Рішення № 9942304, 12.04.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/5612.04.10 За позовом:           Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВРЕКЛАМА»

До:                     Приватного підприємства «ВЕНТА»

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва «Печерськжитло»

Про                     стягнення 6285,42 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брали участь:

Від позивача: Коноваленко Є.Л., дов. № 196-7009/КР від 23.09.2009 р.

Від відповідача: Дмитрієва Н.А. –директор.

Від третьої особи: Ткаченко С.Н., дов. № 18-18-1661/11 від 30.12.2009 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама»до Приватного підприємства «ВЕНТА»про стягнення 5221,78 грн. основного боргу, 547,72 грн. інфляційних нарахувань, 156,09 грн. трьох процентів річних та 359,83 грн. пені у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором № 1560/ТК від 17.06.2004 р. на право тимчасового користування місцем для розташування об’єкта зовнішньої реклами.

Ухвалою суду від 25.01.2010 р. було порушено провадження у даній справі № 37/56 та призначено її розгляд на 24.02.2010 року, зобов’язано сторін надати певні документи.

Представник позивача у судовому засіданні 24.02.2010 р. позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, на виконання вимог ухвали від 25.01.2010 р. надав витребувані судом документи частково, зокрема, не надав суду довідку з органів статистики про знаходження відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України станом на день розгляду справи в суді.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча був належним чином обізнаний про призначене судове засідання, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 0896988 від 11.02.2010 р., відзиву на позов не надав.

Враховуючи необхідність витребування додаткових доказів у справі, а також у зв’язку з нез’явленням представника відповідача у призначене судове засідання, невиконанням ним вимог ухвали від 25.01.2010 р., розгляд справи № 37/56 ухвалою суду від 24.02.2010 р. було відкладено на 17.03.2010 р.

У судовому засіданні 17.03.2010 р. представник позивача позовні вимоги повторно підтримав, надав суду витребувані докази.

Представник відповідача проти позову заперечив, посилаючись на те, що об’єкт зовнішньої реклами був демонтований ще у червні 2008 року, оскільки строк дії дозволу на його розміщення сплинув, тоді як позивач просить стягнути борг з відповідача за користування місцем для розміщення об’єкту за січень 2008 року, а також за період з липня 2008 року до червня 2009 року. У підтвердження демонтажу об’єкту надав суду припис Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва «Печерськжитло»від 16.06.2008 р. № 61.

У зв’язку з необхідністю витребувати пояснення щодо того, коли був демонтований Приватним підприємством «ВЕНТА»об’єкт зовнішньої реклами, стосовно якого було надано припис № 61 від 16.06.2008 р., суд ухвалою від 17.03.2010 року залучив за власною ініціативою до участі у даній справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва «Печерськжитло».

Приймаючи до уваги необхідність залучення до участі у даній справі третьою особою Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва «Печерськжитло», з метою повного, всебічного та об’єктивного вирішення даного спору, суд ухвалою від 17.03.2010 р. відклав розгляд справи № 37/56 на 31.03.2010 р.

У судовому засіданні 31.03.2010 р. представник позивача повторно надав пояснення по суті спору та підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити, надав представнику третьої особи копію позовної заяви.

Представник відповідача пояснив, що позовні вимоги не визнає, вважає їх не обґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню, надав суду додаткові документи у справі.

Представник третьої особи надав суду усні пояснення по суті спору.

У зв’язку з необхідністю дослідження поданих доказів у справі, судом було оголошено перерву до 12.04.2010 р.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

17.06.2004 р. між Госпрозрахунковою організацією «КИЇВРЕКЛАМА», правонаступником якої згідно з рішенням Київської міської ради від 28.09.2006 р. № 8/65 є Комунальне підприємство «КИЇВРЕКЛАМА», та Приватним підприємством «ВЕНТА»був укладений договір на право тимчасового користування місцем для розміщення об’єкту зовнішньої реклами № 1560, відповідно до умов якого робочий орган (позивач) надає розповсюджувачу зовнішньої реклами (відповідач) право на тимчасове користування місцем (-ями) за адресою(-ами) згідно додатку(-ів), який(-і) є невід’ємною частиною цього договору, на підставі погодженої у встановленому порядку дозвільної документації (надалі –дозвіл) на розміщення об’єктів зовнішньої реклами (надалі –ОЗР), а розповсюджувач (відповідач) зовнішньої реклами використовує надане(-і) місце(-я) за цільовим призначенням –для розміщення ОЗР, здійснює оплату за право користування місцем(-ями) та звільняє у триденний термін місце(-я) після закінчення терміну дії договору в частині наданого права користування місцем, на яке припинено дію дозволу та/або цього договору.

