Рішення № 9942866, 14.04.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 52/2914.04.10 Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Приватного підприємства «Стар Трейд 1»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хортиця-2000»про розірвання договору та стягнення 8 880,63 грн. за участю представників позивача – Євтушенка В.Ф., довіреність №8 від 01.02.2010р., відповідача – не з’явився, ВСТАНОВИВ:

У січні 2010 року позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до відповідача про розірвання договору № 86/2 від 15.10.2007р. та стягнення 8 880,63 грн. боргу у зв’язку з неналежним виконанням останнім зобов’язань з оплати отриманого товару за цим договором.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.01.2010 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 25.02.2010 року.

У судовому засіданні 25.02.2010 року представник відповідача надав відзив на позовну, яким проти позову заперечував та просив суд у позові відмовити повністю, проте підтвердив заборгованість перед позивачем на суму 6945,32грн. за спірним договором.

У судовому засіданні 25.02.2010 року оголошувалась перерва на 24.03.2010 року.

18.03.2010р. через канцелярію суду представник позивача надав заяву про зміну повних вимог, в якій просив розірвати договір № 86/2 від 15.10.2007р. укладений між Приватним підприємством «Стар Трейд 1»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Хортиця –2000»та стягнути 8000,01 грн.

Через канцелярію суду 18.03.2010р. представник позивача надав заперечення на відзив на позовну.

У судовому 24.03.2010 року позивач заявив письмове клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти відповідача та заборони відповідачу вчиняти дії щодо відчуження його майна, яке відхилено судом.

Розглянувши дане клопотання, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для вжиття заходів до забезпечення позову у даній справі виходячи з наступного.

Відповідно до статті 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Позивачем не було наведено суду жодних підстав, які б унеможливили захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів, не наведено суду належних доказів, також з матеріалів справи судом не встановлено обставин, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам позивача. Окрім того, позивачем не наведено доказів того, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

          Враховуючи вищевикладене, клопотання позивача щодо забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Через канцелярію суду 08.04.2010р. представник позивача надав пояснення до позовної заяви.

Представник відповідача в судове засідання 14.04.2010 року не з’явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що нез’явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 15.10.2007 року між Приватним підприємством «Стар Трейд 1»(постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Хортиця-2000»(покупець) укладено договір поставки

№ 86/2, за умовами якого постачальник зобов’язується поставити, а покупець прийняти і оплатити на умовах, передбачених даним договором.

Договір набирає чинності з моменту підписання уповноваженими представниками обох сторін і діє до розторгнення, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов’язань (п. 8.1. договору).

Відповідно до п. 4.3. договору оплата за отриманий товар проводиться кожні 14 днів за реалізований товар.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на суму 56895,09 грн., що підтверджується видатковими накладними:

-№ 000055/102 від 18.10.07р. на суму 14243,08грн.;

- № 000815/02 від 15.11.07р. на суму 3039,46грн.;

- № 001268/02 від 05.12.07р. на суму 1196, 08грн.;

- № 002309/02 від 17.01.08р. на суму 2500,22 грн.;

- № 002887/02 від 06.02.08р. на суму 5961,95 грн.;

- № 003859/02 від 13.03.08р. на суму 4670,89 грн.;

- № 004642/02 від 10.04.08р. на суму 766, 46 грн.;

- № 005179/02 від 29.04.08р. на суму 1927,20 грн.;

- № 005787/02 від 23.05.08р. на суму 2763,08 грн.;

- № 006666/02 від 23.06.08р. на суму 4649,16 грн.;

- №008339/02 від 19.08.08 р. на суму 3861,53 грн.;

- № 009572/02 від 24.09.08р. на суму 2216,75 грн.

- № 010884/02 від 10.11.08р. на суму 962,34 грн.;

- № 011967/02 від 19.12.08р. на суму 1054, 68 грн.;

- № 012352/02 від 31.12.08р. на суму 7082, 21 грн.

Проте, відповідач отриманий на суму 56895,09 грн. товар оплатив частково в сумі 47 225,23грн., частину товару на суму 1 669,85 грн. повернув позивачу, що підтверджується поясненнями позивача і накладними на повернення №000820/102 від 19.05.09р. на суму 259,20 грн.; № 000819/102 19.05.09р 1024,10грн. № 000836/102 від 19.05.09р. 149,98грн. № 000834/102 від 25.05.09р. на суму 63,00грн.; № 000835/102 від 25.05.09р. на суму 173,57грн., і має заборгованість перед останнім у сумі 8 000,01 грн.

