Рішення № 9943013, 12.05.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.05.10                                                                                 Справа № 8/86

За позовом Державного підприємства «Донецька залізниця»в особі Ясинуватської дирекції залізничних перевезень, м. Ясинувата Донецької області,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд і К», м. Луганськ, -

про стягнення 20540 грн. 00 коп.

          Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.,

при секретарі судового засідання Провоторовій О.В.,

в присутності представників сторін:

від позивача –Федорова О.А., - юрисконсульт комерційного відділу Луганської дирекції залізничних перевезень ДП «Донецька залізниця», - довіреність № Н-01/3308 від 28.09.09 року;

від відповідача –представник не з’явився, -

розглянувши матеріали справи, -

в с т а н о в и в:

суть спору: позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача штрафу у сумі 20540,00 грн. за невірно зазначену масу вантажу у залізничних накладних № 51968343 та № 51968344 від 12.10.09 року.

На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено з 15.04.10 року до 29.04.10 року та з 29.04.10 року до 12.05.10 року –у зв’язку з неявкою відповідача.

22.04.10 року, через канцелярію суду, від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог (вих. №412/270 від 22.04.10 року), у якій він, крім уже заявлених позовних вимог, просить стягнути з відповідача штраф у сумі 10270,00 грн. за невірне зазначення у залізничній накладній №51986449 24.10.09 року маси вантажу у вагоні №67885442.

Дана заява відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, а тому прийнята судом.

До початку судового засідання 12.05.10 року представник позивача заявив клопотання про відмову від здійснення технічної фіксації судового засідання, яку судом задоволено.

У судовому засіданні він позов підтримав у повному обсязі (з урахуванням внесених до нього змін).

Відповідач своїм правом на надання відзиву на позов та участь у судовому засіданні не скористався, витребувані судом документи не надав, про причини неявки до суду не повідомив, хоча належним чином був поставлений до відома про дату, час та місце проведення судового засідання, що підтверджується матеріалами справи (а.с.1; 45; 64).

І.Заслухавши представника позивача, дослідивши наявні докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи.

12.10.09 року відповідачем у супроводі накладної за №51968343 від 12.10.09 року, у вагоні №66936709, з залізничної станції Красний Луч Донецької залізниці, вантажною швидкістю, навалом, у вологому стані, з завантаженням нижче бортів, з маркуванням вантажу вапном, після зважування на 150-тонних тензометричних вагонних вагах, - до залізничної станції Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці на адресу отримувача – ВАТ «Маріупольський металургійний комбінат» відправлено вантаж вугільної продукції (антрацит), - при цьому у вищезгаданій накладній вантажовідправник вказав, що у вагон завантажено 68000 кг названої продукції (нетто); вага тари –23000 кг, вага брутто –91000 кг.

Згідно накладній 16.10.09 року вагон прибув на залізничну станцію Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці (а.с.19).

12.10.09 року відповідачем у супроводі накладної за №51968344 від 12.10.09 року, у вагоні №66729781, з залізничної станції Красний Луч Донецької залізниці, вантажною швидкістю, навалом, у вологому стані, з завантаженням нижче бортів, з маркуванням вантажу вапном, після зважування на 150-тонних тензометричних вагонних вагах, - до залізничної станції Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці на адресу отримувача – ВАТ «Маріупольський металургійний комбінат» відправлено вантаж вугільної продукції (антрацит), - при цьому у вищезгаданій накладній вантажовідправник вказав, що у вагон завантажено 69000 кг названої продукції (нетто); вага тари –22200 кг, вага брутто –91000 кг.

Згідно накладній 16.10.09 року вагон прибув на залізничну станцію Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці (а.с.20).

24.10.09 року відповідачем у супроводі накладної за №51968449 від 24.10.09 року, у вагоні №67885442, з залізничної станції Красний Луч Донецької залізниці, вантажною швидкістю, навалом, у вологому стані, з завантаженням нижче бортів, з маркуванням вантажу вапном, після зважування на 150-тонних вагонних вагах, - до залізничної станції Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці на адресу отримувача –ВАТ «Маріупольський металургійний комбінат»відправлено вантаж вугільної продукції (антрацит АКО), - при цьому у вищезгаданій накладній вантажовідправник вказав, що у вагон завантажено 69000 кг названої продукції (нетто); вага тари –21800 кг, вага брутто –90800 кг.