Пунктом 2.2. договору № 1560 передбачено, що дозвіл на розміщення ОЗР є невід’ємною частиною цього договору.

Відповідно до пункту 2.3. даного договору, місця надаються для розташування тільки тих об’єктів, що вказані в додатку до цього договору.

Сторонами був укладений додаток №1 до договору № 1560 від 17.06.2004 р., яким сторонами погоджена адресна програма для розташування об’єктів зовнішньої реклами, а саме –місця за адресою: Печерський р-н , вул. Кіквідзе 1/2 - тимчасова виносна спеціальна конструкція з площею поверхні до 1 кв.м. та рекламна вивіска, напис на будинку заг. площ. 2,89 кв.м.

Згідно з п. 3.4.1. договору № 1560, розповсюджувач зовнішньої реклами зобов’язується отримати дозвільну документацію протягом двох місяців з моменту підписання договору.

Відповідно до частини першої статті 16 Закону України «Про рекламу»розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах провадиться на підставі дозволів, що видаються виконавчими органами сільських, селищних міських рад, та в порядку, встановленими цими органами на підставі типових правил, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Згідно із пунктом 5 Типових правил, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 № 2067 «Про затвердження Типових правил розміщення зовнішньої реклами»(далі –Правила) для регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами сільська, селищна, міська рада може утворювати відділ, управління, інший виконавчий орган або покладати відповідні функції на існуючий відділ, управління (далі - робочий орган). Робочий орган не вправі подавати заяву та одержувати дозвіл на розміщення зовнішньої реклами.

Головним управлінням з контролю за благоустроєм та зовнішнім дизайном міста Києва, відповідно до протокольного рішення КМДА від 02.06.04 № 13, Приватному підприємству «ВЕНТА»був виданий дозвіл на розміщення об’єкта зовнішньої реклами № 06087-04. Термін дії дозволу з 02 липня 2004 р. по 30 червня 2006 р.

Пунктом 4.3. зазначеного договору сторони погодили, що плата за право тимчасового користування місцем сплачується розповсюджувачем зовнішньої реклами (відповідачем) до 20 числа кожного місяця, що передує розрахунковому, на розрахунковий рахунок робочого органу на підставі рахунка-фактури останнього.

Згідно з розділом 7 договору № 1560, цей договір укладено строком до 31 грудня 2009 року. Даний договір може бути розірвано за погодженням сторін, за рішенням господарського суду, а також втрачає дію внаслідок ліквідації або банкрутства розповсюджувача зовнішньої реклами та в інших випадках відповідно до законодавства.

Відповідно до пункту 32 Правил, плата за тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів, що перебуває у комунальній власності, встановлюється у порядку, визначеному органами місцевого самоврядування, а місцем, що перебуває у державній або приватній власності,—на договірних засадах з його власником або уповноваженим ним органом (особою). При цьому площа місця розташування рекламного засобу визначається як сума площі горизонтальної проекції рекламного засобу на це місце та прилеглої ділянки завширшки 0,5 метра за периметром горизонтальної проекції цього засобу. Для неназемного та недахового рекламного засобу площа місця дорівнює площі вертикальної проекції цього засобу на уявну паралельну їй площину.

Згідно із пунктом 4.1.1 Порядку розміщення об’єктів зовнішньої реклами у м. Києві, затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 23.08.2007 № 1100 (зареєстровано в Головному управління юстиції в м. Києві 28.08.2007 за № 21/756), КП «Київреклама»укладає договори з розповсюджувачами зовнішньої реклами на право тимчасового користування місцями (для розміщення РЗ), які перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Києва, та здійснює контроль за своєчасним надходженням плати за укладеними договорами.

Згідно з п. 16.1 Порядку підставою для нарахування та внесення розповсюджувачем зовнішньої реклами відповідної плати є укладений договір на право тимчасового користування місцем (для розміщення РЗ), яке перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Києва.

Згідно з пп. 16.6-16.8 Порядку плата за право тимчасового користування місцем (для розміщення РЗ), яке перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Києва незалежно від відомчої належності такого місця, щомісячно нараховується КП «Київреклама»та перераховується розповсюджувачем зовнішньої реклами згідно умов договору на право тимчасового користування місцем (для розміщення ОЗР), яке перебуває у комунальній власності м. Києва виключно на відповідний поточний рахунок КП «Київреклама»і розподіляється КП «Київреклама»наступним чином:

- 60 % коштів до цільового фонду спеціального фонду міського бюджету;

- 40 % залишаються у розпорядженні КП «Київреклама»на своє утримання та виконання функціональних обов'язків.

