Рішення № 9942015, 13.05.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13.05.10 р.                     Справа № 14/24пд                               

за позовом Комунального підприємства „Донецькміськводоканал”, ЄДРПОУ 03361477,

м.Донецьк

до відповідача Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу”,

ЄДРПОУ 00191678, м.Донецьк в особі відокремленого підрозділу

Донецького регіонального виробничого управління, ЄДРПОУ 35397790,

м.Донецьк

про зобов’язання укласти договір в редакції позивача

за зустрічним позовом Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу”,

ЄДРПОУ 00191678, м.Донецьк в особі відокремленого

підрозділу Донецького регіонального виробничого управління,

ЄДРПОУ 35397790, м.Донецьк

до Комунального підприємства „Донецькміськводоканал”, ЄДРПОУ 03361477,

м.Донецьк

про прийняття пунктів договору в редакції відповідача

Головуючий суддя Левшина Г.В.

                                                                                 Суддя                     Лейба М.О.

                                                                       Суддя                     Курило Г.Є.

Представники:

від позивача: Гнатюк О.І.- нач.юрид.відділу

від відповідача: Дояр О.В.- юрисконсульт

В засіданні суду брали участь:

Згідно із ст.77 ГПК України в засіданні суду

оголошувались перерви з 30.03. по 14.04.2010р.,

з 14.04. по 21.04.2010р.

СУТЬ СПРАВИ:

Комунальне підприємство „Донецькміськводоканал”, м.Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Комунальне підприємство „Компанія „Вода Донбасу”, м.Донецьк в особі відокремленого підрозділу Донецького регіонального виробничого управління, м.Донецьк, про прийняття договору на зовнішнє централізоване водопостачання №1 від 25.12.2009р. в редакції позивача.

В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на обов’язковість укладання договору №1 від 25.12.2009р. в запропонованій ним редакції згідно з вимогами ст.19 Закону України „Про питну воду та питне водопостачання”.

Відповідач надав відзив на позовну заяву від 18.03.2010р. №550, в якому позовні вимоги не визнав. В обгрунтування своїх заперечень проти позову відповідач посилається на відсутність у позивача законних підстав для звернення до суду з цим позовом, внаслідок існування між сторонами відповідного договору в силу рішення господарського суду Донецької області від 22.12.2009р. по справі №2/43пд. В доповненнях до відзиву від 14.04.2010р. №706 відповідачем запропоновано свою редакцію окремих пунктів спірного договору.

21.04.2010р. відповідач звернувся до господарського суду з зустрічною позовною заявою до Комунального підприємства „Донецькміськводоканал”, м.Донецьк про зобов’язання позивача прийняти редакцію пунктів 1.1, 2.1, 2.2, 3.1, 3.3, 3.4, назви розділу 4, пунктів 4.1, 4.3, 4.4, 4.6, 4.7, 5.1, 5.2, 5.3, 5.4, 5.5, 5.6, друге речення п.5.7, пунктів 6.1, 6.3, 6.4, 6.5, 7.1, 7.2., 8.2, 8.3, 8.5, 8.6, 9.2 договору №1 від 25.12.2009р. в редакції відповідача.

Ухвалою від 21.04.2010р. зустрічна позовна заява прийнята до спільного розгляду з первісним позовом по справі №14/24пд.

В обгрунтування зустрічних позовних вимог відповідач посилається на невідповідність запропонованих позивачем умов спірного договору вимогам діючого законодавства.

Позивач в судовому засіданні 13.05.2010р. проти зустрічних позовних вимог заперечував, посилаючись на порушення відповідачем порядку надання заперечень щодо окремих пунктів договору, встановленого ст.181 Господарського кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:

Відповідно до ч.1 ст.67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

За приписами п.7 ст.179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

У відповідності з ч.2 ст.181 Господарського кодексу України проект договору може бути запропонований будь-якою із сторін.

