Рішення № 9943077, 11.05.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.05.10                                                                                 Справа № 10/78

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "І.Т. - Березовиця",

м. Тернопіль

до Українсько –польського товариства з обмеженою відповідальністю "Віко - Україна", м. Кремінна Луганської області

про стягнення 8148 грн. 97 коп.

Суддя Мінська Т.М.

представники сторін:

від позивача –представник не прибув;

від відповідача –представник не прибув.

          Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за договором на транспортно –експедиційне обслуговування від 19.03.2008 № 19/03/08 у розмірі 7000 грн. 00 коп. та збитки завдані інфляцією у розмірі 1148 грн. 97 коп.

          Позивач надіслав клопотання від 02.04.2010 про розгляд справи призначений на 19.04.2010 без участі представника позивача.

Відповідач відзив на позовну заяву на час розгляду справи 11.05.2010 та інші витребувані судом документи не представив, участь у судовому засіданні свого представника не забезпечив. Відповідно до ст. 75 ГПК України суд розглянув справу за наявними в ній документами.

Дослідивши матеріали справи, додатково надані документи, суд

в с т а н о в и в:

Між Українсько –польським товариством з обмеженою відповідальністю "Віко - Україна" (Замовником) –Відповідачем у справі і Товариством з обмеженою відповідальністю "І.Т. - Березовиця" (Виконавцем) –Позивачем у справі укладено договір № 19/03/08 від 19.03.2008 на транспортно –експедиційне обслуговування строк на 2 роки. На підставі п. 2.2. вказаного договору Відповідачем за допомогою факсимільного зв’язку подано замовлення № 133/01/09К від 13.01.2009 на перевезення вантажу за маршрутом: Польща (м. Старе Бабіце) вантажовідправник Віко-Компані - Україна (м. Сєвєродонецьк) вантажоотримувач УП ТОВ «Віко-Україна», автомобілем VOLVO ВО 3464АВ ВО 0802 ХХ. Вартість перевезення –18000 грн.

Факт здійснення вказаного перевезення підтверджується CMR 0067634.

12.02.2009р. сторонами підписано акт прийому-передачі виконаних робіт на суму 18000 грн. З боку Відповідача акт підписано особою, посадове становище якої не вказано, але підпис скріплено печаткою Відповідача. Також 13.02.2009р. сторонами підписано акт простою автомобіля на суму 9500 грн.

Позивач вказує, що ним пред’явлені Відповідачу рахунки № 4 від 22.01.2009 на суму 18000 грн. і № 21 від 13.02.2009 на суму 9500 грн.

Відповідачем було проведено оплату в загальній сумі 20500 грн. з посиланням на рахунок № 21 від 13.02.2009 на суму 9500 грн. 00 коп., що стосується відшкодування вартості простою автомобілю (згідно банківських виписок грошові суми на рахунок позивача відповідачем перераховувалися саме за вказаним рахунком № 21 від 13.02.2009). Доказів надсилання (вручення) відповідачеві рахунку № 4 від 22.01.2009 саме на оплату наданих позивачем послуг з перевезення вантажу позивач під час судового розгляду справи не надав. Строк оплати договором не визначений. Претензією від 06.10.2009, яка отримана відповідачем 12.10.2009, позивачем пред’явлено вимогу про оплату.

Позивач вважає, що заборгованість відповідача в сумі 7000 грн. виникла з 13.02.2009, тому за період з лютого 2009 по січень 2010 здійснив нарахування інфляційних втрат в загальній сумі 1148 грн. 97 коп.

Оцінивши всі обставини справи, суд вважає, позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково з огляду на наступне:

У відповідності до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони; правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку; правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною /сторонами/.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем за допомогою факсимільного зв'язку було здійснено замовлення на надання послуг транспортно - експедиційного обслуговування, за умовами якого позивач прийняв на себе зобов'язання надати послуги по перевезенню вантажу за певними реквізитами своїм автомобільним транспортом, а відповідач - оплачувати зазначені послуги.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.

Факт виконання зобов’язання позивачем підтверджується матеріалами справи, незалежно від повноважень особи, що підписала 12.02.2009р. акт прийому-передачі виконаних робіт на суму 18000 грн. Крім того, частково відповідачем виконано зобов’язання, що виникло на підставі договір № 19/03/08 від 19.03.2008 і замовлення № 133/01/09К від 13.01.2009, отже часткове виконання є підтвердженням факту виникнення зобов’язання. З огляду на вказане вимоги в частині стягнення заборгованості за договором на транспортно –експедиційне обслуговування від 19.03.2008 № 19/03/08 у розмірі 7000 грн. 00 коп. визнаються судом такими, що підлягають задоволенню. Решта вимог позивача необґрунтована, оскільки ним неправильно визначено строк виникнення зобов’язання відповідача по оплаті.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного і, керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

          2. Стягнути з Українсько –польського товариства з обмеженою відповідальністю "Віко - Україна", 92900 м. Кремінна Луганської області, вул. Куйбишева, 161, ідентифікаційний код 30695506 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "І.Т. - Березовиця", 46018 м. Тернопіль, вул. Чумацька, 1-а, ідентифікаційний код 31384091 заборгованість в сумі 7000 грн. 00 коп., витрати по сплаті держмита в сумі 87 грн. 62 коп.; витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 202 грн. 72 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В решті вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття.

Суддя Т.М.Мінська