Рішення № 99420204, 07.09.2021, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

07.09.2021 Єдиний унікальний номер 205/1757/21

Провадження № 2/205/1810/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2021 року Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді - Терещенко Т.П.,

за участю секретаря судового засідання – Далакян Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження у м. Дніпрі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна», треті особи: приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Табінський Олег Володимирович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Григорян Діана Гагіківна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаною позовною заявою, мотивуючи свої вимоги тим, що 16.12.2020 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Григорян Д.Г. вчинила виконавчий напис № 2114 про стягнення з нього з метою задоволення вимог ТОВ «Росвен Інвест Україна» на суму 45 871 грн. 16 коп. за кредитним договором №67#01017238718 від 18.07.2013 року, укладеного між ним та АТ «Сбербанк». 28.12.2020 р. приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Табінським О.В. відкрито виконавче провадження № 64000446 з виконання зазначеного виконавчого напису. Вважає, що вказаний виконавчий напис вчинений з порушенням вимог необхідних для його вчинення, тому він вимушений звернутись з позовом до суду про визнання його таким, що не підлягає виконанню. Як вбачається з тексту оскаржуваного виконавчого напису його видано на підставі ст. ст. 87-91 Закону України «Про нотаріат» та п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року за № 1172. Отже, виконавчий напис може бути вчинено лише в разі, якщо заборгованість є безспірною і за умови, що нотаріусу подано документи, які підтверджують безспірний характер такої заборгованості. Таким чином, в момент вчинення виконавчого напису 16.12.2020 року були відсутні правові підстави для його вчинення, а отже такий виконавчий напис не підлягає виконанню. Враховуючи вищевикладене вбачається, що в порушення ст. 87 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчинив виконавчий напис на підставі документів, які не відносяться до переліку за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів. Крім того, загальний строк для звернення до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису становить три роки незалежно від суб`єктного складу сторін, з урахуванням того що кредитний договір №67#01017238718 від 18.07.2013 року укладений строком до 2016 року, то строк позовної давності сплинув ще в 2019 році. Також зазначив, що вчинення виконавчого напису нотаріусом можливе лише на підставі нотаріально посвідченого договору, при наявності безспірності заборгованості перед стягувачем та дотримання ним строків звернення. Порушення нотаріусом вказаних вимог є підставою визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню в судовому порядку, у зв`язку із чим просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 2114 від 16.12.2020 року вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Григорян Д.Г. про стягнення з нього на користь ТОВ «Росвен Інвест Україна» боргу у сумі 45 871 грн. 16 коп.

09 березня 2021 року ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська відкрито провадження у справі у порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 03 червня 2021 року задоволене клопотання представника позивача ОСОБА_2 про витребування доказів у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Григорян Д.Г. копії нотаріальної справи щодо вчинення виконавчого напису № 2114 від 16.12.2020 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Росвен Інвест Україна» боргу в сумі 45 871 грн. 16 коп.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 07 липня 2021 року за вказаною справою закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача надав до суду заяву в якій просив позов задовольнити у повному обсязі та розглядати справу за його відсутності та відсутності позивача, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, на підставі ст. ст. 128, 130 ЦПК України повідомлявся належним чином про день, час та місце розгляду справи, про що свідчать повідомлення про вручення судової повістки (а. с. 49, 75, 88), заперечень проти позову суду не представив, а тому суд вважає за можливе розгляд справи проводити за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів із винесенням заочного рішення.

Треті особи у судове засідання не з`явилися з невідомих суду причин, хоча відповідно до ст. ст. 128, 130 ЦПК України про день та час розгляду справи повідомлялися належним чином, будь-яких клопотань не надавали, про причини неявки суд не повідомили, про що свідчать повідомлення про вручення судової повістки (а. с. 47, 48, 58, 86, 87), а також конверти, що повернулися до суду з відміткою – «адресат відсутній за вказаною адресою» (а. с. 68, 89).

07 вересня 2021 року ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська було вирішено питання про заочний розгляд справи.

За таких обставин, суд розглянув справу у відсутність учасників справи за правилами загального позовного провадження з можливістю ухвалення заочного рішення відповідно до ст. 280 ЦПК України, оскільки представник відповідача належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання без повідомлення причин, відзиву не подав. При цьому, представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Вивчивши письмові матеріали справи, дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши надані докази та виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що вимоги позивача щодо визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, підлягають задоволенню з таких підстав.

Статтею 263 ЦПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Судом встановлено, що 16 грудня 2020 року на підставі письмової заяви ТОВ «Росвен Інвест Україна» № 22.11/20-96 від 20 листопада 2020 року (а. с. 91) та виписки з особового рахунка ОСОБА_1 за кредитним договором № 67#01017238718 від 18.07.2013 р. (а. с. 97), приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Григорян Д.Г. було вчинено виконавчий напис № 2114 (а. с. 91), на підставі якого приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Табінським О.В., в межах виконавчого провадження ВП № 64000446, 30 грудня 2020 р. було винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_1 на користь ТОВ «Росвен Інвест Україна» заборгованості в сумі 45 871 грн. 16 коп., згідно із кредитним договором від 18 липня 2013 р. укладеного з ПАТ «ДОЧІРНІЙ БАНК СБЕРБАНКУ РОСІЇ» (а. с. 92-94).

Статтею 15ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно із ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку встановлених законом.

Відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про нотаріат» нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси є виконавчий напис.

Статтями 87, 88 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Згідно із п. п. 3.1-3.5 п. 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 р. № 296/5 із змінами, нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172. Якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис вчиняється у межах цього строку. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 р. № 1172.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 р. затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Відповідно до п. 2 вказаного Переліку, для одержання виконавчого напису подаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Відповідно до ст. 46 Закону України «Про нотаріат» нотаріуси або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, має право витребовувати від фізичних та юридичних осіб відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії. Відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальних дій, повинні бути подані в строк, визначений нотаріусом. Цей строк не може перевищувати одного місяця. Неподання відомостей та документів на вимогу нотаріуса є підставою для відкладення, зупинення вчинення нотаріальної дії або відмови у її вчиненні.

Так, в обов`язок нотаріуса входить перевірка безспірності боргу у боржника після надання стягувачем документів, що встановлюють прострочення зобов`язання.

Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Отже, вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 р. у справі № 916/3006/17, постанові Верховного Суду від 21.12.2020 р. у справі № 591/3779/19 та у постанові Верховного Суду від 05.04.2021 р. у справі № 235/2961/19.

Також, з правового висновку Великої Палати Верховного Суду у справі № 320/8269/15-ц від 16.05.2018 р., видно, що сам по собі факт подання стягувачем відповідних документів нотаріусу не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого. Під час розгляду справ такої категорії суд перевіряє право стягувача на вчинення вказаної дії, повноваження щодо вчинення нотаріальних дій нотаріуса та встановлює той факт, чи дійсно розмір заборгованості, що підлягає стягненню, у тому числі розмір процентів, неустойки (штрафу, пені), якщо такі належать до стягнення, відповідає сумі, вказаній у виконавчому документі, та залежно від встановленого ухвалює рішення про відмову чи задоволення позову.

Для з`ясування наявності безспірної заборгованості, яка стягується з позивача по виконавчому провадженню № 64000446 на підставі виконавчого напису № 2114, вчиненого 16 грудня 2020 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Григорян Д.Г. та оспорюється позивачем, ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 03 червня 2021 р. (а. с. 62) було витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Григорян Г.Д. копію нотаріальної справи з вчинення виконавчого напису № 2114 від 16.12.2020 р. про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на користь ТОВ «Росвен Інвест Україна».

На виконання ухвали Ленінського районного суду м. Дніпропетровська приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Григорян Д.Г. на адресу суду було надіслано належним чином завірені копії документів нотаріальної справи щодо вчинення виконавчого напису № 2114 від 16.12.2020 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Росвен Інвест Україна» боргу в сумі 45 871 грн. 16 коп., а саме: копію виконавчого напису № 2114 від 16 грудня 2020 р. (а. с. 91); копію заяви № 22.11/20-96 від 20 листопада 2020 р. ТОВ «Росвен Інвест Україна» на вчинення виконавчого напису (зворотна сторона а. с. 91); виписку з рахунка ОСОБА_1 із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості за кредитним договором № 67#01017238718 від 18.07.2013 р. (а. с. 97); довідку ТОВ «Росвен Інвест Україна» № 22.11/20-96 від 20 листопада 2020 р. про відсутність судових спорів щодо виконання або невиконання умов кредитного договору № 67#01017238718 від 18.07.2013 р. (зворотна сторона а. с. 97); повідомлення ТОВ «Росвен Інвест Україна» № 12894737 від 07.10.2020 р. ОСОБА_1 про вчинення виконавчого напису (а. с. 98); список згуртованих рекомендованих листів від 08 жовтня 2020 р. щодо направлення ОСОБА_1 рекомендованого повідомлення (а. с. 99); договір факторингу № 475/БД06-2/19 від 19 грудня 2019 р. укладеного між АТ «СБЕРБАНК» та ТОВ «Росвен Інвест Україна» з додатками до договору (а. с. 100-101); статут ТОВ «Росвен Інвест Україна» (а. с. 102-103); копії виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відносно ТОВ «Росвен Інвест Україна» (а. с. 104); копію свідоцтва про реєстрацію фінансової установи ТОВ «Росвен Інвест Україна» (а. с. 105); копію паспорта і довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру директора ТОВ «Росвен Інвест Україна» ОСОБА_3 (а. с. 107, 108), однак з вказаного договору факторингу № 476/БД06-2/19 від 19 грудня 2019 р. не видно, що АТ «СБЕРБАНК» відступило право вимоги ТОВ «Росвен Інвест Україна» саме за кредитним договором № 67#01017238718 від 18.07.2013 р., укладеним між ПАТ «ДОЧІРНІЙ БАНК СБЕРБАНКУ РОСІЇ» та ОСОБА_1 і саме на суму заборгованості 45 871 грн. 16 коп. за період з 20 грудня 2019 р. по 06 листопада 2020 р., як зазначено у заяві відповідача від 20 листопада 2020 р. на вчинення виконавчого напису, а отже суд позбавлений можливості перевірити обґрунтованість безспірності суми заборгованості по матеріалам справи і відповідність дійсної заборгованості позивача за вказаним кредитним договором, право вимоги за яким перейшло до ТОВ «Росвен Інвест Україна».

Частинами 2, 3 ст. 12 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Положеннями ст. 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З кредитного договору № 67#01017238718 від 18.07.2013 р. про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку, укладеного між ПАТ «ДОЧІРНІЙ БАНК СБЕРБАНКУ РОСІЇ» та ОСОБА_1 вбачається, що сума кредиту за договором становить 20 000 грн. із строком кредитування до 17 липня 2018 р., а з виписки по рахунку ОСОБА_1 , складеною ТОВ «Росвен Інвест Україна» видно, що прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 45 871 грн. 16 коп., отже в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження того, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус отримував від ТОВ «Росвен Інвест Україна» первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення позивачем, надходження платежу (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, чеки тощо), тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед первісним кредитором, суми неустойки (штрафних санкцій) та процентів, зазначені у виконавчому написі, є безспірними.

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази того, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, на підставі якого приватним виконавцем було відкрите виконавче провадження № 64000446.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що ТОВ «Росвен Інвест Україна» не надано нотаріусу документів, які б свідчили про наявність заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «Росвен Інвест Україна» та безспірність такої заборгованості, а тому виконавчий напис вчинено без дотримання вимог ст. 88 Закону України «Про нотаріат» і він є таким, що не підлягає виконанню.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постанові від 02.07.2019 р. справа № 916/3006/17, провадження № 12-278гс18.

Суд вважає можливим захистити право позивача шляхом визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, оскільки обраний позивачем спосіб захисту її інтересів ґрунтується на законі, та заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими.

При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір, але в своїй позовній заяві, поданій до суду не зазначив, що бажає стягувати сплачений судовий збір з відповідача, тому судовий збір у сумі 908 грн. 00 коп. з відповідача не підлягає стягненню.

Керуючись ст. 88 Закону України «Про нотаріат», Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172, ст. ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76, 81, 89, 109, 259, 263-265, 268, 273, 280, 282, 355 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна», треті особи: приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Табінський Олег Володимирович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Григорян Діана Гагіківна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню – задовольнити.

Визнати виконавчий напис, вчинений 16 грудня 2020 року приватним нотаріусом Київстького міського нотаріального округу Григорян Діаною Гагіківною, який зареєстрований в реєстрі за № 2114, таким, що не підлягає виконанню.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Сторони:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНН НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна», код ЄДРПОУ 37616221, місце знаходження: 03126, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд. 6.

Третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Григорян Діана Гагіківна, місце знаходження: АДРЕСА_2 .

Третя особа - приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Табінський Олег Володимирович, місце знаходження: 02125, м. Київ, вул. Старосільська, 1У, оф. 3.

Суддя: Т.П. Терещенко