Рішення № 9942299, 23.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 38/3823.03.10           

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «АІС –Лізинг»»

ДоПриватного підприємства «Науково-виробнича компанія «Альянс-Інвест»

Простягнення 489116,61 грн. Суддя Власов Ю.Л.

Представники: Від позивачаДіхтяренко Л.М. Від відповідачаХоменко М.П. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до Відповідача про стягнення 489116,61 грн., з яких 221722,56 грн. заборгованість по простроченим лізинговим платежам, 15084,17 грн. пені, 1778,49 грн. 3% річних, 3247,14 грн. інфляційних втрат та 247284,25 грн. збитків.

Заявлені позовні вимоги Позивач обґрунтовує наступним. Між Позивачем та Відповідачем був укладений договір №207 фінансового лізингу від 25.10.07р., відповідно до якого Позивач передав, а Відповідач прийняв предмет лізингу. Проте починаючи з січня 2009р. Відповідач не здійснював оплату лізингових платежів, у зв’язку з чим у нього виникла заборгованість в сумі 221722,56 грн. Таким чином Відповідач повинен сплатити Позивачу суму основного боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, 3% річних, пеню та збитки, які поніс Позивач внаслідок пошкодження Відповідачем переданих в лізинг автомобілів.

Ухвалою від 21.12.09р. провадження у справі було порушено, позовна заява прийнята до розгляду, розгляд справи був призначений на 19.01.10р. Цією ж ухвалою сторони було зобов’язано подати суду документи вказані в цій ухвалі.

Ухвалою від 19.01.10р. розгляд справи був відкладений на 02.02.10р. в зв`язку з неявкою сторін, неподанням сторонами всіх витребуваних судом доказів у справі. Ухвалою від 02.02.10р. розгляд справи був відкладений на 23.02.10р. в зв`язку з неявкою Відповідача, неподанням сторонами всіх витребуваних судом доказів у справі.

Ухвалою від 23.02.10р. розгляд справи був відкладений на 09.03.10р. в зв`язку з неявкою Відповідача, неподанням сторонами всіх витребуваних судом доказів у справі.

Ухвалою від 09.03.10р. розгляд справи був відкладений на 23.03.10р. у зв’язку з неявкою Позивача, неподанням сторонами витребуваних доказів у справі.

Судом досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, слухання сторін суд, -

ВСТАНОВИВ:

25.10.07р. між Позивачем та Відповідачем був укладений договір №207 фінансового лізингу.

Відповідно до п.1.1. укладеного договору предметом цього договору є надання Позивачем в платне володіння та користування на умовах фінансового лізингу Відповідачу предмета лізингу, найменування, модель, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого наведена в специфікації, для підприємницьких цілей Відповідача на визначений строк, за умови сплати останнім періодичних лізингових платежів.

Згідно з п.2.1. укладеного договору строк, на який майно передається Відповідачу у володіння та користування, становить 36 місяців з моменту підписання сторонами акту (ів) приймання-передачі майна згідно з п.4.3. цього договору за умови належної сплати ним лізингових платежів та належного користування майном за цим договором.

Відповідно до п.3.1. укладеного договору Відповідач виплачує Позивачу лізингові платежі відповідно до графіку сплати лізингових платежів та п.3.5. договору. Лізингові платежі включають: винагороду (комісію) Позивачу за отримане у лізинг майно, з урахуванням коригування, зазначеного в п.3.5. цього договору; платежі по відшкодування (компенсації) частини вартості майна; платежі за сервісно-технічне обслуговування майна та інші послуги.

Згідно з п.3.2. укладеного договору загальна вартість майна на момент укладення цього договору складає: без податку на додану вартість 675000,00 грн., ПДВ 20% 135000,00 грн., разом 810000,00.

Відповідно до п.3.3. укладеного договору загальна сума винагороди (комісії) Позивачу за отримане в лізинг майно за цим договором складає без ПДВ 202154,36 грн., при умові дотримання Відповідачем встановленого договором графіку сплати лізингових платежів. Зазначена сума може бути збільшена з урахуванням умов пункту 3.5.2. цього договору.

