Рішення № 9941849, 11.05.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 221

РІШЕННЯ

Іменем України

11.05.2010Справа №2-1/6032-2009 за позовом Фонду майна АР Крим, (95015, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 17),

до відповідача Відкритого акціонерного товариства «Кримхліб», (95013, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 51а),

про розірвання договору та стягнення 3241,00грн.,

за зустрічним позовом Відкритого акціонерного товариства «Кримхліб», (95013, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 51а),

до Фонду майна АР Крим, (95015, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 17),

про внесення змін до договору,

Суддя Л. О. Ковтун

п р е д с т а в н и к и :

від Фонду майна АР Крим – Татаренко О.О. – спеціаліст юридичного відділу, дов.№02-Д від 11.01.2010р.

від ВАТ «Кримхліб» – Марченко Т.Я. –представник, довіреність від 30.12.2009р.,

Суть спору: Фонд майна АР Крим звернувся до господарського суду АР Крим з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Кримхліб» про розірвання договору купівлі-продажу об’єкту незавершеного будівництва хлібозаводу №2 у м. Євпаторія від 07.07.2004р., стягнення штрафу в сумі 3241,00грн. та зобов’язання повернути об’єкт, розташований по вул. Інтернаціональна, 128 у м. Євпаторія.

В обґрунтування позовних вимог Фонд майна АР Крим посилається на порушення відповідачем умов укладеного договору в частині завершення будівництва та введення в експлуатацію об’єкту незавершеного будівництва хлібозаводу №2 у м. Євпаторія, що є підставою для розірвання спірного договору.

Відповідач позовні вимоги Фонду визнав частково, проти стягнення штрафу в сумі 3241,00грн. не заперечує. Інші вимоги позивача товариство не визнало, 08.12.2009р. звернулось до господарського суду АР Крим із зустрічною позовною заявою про внесення змін у договір купівлі-продажу від 07.07.2004р. шляхом виключення з пункту 5 договору підпунктів «Б» та «Г».

В судовому засіданні 11.05.2010р. позивач за зустрічним позовом уточнив свої вимоги, просить зобов’язати Фонд майна АР Крим укласти із товариством додаткову угоду про внесення змін до пункту 5.1 договору в частині строку завершення будівництва та введення в експлуатацію хлібозаводу №2 у м. Євпаторія та продовжити зазначений строк ще на 5 років до 07.09.2014р.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог ВАТ «Кримхліб» посилається на світову економічну кризу, внаслідок якої на підприємстві склалась тяжка фінансова ситуація, що й зумовило порушення строків завершення будівництва та введення в експлуатацію об’єкту незавершеного будівництва хлібозаводу №2 у м. Євпаторія.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 08.12.2009р. зустрічну позовну заяву ВАТ «Кримхліб» прийнято до спільного розгляду з первісним позовом Фонду майна АР Крим.

Розглянувши матеріали справи, заслухав пояснення представників сторін, прокурора, оцінивши надані докази суд

ВСТАНОВИВ:

07 липня 2004 року між Фондом майна АР Крим (продавець) та Відкритим акціонерним товариством «Кримхліб» (покупець) укладений договір купівлі-продажу об’єкту незавершеного будівництва (розширення) – хлібозаводу №2 у м. Євпаторія, якій не ввійшов до статутного фонду товариства, у складі: котельні з встановленим обладнанням, димової труби, складу мокрого зберігання солі, газорозподільного пункту, складських приміщень, що знаходиться за адресою: АР Крим, м. Євпаторія, вул. Інтернаціональна, 128, (аркуш справи 5-6, далі договір).           

Пункт 1.2 договору встановлює, що право власності переходить до покупця в п’ятиденний термін після повної сплати за об’єкт по акту прийому-передачі.

Пунктом 5.1 договору визначені обов’язки покупця, серед яких, зокрема, є обов’язок завершити будівництво та ввести об’єкт в експлуатацію протягом п’яти років після переходу права власності на об’єкт.

