Рішення № 9942874, 05.05.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/19805.05.10 За позовом до

третя особа, яка

третя особа, яка

проТовариства з обмеженою відповідальністю «Укрконцепт»

1) Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАНТ»

2) Закритого акціонерного товариства «СІТІ НЕТ»

не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк»

не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:

Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

стягнення заборгованості, звернення стягнення на предмет іпотеки та зобов’язання вчинити дії Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брали участь представники:

від позивача: Тіньков Д.Л.

від відповідачів: 1) Ружевський Б.А., Саприкін Ю.М.

           2) не з’явився

від третіх осіб: 1) Гах Н.Б.

2) не з’явився

Обставини справи:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ «ВАНТ»(відповідач 1) з вимогами про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки та просить стягнути заборгованість за кредитним договором №65-V/2008 від 28.11.2008 р., укладеним між ВАТ АБ «Укргазбанк»та ЗАТ «СІТІ НЕТ»в сумі 127557002,82 грн., в тому числі 100000000 грн. заборгованості по кредиту, 27557002,82 грн. заборгованості по сплаті процентів за користування кредитними коштами, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за Договором іпотеки без оформлення заставної від 17.02.2009 р., укладеним між ВАТ АБ «Укргазбанк»та ТОВ «ВАНТ», а саме - на земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:82:006:0032, площею 0,8562 га, що розташована на вулиці Січневого Повстання, 11-а, літера Б у Печерському районі міста Києва, яка належить на праві власності ТОВ «ВАНТ», встановити спосіб звернення стягнення шляхом набуття позивачем права власності на земельну ділянку, визнати за позивачем право власності на земельну ділянку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.04.2010 р. порушено провадження у справі, призначено її розгляд у судовому засіданні 28.04.2010 р. за участю представників сторін, яких зобов’язано надати суду певні документи та направити представників для участі в судовому засіданні; до участі у справі залучено третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ПАТ «АБ «Укргазбанк».

На підставі ст. 24 ГПК України за клопотанням позивача ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.04.2010 р. № 37/198 з виправленнями, внесеними ухвалою суду від 29.04.2010 р., до участі у справі залучено іншого відповідача - Закрите акціонерне товариство «СІТІ НЕТ»(відповідач 2), яке є боржником за кредитним договором №65-V/2008 від 28.11.2008 р.

Позивачем у судовому засіданні 28.04.2010 р. подана заява про залучення до участі у справі відповідачем Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), а також заява про збільшення позовних вимог, в якій він просить суд зобов’язати Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) скасувати реєстрацію Державного акта серія КВ № 137537 про право власності на земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:82:006:0032, площею 0,8562 га, що розташована на вул. Січневого Повстання, 11-а, літера Б у Печерському районі міста Києва, та організувати виготовлення, реєстрацію та видачу позивачу державного акту про право власності на вказану земельну ділянку.

Ухвалою від 28.04.2010 р. господарський суд відхилив клопотання позивача про залучення відповідачем Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та за власною ініціативою залучив його третьою особою на стороні позивача, а також прийняв заяву про збільшення позовних вимог.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач у судовому засіданні 05.05.2010 р. послався на порушення відповідачем 2 зобов’язань за кредитним договором. Позивач пояснив, що на підставі договору відступлення права вимоги від 02.04.2010 р. та договору відступлення прав за договором іпотеки від 02.04.2010 р., укладеними з ПАТ АБ «Укргазбанк», набув права кредитора за кредитним договором та права іпотекодержателя за договором іпотеки.

Відповідач 1 надав суду відзив на позовну заяву, позов визнав в зв’язку з наявністю грошового боргу з повернення кредиту та сплаті процентів по кредиту. Просить зазначити в мотивувальній частині рішення, що при зверненні стягнення на майно, передане в іпотеку, обов’язок позичальника вважається таким, що виконаний повністю.

