
Провадження №2/235/1162/21
Справа №235/2679/21
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 серпня 2021 року м. Покровськ
Красноармійський міськрайонний суд Донецької області
в складі головуючого судді Хмельової С.М.
за участю секретаря судового засідання Лебеденко В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду №7 м. Покровська в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Акціонерного Товариства Комерційний Банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
В С Т А Н О В И В:
До Красноармійського міськрайонного суду звернувся АТ КБ «Приватбанк» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з метою отримання банківських послуг відповідач підписала заяву без номеру від 09.04.2010 року, на підставі якої їй було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт, який в подальшому збільшений до 500грн. відповідно до п.2.1.1.2.3, п.2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг, де зазначено, що Клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, і Клієнт дає право Банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.
Відповідач при підписанні анкети-заяви підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», складає між нею та Банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.
Позивач зазначає, що підписавши заяву між сторонами, у відповідності до ст.634 ЦК України, був укладений Договір про надання банківських послуг, який за своєю правовою природою є змішаним договором і містить в собі, зокрема, умови договору банківського рахунку (ст.1066 ЦК України) та кредитного договору (ст.1054 ЦК України).
09.04.2010 року відповідачем також була підписана Довідка про умови кредитування з використання кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду». В цій же довідці відповідач власним підписом підтвердив, що «з фінансовими умовами надання кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» і прикладами розрахунку суми плати за використання кредитних коштів ознайомлений».
Банк свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме, надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.
Відповідач взяла на себе зобов`язання з повернення витраченої частини кредитного ліміту відповідно до умов договору, а саме щомісячними платежами у розмірі мінімального платежу від суми заборгованості, який встановлений договором, але в процесі користування кредитним рахунком відповідач не надала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями, чим порушила умови договору, вимоги чинного законодавства України, а тому, станом на 28.02.2021 року має заборгованість у розмірі 11863,31 гривень. При цьому позивач на свій розсуд заявляє вимогу стосовно частини суми заборгованості за кредитом, яка становить 11198,52грн. та складається з наступного:
- 386,76 гривень – заборгованість за тілом кредита;
- 10661,76 гривень – заборгованість за простроченими відсотками;
- 150,00 гривень – нарахована пеня.
Виходячи з викладеного, позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у загальній сумі 11198,52 гривень та понесені позивачем судові витрати, а саме, сплачений при поданні позовної заяви судовий збір.
Ухвалою суду від 20 квітня 2021 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позивача було належним чином повідомлено про дату, час та місце розгляду цивільної справи, представник позивача в судове засідання не прибув, але в позовній заяві зазначив, що в разі неявки в судове засідання відповідача, не заперечує проти розгляду справи за відсутності представника позивача та винесення заочного рішення судом.
Відповідач в судове засідання не з`явилась, надала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги не визнає, просить застосувати строк позовної давності.
Відповідно до частини 3 статті 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки .
Суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи.
Частиною 2 статті 247 ЦПК України передбачено, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
09.04.2010 року з метою отримання банківських послуг відповідач звернулась до АТ КБ «Приватбанк» та підписала заяву без номеру, на підставі якої їй було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт, який в подальшому збільшений до 500грн.
Банк свої зобов`язання за кредитним договором повністю виконав, надавши позичальникові ОСОБА_1 можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач в порушення умов договору свої зобов`язання належним чином не виконала, не забезпечивши своєчасного повернення позивачеві запозичених коштів. Внаслідок цього станом на станом на 28.02.2021 року має заборгованість у розмірі 11198,52 гривень (в межах заявленої позивачем суми), яка складається з наступного:
- 386,76 гривень – заборгованість за тілом кредита;
- 10661,76 гривень – заборгованість за простроченими відсотками;
- 150,00 гривень – нарахована пеня (а.с.5-9).
В заяві від 31.08.2021 року відповідач ОСОБА_1 позовні вимоги не визнала та просила застосувати позовну давність до вимог АТ КБ «ПриватБанк».
Згідно розрахунку заборгованості за договором № б/н від 09.04.2010 року, укладеного між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 , станом на 28.02.2021 року, який надав позивач, вбачається, що останній місячний платіж погашення кредиту відповідач ОСОБА_1 сплатила 25.05.2011 року, що також підтверджується випискою за договором №б/н за період з 09.04.2010 – 10.06.2021, наданого позивачем на виконання ухвали суду від 08.06.2021 року (а.с.5-9, 10-12, 83-85). В подальшому банком проводилося автоматичне погашення заборгованості.
Таким чином, перебіг позовної давності щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а саме з 26.05.2011 року.
Також, відповідно до довідки б/н, долученої позивачем до матеріалів справи, вбачається, що відповідачу ОСОБА_1 була видана картка № НОМЕР_1 з терміном дії до листопада 2013 року та датою відкриття 09.04.2010 року (а.с.14).
Разом з тим, ОСОБА_1 власним підписом 09.04.2010 року підтвердила свою згоду на те, що підписана нею заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку» складають між відповідачем та банком кредитний договір.