Згідно з п.3.5.1. укладеного договору Відповідач здійснює платежі за цим договором відповідно до графіку сплати лізингових платежів (додаток №1) з наступним коригуванням на зміну курсу гривні до долару США.

Відповідно до п.3.5.2. укладеного договору порядок визначення суми лізингових платежів, що підлягають сплаті, передбачений підпунктом 3.5.1. пункту 3.5. цього договору, застосовується у випадку, коли курс гривні до долару США, встановлений НБУ на дату фактичного виконання лізингового платежу перевищує курс гривні до долару США, за яким банк, по дорученню Позивача, фактично здійснив продаж (конвертування у гривню) коштів у іноземній валюті (валютного кредиту), отриманих Позивачем для придбання майна та його подальшої передачі Відповідачу у фінансовий лізинг.

Відповідно до п.10.1.1. договору Позивач має право вилучити майно у випадку, якщо Відповідач не сплатив лізинговий платіж (частково або в повному обсязі) та прострочення сплати становить більше 30 днів з дня настання строку платежу, встановленого в графіку сплати лізингових платежів.

Згідно з п.16.3.2. договору на вимогу Позивача цей договір може бути достроково розірваний, якщо Відповідач не сплатив лізинговий платіж (частково або в повному обсязі) та прострочення сплати становить більше 30 днів з дня настання строку платежу, встановленого в графіку сплати лізингових платежів.

Згідно з п.11.2.1. укладеного договору за невиконання зобов’язань зі своєчасної сплати лізингових платежів Відповідач повинен сплатити на користь Позивача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, від непогашеної суми заборгованості за лізинговими платежами за кожен день прострочення, та відшкодувати всі збитки, завдані цим Позивачу, понад зазначену пеню.

27.11.07р. Позивач передав, а Відповідач прийняв у лізинг три автомобіля марки FAW СА 3252 загальною вартістю 180000,00 грн., що підтверджується актом приймання-передачі майна, копія якого залучена до матеріалів справи.

Проте, Відповідач порушував умови вказаного договору, зокрема не здійснював вчасно та належним чином оплату лізингових платежів, у зв’язку з чим у нього виникла заборгованість.

На день вирішення спору заборгованість Відповідача перед Позивачем з прострочених лізингових платежів у період з 17.11.08р. по 17.05.09р. (листопад 2008р. по травень 2009р.) становить 221722,56 грн.

19.01.09р. Позивач звернувся до Відповідача з претензією щодо сплати суми боргу в розмірі 365331,61 грн., проте Відповідач відповіді на вказану претензію не надав та не задовольнив її.

07.05.09р. Позивач надіслав Відповідачу повідомлення про розірвання договору, в якому повідомив, якщо в термін 7-ми днів Відповідачем не буде погашена заборгованість за договором фінансового лізингу, то в той же термін Відповідач повинен повернути Позивачу з оренди автомобілі марки FAW СА 3252.

18.06.09р. та 26.06.09р. Позивач вилучив у Відповідача автомобіль марки FAW СА 3252, реєстраційний номер АА7669ЕН та автомобіль марки FAW СА 3252 реєстраційний номерАА1428ЕР, що підтверджується актами примусового вилучення (повернення) автомобілів з лізингу.

Відповідно до вказаних актів вилучення (приймання-передача) автомобілів відбувається із складанням актів «зовнішнього огляду та проведення контрольно-діагностичних робіт по визначенню технічного стану предметів лізингу (автомобілів)». В даних актах визначається технічний стан предметів лізингу (автомобілів) та зазначається перелік несправностей автомобілів, які вилучаються (якщо це необхідно). Зазначені акти є невід’ємною акту примусового вилучення (повернення) автомобілів з лізингу. Вартість необхідних робіт по ремонту автомобілів визначається згідно калькуляції, розрахованої станцією технічного обслуговування автомобілів, яка приймає участь під час складання актів «зовнішнього огляду та проведення контрольно-діагностичних робіт по визначенню технічного стану предметів лізингу (автомобілів)».

