Рішення № 9943011, 13.05.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.05.10                                                                                 Справа № 8/126пн

          За позовом Закритого акціонерного товариства «Луганськспецтехкомплект», м. Луганськ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Терікон», м. Луганськ, -

про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на нерухоме майно.

Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.,

при секретарі судового засідання Провоторовій О.В.,

в присутності представників сторін:

від позивача –Яндян О.А. –представник, - довіреність №145 від 12.02.10 року;

від відповідача –представник не з’явився, -

розглянувши матеріали справи, -

в с т а н о в и в :

          суть спору: позивачем заявлено вимоги про визнання:

          дійсним договору купівлі-продажу №19/10-06, укладеного між сторонами 19.10.2006 року у простій письмовій формі;

          за позивачем права власності на об’єкт нерухомості –прирейковий склад №2 балансовою вартістю 35611,00 грн., згідно технічному паспорту, виданому Луганським міським комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації»(далі – БТІ) 15.04.10 року, позначений на плані літ. А-1, складається з 1 - приміщення та розташований за адресою: місто Луганськ, 9-й Лутугинський проїзд, 1-б.

          До початку судового засідання представник позивача звернувся до суду з клопотанням про відмову від здійснення фіксації судового процесу технічними засобами, яке задоволено судом.

          У судовому засіданні він позов підтримав у повному обсязі, мотивуючи його тим, що відповідач ухиляється від нотаріального посвідчення вищеназваного договору.

          Відповідач позов визнав у повному обсязі та просить суд розглянути спір по суті за його відсутності (відзив на позов від 12.05.10 року за вих. №33).

          Представник позивача не заперечив проти вирішення спору по суті у цьому судовому засіданні за відсутності відповідача.

                    І.Заслухавши представника позивача, дослідивши наявні докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи.

           19.10.2006 року між позивачем (покупець) та відповідачем (продавець) у простій письмовій формі укладено договір №19/10-06 купівлі-продажу, згідно якому відповідач продав, а позивач купив низку об’єктів рухомого майна, які не є предметом спору по цій справі, а також об’єкт нерухомого майна          - склад прирейковий №2, розташований за адресою: місто Луганськ, 9-й Лутугинський проїзд, 1-а (п.1.1).

                    Сторони домовилися, що продавець зобов’язується впродовж 6-ти місяців з моменту оплати майна за договором вжити заходів до належного оформлення за покупцем права власності на нерухоме майна, вказане у п.1.1 цього договору (здійснити технічну інвентаризацію, реєстрацію права власності в БТІ, оплата якої здійснюється за рахунок продавця) (п.3.5) (а.с.7).

                    Як вбачається з обставин справи, об’єкт нерухомості продавець передав покупцеві 20.10.06 року, що підтверджується актом приймання-передачі (а.с.8), який повністю сплатив на користь продавця його вартість (а.с.14).

                    Отже, договір сторонами фактично виконано, крім пункту 3.5, - щодо приведення його форми у відповідність до чинного законодавства.

                    Управлінням архітектури та містобудування Луганської міської ради об’єкту нерухомості присвоєно поштову адресу: місто Луганськ, проїзд 9-й Лутугинський, 1-б (вих. №И01-19/344/43-10 від 15.03.10 року) (а.с.20).

                    15.04.10 року БТІ здійснено технічну інвентаризацію цього об’єкту нерухомості, при цьому встановлено, що площа приміщень об’єкту становить 571,7 кв.м (а.с.9-12), його балансова вартість станом на 01.04.10 року складає 35611,00 грн. (а.с.13).

                    Відповідач ухилився від виконання пункту 3.5 договору купівлі-продажу, тобто його нотаріального оформлення, що підтверджується доданим до справи службовим листуванням з цього приводу між позивачем та відповідачем від 20.04.07 року за вих. №567; від 18.10.07 року за вих. №1435; від 20.05.08 року за вих. №ЛС-485/2 та від 17.12.08 року за вих. №ЛС-1121 (а.с.15-19).

                    Ця обставина стала підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

                    Відповідач його повністю визнав.

          ІІ.Заслухавши представників сторін, оцінивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

          Згідно частинам 1 та 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі –ЦКУ) цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

          Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори) (частини 1 та 2 ст. 202 ЦКУ).

          Як сказано у частинах 1-5 ст. 203 Цивільного кодексу, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

          Згідно ст. 204 ЦКУ, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Статтею 205 Цивільного кодексу визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (ч.1).

Згідно ст. 207 ЦКУ правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою. Стаття 208 Цивільного кодексу містить імперативну норму, згідно якій у письмовій формі належить вчиняти правочини між юридичними особами, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу (п.1 ч. 1). Стаття 209 ЦКУ також містить загальну норму щодо випадків нотаріального посвідчення правочинів, а саме: правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін. Нотаріальне посвідчення правочину здійснюється нотаріусом або іншою посадовою особою, яка відповідно до закону має право на вчинення такої нотаріальної дії, шляхом вчинення на документі, в якому викладено текст правочину, посвідчувального напису. Нотаріальне посвідчення може бути вчинене на тексті лише такого правочину, який відповідає загальним вимогам, встановленим статтею 203 цього Кодексу (частини 1-3). Законом (ч.1 ст. 210 Цивільного кодексу) визначено, що правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

          Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків ( частина 1 ст. 626 ЦКУ).

          Згідно частин 1 ст. 638 названого Кодексу договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Iстотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

          Статтею 640 ЦКУ встановлено, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії. Договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.           Правовідносини, які виникли між сторонами за цим спором, належать до правовідносин купівлі-продажу           Згідно ст.655 ЦКУ за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Наявними у справі доказами належним чином доведено, що позивач виконав умови договору купівлі-продажу – у термін та у порядку, визначені останнім, сплатив до каси продавця повну вартість об’єкта нерухомості, а продавець, у свою чергу, передав йому предмет договору згідно акту приймання-передачі.

Таким чином, спірний договір обидві його сторони фактично виконали.

Однак, вони не дотрималися вимог ст. 657 ЦКУ, згідно якій договір купівлі-продажу єдиного майнового комплексу або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

          З огляду на вищевикладене суд при вирішенні цього спору суд керується ст. 220 Цивільного кодексу України, у якій сказано, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.           Факт ухиляння відповідача від нотаріального посвідчення спірного договору купівлі-продажу позивач належним чином довів, а відповідач –його визнав.

          Обраний позивачем спосіб порушеного права відповідає ст.16 ЦКУ.

          Таким чином, оцінивши доводи сторін та наявні у справі докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з підстав, про які йдеться вище у цьому рішенні.

Що стосується судових витрат, то суд, керуючись ст.ст.44,47-1 та 49 ГПК України, покладає їх на позивача згідно його клопотанню.

          На підставі викладеного, ст.ст. 11, 16, 202-205, 207-210, 219,220, 560, 572-576, 590-591, 626, 638, 640, 655, 691 та 692 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 32-34, 36, 44, 47-1, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити у повному обсязі.

          2.Визнати дійсним договір №19/10-06 купівлі-продажу, укладений 19.10.2006 року у простій письмовій формі, у місті Луганську, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Терікон», ідентифікаційний код 32742285, яке знаходиться за адресою: місто Луганськ, вул. Сосюри,42, (продавець), - та Закритим акціонерним товариством «Луганськспецтехкомплект», ідентифікаційний код 01242366, яке знаходиться за адресою: місто Луганськ, провул. Краснодонський, 4 (покупець), - предметом якого є нежитлова будівля прирейкового складу №2 площею 571,7 кв.м, позначеного на плані літ. А-1, який знаходиться за адресою: місто Луганськ, проїзд 9-й Лутугинський, 1-а.

          3.Визнати за Закритим акціонерним товариством «Луганськспецтехкомплект», ідентифікаційний код 01242366, яке знаходиться за адресою: місто Луганськ, провул. Краснодонський, 4, - право власності на нежитлову будівлю прирейкового складу №2 площею 571,7 кв.м, позначеного на плані літ. А-1, який знаходиться за адресою: місто Луганськ, проїзд 9-й Лутугинський, 1-а (один-«а»), - придбану ним на підставі договору №19/10-06 купівлі-продажу від 19.10.06 року, якій з 15.03.10 року присвоєно адресу: місто Луганськ, проїзд 9-й Лутугинський, 1-«б»(один-«б»).

          Відповідно до ст. 182 Цивільного кодексу України право власності на об’єкт нерухомості, про який йдеться у цьому рішенні, підлягає державній реєстрації.

          4.Судові витрати покласти на позивача.

Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні 13.05.10 року за згодою представника позивача оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено до Луганського апеляційного господарського суду у 10-денний термін з дня підписання.

          Рішення складено у повному обсязі та підписано – 14 травня 2010 року.

Суддя                                                   А.П.Середа