Будь-яких доказів, що вказують на строк дії платіжної картки, на яку встановлено кредитний ліміт, та картка перевипускалася позивачем суду не надано.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі статтями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
За висновками Верховного Суду України про застосування ст.257 ЦК України, до правовідносин, у яких використовуються платіжні картки як спосіб надання/отримання кредитних коштів, викладеними у постановах №6-14цс14 від 19 березня 2014 року, №6-95цс14 від 17 вересня 2014 року, №6-103цс14 від 24 вересня 2014 року, №60134цс14 від 1 жовтня 2014 року, від 23 листопада 2016 року у справі №6-2104 цс16, за таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту перебіг позовної давності щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту у повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки (ст.261 ЦК України).
Також, з правового висновку щодо застосування норм матеріального права, який міститься у постанові Верховного Суду України від 11 лютого 2015 року (6-240цс14), вбачається, що якщо Умови надання споживчого кредиту відповідачем не підписані, і позивач не довів укладення між сторонами договору, який передбачав би збільшення строку позовної давності, застосуванню підлягає загальний трирічний строк позовної давності, передбачений законом.
Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно статті 275 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Згідно зі статтею 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність і спливла до додаткової вимоги.
Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що наведені у статтях 252-255 ЦК України. При цьому початок перебігу позовної давності пов`язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи стаття 261 ЦК України, за змістом якої початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).
Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем заявлялося клопотання про застосування строку позовної давності, у відповідності до ч. 3 ст. 267 ЦК України.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що позовна давність це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до відповідальності після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав Учасниць Конвенції, виконує кілька завдань, у тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу (рішення Європейського суду з прав людини від 20 вересня 2011 року у справі «ВАТ Нафтова компанія «Юкос» проти Росії» , п. 57).
Оскільки відповідач останній раз здійснила платіж 24.05.2011 року, то саме з даного моменту у банку виникло право на пред`явлення позову до суду. Протягом трьох років (загального строку позовної давності), право звернення до суду про стягнення заборгованості, позивачем не було реалізовано. У вище зазначений 3-річний строк відповідачем будь-яких платежів, які б свідчили про визнання ним боргу, не здійснювалось.
Відповідно до висновку викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 жовтня 2019 року за результатами розгляду цивільної справи № 637/105/17, статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. При цьому початок перебігу позовної давності пов`язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними подіями (фактами), які свідчать про порушення прав особи (стаття 261 ЦК України).
За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Враховуючи вищевказане, у разі неналежного виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу. Відтак, за наведених умов початок перебігу позовної давності для погашення щомісячних платежів за договором визначається за кожним таким черговим платежем з моменту його прострочення. Вказане унеможливлює визначення початку перебігу позовної давності для погашення всієї заборгованості за договором з моменту спливу строку кредитування.
Якщо умовами договору встановлено окремі самостійні зобов`язання, які деталізують обов`язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов`язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового траншу, а тому й початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.
У разі неналежного виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредиту, погашення якого відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.
За правилами ч.4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно розрахунку заборгованості за договором № б/н від 09.04.2010 року ОСОБА_2 виконувала умови кредитного договору № б/н від 09.04.2010 року 05 травня 2011 року та 24 травня 2011 року, а в подальшому припинила оплату чергових платежів.
Таким чином, перебіг строку позовної давності почався з наступного дня після настання строку погашення чергового платежу за договором, тобто з 25.05.2011 року. Трирічний строк позовної давності щодо звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості закінчився 25.05.2014 року.
Із вказаним позовом позивач звернувся до суду, згідно відмітки на конверті, лише 11.04.2021 року, тобто з пропуском строку позовної давності, що є підставою для відмови у позові, оскільки відповідачем заявлено про застосування до позовних вимог АТ КБ «Приватбанк» строку позовної давності.
Підстав, передбачених ст. 263, 264 ЦК України для зупинення перебігу строку позовної давності або його переривання, судом не встановлено, позивачем, відповідно до ч. 5 ст. 267 ЦК України, не заявлено та необґрунтовано поважності причин пропуску такого строку, у зв`язку із чим суд вважає необхідним застосувати строк позовної давності до позовних вимог позивача, на підставі чого відмовити у задоволенні позовних вимог.
Керуючись 256, 257, 261, 263, 264, 267, 509, 526, 530, 610, 612, 631, 1048, 1054 ЦК України, керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 76-81, 89, 141, 247, 263-265, 279 ЦПК України,
У Х В А Л И В:
В задоволенні позовних вимог Акціонерного Товариства Комерційний Банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Донецького апеляційного суду або через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України, а також відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень ЦПК України.
Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», адреса: м.Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини, повний текст рішення виготовлено 03 вересня 2021 року.
Суддя С.М.Хмельова
Судове рішення № 99367404, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області) було прийнято 31.08.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 235/2679/21. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: