Ухвала суду № 99359788, 03.09.2021, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

______________

УХВАЛА

03 вересня 2021 р. м. ХерсонСправа № 540/3998/21

Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді: Ковбій О.В.,

розглянувши в письмовому провадженні клопотання відповідача про залишення без розгляду в частині позовних вимог позовної заяви Фермерського господарства "Гулько Н. І." до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, у якому просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі № 2453875/36338783 від 09.03.2021 року про відмову в реєстрації податкової накладної Фермерського господарства «Гулько Н.І.» № 1 від 19.02.2021 року, №2504519/36338783 від 26.03.2021 року про відмову в реєстрації податкової накладної Фермерського господарства «Гулько Н.І.» №1 від 05.03.2021 року, № 2511499/36338783 від 30.03.2021 року про відмову в реєстрації податкової накладної Фермерського господарства «Гулько Н.І.» № 2 від 06.03.2021 року;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складені Фермерським господарством «Гулько Н.І.» податкову накладну № 1 від 19.02.2021 року, податкову накладну № 1 від 05.03.2021 року, податкову накладну № 2 від 06.03.2021 року датою їх первинного подання на реєстрацію платником податків.

Ухвалою суду від 10.08.2021 року провадження у справі відкрито, визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи

27.08.2021 року відповідачем подано до суду відзив на позов, у змісті якого, в тому числі викладено клопотання про залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог про оскарженя рішення Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі № 2453875/36338783 від 09.03.2021 року про відмову в реєстрації податкової накладної Фермерського господарства «Гулько Н.І.» № 1 від 19.02.2021 року.

Клопотання обгрунтовано, зокрема, посиланням на висновки Верховного Суду в постановах від 12.08.2021 року в справі №240/2395/21 та від 11.10.2019 року по справі №640/20468/18, згідно яких строк оскарження рішення податкового органу, щодо реєстрації податкової накладної, за умови використання права на адміністративне оскарження, становить три місяці. А тому, на думку відповідача, підприємством пропущено строк звернення до суду з вимогою про оскарженя рішення Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі № 2453875/36338783 від 09.03.2021 року про відмову в реєстрації податкової накладної Фермерського господарства «Гулько Н.І.» № 1 від 19.02.2021 року.

Вирішуючи наведене клопотання, суд виходить з наступного.

Так, положеннями ч.5 ст.242 КАС України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже й в даній конкретній справі суд враховує висновки суду касаційної інстанції та поширює їх на спірні правовідносини.

Так, дослідивши позовну заяву та додані до неї документи встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 161 КАС України з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду у публічно-правових спорах. Водночас, вона передбачає можливість встановлення строків звернення до адміністративного суду іншими законами.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права у судовому порядку, є Податковий кодекс України.

Статтею 56 ПК України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів. Так, відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Відповідно до пункту 102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Пунктом 102.2 статті 102 ПК України визначені випадки, коли грошове зобов`язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті.

Таким чином, пунктом 56.18 статті 56 ПК України встановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу.

Верховний Суд, розглядаючи справу №520/6895/19, спірним питанням у якій було застосування строку звернення до суду при оскарженні наказу про проведення перевірки, у постанові від 24 квітня 2020 року застосував системний аналіз норм Податкового кодексу України, врахував сутність і зміст спірних правовідносин, в результаті чого дійшов правового висновку, що законодавець в абзаці першому пункту 56.18. статті 56 Кодексу під висловом «або інше рішення контролюючого органу» розумів саме рішення контролюючого органу, яке безпосередньо впливає на розмір грошового (податкового) зобов`язання платника податків. З огляду на те, що Податковий кодекс України не встановлює спеціального строку звернення до суду з позовом про оскарження наказу про призначення перевірки, то в зазначеному випадку застосуванню підлягав загальний строк звернення до суду, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України.

За результатом розгляду наведеної справи, Верховний Суд зазначив, що із прийняттям чинної редакції КАС України та відмінним правовим регулюванням, визначеним частиною четвертою статті 122 КАС України, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

В подальшому, в розвиток такого правозастосування норм права, які регулюють строк звернення до суду у податкових правовідносинах, в яких в судовому порядку оскаржується інше рішення контролюючого органу (про відмову в реєстрації податкової накладної), яке безпосередньо не стосується нарахування грошового зобов`язання, колегія суддів Верховного Суду в рамках справи № 1.380.2019.006119 (постанова від 02.07.2020 року) зазначила наступне.