Як встановлено судом, листом №09/7093 від 29.12.2009р. позивачем на адресу відповідача було направлено два примірники проекту договору на зовнішнє централізоване водопостачання від 25.12.2009р. на 2010р.

За змістом ст.181 Господарського кодексу України сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.

Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

В листі від 20.01.2010р. №133 відповідачем було відмовлено позивачу у підписанні запропонованого проекту договору з посиланням на рішення господарького суду Донецької області від 22.12.2009р. по справі №2/43пд.

Таким чином, відповідного протоколу розбіжностей до запропонованого позивачем договору відповідачем складено не було, відповідний проект договору не підписаний. Одночасно, відповідачем на адресу позивача також не було направлено свого проекту договору.

За таких обставин, внаслідок невиконання відповідачем вимог ч.4 ст.181 Господарського кодексу України (нескладання протоколу розбіжностей до договору та ненаправлення його стороні у встановлений строк), позивачем заявлені вимоги про спонукання відповідача укласти договір від 25.12.2009р. на зовнішнє централізоване водопостачання в редакції позивача.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує з підстав, викладених у відзиві на позов від 18.03.2010р. №550, доповненнях до відзиву від 14.04.2010р. №706.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об’єктивного розгляду всіх обставин справи, суд твердження відповідача щодо неправомірності укладання спірного договору до уваги не приймає та вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне:

Порядок укладання договорів визначений ст.ст.179-188 Господарського кодексу України.

В силу ч.3 ст.179 Господарського кодексу України укладання господарського договору є обов’язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов’язком для суб’єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов’язковості укладення договору для певних категорій суб’єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ч.4 цієї ж статті при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, примірного договору, рекомендованого органом управління суб’єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади.

Згідно ст.187 Господарського кодексу України спори, що виникають при укладання господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов’язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом.

Статтею 1 Водного кодексу України визначено загальне поняття водокористування, під яким розуміється, - використання вод (водних об’єктів) для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скидання стічних вод та інші види використання вод (водних об’єктів).

В силу статті 42 Водного кодексу України передбачено, що водокористувачами в Україні можуть бути підприємства, установи, організації і громадяни України, а також, іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства.

Водокористувачі можуть бути первинними і вторинними. Первинні водокористувачі – це ті, що мають власні водозабірні споруди і відповідне обладнання для забору води. Вторинні водокористувачі (абоненти) – це ті, що не мають власних водозабірних споруд і отримують воду з водозабірних споруд первинних водокористувачів та скидають стічні води в їх системи на умовах, що встановлюються між ними.

Статтею 46 Водного кодексу України встановлено, що водокористування може бути двох видів – загальне та спеціальне. У статті 48 цього кодексу визначено режим спеціального водокористування, зокрема, спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також, для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб. Відповідно до статті 49, спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу.

Стаття 43 Водного кодексу України визначає права водокористувачів, а стаття 44 - обов’язки водокористувачів.

Як встановлено судом, предметом спірного договору від 25.12.2009р. №1 є здійснення відповідачем забору води із джерел питного водопостачання, доведення її якості до вимог ГОСТу 2874-82 „Вода питна”, СанПІН „Вода питна. Технічні вимоги до якості централізованого господарсько-питного водопостачання” та постачання її своїм магістральним водоводом позивачу у обсягах визначених в заявках позивача (помісячній, на квартал, на рік). Одночасно, позивач зобов’язується приймати узгоджений обсяг поданої відповідачем питної води, раціонально її використовувати та здійснювати оплату за діючими тарифами на подачу води в строки, передбачені цим договором.

Статтею 48 Водного кодексу України визначено режим спеціального водокористування, зокрема, спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також, для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб. Відповідно до статті 49 кодексу спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу.

Згідно дозволу від 02.07.2007р. №Укр-Дон-3351 позивач також здійснює спеціальне водокористування, при цьому водозабір здійснюється із Донецького РУ ДПП “Укрпромводчормет” та Маріупольського ВУВКГ.

Таким чином, відповідач маючи статус спеціального водокористувача та здійснюючи первинний забір води та подальшу її передачу (транспортування) каналом Сіверський Донец-Донбас, який є єдиною гідротехнічною спорудою та належить позивачу, за допомогою експлуатації водозабірних споруд, систем, обладнання та пристроїв на них, фільтровальних станцій, що знаходиться та обліковується на балансі відповідача, як основні фонди поставляє воду, забезпечуючи питною водою всіх водокористувачів, у тому числі, й позивача та його споживачів.

Одночасно, позивач є балансоутримувачем систем комунального водопостачання міста Донецька, який з’єднаний з централізованою мережею водопроводу та каналізацією.

З огляду на вищевикладене, забезпечення питною водою населення міста Донецька та споживачів Комунального підприємства „Донецькміськводоканал”, експлуатація комунальних систем водопостачання та водовідведення міста Донецька є неможливим без належного безперебійного здійснення відповідачем певних гідротехнічних заходів, які дозволяють всім суб’єктам водокористування, всім споживачам безпосередньо отримувати питну воду.

Згідно п.3.1 статуту КП “Компанія “Вода Донбасу” підприємство, як самостійний цілісний господарчий суб’єкт, створено з метою отримання прибутку, централізованого забезпечення технічною та питною водою населення, підприємств, міст, інших населених пунктів та споживачів води; забезпечення подачі води у маловодні регіони каналами та водопроводами для внутрішньо басейнового перерозподілу водних ресурсів Донецької області та утримання водосховищ, які передані в безстрокове відокремлене водокористування, у відповідності з вимогами технічної документації та правил експлуатації, санітарних норм і правил; надання послуг споживачам води на договірній основі для забору води з водосховищ, які знаходяться на балансі підприємств, та мають дозвіл на спеціальне водокористування, виданий відповідними державними органами; забору та очищення стічних вод; виконання виробничої, комерційної та іншої діяльності, не забороненої чинним законодавством України; надання послуг водовідведення.

Відповідно до п.2.2 статуту КП “Донецькміськводоканал” діяльність позивача направлена на постачання питної води житловому фонду, промисловим, комунально-побутовим та іншим підприємствам, установам та організаціям, які отримують питну воду від мереж підприємства; контроль якості питної води, яка постачається відповідно до вимог діючих нормативних документів; збір, транспортування та очистка стічних вод; контроль за якістю стічних вод, які скидаються..

Згідно ст. 19 Закону України „Про питну воду та питне водопостачання” послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору з підприємствами, установами або організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов'язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та водовідведення на підставі укладених ними договорів. Договір про надання послуг з питного водопостачання укладається безпосередньо між підприємством питного водопостачання або уповноваженою ним юридичною чи фізичною особою і споживачем.

За висновками суду, господарські відношення між позивачем та відповідачем з забезпечення населення питною водою повинні будуватися на договірній основі, тому як вказані послуги надаються відповідно до вимог Закону України “Про питну воду та водопостачання” на підставі договору.

Тобто, відповідач зобов’язаний укласти договори з відповідними підприємствами, що надають послуги, у даному випадку з позивачем, який надає послуги з водопостачання та водовідведення.

За таких обставин, оскільки позивач є балансоутримувачем систем комунального водопостачання м.Донецька, який з’єднаний з централізованою мережею водопроводу та каналізацією, а відповідач є балансоутримувачем централізованої системи комунального водопостачання, відповідач не має права відмовити позивачу у забезпеченні питною водою.

          Як встановлено під час судового розгляду справи, позивачем було дотримано вимоги ст.181 Господарського кодексу України щодо загального порядку укладання господарських договорів.

          При цьому, твердження відповідача, викладені у доповненнях до відзиву від 14.04.2010р. №706, щодо необхідності викладення деяких пунктів запропонованого позивачем проекту договору в іншій редакції суд до уваги не приймає.