07 вересня 2004 року між сторонами у справі підписаний акт прийому-передачі майна, що належить АР Крим - об’єкту незавершеного будівництва (розширення) хлібозаводу №2 в м. Євпаторія.

Звертаючись до суду з вказаним позовом, Фонд майна Автономної Республіки Крим посилається на те, що відповідачем порушені умови укладеного договору в частині завершення будівництва та введення в експлуатацію об’єкту незавершеного будівництва хлібозаводу №2 у м. Євпаторія, що, на його думку, є підставою для розірвання договору та стягнення штрафу.

Дослідивши надані сторонами докази у підтвердження своїх доводів і заперечень, суд приходить до висновку, що первісний позов підлягає частковому задоволенню, а зустрічний повному задоволенню з наступних підстав.

Правові, економічні та організаційні основи приватизації державного майна та майна, що належить Автономній Республіці Крим врегульовані Законом України «Про приватизацію державного майна».

Так, частиною 5 статті 27 вказаного закону передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір купівлі-продажу може бути розірвано або визнано недійсним за рішенням суду в разі невиконання іншою стороною зобов'язань, передбачених договором купівлі-продажу, у визначені строки.

Наведеною вище нормою Закону передбачено лише право особи на розірвання договору купівлі-продажу, у той час як порядок здійснення такого розірвання встановлений статтею 188 Господарського кодексу України.

Зазначеною статтею закріплено, що сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Позивач за первісним позовом не надав суду жодних доказів направлення на адресу ВАТ «Кримхліб» пропозиції щодо розірвання договору купівлі-продажу, у той час як відповідно до приписів статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, способом, встановленим чинним законодавством для доведення фактів такого роду.

В свою чергу, недотримання позивачем встановленого порядку розірвання договору купівлі-продажу тягне за собою такий правовий наслідок, як відмова в позові в цій частині. Як наслідок, не підлягають задоволенню й вимоги Фонду про зобов’язання ВАТ «Кримхліб» повернути об’єкт, розташований по вул. Інтернаціональна, 128 у м. Євпаторія.

Втім, суд вважає обґрунтованими вимоги Фонду в частині стягнення з ВАТ «Кримхліб» штрафу за порушення умов договору купівлі-продажу з наступних підстав.

Приписами статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарської діяльності мають виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно умовам договору та вимогам закону.

У розумінні діючого законодавства зобов’язанням визнається правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

В свою чергу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, (стаття 173 Господарського кодексу України).

Приписами статті 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Пунктом 7.3 договору купівлі-продажу від 07.07.2004р. передбачено, що при невиконанні умов, вказаних у пункті 5 договору, покупець сплачує штраф у розмірі 1% від вартості продажу об’єкту.

Враховуючі порушення відповідачем за первісним позовом обумовленого у договорі строку завершення будівництва хлібозаводу №2 у м. Євпаторія, вимоги Фонду про стягнення з ВАТ «Кримхліб» штрафу в сумі 3241,00грн. підлягають задоволенню, (324100грн. вартість продажу об’єкту х 1%).

Стосовно зустрічних вимог ВАТ «Кримхліб» суд зазначає наступне.

Як свідчать матеріали справи, листом від 09.09.2009р. ВАТ «Кримхліб» звернулось до Фонду майна АР Крим із пропозицією продовжити строк виконання умов договору згідно пункту 5.1.

Зазначене клопотання товариство обґрунтувало наслідками світової економічної кризи, що призвело до тяжкої фінансової ситуації на підприємстві та як наслідок істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.

Як вже зазначалось, за загальним правилом сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором, яка в свою чергу повинна у двадцятиденний строк повідомити другу сторону про результати її розгляду.

Матеріали справи не містять, а Фондом майна АР Крим не надано суду доказів розгляду пропозиції ВАТ «Кримхліб» щодо продовження строку виконання умов договору.

Крім того, статтею 652 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Отже, стаття 652 Цивільного кодексу України формулює розгорнені правила, спрямовані на захист інтересів сторін договору у разі істотної зміни обставин. В цьому випадку законодавчо визнано, що зміст прав та обов'язків, які виникли у сторін на підставі договору, доцільно змінити з метою зберегти той баланс інтересів сторін, якого було досягнуто при укладенні договору і який виявився порушеним у зв’язку з істотною зміною обставин. Підставою зміни або розірвання договору може бути істотна зміна обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору. Визначення істотності змін обставин наводиться в абзаці другому частини 1 статті 652 Цивільного кодексу України.

Частина 2 статті 652 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі недосягнення між сторонами договору згоди щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду. Це можливе за наявності одночасно всіх умов, що встановлені пунктах 1 - 4 частини 2 статті 652 Цивільного кодексу України. Сторона, яка вимагає розірвання або зміни договору, повинна довести, що момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна не настане. Ця ж сторона повинна довести, що її вина в неусуненні причин, які привели до зміни обставин, відсутня.

В пункті 2 частини 2 статті 652 Цивільного кодексу України передбачено поняття вини як непроявлення всієї турботливості та обачності, які вимагались від сторони. Суд звертає увагу на те, що про турботливість та обачність сторони йдеться тільки стосовно усунення причин після їх виникнення. Непроявленню стороною турботливості та обачності стосовно запобіганні настанню цих причин правового значення не надається.

Суд зазначає, що звернення ВАТ «Кримхліб» до Фонду майна АР Крим з пропозицією про внесення змін до договору щодо продовження строку завершення будівництва є обґрунтованим, оскільки неможливість виконання цієї приватизаційної умови насамперед обумовлена наслідками світової економічної кризи 2008-2009 років, про які жодна із сторін договору не могла бути обізнана.

Отже, вина ВАТ «Кримхліб» у незавершенні у встановлений строк будівництва (розширення) хлібозаводу №2 у м. Євпаторія та введення його в експлуатацію, відсутня, через що зустрічний позов товариства щодо зобов’язання Фонду майна АР Крим укласти із товариством додаткову угоду про внесення змін до пункту 5.1 договору в частині строку завершення будівництва та введення в експлуатацію хлібозаводу №2 у м. Євпаторія та продовжити зазначений строк ще на 5 років до 07.09.2014р. підлягає задоволенню.

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини.

На підставі викладеного, керуючись 82-84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Первісний позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Кримхліб», (95013, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 51а, відомості про банківські реквізити у справі відсутні, ідентифікаційний код у ЄДРПО України 00381580) на користь Фонду державного майна АР Крим, (95015, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 17, банківські реквізити: рахунок 37187020016362 в ГУ ДКУ в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, ідентифікаційний код у ЄДРПО України 00036860) штраф в сумі 3241,00грн.

В іншій частині в позові відмовити.

Зустрічний позов задовольнити.

Зобов’язати Фонд майна Автономної Республіки Крим, (95015, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 17, ідентифікаційний код у ЄДРПО України 00036860) укласти із Відкритим акціонерним товариством «Кримхліб», (95013, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 51а, відомості про банківські реквізити у справі відсутні, ідентифікаційний код у ЄДРПО України 00381580) додаткову угоду до договору купівлі-продажу від 07.07.2004р. в частині внесення змін до пункту 5.1, а саме строку завершення будівництва та введення в експлуатацію об’єкту незавершеного будівництва хлібозаводу №2 у м. Євпаторія та викласти п. 5.1 договору купівлі-продажу від 07.07.2004р. в наступній редакції: «п. 5.1 – завершити будівництво та ввести об’єкт в експлуатацію до 07.09.2014року».

У разі невиконання у добровільному порядку судового рішення у тижневий строк після набрання чинності судовим рішенням, додаткову угоду про внесення змін до договору купівлі-продажу від 07.07.2004р. щодо продовження строку завершення будівництва та введення в експлуатацію вважати укладеною.

Накази видати після набрання рішення законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Ковтун Л.А.