          Спір виник з причини того, що Відповідач прострочив виконання своїх зобов’язань за договором фінансового лізингу, у зв’язку з чим у нього виникла заборгованість.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно з ст.526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно з ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.11 Закону України «Про фінансовий лізинг»лізингоодержувач зобов’язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі. Відповідно до ст.16 Закону України «Про фінансовий лізинг»сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

Як встановлено судом 25.10.07р. між Позивачем та Відповідачем був укладений договір №207 фінансового лізингу. Відповідно до п.1.1. укладеного договору предметом цього договору є надання Позивачем в платне володіння та користування на умовах фінансового лізингу Відповідачу предмета лізингу, найменування, модель, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого наведена в специфікації, для підприємницьких цілей Відповідача на визначений строк, за умови сплати останнім періодичних лізингових платежів. Згідно з п.2.1. укладеного договору строк на який майно передається Відповідачу у володіння та користування, становить 36 місяців з моменту підписання сторонами акту (ів) приймання-передачі майна згідно з п. 4.3. цього договору за умови належної сплати ним лізингових платежів та належного користування майном за цим договором.

Як встановлено судом згідно з п.3.2. укладеного договору загальна вартість майна на момент укладення цього договору складає: без податку на додану вартість 675000,00 грн., ПДВ 20% 135000,00 грн., разом 810000,00. Відповідно до п.3.3. укладеного договору загальна сума винагороди (комісії) Позивачу за отримане в лізинг майно за цим договором складає без ПДВ 202154,36 грн., при умові дотримання Відповідачем встановленого договором графіку сплати лізингових платежів. Зазначена сума може бути збільшена з урахуванням умов пункту 3.5.2. цього договору. Згідно з п. 3.5.1. укладеного договору Відповідач здійснює платежі за цим договором відповідно до графіку сплати лізингових платежів (додаток №1) з наступним коригуванням на зміну курсу гривні до долару США. Відповідно до п.3.5.2. укладеного договору порядок визначення суми лізингових платежів порядок визначення суми лізингових платежів, що підлягають сплаті, передбачений підпунктом 3.5.1. пункту 3.5. цього договору, застосовується у випадку, коли курс гривні до долару США, встановлений НБУ на дату фактичного виконання лізингового платежу перевищує курс гривні до долару США, за яким банк, по дорученню Позивача, фактично здійснив продаж (конвертування у гривню) коштів у іноземній валюті (валютного кредиту), отриманих Позивачем для придбання майна та його подальшої передачі Відповідачу у фінансовий лізинг.

Як встановлено судом Відповідно до п.10.1.1. договору Позивач має право вилучити майно у випадку, якщо Відповідач не сплатив лізинговий платіж (частково або в повному обсязі) та прострочення сплати становить більше 30 днів з дня настання строку платежу, встановленого в графіку сплати лізингових платежів. Згідно з п.16.3.2. договору на вимогу Позивача цей договір може бути достроково розірваний, якщо відповідач не сплатив лізинговий платіж (частково або в повному обсязі) та прострочення сплати становить більше 30 днів з дня настання строку платежу, встановленого в графіку сплати лізингових платежів.

Як встановлено судом 27.11.07р. Позивач передав, а Відповідач прийняв у лізинг три автомобіля марки FAW СА 3252 загальною вартістю 180000,00 грн., що підтверджується актом приймання-передачі майна, копія якого залучена до матеріалів справи. Відповідач порушував умови вказаного договору, зокрема не здійснював належним чином оплату лізингових платежів, у зв’язку з чим у нього виникла заборгованість. На день вирішення спору заборгованість Відповідача перед Позивачем з прострочених лізингових платежів у період з 17.11.08р. по 17.05.09р. (листопад 2008р. по травень 2009р.) становить 221722,56 грн. 19.01.09р. Позивач звернувся до Відповідача з претензією щодо сплати суми боргу в розмірі 365331,61 грн. Проте Відповідач відповіді на вказану претензію не надав та не задовольнив її.

Враховуючи викладене, суд вважає вимогу Позивача про стягнення з Відповідача заборгованості по простроченим лізинговим платежам в сумі 221722,5 6грн. обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За вказаних обставин суд вважає за можливе задовольнити вимоги Позивача про стягнення з Відповідача боргу з урахуванням індексу інфляції в сумі 224969,70 грн. та 3% річних в сумі 1778,49 грн.

Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Як встановлено судом, згідно з п.11.2.1. укладеного договору за невиконання зобов’язань зі своєчасної сплати лізингових платежів Відповідач повинен сплатити на користь Позивача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, від непогашеної суми заборгованості за лізинговими платежами за кожен день прострочення, та відшкодувати всі збитки, завдані цим Позивачу, понад зазначену пеню.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе задовольнити вимоги Позивача про стягнення з Відповідача пені в розмірі 15084,17 грн.

Судом не може бути задоволена вимога Позивача про стягнення з Відповідача 247284,25 грн. збитків.

Як встановлено судом 07.05.09р. Позивач надіслав Відповідачу повідомлення про розірвання договору, в якому повідомив, якщо в термін 7-ми днів Відповідачем не буде погашена заборгованість за договором фінансового лізингу, то в той же термін Відповідач повинен повернути Позивачу з оренди автомобілі марки FAW СА 3252.

Як встановлено судом 18.06.09р. та 26.06.09р. Позивач вилучив у Відповідача автомобіль марки FAW СА 3252, реєстраційний номер АА7669ЕН та автомобіль марки FAW СА 3252 реєстраційний номерАА1428ЕР, що підтверджується актами примусового вилучення (повернення) автомобілів з лізингу. Відповідно до вказаних актів вилучення (приймання-передача) автомобілів відбувається із складанням актів «зовнішнього огляду та проведення контрольно-діагностичних робіт по визначенню технічного стану предметів лізингу (автомобілів)». В даних актах визначається технічний стан предметів лізингу (автомобілів) та зазначається перелік несправностей автомобілів, які вилучаються (якщо це необхідно). Зазначені акти є невід’ємною акту примусового вилучення (повернення) автомобілів з лізингу. Вартість необхідних робіт по ремонту автомобілів визначається згідно калькуляції, розрахованої станцією технічного обслуговування автомобілів, яка приймає участь під час складання актів «зовнішнього огляду та проведення контрольно-діагностичних робіт по визначенню технічного стану предметів лізингу (автомобілів)».

З матеріалів справи вбачається, що Позивач на підтвердження спричинення йому збитків подав суду висновки суб’єкта оціночної діяльності з визначення вартості збитків, звіти суб’єкта оціночної діяльності, протоколи огляду транспортних засобів, складені особою з прізвищем Михайлюк, який участі у примусовому вилученні автомобілів не брав, та калькуляції ремонтів. При цьому, в даних документах не вказано, які саме пошкодження мали транспортні засоби при їх вилученні у Відповідача, дані документи були складені значно пізніше вилучення автомобілів у Відповідача. При цьому, передбачених актами примусового вилучення актів зовнішнього огляду та проведення контрольно-діагностичних робіт по визначенню технічного стану автомобілів, в яких зазначається технічний стан автомобілів та перелік їх несправностей, підписаних особами, які приймали участь у примусовому вилученні цих автомобілів, Позивач суду не подав.

За вказаних обставин суд вважає, що Позивач не довів належними доказами факту пошкодження Відповідачем автомобілів Позивача під час користування ними на спірну суму збитків, тому дана позовна вимога задоволенню не підлягає.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.4, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Науково-виробнича компанія «Альянс-Інвест»(02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 9, корп. 91, оф. 117; код 30151496) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АІС-Лізинг»(04073, м. Київ, пров. Балтійський, 20; код 33635277) суму основного боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції в розмірі 224969 (двісті двадцять чотири тисячі дев’ятсот шістдесят дев’ять) грн. 70 коп., 3% річних в сумі 1778 (одна тисяча сімсот сімдесят вісім) грн. 49 коп., пеню в сумі 15084 (п'ятнадцять тисяч вісімдесят чотири) грн. 17 коп., державне мито в сумі 2418 (дві тисячі чотириста вісімнадцять) грн. 32 коп. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в розмірі 116 (сто шістнадцять) грн. 68 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

Суддя                                                                       Ю.Л. Власов

Рішення підписане 07.04.2010р.