Рішення № 9941974, 25.05.2010, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

від "25" травня 2010 р. по справі № 4/62-38

за позовом Підприємство теплових мереж "Володимир-Волинськтеплокомуненерго"

до відповідача Державне підприємство "Володимир-Волинське лісомисливське господарство"

про стягнення 37 857,51 грн.

                                                                      Суддя Слободян П.Р.

Представники:

від позивача: Боровець М. А - довіреність у справі.

від відповідача: н/з

Суть спору: позивач - підприємство теплових мереж “Володимир-Волинськтеплокомуненерго” звернувся до суду з позовною вимогою про стягнення з відповідача – ДП “Володимир-Волинське лісомисливське господарство” 37857,51грн. в т.ч. 33136,49грн. основної заборгованості, 2333,14грн. пені, 388,61грн. – 3% річних та 1999,27грн. інфляційних втрат.

Відповідач відзиву на позовну заяву згідно ст.59 ГПК України не подав, суму позову не оспорив та не скористався своїм правом взяти участь у судовому засіданні, хоча належним чином був повідомлений про розгляд справи у суді, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення № 29161547.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача суд встановив наступне:

20.10.2009р. між позивачем - підприємством теплових мереж “Володимир-Волинськтеплокомуненерго”(Виробник) та відповідачем - ДП “Володимир-Волинське лісомисливське господарство”(Замовник) укладений договір № 206 на надання послуг з теплопостачання та підігріву води, що йде на гаряче водопостачання.

Відповідно до умов Договору позивач взяв зобов’язання надавати відповідачу послуги з теплопостачання та підігріву води, що йде на гаряче водопостачання за обсягами відповідно до встановлених лімітів і гарантованими цим договором параметрами якості, режимом надання послуг, а відповідач зобов’язувався оплачувати послуги за встановленими тарифами кожен місяць не пізніше 10 числа наступного за звітним.

Позивач свої зобов’язання виконав в повному обсязі, надавши відповідачу за період з березня 2009р. по 1 квітня 2010р. послуг з теплопостачання та підігріву води на загальну суму 41768,87грн.

Проте, відповідач належним чином не проводив розрахунки за надані позивачем послуги. Відповідач сплатив позивачу лише 8632,38грн., зв’язку з чим у нього виникла заборгованість у сумі 33136,49грн., що стверджується двостороннім актом звірки взаємних розрахунків станом на 01.04.2010р.

Статтею 526 ЦК України, ст. 193 ГК України передбачено, що зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язань –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

На день розгляду спору основна заборгованість відповідача становить 33136,49грн., не погашена, не оспорена, підтверджується матеріалами справи та підлягає до стягнення.

Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених кодексом, іншими законами або договором.

Пунктом 4.2 (а) договору встановлено, що за неоплату рахунків за теплову енергію у визначений термін нараховується пеня не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи наведене, з відповідача слід стягнути 2333,14грн. пені, 1999,27грн. інфляційних втрат та 388,61грн. – 3% річних.

Оскільки спір до розгляду в суді доведений з вини відповідача, витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід стягнути з відповідача згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

Враховуючи зазначене та керуючись ст.ст. 526, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 43, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд, -

в и р і ш и в :

Стягнути з державного підприємства “Володимир-Волинське лісомисливське господарство” (м. Володимир - Волинський вул. Ковельська, 130, код 00991516) на користь підприємства теплових мереж “Володимир - Волинськтеплокомуненерго” (м. Володимир - Волинський вул. Сагайдачного, 19, код 05384488) 33136,49грн. основної заборгованості, 2333,14грн. пені, 388,61грн. – 3% річних та 1999,27грн. інфляційних втрат, а також 378,57грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Суддя                                                                      Слободян П. Р.