Рішення № 9941897, 19.05.2010, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

від "19" травня 2010 р. по справі № 8/44-38.1

За позовом Відкритого акціонерного товариства „Волиньобленерго” в особі Володимир - Волинської філії ВАТ „Волиньобленерго”, м. Володимир –Волинський

до Володимир – Волинського управління водопровідно – каналізаційного господарства, м. Володимир – Волинський

про стягнення 375 138 грн. 05 коп.

                                                                                Суддя Кравчук А.М.

Представники:

від позивача: Лонюк А.П., довіреність від 11.01.2010 року №19/28-42

від відповідача: н/з

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України роз’яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст. 22 ГПК України роз’яснено процесуальні права та обов’язки сторін.

Суть спору: позивач – ВАТ “Волиньобленерго” в особі Володимир - Волиньскої філії просить стягнути з відповідача - Володимир – Волинського управління водопровідно – каналізаційного господарства заборгованість в сумі 375 138 грн. 05 коп., в тому числі: 334006 грн. 41 коп. основного боргу згідно договору від 14.05.2004 року №521-0182 про постачання електричної енергії, 25044 грн. 52 коп. пені, 12 844 грн. 79 коп. збитків від інфляції, 2 539 грн. 39 коп. річних, 702 грн. 95 коп. за перевищення договірної величини споживання електроенергії та судові витрати по справі: 3 751 грн. 38 коп. в повернення витрат по сплаті державного мита та 312 грн. 50 коп. в повернення витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позивач в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України подав клопотання від 17.05.2010 року №11-1/704 про зменшення позовних вимог на суму 702 грн. 95 коп. за перевищення договірної величини споживання електроенергії у зв’язку з оплатою її відповідачем згідно банківської виписки від 27.04.2010 року.

Зменшення позовних вимог не порушує чиїх – небудь прав і охоронюваних законом інтересів, приймається судом.

Крім того, позивач подав клопотання від 17.05.2010 року №11-1/705 про збільшення позовних вимог на суму 5367 грн. 22 коп. пені, яке не може бути прийняте судом, оскільки не відповідає вимогам ГПК, а саме: відсутні докази надіслання копії заяви про збільшення позовних вимог відповідачеві.

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 19.05.2010 року №187 позовні вимоги визнає повністю. Крім того, просить відстрочити стягнення боргу до 01.09.2010 року, оскільки розпорядженням КМУ від 21.04.2010 року №998-р «Про підготовку підприємств паливно – енергетичного комплексу, житлово – комунального господарства та об’єктів соціальної сфери до стабільної роботи в осінньо – зимовий період 2010 – 2011 року» передбачено прийняття закону щодо списання обсягів пені та штрафів і введення мораторію на нарахування підприємствам ЖКГ пені та штрафів у разі наявності заборгованості населення за відповідні послуги, та визначення механізму надання короткострокових кредитів підприємствам ЖКГ для забезпечення розрахунків за спожиті енергоносії.

Представник позивача в судовому засіданні проти клопотання відповідача про відстрочку стягнення боргу не заперечувала.

Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

в с т а н о в и в:

14 травня 2004 року між позивачем - ВАТ “Волиньобленерго” в особі Володимир - Волиньскої філії та відповідачем - Володимир – Волинським управлінням водопровідно – каналізаційного господарства був укладений договір

№ 521-0182 про постачання електричної енергії (далі – договір, а. с. 8-13).

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з договору. Між сторонами зобов’язання виникли з договору

№ 521-0182 від 14.05.2004 року. Пунктом 10.5 договору встановлено, що договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2004 року. Договір вважається щорічно продовженим на наступний рік при відсутності за місяць до закінчення терміну його дії письмових заяв про припинення його дії або перегляд його умов будь-якої із сторін. Отже, договір був чинним на момент виникнення спірних правовідносин.

Згідно п. п.1, 8.1, 8.5 договору позивач зобов’язувався поставляти відповідачу електричну енергію, а відповідач – проводити своєчасну оплату вартості використаної електроенергії та інших нарахувань; оплата електроенергії та інших платежів здійснюється відповідачем самостійно шляхом перерахування коштів на відповідні розрахункові рахунки позивача у терміни, визначені додатком № 2 „Порядок розрахунків”. Остаточний розрахунок по всіх платежах згідно договору проводиться протягом трьох операційних (банківських) днів з дня отримання рахунків. Відповідно до п. 4.2.1 договору у випадку несвоєчасної оплати платежів нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення платежу.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та закону, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк згідно ст. 530 ЦК України.

На виконання умов договору позивач за період з жовтня 2009 року по березень 2010 року відпустив відповідачу електроенергію на суму 924 563 грн.

53 коп., що стверджується рахунками (а. с. 25-30).

Відповідач в порушення умов договору взяті на себе за договором зобов’язання щодо оплати послуг за використану електричну енергію виконав не в повному обсязі, рахунки оплатив частково.