Відповідач 2 відзив на позовну заяву не надав, в судове засідання не з’явився. Відповідач 2 належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні Господарського суду міста Києва, про час та місце проведення судового засідання, про що свідчить відмітка служби діловодства суду на звороті третього аркушу ухвали суд від 28.04.2010 р., згідно з якою ця ухвала була направлена на адресу ЗАТ «СІТІ НЕТ», вказану позивачем, яка відповідає адресі, вказаній у довідці з ЄДР юридичних осіб-підприємців, наданій позивачем суду. Про поважні причини неявки в судове засідання відповідач 2 не повідомив.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02 - 5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року”(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. № 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з’ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист відправляє до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році”(із змінами від 08.04.2008), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками “адресат вибув”, “адресат відсутній” і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Третя особа Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) подала заяву про слухання справи без присутності представника.

Третя особа ПАТ АБ «Укргазбанк»підтримала позов, надала письмові пояснення по суті спору.

Відповідно до ч.2 ст.85 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 05.05.2010 р. суд за згодою представників сторін оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва,

встановив

Між Відкритим акціонерним товариством акціонерний банк «Укргазбанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк»(третя особа), та відповідачем 2 був укладений кредитний договір № 65-V/2008 від 28.11.2008р. (надалі за текстом - кредитний договір), відповідно до якого АБ «Укргазбанк»надав відповідачу 2 кредит в сумі 100000000 гривень на строк з 28.11.2008 р. до 27.11.2009 р. на умовах сплати процентів за користування кредитом.

Факт отримання відповідачем 2 кредитних коштів в сумі 100000000 гривень підтверджується випискою з кредитного (позичкового) рахунку відповідача 2, наданою АБ «Укргазбанк».

Відповідно до п. 1.3.2 кредитного договору, відповідач 2 зобов’язався повернути кредит в термін не пізніше 27.11.2009 р. Відповідно до п. 1.4.1 кредитного договору за користування кредитом у межах встановленого п. 1.3 договору терміну кредитування процентна ставка встановлюється в розмірі 20 % річних. Відповідно до п. 1.4.2 кредитного договору за користування кредитом понад термін, визначений в п. 1.3 договору, процентна ставка встановлюється в розмірі 30 % річних.

Відповідно до п. 1.4.4 кредитного договору (в редакції змін та доповнень № 2 від 04.01.2009 р.) строк сплати процентів за період з 01.12.2008 р. по 30.06.2009 р. –не пізніше 10.07.2009 р., за період з 01.07.2009 р. по 27.11.2009 р. один раз на місяць не пізніше 10-го числа місяця, наступного за місяцем користування кредитом, а також в день закінчення строку, на який надано кредит.

Відповідач 2 свої зобов’язання за кредитним договором щодо своєчасного повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами не виконав. Заборгованість складає 100000000 гривень по сплаті основної суми кредиту та 27557002,82 гривень по сплаті процентів за користування кредитними коштами, а всього 127557002,82 гривень.

З матеріалів справи вбачається, що виконання зобов’язань відповідача 2 за кредитним договором забезпечені іпотекою нерухомого майна. Зокрема, між АБ «Укргазбанк»та відповідачем 1 як майновим поручителем укладений договір іпотеки без оформлення заставної від 17.02.2009 р., посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць І.О. та зареєстрований в реєстрі за № 354 (надалі за текстом –договір іпотеки). Предметом іпотеки за даним договором є нерухоме майно –земельна ділянка, кадастровий номер 8000000000:82:006:0032, площею 0,8562 га, що розташована на вул. Січневого Повстання, 11-а, літ. Б у Печерському районі м. Києва та належить ТОВ «ВАНТ»на праві власності на підставі Державного акта про право власності на земельну ділянку серія КВ № 137537, виданого Головним управлінням земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації 27.06.2007 р., зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 02-8-00138.

02.04.2010 р. між АБ «Укргазбанк»та позивачем укладений договір відступлення права вимоги, за умовами якого позивач набув право вимоги до відповідача 2 за кредитним договором. При цьому право вимоги за кредитним договором відступлено в повному обсязі та на умовах, які існували на момент відступлення права вимоги, щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами у порядку та строки, передбачені Кредитним договором, в тому числі: сплати заборгованості по кредиту в сумі 100000000 гривень; сплати заборгованості по процентам за користування кредитними коштами в сумі 27557002,82 гривень.

