Рішення № 9942988, 13.05.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.05.10                                                                                 Справа № 4/77

Розглянувши матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об’єднання ”,

м. Луганськ

до Лисичанського учбово –виробничого підприємства Луганського учбово –виробничого об’єднання українського товариства сліпих, м. Лисичанськ Луганської області

про стягнення 18779грн. 77 коп.

Суддя Батюк Г.М.

Секретар судового засідання Чорна І.М.

в присутності представників сторін:

від позивача – Лавриненко В.С., дов. № 10 від 01.01.2010;

від відповідача –не прибув.

Суть спору: позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за спожиту активну електроенергію у сумі 16568 грн.65 коп., 3% річних у сумі 410 грн.59 коп., інфляційних нарахувань у сумі 1800 грн. 53 коп.

Надані представником позивача, в порядку ст. 22 ГПК України, у засідання суду 13.05.2010 документи, долучаються до матеріалів справи.

Учасників судового процесу було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст.ст. 42,43 Господарського процесуального кодексу України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Неприбуття повторно у судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про час і місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, оскільки до повноважень господарських суддів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

Тому, направлення кореспонденції на адресу відповідача відповідно до інформації, що міститься в матеріалах справи є належним доказом виконання господарським судом обов’язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд

в с т а н о в и в :

Між ТОВ «Луганське енергетичне об’єднання» в особі Лисичанського РЕМ (позивачем у справі), як Постачальником та Лисичанським учбово –виробничим підприємством Луганського учбово –виробничого об’єднання українського товариства сліпих (відповідачем у справі), як Споживачем, було укладено договір на користування електричної енергії № 34 від 01.04.2002 (далі –Договір), за яким Постачальник зобов’язався постачати електричну енергію, а Споживач зобов’язався оплачувати Постачальнику її вартість.

У відповідності з п. 8 Додатку «Порядок розрахунків»до Договору остаточний розрахунок за фактично спожиту у розрахунковому періоді активну електроенергію, Споживач здійснює на підставі наданих Постачальником рахунків протягом 10 операційних днів, починаючи з наступного дня після їх отримання

Відповідно до п. 2.2.2 Договору відповідач зобов’язується для визначення величини спожитої електроенергії щомісячно 17 числа згідно з Додатком № 4 знімати показання розрахункових електролічильників, електролічильників субспоживачів оформляти результати відповідно до додатку №7 та напиляти уповноваженого представника у відділ збуту, для подання звіту за використану електроенергію та отримання платіжних вимог- доручень.

На виконання умов вказаного договору позивачем було поставлено електричну енергію відповідачеві належним чином.

Однак, відповідачем умови договору по сплаті спожитої активної електроенергії не виконано, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість за спожиту активну електроенергію за період з травня 2008 року по січень 2010 року, на сплату якої позивачем було виставлено рахунки на загальну суму 16568 грн. 65 коп. Вручення зазначених рахунків відповідачу підтверджується матеріалами справи.

В порушення умов вищевказаного договору відповідач оплату за спожиту активну електроенергію здійснив частково, тому заборгованість за спожиту активну електроенергію за період з травня 2008 року по січень 2010 року складає 16568 грн. 65 коп., що підтверджено матеріалами справи, у тому числі первинними та платіжними документами.

Відповідно до п.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов‘язання, на вимогу кредитора зобов‘язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також 3% річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків, що відповідно складає 3% річних в сумі 410 грн. 59 коп. за період 24.06.2008 по 28.02.2010, та інфляційні нарахування в сумі 1800 грн. 53 коп. за період червня 2008р. по грудень 2009р..

Відповідач відзив на позовну заяву не надав у засідання суду не з’явився.

У зв’язку з тим, що відповідач умови договору порушив та виставлені рахунки не сплатив, позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідача заборгованості за спожиту активну електроенергію в сумі 16568 грн. 65 коп. за період з травня 2008 по січень 2010, 3% річних за в сумі 410 грн. 59 коп., та інфляційні нарахування у сумі 1800 грн. 53 коп. у судовому порядку.

Оцінивши доводи сторін у їх сукупності суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення повністю з огляду на наступне.

Правовідносини сторін встановлені договором про постачання електричної енергії №34 від 01.04.2002, регулюються Законом України “Про електроенергетику”, Правилами користування електричною енергією ( далі - Правила).

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.

Матеріалами справи підтверджено постачання позивачем електричної енергії відповідачу, на виконання умов Договору, та виставлення рахунків на її оплату. Однак, зобов’язання по перерахуванню позивачеві вартості спожитої активної електроенергії в обумовлені Договором строки відповідачем не були виконані у повному обсязі та вчасно, що підтверджено наданими позивачем доказами.

З огляду на викладене, матеріалами справи підтверджено невиконання відповідачем зобов’язання по сплаті боргу за спожиту активну електроенергію за період з травня 2008 року по січень 2010 року складає 16568 грн. 65 коп.

Сума основного боргу за спожиту активну електроенергію за спожиту активну електроенергію в сумі 16568 грн. 65 коп. за період з травня 2008р. по січень 2010р. нарахована позивачем обґрунтовано, підтверджено матеріалами справи, визнана відповідачем, та підлягає стягненню з відповідача.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 33% річних в сумі 410 грн. 59 коп. за період 24.06.2008 по 28.02.2010, та інфляційні нарахування в сумі 1800 грн. 53 коп. за період червня 2008р. по грудень 2009р., відповідно до вимог п.2 ст. 625 ЦК України.

Отже, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 410 грн. 59 коп. за період 24.06.2008 по 28.02.2010, та інфляційні нарахування в сумі 1800 грн. 53 коп. за період червня 2008р. по грудень 2009р., відповідають чинному законодавству, є обґрунтованими, підлягають задоволенню та стягнення з відповідача у повному обсязі.

За таких обставин позов слід визнати обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволенню повністю.

У судовому засіданні 13.05.2010 року за згодою представника позивача була оголошена лише вступна та резолютивна частина рішення.

Відповідно до ст.44,49 ГПК України витрати по держмиту та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 525,526, 625 ЦК України, ст.ст.173, 193 ГК України, ст.ст. 44,49,75,82, 84, 85 ГПК України, суддя

в и р і ш и в:

1.          Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Лисичанського учбово –виробничого підприємства Луганського учбово –виробничого об’єднання українського товариства сліпих , вул. Красна, 183, м. Лисичанськ Луганської області, код ЄДРПОУ 20160438.

- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об’єднання», м. Луганськ, кв. Гайового, буд. 35-а, п/рахунок зі спеціальним режимом використання № 260323269060 у ЛОУ ВАТ «Державний Ощадний банк України», МФО 304665, код ЄДРПОУ 31443937 заборгованість за спожиту активну електроенергію в сумі 16568 грн. 65 коп., видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили;

- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об’єднання”, м.Луганськ, кв. Гайового, 35а, п/р 2600518818 у ЛОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»», м.Київ, МФО 304007, код ЄДРПОУ 31443937, інфляційні нарахування в сумі 1800 грн. 53 коп., 3% річних в сумі 410 грн. 59 коп., витрати по держмиту в сумі 187 грн. 80 коп. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп., видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

          Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили у десятиденний строк з моменту його прийняття.

Дата підписання рішення –17.05.2010 року

          Суддя                                                             Г.М.Батюк

Пом. судді Ю.А.Зайцева