10.04.2009р. позивач направив відповідачу претензію, де вимагав в триденний термін з моменту отримання цієї претензії здійснити повернення нереалізованого товару, що був поставлений відповідачу, а також сплатити на поточний рахунок позивача суму боргу за реалізований товар в розмірі 3062,54грн.

Після отримання вищезазначеної вимоги, відповідачем було здійснено повернення товару на загальну суму 1669,85 (19.05.09р. –на суму 1433,28грн. та 25.05.09р. –на суму 236,37грн.), копії накладних про повернення містяться в матеріалах справи. Таким чином весь інший товар, що поставлявся позивачем, на дату 25.05.2009р. відповідачем вже було реалізовано, залишків товару в магазинах відповідача не було, але залишку боргу позивач не отримав.

13.04.2009р. позивачем було відправлено на адресу відповідача повідомлення про розірвання договору № 86/2 від 15.10.2007р., а також два примірника додаткової угоди про розірвання договору.

10.06.09р. позивачем було повторно направлено на адресу відповідача претензію про сплату боргу в розмірі 8880, 63 грн., вимогу про повернення примірника додаткової угоди про розірвання договору та акт звіряння взаєморозрахунків станом на 31.05.2009р. яку останній залишив без відповіді та задоволення.

18.03.2010р. через канцелярію суду представник позивача надав заяву в якій просить зменшити розмір позовних вимог до 8000,01грн., оскільки при розрахунку боргу під час подання позовної заяви позивачем помилково не було враховано оплату за товар у розмірі 880,62грн., яку відповідач здійснив 06.11.2009р.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов’язання за договором з поставки товару, а відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов’язання з оплати отриманого товару та має перед позивачем заборгованість у сумі 8 000,01 грн.

Доказів сплати вказаної заборгованості відповідачем суду не надано.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Предметом даного судового спору є вимоги про розірвання договору

№ 86/2 від 15.10.2007 року, укладеного між Приватним підприємством Стар Трейд 1»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Хортиця- 2000»та стягнення 8000,01грн. заборгованості за цим договором.

Згідно п 8.2. договору дострокове розторгнення договору можливе по взаємній згоді сторін у письмовому вигляді. В такому випадку сторона, що бажає розторгнути договір повинна попередити іншу сторону за 30 календарних днів до запланованої дати розторгнення. Всі взаєморозрахунки повинні бути виконані на протязі цього періоду з обов’язковим складанням Акту взаєморозрахунків.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Отже, підставою для розірвання договору є порушення сторонами чи однією з них своїх зобов’язань по договору. Розірвання договору може мати місце за умови його чинності на момент розірвання або наявності невиконаних зобов’язань по ньому.

Судом встановлено, що відповідач належним чином не виконує умови договору №86/2 від 15.10.2007року щодо оплати поставленого товару, чим істотно порушує умови договору, а тому є правові підстави для розірвання договору №86/2 від 15.10.2007 року відповідно до ст. 651 ЦК України.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем.

В свою чергу, позивач довів належними засобами доказування, порушення відповідачем істотних умов угоди, що у відповідності до вимог чинного законодавства є підставою для розірвання угоди, а тому позовні вимоги в частині розірвання договору №86/2 від 15.10.2007року визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 8000,01 грн. є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.

Державне мито у сумі 187,00 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Розірвати договір № 86/2 від 15.10.2007р., укладений між Приватним підприємством «Стар Трейд 1»(юридична адреса: 65098, м. Одеса, вул. Новікова, 5 А, код 33139581; поштова адреса: 65005, м. Одеса, вул. Середня, 85) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Хортиця –2000»(юридична адреса: 02160, м. Київ, пр-т. Воз’єднання, буд. 1, код 31168778).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Хортиця-2000

(юридична адреса: 02160, м. Київ, пр-т. Воз’єднання, буд. 1, код 31168778) на користь Приватного підприємства «Стар Трейд 1»(юридична адреса: 65098, м. Одеса, вул. Новікова, 5 А, код 33139581; поштова адреса: 65005, м. Одеса, вул. Середня, 85) 8000 (вісім тисяч) грн. 01 коп. основного боргу, 187 (сто вісімдесят сім) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                                    С.Чебикіна