Утримання місць розміщення рекламних засобів здійснюється самостійно розповсюджувачами зовнішньої реклами або на підставі договорів з власниками (балансоутримувачами) цих місць.

Визначення розміру плати за право тимчасового користування місцями (для розміщення РЗ), які знаходяться у комунальній власності територіальної громади м. Києва, здійснюється виключно у порядку, затвердженому виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією).

Плата за право тимчасового користування місцями (для розміщення ОЗР), які перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Києва, не включає в себе податок на додану вартість та податок на рекламу, які мають бути обчислені додатково відповідно до вимог чинного законодавства.

Розмір плати за право тимчасового користування місцями (для розміщення РЗ), які перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Києва, не може встановлюватися залежно від змісту реклами.

Відповідно до п. 1 «Порядку визначення розміру плати за право тимчасового користування місцями (для розміщення рекламних засобів), які перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Києва, його районів або повноваження щодо розпорядження якими здійснюють органи місцевого самоврядування м. Києва», який затверджений розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 9 липня 2007 р. N 852), плата за право тимчасового користування місцями (для розміщення рекламних засобів), які перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Києва, його районів або повноваження щодо розпорядження якими здійснюють органи місцевого самоврядування м. Києва (далі - плата), складається з базових тарифів та коефіцієнтів диференціації плати залежно від зони розміщення засобу зовнішньої реклами (далі - коригуючі коефіцієнти), на які послідовно перемножується базова плата.

На виконання умов договору позивачем було надано місце для розміщення об’єкту зовнішньої реклами, що підтверджується доданим до справи дозволом на розміщення об’єкта зовнішньої реклами, на якому є знімок місця після розташування на ньому ОЗР.

З пояснень представника позивача вбачається, що позивачем відповідачу були виставлені рахунки-фактури на оплату за тимчасове використання місць для розміщення ОЗР № КП-08/85944 від 15.01.08 р., № КП-08/98285 від 15.07.08 р., № КП-08/100033 від 11.08.08 р., № КП-08/103100 від 04.09.08 р., № КП-08/106027 від 15.10.08 р., № КП-08/108099 від 07.11.08 р., № КП-08/422794 від 11.11.08 р., № КП-08/110619 від 18.12.08 р., № КП –09/112914 від 16.01.09 р., № КП-09/116084 від 19.02.09 р., № КП –09/118588 від 20.03.09 р., № КП-09/121234 від 13.04.09 р, № КП-09/124580 від 14.05.09 р., № КП-09/128155 від 12.06.09р. на загальну суму 5221,78 грн., проте відповідач за користування місцем розміщення ОЗР розрахувався неналежним чином, у зв’язку з чим, позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з даним позовом про стягнення з Приватного підприємства «ВЕНТА»5 221,78 грн. основного боргу, 547,72 грн. інфляційних нарахувань, 156,09 грн. трьох процентів річних та 359,83 грн. пені.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Пункт 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Пункт 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В ході судового розгляду справи було встановлено, що Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВРЕКЛАМА»на виконання умов договору № 1560 від 17.06.2004 р. Приватному підприємству «ВЕНТА»були виставлені рахунки за користування місцем по розміщенню ОЗР за період з липня 2008 року по січень 2009 року та рахунок за січень 2008 р.

Відповідач за користування місцем по розміщенню ОЗР з липня 2008 року не вносив плату, посилаючись на те, що дозвіл № 06087-04 на розміщення ОЗР був виданий строком до 30.06.2006 р. і строк його дії не був продовжений, а отже,відповідач не міг на законних підставах використовувати право на користування місцем для розміщення ОЗР, а тому відсутні підстави для оплати за користування зазначеним місцем після закінчення строку дії дозволу. Крім того, як стверджує відповідач, ним було демонтовано ОЗР у червні 2008 року, на підтвердження чого надав суду акт №-0000012 від 20.06.2008 року про те, що СПД фізичною особою-підприємцем Науменко О.Є. були проведені роботи з демонтажу вивіски за адресою: вул. Кіквідзе, 1/2. Пояснив, що листом від 01.06.2008 року повідомив позивачу про бажання припинити дію договору № 1560 у зв’язку з тим, що ОЗР за адресою вул. Кіквідзе Ѕ було демонтовано. Також відповідач в заперечення вимог позивача послався на те, що строк оренди приміщення за адресою м. Київ, вул. Кіківідзе Ѕ закінчився 31 грудня 2008 року і не був продовжений.