Згідно накладній 26.10.09 року вагон прибув на залізничну станцію Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці (а.с.49).

Відповідно, 16.10.09 року та 26.10.09 року на підставі ст. 52 Статуту залізниць України, на вимогу вантажоотримувача (а.с.21-22,50), за участю представників станції Маріуполь-Сортувальний: начальника станції Бондаренко С., прийомоздавальника станції Маслак В.А. (вагони №№66936709 та 66729781) та Бич Т.Н. (вагон №67885442), начальника вантажного району Ученко Л.Н. та представника вантажоодержувача Ченцової І, - здійснено комісійне переважування на 150-тонних електронних вагах та видача йому вантажу вугільної продукції.

За результатами переважування встановлено, що фактична вага вантажу у вагоні:

№66936709 на 2700 кг менше, ніж заявлено, а саме: вага брутто замість 91000 кг –становить 88300 кг, тара з брусу –23000 кг, вага нетто замість 68000 кг становить 65300 кг, - у зв’язку з чим позивачем, за участю представника вантажоотримувача, складено комерційний акт №БН №699065/322 (а.с.21);

№66729781 на 4300 кг менше, ніж заявлено, а саме: вага брутто замість 91200 кг –становить 86900 кг, тара з брусу –22200 кг, вага нетто замість 69000 кг становить 64700 кг, - у зв’язку з чим позивачем, за участю представника вантажоотримувача, складено комерційний акт №БН №699066/323 (а.с.22);

№67885442 на 3700 кг менше, ніж заявлено, а саме: вага брутто замість 90800 кг –становить 87100 кг, тара з брусу –21800 кг, вага нетто замість 69000 кг становить 65300 кг, - у зв’язку з чим позивачем, за участю представника вантажоотримувача, складено комерційний акт №БН №699076/335 (а.с.50).

В актах зазначено:

№БН №699065/322, що переважування здійснено на 150-тонних тензометричних вагонних вагах; вагон прибув у технічному та комерційному відношенні справним; люки та двері у вагоні справні та закриті; під час переважування виявлено, що завантаження здійснено по всьому периметру нижче бортів на 40 см, рівномірно; виїмок та поглиблень немає; маркування вапном не порушено (а.с.21);

№БН №699066/323, що переважування здійснено на 150-тонних тензометричних вагонних вагах; вагон прибув у технічному та комерційному відношенні справним; люки та двері у вагоні справні та закриті; під час переважування виявлено, що завантаження здійснено по всьому периметру нижче бортів на 30 см, рівномірно; виїмок та поглиблень немає; маркування вапном не порушено (а.с.22);

№БН №699076/335, що переважування здійснено на 150-тонних електронних вагонних вагах; вагон прибув у технічному та комерційному відношенні справним; люки та двері у вагоні справні та закриті; під час переважування виявлено, що завантаження здійснено по всьому периметру нижче бортів на 70 см, рівномірно; виїмок та поглиблень немає; маркування вапном не порушено (а.с.50).

Згідно п.22 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000 року, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 24.11.2000 року за №862/5083, перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, тим самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення, - згідно наявним у справі доказам. у даному випадку ця вимога позивачем дотримана.

          Відповідач не оскаржив та не оспорив вищезгадані комерційні акти.

          У зв’язку з виявленими розбіжностями між даними залізничної накладної та фактичною вагою вантажу у вагоні 29.01.10 року за вих. №0051 позивач звернувся до відповідача з претензією на суму 20540,00 грн. (вагони №№66936709 та 66729781), у якій запропонував йому у встановлений законом термін сплатити штраф у вищеназваній сумі.

          З матеріалів справи вбачається, що відповідач не виконав цю вимогу.

ІІ.Заслухавши представника позивача, оцінивши наявні докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Згідно пунктам 1.1-1.3 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року №644 (з наступними змінами та доповненнями), зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 24.11.2000 року за №863/5084 (далі –Правила №644), на кожне відправлення вантажу відправник повинен подати станції навантаження накладну (комплект перевізних документів). Форми бланків перевізних документів, затверджені наказом Мінтрансу від 19.11.98 №460 «Про затвердження бланків перевізних документів».

Накладна є складовою частиною комплекту перевізних документів, до якого, крім неї, входять: дорожня відомість, корінець дорожньої відомості та квитанція про приймання вантажу (п. 1.1).

Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна разом з дорожньою відомістю супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу. Квитанція про приймання вантажу до перевезення видається відправнику. Усі ці документи заповнюються на друкарській машинці або іншим друкованим способом.

У разі оформлення станцією перевізних документів та здійснення розрахунків платежів за допомогою автоматизованих систем вантажовідправник разом з комплектом перевізних документів надає станції відправлення його електронну копію. Інформація, внесена в електронну копію перевізного документа, повинна відповідати даним, унесеним відправником в оригінал (п. 1.2).

Перевізний документ поєднує звичайну інформацію з кодованою інформацією; місця для кодування у ньому обведені жирними рамками. Усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником до відповідних граф. Виправлення не допускаються; у разі зміни відомостей, унесених до перевізного документа, відправник зобов'язаний заповнити новий перевізний документ. Зміни й доповнення, які вносяться у перевізні документи залізницею, засвідчуються підписом відповідального працівника і штемпелем станції (п. 1.3).

Згідно абзацу 2 п. 2.6. Правил №644, маса вантажу вважається правильною, якщо різниця між фактично виявленою масою і зазначеною в перевізних документах не перевищує 0,2%.

У даному спірному випадку різниця становить: вагон №66936709 –2,97%; вагон №66729781 - 4,71%.; вагон №67885442 –4,07%.

Пунктом 5.5 Правил №644 встановлено, що якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі статтею 122 Статуту. Факт неправильного зазначення відправником указаних відомостей засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

Після прибуття вантажу на станцію вантажоотримувача перевізник та вантажоотримувач повинні керуватися приписами Правил видачі вантажу, затвердженими наказом Мінтрансу України №644 від 21.11.2000 року, зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 24.11.200 року за №862/5083 (далі - Правила видачі вантажу).

          Пунктом 23 цих Правил передбачено, що у разі вивантаження на місцях загального користування вимога щодо перевірки маси вантажів може бути заявлена письмово одержувачем до початку вивантаження. Вимога щодо перевірки маси вантажу у вагонах, що подаються на під'їзну колію, може бути заявлена в момент приймання вагонів у пункті, встановленому договором.

Як вбачається з матеріалів справи, кінцевий вантажоотримувач скористався правилом п. 23.

Цими ж Правилами (п. 27) встановлено, що вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.

При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить 0,5% маси всіх інших вантажів, у т.ч. вугілля.

          З огляду на викладене позивач та вантажоотримувач правомірно скористалися Правилами складення актів, затверджених наказом Мінтрансу України №334 від 28.05.2002 року, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 8 липня 2002 року за №567/6855 (далі –Правила №334).

          Пунктом 1 цих Правил встановлено, що при перевезеннях у залежності від обставин, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, відправника, одержувача, пасажира, складаються комерційні акти та акти загальної форми.

          Комерційні акти складаються для засвідчення невідповідності найменування, маси і кількості місць наявного вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеним у перевізних документах (абз. 2 п. 2).

          Комерційні акти складаються:

на місцях загального користування - у день вивантаження або в день видачі вантажу одержувачу; при вивантаженні на місцях незагального користування - у день здачі вантажу одержувачу, у цьому разі перевірка повинна здійснюватись до вивантаження або в процесі вивантаження чи зразу ж після нього. У разі перевірки маси вантажу зважуванням на вагонних вагах, якщо маса тари приймається за трафаретом на вагоні, комерційний акт складається в день зважування вагона з вантажем; якщо маса тари вагона визначається зважуванням його після вивантаження, комерційний акт складається в день зважування порожнього вагона (п.4).

          Пунктом 6 цих Правил встановлено, що при видачі однорідного вантажу, який перевозиться навалом або насипом і прибув від одного відправника на адресу одного одержувача, недостачі, що перевищують норму природної втрати маси вантажу і граничне розходження визначення маси нетто, а також надлишки, що перевищують граничне розходження визначення маси нетто, виявлені в окремих відправках під час перевірки протягом однієї календарної доби, оформляються одним комерційним актом. В акт включаються тільки відправки, які прибули в справних вагонах з непошкодженими пломбами (ЗПП) відправника, а також без ознак недостачі, псування, пошкодження на відкритому рухомому складі або в критих та інших вагонах без пломб (якщо такі перевезення передбачені Правилами), у яких виявлено недостачу або надлишок.

В акті зазначаються номери відправки, вагона, рід вагона, кількість пломб (ЗПП) і відбитки на них, кількість місць і маса вантажу за документами та виявлені перевіркою. У разі визначення маси на вагонних вагах зазначаються маса брутто, тари (з бруса або перевірена) вагона та нетто вантажу.

При необхідності ці відомості зазначаються у додатку, який є продовженням комерційного акта. Додаток підписують ті ж особи, які підписали комерційний акт.           Згідно п. 10 Правил №334, комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи, старший прийомоздавальник) і прийомоздавальник станції, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.           З урахуванням вищевикладеного суд вважає, що позивачем при складанні комерційного акту, що є предметом дослідження за цим спором, не порушено чинне законодавство.

          Законодавство –стаття 118 Статуту залізниць України - передбачає настання відповідальності для вантажовідправника не за ту чи іншу кількість вантажу, невідповідність якого виявлено між даними супровідних документів на нього та даними, отриманими при фактичному переважуванні цього вантажу на станції призначення, а лише за сам факт виявлення такої невідповідності.

Так, у статті 118 сказано, що за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення, а статтею 122 Статуту визначено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Аналогічна позиція викладена у п.6.1 Рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 29.09.08 року №04-5/225 «Про внесення змін та доповнень до роз’яснення президії ВГСУ від 29.05.02 року №04-5/601 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею»(далі –Рекомендації №601).

Згідно вищезгаданій накладній №51968343 від 12.10.09 року провізна плата за вагон №66936709 становить 2054,00 грн.; згідно накладній №51968344 від 12.10.09 року провізна плата за вагон №66729781 становить 2054,00 грн.; згідно накладній №51968449 від 24.10.09 року провізна плата за вагон №67885442 становить 2054,00 грн.

Звідси, - позивачем вірно визначено розмір штрафу, а саме: за кожен з 3-х вищеназваних вагонів –по 10270,00 грн. (2054,00 грн. х 5 = 10270,00 грн.), а всього 30810,00 грн. (10270,00 грн. х 3).

Термін позовної давності для його стягнення станом на час звернення позивача з позовом до суду –не закінчився.

          Таким чином, з урахуванням вищевикладеного суд вважає, що позивач належним чином довів законність та обґрунтованість своїх позовних вимог.

          Відповідач їх не спростував.          

          За таких обставин позов підлягає задоволенню у повному обсязі з підстав, про які сказано вище у цьому рішенні.

Відповідно до ст.ст.44, 47-1 та 49 ГПК України судові витрати покладаються: на відповідача як на сторону, яка порушила вимоги чинного цивільного законодавства та умови договору.

На підставі викладеного, ст.ст. 118 та 122 Статуту залізниць України, п.п. 6, 10 Правил складання актів, затверджених наказом Мінтрансу України №334 від 28.05.2002 року, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 8 липня 2002 року за №567/6855, керуючись ст.ст.4-3,22,32-34,43,44,47-1,49,75, 82,84 та 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити у повному обсязі.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд і К», ідентифікаційний код 35844780, яке знаходиться за адресою: місто Луганськ, вул. Градусова, 4-а/34 Луганської області, - на користь Державного підприємства «Донецька залізниця»в особі Ясинуватської дирекції залізничних перевезень, ідентифікаційний код 25905191, яке знаходиться за адресою: місто Ясинувата, вул. Скрипника, 97 Донецької області - штраф у сумі 30810 (тридцять тисяч вісімсот десять) грн. 00 коп., а також витрати по сплаті державного мита у сумі 308 (триста вісім) грн. 10 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.; видати наказ після набрання рішенням законної сили.

          Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні 12.05.10 року за згодою представника позивача оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено до Луганського апеляційного господарського суду у той же термін.

          Рішення складено у повному обсязі та підписано –14 травня 2010 року.

Суддя                                                   А.П.Середа