Рішення № 9942321, 28.04.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ

Справа № 13/7728.04.10

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Елегант - фарм" в особі ліквідатора Дяченка С.В.

до Закритого акціонерного товариства "Національна гомеопатична спілка"

про стягнення 20346,22 грн.

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники:

від позивача Пархомчук Р.І. –дов. № б/н від 11.01.2010 р.

від відповідача Баталов В.Л. –дов. № б/н від 22.02.2010 р.

Обставини справи та СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Елегант - фарм" в особі ліквідатора Дяченка С.В. (далі-позивач) звернулось з позовом до Господарського суду міста Києва про стягнення з Закритого акціонерного товариства "Національна гомеопатична спілка" (далі-відповідач) заборгованості у сумі 11217,88 грн., інфляційних втрат у сумі 7922,41 грн., 3-х відсотків річних за прострочення оплати у сумі 1205,93 грн.

Крім того, позивач просив покласти на відповідача судові витрати у сумі 203,46 грн. сплаченого при поданні позову державного мита, 236,00 грн. –витрат з оплати послуг за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

15.02.10 ухвалою Господарського суду міста Києва порушено провадження у справі №13/77, витребувано документи та докази і сторони зобов'язано вчинити дії, розгляд справи призначено на 23.02.10.

23.02.10 до Господарського суду міста Києва надійшла заява відповідача про застосування строків позовної давності.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 23.02.10 та 17.03.10 розгляд справи відкладався на 17.03.10 та 07.04.10, через часткове виконання позивачем вимог ухвали про порушення провадження у справі.

16.03.10 до Господарського суду міста Києва надійшов відзив відповідача на позовну заяву, у який вказав на наявну заборгованість позивача перед відповідачем та вказав на проведення заліку однорідних вимог 15.03.10.

У судовому засіданні 07.04.10 оголошено перерву на 28.04.10.

07.04.10 представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити повністю з підстав порушення умов договору та з покладенням відповідальності згідно договору та закону.

Відповідач у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін ознайомлено з їх правами та обов’язками у відповідності із ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

Відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Господарський суд визнав подані документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд –

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду міста Києва по справі № 43/184 від 14.09.2007р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Елегант-Фарм" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором боржника - арбітражного керуючого Захарчука Віталія Степановича.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.02.2009р. достроково припинено обов’язки ліквідатора боржника Захарчука В.С. та призначено ліквідатором боржника по справі № 43/184 - арбітражного керуючого Дяченка Сергія Вікторовича.

Статтею 3 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі - Закон) на арбітражного керуючого покладено обов'язок захисту майна боржника та наділено правом звернення до господарського суду у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно статей 23, 25 Закону з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута. З дня призначення ліквідатора до нього переходять права керівника (органів управління) юридичної особи - банкрута. Ліквідатор з дня свого призначення виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута, виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута, вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб тощо.

В ході проведення ліквідаційної процедури було встановлено, що

13 березня 2006 року Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Елегант-Фарм" передав, а Закрите акціонерне товариство "Національна гомеопатична спілка" отримало товар на загальну суму 11217,88 грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними №№ 40807, 40808, 40809 від 13.03.06 та довіреністю серії ЯЛИ № 301685 від 13.03.06, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Відповідно до товарно-транспортних накладних №№ 40807, 40808, 40809 від 13.03.06 дата відстрочки платежу 1 день від дати отримання товару (дати накладної).

Відповідач в порушення умов домовленостей за поставлений товар не розрахувався.

Таким чином станом на день розгляду справи заборгованість Закритого акціонерного товариства "Національна гомеопатична спілка" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Елегант-Фарм" становить 11217,88 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих сторонами доказів вбачається, що позивач виконав в повному обсязі зобов’язання, покладені на нього договором.

Як визначено ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч.2 ст.193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що сторони погодили строк виконання зобов’язання щодо оплати вартості отриманої продукції, проте відповідач, в порушення вимог чинного законодавства та умов домовленостей, за отриманий товар не розрахувався, в зв’язку з чим у нього виникла заборгованість в розмірі 11217,88 грн.

Враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, то за таких обставин, позов про стягнення боргу в розмірі 11217,88 грн. визнається судом обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Щодо спливу позовної давності, про застосування якої заявлено Відповідачем, судом встановлено наступне.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ч. 5 ст. 267 Цивільного кодексу України якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

П. 27 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 07.04.2008 р. № 01-8-211 "Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарських кодексів України" визначено, що: "Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Відповідно до частин четвертої та п'ятої статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові, але якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту. Отже, якщо позивач звертається до суду з доводами про наявність поважних причин пропущення позовної давності та просить задовольнити позов, то таке звернення не можна вважати заявою про застосування строків позовної давності."

Враховуючи те, що Позивачем наведені поважні причини пропущення позовної давності, суд не приймає до уваги заяву Відповідача про застосування строків позовної давності.

Стосовно зарахування зустрічних однорідних грошових вимог слід зазначити наступне.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 602 Цивільного кодексу України зарахування зустрічних вимог не допускається в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно ст. 23 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” виконання зобов'язань боржника, визнаного банкрутом, здійснюється у випадках і порядку, передбаченому розділом ІІІ Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Статтею 31 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” встановлено черговість задоволення вимог кредиторів банкрута.

Оскільки постановою Господарського суду м. Києва по справі № 43/184 від 14.09.2007р. Товариство з обмеженою відповідальністю “Елегант–Фарм” визнано банкрутом та розпочато ліквідаційну процедуру, то задоволення кредиторських вимог позивача відбувається в порядку, визначеному Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, оскільки зарахування зустрічних однорідних вимог приведе до виконання зобов’язань боржника-банкрута перед кредитором, без дотримання порядку, передбаченого розділом ІІІ Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Отже, зарахування однорідних грошових вимог в даному випадку суперечить закону. Проте, слід зазначити, що відповідач не позбавлений права звернутись до Господарського суду з позовною заявою про стягнення заборгованості з позивача.

В зв’язку з простроченням відповідачем зобов’язання щодо оплати поставленого товару позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати у сумі 7922,41 грн., 3-х відсотків річних за прострочення оплати у сумі 1205,93 грн.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки, матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобов’язання, з нього, на підставі вказаної норми Цивільного кодексу, підлягають стягненню втрати від інфляції в сумі 7922,41 грн. та 3-х відсотків річних у сумі 1205,93 грн. за весь час прострочення платежу, розмір яких визначений за обґрунтованим розрахунком позивача.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 75, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Національна гомеопатична спілка" (04053, м. Київ, вул. Гоголівська, 37/2, код ЄДРПОУ 24372746) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Елегант –Фарм” (03142, м. Київ, вул. Чорнобильська, 18, 81, код ЄДРПОУ 32048022) 11217 (одинадцять тисяч двісті сімнадцять) грн. 88 коп. основного боргу, 1205 (одна тисяча двісті п’ять)грн. 93 коп. 3% річних, 7922 (сім тисяч дев’ятсот двадцять два) грн. 41 коп. –інфляційні збитки, 203 (двісті три) грн. 46коп. державного мита і 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

СуддяІ.Д. Курдельчук