02.04.2010 р. між АБ «Укргазбанк»та позивачем укладений договір відступлення прав за договором іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць І.О., зареєстрований в реєстрі за № 639, за умовами якого до позивача перейшли всі права іпотекодержателя за договором іпотеки, укладеним між АБ «Укргазбанк»та відповідачем 1.

АБ «Укргазбанк»повідомив боржнику відповідача 2 про відступлення прав за договором іпотеки та права вимоги за кредитним договором листом № 24102/798 від 06.04.2010р. (копія в матеріалах справи).

Відомості про відступлення прав за договором іпотеки внесені до Державного реєстру іпотек 02.04.2010 р., що підтверджується витягом № 26730076.

Відповідно до ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Відповідно до ст.ст. 514, 516, 517 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов’язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов’язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Первісний кредитор у зобов’язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про іпотеку»відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором, і за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов’язанням. Правочин про відступлення прав за іпотечним договором підлягає нотаріальному посвідченню. Відомості про таке відступлення підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Таким чином, судом встановлено, що позивач у встановленому законом порядку набув права кредитора за кредитним договором № 65-V/2008 від 28.11.2008 р. та права іпотекодержателя за договором іпотеки без оформлення заставної від 17.02.2009 р.

Відповідно до ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися заставою.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про іпотеку»у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов’язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно з п. 3.1.5 договору іпотеки, у випадку, якщо в момент настання терміну виконання будь-якого зобов’язання за кредитним договором (сплата процентів та/або повернення кредиту) зобов’язання в повному обсязі або в частині виконано не буде, іпотекодержатель має право одержати задоволення своїх вимог шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

У відповідності до п. 6.1 договору іпотеки, іпотекодержатель набуває право звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку, якщо у момент настання строку виконання зобов’язання за кредитним договором воно не буде виконано належним чином.

Відповідно до п. 6.2 договору іпотеки у випадку порушення позичальником обов’язків за кредитним договором іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та позичальнику письмове повідомлення про порушення обов’язків за кредитним договором, в якому зазначається стислий зміст порушених зобов’язань, вимога про виконання порушеного зобов’язання у 30-денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки.

01.12.2009 р. АБ «Укргазбанк»як первісний іпотекодержатель надіслав письмове повідомлення про усунення порушення на адресу відповідача 2 та відповідача 1. Проте вимога іпотекодержатель була залишена без задоволення.

Таким чином, позивач має право звернути стягнення на предмет іпотеки та задовольнити свої вимоги за кредитним договором в сумі 127557002,82 гривень.

Відповідно до ст. 36 Закону України «Про іпотеку»сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов’язання.

Відповідно до п. 6.4 договору іпотеки за рішенням іпотекодержателя задоволення вимог іпотекодержателя може здійснюватися шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Іпотекодавець на вимогу іпотекодержателя повинен передати іпотекодержателю право власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов’язання, що є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки.

Згідно з пунктом 6.5 договору іпотеки, за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи суму кредиту, процентів.

Відповідно до ст. 37 Закону України «Про іпотеку»правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов’язання.

У відповідності до ст. 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ч. 2 ст. 126 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною в порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою. Відповідно до ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»державна реєстрація прав проводиться на підставі договорів, укладених у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 6 ст. 126 Земельного кодексу України із змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо документів, що посвідчують право на земельну ділянку, а також порядку поділу та об’єднання земельних ділянок», при набутті права власності на земельну ділянку на підставі цивільно-правової угоди, державний акт на право власності на земельну ділянку, що відчужується, долучається до документа, на підставі якого відбувся перехід права власності на земельну ділянку, в кожному такому випадку відчуження земельної ділянки. На державному акті про право власності на земельну ділянку нотаріус, який посвідчує (видає) документ, та орган, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, роблять відмітку про відчуження земельної ділянки із зазначенням документа, на підставі якого відбулося відчуження. Орган, який здійснює реєстрацію прав на нерухоме майно, робить відмітку про реєстрацію прав на земельну ділянку на підставі документа про її відчуження.

Зазначений порядок оформлення права власності на земельні ділянки набув чинності з 02.05.2009 р. Відповідно до Розділу II «Прикінцеві та перехідні положення»Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо документів, що посвідчують право на земельну ділянку, а також порядку поділу та об’єднання земельних ділянок»положення цього Закону щодо посвідчення права власності на земельні ділянки документами, зазначеними у ч. 2 ст. 126 Земельного кодексу України, поширюються також на випадки, коли зазначені документи були укладені (видані) до набрання чинності цим Законом, але державні акти на право власності на земельні ділянки видані не були.

Порядок здійснення відмітки про перехід права власності на земельну ділянку затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 6.05.2009 р. № 439. Зазначеним порядком передбачено, що відмітка про перехід права власності на земельну ділянку встановленого змісту проставляється нотаріусом на державному акті про право власності на земельну ділянку у разі посвідчення цивільно-правового договору про відчуження земельної ділянки, а також вилучення державного акта у передбачених законом випадках із своїх справ за наявності витягу з державного реєстру земель. Територіальний орган Держкомзему за місцем знаходження земельної ділянки при поданні до нього документа про перехід права власності на земельну ділянку проставляє на державному акті відмітку про реєстрацію права власності встановленого змісту.

Договір іпотеки із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя є цивільно-правовою угодою, на підставі якої виникає право власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки. Але відповідно до Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України посвідчення договору іпотеки не передбачає вилучення та зберігання державного акту про право власності на земельну ділянку у справах нотаріуса. З огляду на це виключається можливість проставлення на державному акті про право власності на земельну ділянку нотаріусом відмітки про перехід права власності на земельну ділянку, а територіальним органом Держкомзему –відмітки про реєстрацію права власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом.

У відповідності до ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»державна реєстрація прав проводиться на підставі, зокрема, державних актів на право власності на земельну ділянку у випадках, встановлених законом.

Таким чином, враховуючи особливості виникнення права власності на земельні ділянки, позивач не має можливості набути право власності на земельну ділянку в позасудовому порядку та здійснити реєстрацію права власності на земельну ділянку на підставі договору іпотеки із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Таким чином, позивач має право набути право власності на земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:82:006:0032, площею 0,8562 га, що розташована на вул. Січневого Повстання, 11-а, літ. Б у Печерському районі м. Києва, шляхом визнання такого права.

Рішення про визнання права власності є підставою для видачі державного акту на право власності на земельну ділянку.

Інші особи, крім позивача, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, відсутні, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна від 16.04.2010 року № 26858425.

Відповідно до ст. 37 Закону України «Про іпотеку»іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб’єктом оціночної діяльності. Відповідно до висновку про ринкову вартість земельної ділянки, складеного суб’єктом оціночної діяльності Асоціацією «УкрЕксПроБуд», що діє на підставі ліцензії Державного комітету України по земельних ресурсах серія АВ № 305246 від 26.12.2006 р., ринкова вартість земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:82:006:0032, площею 0,8562 га, що розташована на вулиці Січневого Повстання, 11-а, літера Б у Печерському районі міста Києва, станом на 16.04.2010 р. складає 128990000,00 гривень без ПДВ.

Що стосується позовних вимог в частині зобов’язання скасувати реєстрацію Державного акта серія КВ № 137537 про право власності на земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:82:006:0032, площею 0,8562 га, що розташована на вул. Січневого Повстання, 11-а, літера Б у Печерському районі міста Києва, та організувати виготовлення, реєстрацію та видачу позивачу державного акту про право власності на вказану земельну ділянку, суд зазначає наступне.

Стаття 17 Кодексу адміністративного судочинства встановлює категорії спорів, на які поширюється компетенція адміністративних судів, щодо вирішення адміністративних справ, до яких відносяться, зокрема, спори осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності.

До суб'єктів владних повноважень належать органи державної влади, орган місцевого самоврядування, їхні посадові чи службові особи, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (ст. 3 КАС України). Отже, необхідною та єдиною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення цим суб'єктом владних управлінських функцій, при цьому ці функції повинні здійснюватись суб'єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, реєстрація суб’єктів права власності на землю; реєстрація права користування землею і договорів на оренду землі; видача документів, що посвідчують право власності і право користування землею.

Відповідно до п. 3.13 Положення про Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого рішенням Київської міської ради від 19 грудня 2002 р. № 182/342, управління організовує видачу державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею, оформлення та видачу договорів оренди (суборенди) земельних ділянок та здійснює реєстрацію суб’єктів права власності на землю, реєстрацію права користування землею і договорів на оренду (суборенду) землі. Відповідно до п. 3.23 вказаного Положення Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) веде книгу записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі та поземельну книгу.

Таким чином, Головне управління земельних ресурсів КМДА при виготовленні, реєстрації та видачі суб’єктам права власності на землю державних актів про право власності на земельні ділянки, виконує функції суб’єкта владних повноважень, спори з яким належать до компетенції адміністративних судів та не підвідомчі господарським судам.

Крім того, слід зазначити, що до участі у даній справі Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) відповідачем не залучалось, а отже –до нього позовні вимоги не висувались.

Відповідно до п. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 44, 49, п.1 ст. 80, ст. ст. 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрконцепт»(03083, м. Київ, проспект Науки, буд. 54-Б, офіс 6, ідентифікаційний код юридичної особи 35139069) заборгованість за кредитним договором № 65-V/2008 від 28 листопада 2008 року, укладеним між Відкритим акціонерним товариством акціонерний банк «Укргазбанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк»(03087 м. Київ, вул. Єреванська, буд. 1, ідентифікаційний код юридичної особи 23697280), та Закритим акціонерним товариством «СІТІ НЕТ»(01024, м. Київ, вул. Пилипа Орлика, буд. 15, ідентифікаційний код юридичної особи 20075595), в сумі 127557002,82 гривень (сто двадцять сім мільйонів п’ятсот п’ятдесят сім тисяч дві гривні вісімдесят дві копійки), в тому числі 100000000 гривень (сто мільйонів) заборгованості по кредиту, 27557002,82 гривень (двадцять сім мільйонів п’ятсот п’ятдесят сім тисяч дві гривні вісімдесят дві копійки) заборгованості по сплаті процентів за користування кредитними коштами, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки без оформлення заставної від 17.02.2009 р., посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць І.О., зареєстрованим в реєстрі за № 354, укладеним між Відкритим акціонерним товариством акціонерний банк «Укргазбанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк»(03087 м. Київ, вул. Єреванська, буд. 1, ідентифікаційний код юридичної особи 23697280) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВАНТ»(01601, м. Київ, вул. Мечникова, буд. 2, ідентифікаційний код юридичної особи 33060171), а саме - на земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:82:006:0032, площею 0,8562 га, що розташована на вулиці Січневого Повстання, 11-а, літера Б у Печерському районі міста Києва, яка належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «ВАНТ»(01601, м. Київ, вул. Мечникова, буд. 2, ідентифікаційний код юридичної особи 33060171) на підставі Державного акта про право власності на земельну ділянку серія КВ № 137537, виданого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 27 червня 2007 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 02-8-00138.

Встановити спосіб звернення стягнення шляхом набуття Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрконцепт»(03083, м. Київ, проспект Науки, буд. 54-Б, офіс 6, ідентифікаційний код юридичної особи 35139069) права власності на земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:82:006:0032, площею 0,8562 га, що розташована на вулиці Січневого Повстання, 11-а, літера Б у Печерському районі міста Києва.

3. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрконцепт»(03083, м. Київ, проспект Науки, буд. 54-Б, офіс 6, ідентифікаційний код юридичної особи 35139069) право власності на земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:82:006:0032, площею 0,8562 га, що розташована на вулиці Січневого Повстання, 11-а, літера Б у Печерському районі міста Києва.

4. В решті позову припинити провадження у справі.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАНТ»(01601, м. Київ, вул. Мечникова, буд. 2, ідентифікаційний код юридичної особи 33060171) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрконцепт»(03083, м. Київ, проспект Науки, буд. 54-Б, офіс 6, ідентифікаційний код юридичної особи 35139069) 25500 (двадцять п’ять тисяч п’ятсот) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до положень ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя

Дата підписання 05.05.2010 р. Гавриловська І.О.