Проте суд, відповідно до наданих сторонами доказів, не погоджується з твердженнями відповідача, виходячи з наступного.

У відповідності до п. 7.2. договору № 1560, договір може бути розірвано за погодженням сторін.

Згідно з пунктом 3.4.11. договору, у разі необхідності проведення демонтажу спеціальної конструкції до моменту закінчення терміну дії дозволу на розміщення ОЗР письмово повідомити робочий орган про дату та час проведення демонтажу. В цьому випадку уповноваженим представником робочого органу проводиться обстеження місця розташування на наявність ОЗР та складається акт обстеження. В разі, якщо ОЗР за вказаною адресою не виявлено, дата обстеження є датою припинення зобов’язань сторін цього договору в частині одного наданого місця для розташування ОЗР, а також датою припинення здійснення розповсюджувачем зовнішньої реклами платежів, передбачених розділом 4 цього договору, про що складається додаткова угода.

Лист № 20 від 01.06.2008 ПП «ВЕНТА»до КП «Київреклама»про припинення терміну дії договору № 1560 у зв’язку з демонтажем ОЗР не є належним доказом того, що сторони погодили розірвання даного договору, оскільки не надано доказів того, що даний лист направлявся на адресу позивача та був отриманий КП «КИЇВРЕКЛАМА».

Як вбачається з матеріалів справи та наданих пояснень третьою особою - Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва «Печерськжитло», майстром тех. дільниці КП «Печерськжитло»було виявлено за адресою вул. Кіквідзе 1/2 порушення вимог Порядку розміщення об’єктів зовнішньої реклами, про що складено припис від 16.06.2008 р. з вимогою отримання дозвільної документації, а у разі невиконання вимог припису повідомлено, що буде проведено демонтаж ОЗР.

Наданий відповідачем акт № ОУ-0000012 від 20.06.2008 р. про прийняття робіт (надання послуг), а також договір оренди приміщення № 19 від 01.12.2003 р., строк дії якого закінчився 31.12.2008 р., суд не вважає доказом припинення зобов’язань сторін за договором № 1560, оскільки відповідач не повідомив позивачу у встановленому пунктом 3.4.11 договору № 1560 порядку про демонтаж об’єкта зовнішньої реклами. Крім того, про припинення зобов’язань сторін цього договору в частині одного наданого місця для розташування ОЗР, а також про припинення здійснення розповсюджувачем зовнішньої реклами платежів сторонами не укладалась додаткова угода, передбачена пунктом 3.4.11 договору № 1560.

Крім того, суд вважає необґрунтованим твердження відповідача про те, що демонтаж ОЗР ним було проведено до червня 2008 року, про що нібито було повідомлено позивачу листом від 01.06.2008 р., оскільки з припису КП «Печерськжитло»від 16.06.2008 р. вбачається, що станом на 16 червня 2008 року зазначений об’єкт зовнішньої реклами не бв демонтований.

Листом від 02.04.2009 р. №18-366/4 КП по утриманню житлового господарства «Печерськжитло»надало інформацію про те, що саме працівниками даного підприємства проведена робота з демонтажу рекламних засобів ПП «ВЕНТА»за адресою вул. Кіквідзе, Ѕ, а не СПД Науменко О.Є.

Оскільки третьою особою не уточнено дату проведення демонтажу, єдиним належним доказом відсутності об’єкту зовнішньої реклами за адресою вул. Кіквідзе, Ѕ є лист № 18-366/4 Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва від 02.04.2009 р.

За таких обставин, враховуючи пункт 3.4.11 договору № 1560, суд дійшов висновку, що датою припинення зобов’язань сторін цього договору в частині одного наданого місця для розташування ОЗР, а також датою припинення здійснення розповсюджувачем зовнішньої реклами платежів є 02.04.2009 р.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про часткову обґрунтованість вимог позивача, суд дійшов до висновку, що позовна вимога стосовно стягнення з відповідача основного боргу підлягає задоволенню в частині стягнення заборгованості за період з липня 2008 р. до березня 2009 р. у розмірі 3362, 66 грн.