          Зокрема, згідно із ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України встановлений принцип господарського судочинства, згідно з яким кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обгрунтування своїх вимог або заперечень.

          За висновками суду, відповідачем всупереч вимог ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не визначено обставин, внаслідок яких пункти спірного договору мають бути викладені в іншій редакції, ніж запропонована позивачем. Крім цього, відповідачем також не визначено норм права, яким суперечать умовами запропнованого позивачем проекту договору.

          Посилання відповідача на існування між сторонами договору від 26.12.2008р. №1, яким врегульовані відносини щодо забезпечення зовнішнього централізованого водопостачання, судом до уваги не приймаються.

          Судом встановлено, що згідно з пунктом 10.1 договору від 26.12.2008р. №1 останній вступає в силу при досягненні сторонами згоди за всіма істотними умовами та діє до 31.12.2009р.

          Згідно з постановою Донецького апеляційного господарського суду від 01.04.2010р. по справі №2/43пд пункти 10.2 та 10.3 договору від 26.12.2008р. №1 викладено в наступній редакції: „Даний договір вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення строку його дії ні одна із сторін не заявить про бажання про його розірвання або перегляд умов договору”.

          Як вказувалось вище, листом №09/7093 від 29.12.2009р. позивачем на адресу відповідача було направлено два примірники проекту договору на зовнішнє централізоване водопостачання від 25.12.2009р. на 2010р.

          Таким чином, за місяць до закінчення строку дії договору від 26.12.2008р. №1 позивачем було запропоновано новий проект договору, внаслідок чого відсутні підстави вважати договір від 26.12.2008р. №1 продовженим на 2010р.

          Дослідивши зміст спірного договору, судом встановлено, що останній містить всі істотні умови передбачені для договорів про надання послуг з питного водопостачання та водовідведення, які визначені ст.180 Господарського кодексу України та ст.20 Закону України “Про питну воду та питне водопостачання”.

Відповідачем не доведено суду існування підстав, передбачених законами України, які б мали правовим наслідком можливість відмови Комунальному підприємству “Донецькміськводоканал” в укладанні договору на умовах, запропонованих в його редакції.

Відповідно до ст.187 Господарського кодексу України день набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

За таких обставин, враховуючи, що позов повністю доведений позивачем та обґрунтований матеріалами справи, вимоги про спонукання відповідача укласти договір на зовнішнє централізоване водопостачання №1 від 25.12.2009р. в редакції, запропонованій позивачем, підлягають задоволенню.

Одночасно, зустрічні позовні вимоги про зобов’язання позивача прийняти редакцію пунктів 1.1, 2.1, 2.2, 3.1, 3.3, 3.4, назви розділу 4, пунктів 4.1, 4.3, 4.4, 4.6, 4.7, 5.1, 5.2, 5.3, 5.4, 5.5, 5.6, друге речення п.5.7, пунктів 6.1, 6.3, 6.4, 6.5, 7.1, 7.2., 8.2, 8.3, 8.5, 8.6, 9.2 договору №1 від 25.12.2009р. в редакції відповідача суд вважає неправомірними та такими, що підлягають залишенню без задоволення, враховуючи наступне:

Згідно із ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За приписом ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Право на позов (початок перебігу строку позовної давності) за приписом ст.261 Цивільного кодексу України починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Як вказувалось вище, відповідачем заявлені зустрічні позовні вимоги про зобов’язання позивача прийняти редакцію пунктів 1.1, 2.1, 2.2, 3.1, 3.3, 3.4, назви розділу 4, пунктів 4.1, 4.3, 4.4, 4.6, 4.7, 5.1, 5.2, 5.3, 5.4, 5.5, 5.6, друге речення п.5.7, пунктів 6.1, 6.3, 6.4, 6.5, 7.1, 7.2., 8.2, 8.3, 8.5, 8.6, 9.2 договору №1 від 25.12.2009р. в редакції відповідача.

Статтею 181 Господарського кодексу України встановлений загальний порядок укладання господарських договорів.

Зокрема, сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Як вказувалось вище, листом №09/7093 від 29.12.2009р. позивачем на адресу відповідача було направлено два примірники проекту договору на зовнішнє централізоване водопостачання від 25.12.2009р. на 2010р.

Таким чином, у випадку наявності заперечень щодо окремих умов запропонованого позивачем проекту договору відповідач мав скласти протокол розбіжностей, про що зробити застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надіслати позивачу два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Проте, в листі від 20.01.2010р. №133 відповідачем було відмовлено позивачу у підписанні запропонованого проекту договору.

Тобто, відповідного протоколу розбіжностей до запропонованого позивачем договору відповідачем складено не було, відповідний проект договору не підписаний. Одночасно, відповідачем на адресу позивача також не було направлено свого проекту договору.

Відповідно до ст.181 Господарського кодексу України сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.

За таких обставин, за висновками суду, на момент звернення відповідача до суду з зустрічними позовними вимогами про зобов’язання позивача прийняти редакцію пунктів 1.1, 2.1, 2.2, 3.1, 3.3, 3.4, назви розділу 4, пунктів 4.1, 4.3, 4.4, 4.6, 4.7, 5.1, 5.2, 5.3, 5.4, 5.5, 5.6, друге речення п.5.7, пунктів 6.1, 6.3, 6.4, 6.5, 7.1, 7.2., 8.2, 8.3, 8.5, 8.6, 9.2 договору №1 від 25.12.2009р. в редакції відповідача, у останнього відсутнє порушене право на заявлення та пропонування своєї редакції деяких умов запропонованого позивачем проекту договору.

На підставі викладеного, зустрічні позовні вимоги підлягають залишенню без задоволення.

Судові витрати за первісним та зустрічним позовами підлягають віднесенню на відповідача повністю, враховуючи, що, за висновками суду, спір по справі виник внаслідок неправильних дій останнього.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позов Комунального підприємства „Донецькміськводоканал”, м.Донецьк до Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу”, м.Донецьк в особі відокремленого підрозділу Донецького регіонального виробничого управління, м.Донецьк задовольнити повністю.

          Зобов’язати Комунальне підприємство „Компанія „Вода Донбасу”, м.Донецьк в особі відокремленого підрозділу Донецького регіонального виробничого управління, м.Донецьк укласти договір на зовнішнє централізоване водопостачання №1 від 25.12.2009р. в редакції, запропонованій Комунальним підприємством „Донецькміськводоканал”, м.Донецьк.

Стягнути з Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу”, м.Донецьк в особі відокремленого підрозділу Донецького регіонального виробничого управління, м.Донецьк на користь Комунального підприємства „Донецькміськводоканал”, м.Донецьк витрати по сплаті державного мита в сумі 85 грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. 00 коп.

Відмовити повністю в задоволенні зустрічних позовних вимог Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу”, м.Донецьк в особі відокремленого підрозділу Донецького регіонального виробничого управління, м.Донецьк до Комунального підприємства „Донецькміськводоканал”, м.Донецьк про зобов’язання Комунальне підприємство „Донецькміськводоканал”, м.Донецьк прийняти редакцію пунктів 1.1, 2.1, 2.2, 3.1, 3.3, 3.4, назви розділу 4, пунктів 4.1, 4.3, 4.4, 4.6, 4.7, 5.1, 5.2, 5.3, 5.4, 5.5, 5.6, друге речення п.5.7, пунктів 6.1, 6.3, 6.4, 6.5, 7.1, 7.2., 8.2, 8.3, 8.5, 8.6, 9.2 договору №1 від 25.12.2009р. в редакції Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу”, м.Донецьк в особі відокремленого підрозділу Донецького регіонального виробничого управління, м.Донецьк.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 13.05.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 14.05.2010р.

Головуючий суддя                               

Суддя Лейба М.О.

Суддя Курило Г.Є.