявні, що є належною підставою для їх компенсації відповідачем.

Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 129 ГПК України у зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог, витрати на відрядження та проїзд адвоката в сумі 3215,61грн. покладається на відповідача.

Враховуючи положення процесуального закону, що викладені у п. 2 ч.1 ст. 129, ч.3 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України суд дійшов висновку про покладення суми судового збору в розмірі 2265,7грн на відповідача.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 42, 46, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 130, 231,236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Закрити провадження у справі в частині стягнення суми основної заборгованості в розмірі 41108,91грн.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Сідрейл» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго», за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРТРАНСЛОДЖИСТІК» про стягнення 7639,16грн, з яких: інфляційні збитки - 5253,72грн, 3% річних - 2385,44грн – задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго» (адреса місцезнаходження: 85612, Донецька обл., Мар`їнський р-н, місто Курахове, вулиця Енергетиків, будинок 34; код ЄДРПОУ: 31831942) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сідрейл» (адреса місцезнаходження: 01042, місто Київ, бульвар Дружби народів, будинок 5 «Е»; код ЄДРПОУ: 38450144) грошові кошти в сумі 7546,90грн, з яких: інфляційні збитки – 5161,46грн, 3% річних - 2385,44грн, судовий збір в сумі 2265,70грн, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 19758,00грн, витрати на проїзд та відрядження адвоката в сумі 3215,61грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення прийняте у нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 02.09.2021 року.

Повний текст рішення складено та підписано 07.09.2021.

Рішення господарського суду може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.М. Устимова