Що стосується позовних вимог про стягнення з відповідача боргу за користування місцем для розміщення об’єкту зовнішньої реклами за січень 2008 року, то, оскільки відповідач платіжним дорученням № 3059 від 17.03.2010 р. сплатив позивачу за рахунком №КП-07/85944 від 15.01.2008 р., то провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВРЕКЛАМА»також просить суд стягнути з Приватного підприємства «ВЕНТА»547,72 грн. інфляційних нарахувань, 156,09 грн. трьох процентів річних та 359,83 грн. пені у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором № 1560/ТК від 17.06.2004 р. на право тимчасового користування місцем для розташування об’єкта зовнішньої реклами.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов’язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов’язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Оскільки, матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобов’язання в сумі 3362, 66 грн., за рахунками № КП-08/85944 від 15.01.08 р., № КП-08/98285 від 15.07.08 р., № КП-08/100033 від 11.08.08 р., № КП-08/103100 від 04.09.08 р., № КП-08/106027 від 15.10.08 р., № КП-08/108099 від 07.11.08 р., № КП-08/42279 від 11.11.08 р., № КП-08/110619 від 18.12.08 р., № КП –09/112914 від 16.01.09 р., № КП-09/116084 від 19.02.09 р.,№ КП –09/118588 від 20.03.09 р., з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню відповідно 477, 28 грн. інфляційних нарахувань та 123, 31 грн. річних процентів.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача пені за несвоєчасну сплату платежів за право тимчасового користування місцем (-ями), зокрема за рахунками № КП –09/112914 від 16.01.09 р., № КП-09/116084 від 19.02.09 р., № КП –09/118588 від 20.03.09 р., № КП-09/121234 від 13.04.09 р, № КП-09/124580 від 14.05.09 р., № КП-09/128155 від 12.06.09 359, 83 грн.

Згідно п. 6.2. договору № 1560 від 17 червня 2004 року за несвоєчасну та/або неповну сплату платежів за право тимчасового користування місцями розповсюджувач зовнішньої реклами сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Зокрема сплата неустойки.

Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою при триманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання за кожний день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»від 22.11. 1996 р. із змінами і доповненнями, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який нараховується пеня.

Відповідно до частини 5 статті 22 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Оскільки матеріалами справи підтверджується обґрунтованість вимог стосовно стягнення боргу за рахунками № КП-08/85944 від 15.01.08 р., № КП-08/98285 від 15.07.08 р., № КП-08/100033 від 11.08.08 р., № КП-08/103100 від 04.09.08 р., № КП-08/106027 від 15.10.08 р., № КП-08/108099 від 07.11.08 р., № КП-08/42279 від 11.11.08 р., № КП-08/110619 від 18.12.08 р., № КП –09/112914 від 16.01.09 р., № КП-09/116084 від 19.02.09 р.,№ КП –09/118588 від 20.03.09 р., то нарахування пені згідно нижченаведених рахунків підлягає за наступні періоди та в зазначеному розмірі:

№ КП –09/112914 від 16.01.09 р. –з 21.01.2009 р. по 20.07.2009 р. у сумі 60,19 грн.;

№ КП-09/116084 від 19.02.09 р. –з 21.02.2009 р. по 20.08.2009 р. у сумі 60,85 грн.;

№ КП –09/118588 від 20.03.09 р. –з 21.03.2009 р. по 20.09.2009 р. у сумі 61,23 грн.

Таким чином, згідно з розрахунком суду, загалом з відповідача підлягає стягнення 182, 27 грн. пені.

Таким чином, позов Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВРЕКЛАМА»до Приватного підприємства «ВЕНТА»підлягає задоволенню частково.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 258, 261, 525, 526, 530, 546, 549, 551, 611, 629, ст. ст. 22, 193 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «ВЕНТА»(04121, м. Київ, просп. 40-річчя Жовтня, 100/2, код ЄДРПОУ 30178455) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВРЕКЛАМА»(01030, м. Київ, вул. Михайла Коцюбинського, 12-А, код ЄДРПОУ 26199714) 3362 (три тисячі триста шістдесят дві) грн. 66 коп. основного богу, 182 (сто вісімдесят дві) грн. 27 коп. пені, 477 (чотириста сімдесят сім) грн. 28 коп. інфляційних нарахувань, 123 (сто двадцять три) грн. 31 коп. річних процентів за користування чужими грошовими коштами, 102 (сто дві) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 136 (сто тридцять шість) грн. 97 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

5. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя                                                                                 Гавриловська І.О.