Зміст правовідносин щодо реєстрації податкової накладної, у яких ризики порушення норм податкового законодавства несе не лише особа, яка зобов`язана забезпечити реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, не дозволяє поширити на них порядок і строки оскарження рішень суб`єкта владних повноважень, визначені пунктом 56.18 статті 56 ПК України, а саме - оскарження у будь-який момент після отримання такого рішення в межах 1095 днів, що дає підстави вважати, що встановлена у пункті 56.18 статті 56 ПК України можливість оскаржити «інше рішення контролюючого органу» у будь-який момент після отримання такого рішення не стосується рішень Комісії контролюючих органів щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань до податкових накладних або відмови у їх реєстрації.

Саме такий підхід до розуміння норм права щодо строку звернення до суду з позовом про скасування рішення суб`єкта владних повноважень, не пов`язаного із визначенням грошових зобов`язань, викладено у постанові Верховного Суду, ухваленою у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів, інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду, від 11 жовтня 2019 року у справі № 640/20468/18.

При цьому, незважаючи на те, що судом сформульовано у цій постанові правовий висновок щодо строку оскарження у судовому порядку інших рішень контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору, це не змінює підхід до нормативного розуміння застосування строку звернення до суду у справах цієї категорії.

Варто врахувати, що Верховний Суд здійснив відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах в частині, що положення пункту 56.18 статті 56 ПК України є спеціальними по відношенню до приписів статті 122 КАС України, а тому незалежно від використання платником податків права на адміністративне оскарження, строк звернення до суду з адміністративним позовом про оскарження рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН становить 1095 днів, викладеного у постановах Верховного Суду від 17 липня 2019 року (справа №640/46/19), від 17 лютого 2019 року (справа №813/4921/17).

Верховний Суд у справі № 1.380.2019.006119 зазначив, що правова позиція Верховного Суду, викладена у цій постанові, полягає перш за все у тому, що у справах цієї категорії застосовуються загальні строки звернення до суду, визначені нормами Кодексу адміністративного судочинства України, а не Податковим кодексом України. Формулювання правового висновку здійснено судом враховуючи спірне у справі № 640/20468/18 питання щодо застосування частини четвертої статті 122 КАС України.

Враховуючи ж питання, яке поставлено перед судом у межах цієї справи, а також зміст спірних правовідносин, колегія суддів сформулювала правовий висновок, відповідно до якого строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН з похідною вимогою про зобов`язання її зареєструвати, у разі, коли платником податків не використовувалася процедура адміністративного оскарження таких рішень як досудового порядку вирішення спору, визначається частиною першою статті 122 КАС України і становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З позову вбачається, що предметом оскарження, серед іншого, є рішення Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі № 2453875/36338783 від 09.03.2021 року про відмову в реєстрації податкової накладної Фермерського господарства «Гулько Н.І.» № 1 від 19.02.2021 року.

З наявного в матеріалах справи рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних вбачається, що воно прийнято 23.03.2021 року.

Отже, позивач мав право на судове оскарження рішення № 2453875/36338783 від 09.03.2021 року протягом трьох місяців з моменту отримання рішення за результатом розгляду скарги, тобто до 23.06.2021 року.

Натомість, до суду позивач звернувся 05.08.2021 року, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції Херсонського окружного адміністративного суду. Тобто з пропуском строку звернення щодо оскарження рішення Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі № 2453875/36338783 від 09.03.2021 року.

Частиною 6 статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Між тим, позивачем не подано заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду та не обґрунтовано поважність пропуску цього строку, як і не надано доказів того, що строк звернення до суду не пропущено.

Частинами 13-15 ст. 171 КАС України передбачено, що суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Якщо позивач усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжить розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.

Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Враховуючи викладені обставини вбачаються підстави для залишення позовної заяви без руху для надання можливості позивачу звернутися до суду з належним чином обгрунтованою заявою про поновлення строків звернення до суду.

Тому така заява відповідно до ч.1 ст. 123 КАС України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків.

Керуючись ст.ст. 122, 123, 171, 243, 248 КАС України,

ухвалив:

Залишити позовну заяву без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із вказівкою на номер справи 540/3998/21 та зазначенням прізвища судді, який прийняв ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення, оскарженню не підлягає та є обов`язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Суддя О.В. Ковбій