У відповідності до ст. 509 ЦК України кредитор вправі вимагати виконання обов’язку від боржника у випадку невиконання останнім своїх зобов’язань.

Заборгованість відповідача в сумі 334 006 грн. 41 коп. підтверджена матеріалами справи, визнана відповідачем, підставна і підлягає до стягнення з відповідача, оскільки в силу ст. 193 ГК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та сплата неустойки (штрафу, пені). П. 4.2.1 договору передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати платежів відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення платежу.

Нарахована позивачем за період з жовтня 2009 року по березень 2010 року пеня в сумі 25 044 грн. 52 коп. підставна і підлягає до стягнення згідно ст. ст. 230, 232 ГК України, п. 4.2.1 договору.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також

3 % річних від простроченої суми.

Нараховані позивачем відповідно до розрахунку за період з жовтня 2009 року по березень 2010 року збитки від інфляції в сумі 12 844 грн. 79 коп. та 2 539 грн. 38 коп. річних підставні і підлягають до стягнення згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Згідно пункту 17 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20.10.2006 N 01-8/2351 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в першому півріччі 2006 року" в разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір. Факт зменшення ціни позову обов'язково відображається господарським судом в описовій частині рішення зі справи. При цьому будь-які підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні.

Відповідно до п. 6 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Відповідно до ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим за заявою сторони господарський суд, який видав виконавчий документ у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Враховуючи відсутність заперечень представника позивача щодо відстрочення стягнення боргу, суд вважає за можливе задоволити клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення суду до 01.09.2010 року з викладених у ньому підстав.

Оскільки спір до розгляду суду доведений з вини відповідача, борг частково сплачений після звернення позивача з позовом до суду (позовна заява надіслана 26.04.2010 року згідно штампу органів зв’язку на конверті), то судові витрати по сплаті державного мита в сумі 3 751 грн. 38 коп. та 236 грн. 00 коп. витрат, пов’язаних з оплатою послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід покласти на нього відповідно до ст. 49 ГПК України.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України №825 від 05.08.2009р. "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 р.

N 1258» розмір оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом господарських справ складає: 236 гривень

00 коп. Позивач платіжним дорученням №250 від 23.04.2010 року сплатив витрати на ІТЗ в сумі 312 грн. 50 коп. Таким чином, 76 грн. 50 коп. витрат на ІТЗ підлягає поверненню позивачу як зайве сплачені.

Крім того, підлягає поверненню позивачу 102 грн. 00 коп. державного мита, сплаченого платіжним доручення від 18.05.2010 року №303 за подання заяви про збільшення позовних вимог, оскільки така заява судом не прийнята та не розглядалась.

Господарський суд, керуючись ст.ст.22,44, 49, 82-85, 121 ГПК України , -

в и р і ш и в:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Володимир – Волинського управління водопровідно – каналізаційного господарства, м. Володимир – Волинський, вул. Луцька, 211,

р/р 2600230080 у Володимир – Волинському відділенні Ощадбанку, МФО 303859, код 05391703 на користь відкритого акціонерного товариства «Волиньобленерго» в особі Володимир – Волинської філії, м. Володимир - Волинський, вул. Цинкаловського, 26, р/р 2603033220440 у Нововолинському відділенні Промінвестбанку, МФО 303310(для судових витрат: р/р 260353012660 у Волинському обласному управлінні ВАТ «Ощадбанк» м. Луцька, МФО 303398), код 00131512

- 334006 грн. 41 коп. основного боргу, 25044 грн. 52 коп. пені, 12 844 грн. 79 коп. збитків від інфляції, 2 539 грн. 39 коп. річних, 3 751 грн. 38 коп. в повернення витрат по сплаті державного мита, 236 грн. 00 коп. в повернення витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього:

378 422 грн. 49 коп. (триста сімдесят вісім тисяч чотириста двадцять дві грн.

49 коп.).

3. Відстрочити виконання рішення суду до 01.09.2010 року.

4. Головному управлінню Державного казначейства України у Волинській області повернути відкритому акціонерному товариству «Волиньобленерго» в особі Володимир – Волинської філії, м. Володимир - Волинський,

вул. Цинкаловського, 26, р/р 260353012660 у Волинському обласному управлінні ВАТ «Ощадбанк» м. Луцька, МФО 303398, код 00131512

- 76 грн. 50 коп. (сімдесят шість грн. 50 коп.) витрат на ІТЗ, зайве сплачених платіжним дорученням №250 від 23.04.2010 року та 102 грн. 00 коп. (сто дві грн. 00 коп.) державного мита, сплаченого платіжним доручення від 18.05.2010 року №303 (оригінали платіжних доручень знаходяться у справі № 8/44-38.1).

5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                     А.М. Кравчук

Повний текст рішення

підписаний 21.05.2010 року

          Суддя                                                   Кравчук А.М.